REUTERS

30 років "озеленення": екологічна модернізація незалежної української промисловості

18:07, 19 серпня 2021
14 хв. 1067

Українська промисловість, що славилася за часів СРСР своїми потужностями, але, аж ніяк, не екологічністю, за 30 років незалежності пережила чимало потрясінь. Тепер перед нею стоїть новий виклик - максимально скоротити негативний вплив на навколишнє середовище. УНІАН розібрався, як змінювалися підходи українських заводів до виробництва протягом цих 30 років, і чи "позеленіють" українські підприємства вже у недалекому майбутньому.

Разом зі здобуттям незалежності в далекому 1991 році Україна отримала "бонус" у вигляді кризи, що охопила всі сфери економіки, промисловості, культури, науки. Значна частина унікальних виробничих потужностей України, як і СРСР, в цілому, була розкрадена під час стихійної приватизації 1990-х років і з часом перестала функціонувати.

За тридцять років існування незалежної України повне розорення і розкрадання торкнулося тієї частини підприємств, які очолювалися невмілими управлінцями, що бачать в колись процвітаючих виробництвах "золоту жилу" для наповнення своїх кишень. Інша ж частина промисловців, які бажають зберегти свої заводи на плаву в умовах турбулентного перехідного періоду, поспішала вичавити максимум з виробничих потужностей, не замислюючись про те, яку ціну заплатять майбутні покоління українців за зворотний бік процесу - екологічну.

Читайте такожБлискуче або туманне? В яке майбутнє заведуть Україну наступні 30 роківОстанні десятиліття новітні, більш безпечні для природи технології активно впроваджують, в основному, підприємства, орієнтовані на експорт – це металургійні, сільськогосподарські та машинобудівні компанії, що здійснюють 80 відсотків поставок за кордон. У них немає іншого вибору, оскільки європейські країни висувають жорсткі вимоги до того, наскільки екологічно був вироблений товар, що поставляється.

Як зміни клімату вбивають економіку

фото uaprom.info

Тільки в 2015 році, коли Україна стала підписантом Паризької кліматичної угоди, в нашій країні активно заговорили про необхідність скорочення викидів парникових газів, що провокують глобальні зміни клімату.

У 2019 році Європа прийняла "зелену угоду" - пакет заходів, спрямованих на модернізацію економіки і соціальної сфери, - з метою перетворення Європи в "кліматично дружній" континент до 2050 року. Таким же шляхом повинна піти і Україна.

Зміни клімату в Україні та їх негативний вплив на здоров'я громадян і навіть економіку (особливо, в частині аграрного виробництва, яке безпосередньо залежить від погодних умов) вже зараз помітні неозброєним оком. Природні катаклізми у вигляді ураганів (і навіть раніше нетипових для наших широт торнадо!), масштабних затоплень, що змінюються тривалими посухами, є лише першими тривожними дзвіночками глобальних кліматичних змін, які очікують наша держава вже в найближчі десятиліття.

Читайте такожІсторія Незалежної України у 30 словах: від "кравчучки" до "дельті"За останні тридцять років середньорічна температура в Україні зросла майже на один градус за Цельсієм, що, на перший погляд, може здатися незначним, але, по факту, є критичним показником. Як зазначає кліматолог Світлана Краковська, якщо залишити ситуацію такою, яка вона є зараз, вже через 50 років в Україні взимку може повністю зникнути сніговий покрив, а кількість "тропічних ночей", коли температура повітря в нічний час не опускається нижче двадцяти градусів за Цельсієм, виросте в кілька разів. Стихійні ж лиха у вигляді шквальних вітрів, злив, посух, землетрусів будуть лише частішати.

"Але це при жорсткому сценарії - якщо нічого не робити. Я, чесно кажучи, дуже сподіваюся, що такого не трапиться. Тому що це буде пекло", - зазначила Краковська в інтерв'ю одному з українських видань.

Тридцятирічна історія забруднень

Ілюстрація / REUTERS

Не можна сказати, що за тридцять років незалежності в Україні зовсім не змінювалася екологічна обстановка – наша країна поступово скорочувала викиди парникових газів. Тільки от відбувалося це не за рахунок продуманої державної політики, спрямованої на модернізацію підприємств, а внаслідок постійного падіння промислового виробництва.

Згідно зі звітом Європейської Економічної Комісії ООН, на кінець 1990 року викиди парникових газових на території нашої країни, на той час ще входила до складу Радянського Союзу, становили близько 882 мільйонів тонн.

Читайте такожІсторія Незалежної України у 30 словах: від "кравчучки" до "дельті"Економічний спад, який стався в результаті розпаду СРСР і продовжився в умовах мінливої влади, призвів до значного скорочення виробництва і споживання енергії і, як наслідок, до зниження викидів парникових газів - до 485 мільйонів тонн на кінець 1996 року.

Далі відбувалися: криза 2008 року, анексія Криму і окупація частини Донбасу в 2014 році. Вже в 2019 році викиди CO2 в атмосферу нашої країни склали 332 мільйонів тонн, що становить 37,6 відсотків від рівня 1990 року.

Але і цей обсяг викидів парникових газів є надмірним для збереження температурного балансу в нашій країні.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що для виконання свого другого національно визначеного внеску в рамках Паризької угоди Україна повинна до 2030 року зменшити викиди парникових газів в атмосферу до 35 відсотків від рівня 1990 року, тобто до 305 мільйонів тонн.

Екологічні тренди

recyclingmr.com

За три десятки років у світі утворилися нові тренди на екологізацію життєдіяльності людства.

В першу чергу, мова йде про переробку та утилізацію побутових і промислових відходів. Просунуті країни намагаються не тільки скоротити використання пластику, упаковки та інших матеріалів, але налагоджують процеси вироблення енергії зі сміття.

По-друге, населення і бізнес націлені у всіх сферах своєї діяльності використовувати енергозберігаючі технології і, відповідно, скорочувати використання ресурсів, щоб зменшити забруднення.

Крім того, для зменшення негативного впливу на навколишнє середовище Європа переходить на використання внутрішнього водного транспорту. У порівнянні з залізничним і автомобільним транспортом перевезення вантажів баржею виробляє набагато менше викидів і має більшу ефективність.

Також у світі відбувається масштабна електрифікація виробничих процесів і системи транспорту. При цьому, електроенергія обов'язково повинна бути проведена з екологічно чистих джерел.

Читайте такожЧому українці – воїни: 30 битв за Україну заради життя й свободиОкремо варто відзначити, що великі ставки Європа робить на виробництво і використання "зеленого" водню. Зараз йде активне вивчення можливостей цієї сфери.

Один з основних трендів сучасного світу, який з'явився за останні роки, є перехід на більш чисті джерела енергії – тобто там, де замість вугілля, нафти і газу використовується Відновлювана енергія води, сонця і вітру.

Тридцять років тому ніхто собі навіть уявити не міг, що електрику для свого будинку можна виробляти незалежно від великих електростанцій, а просто за допомогою дворового вітряка або сонячної панелі. До слова, розвиток відновлюваної енергетики в світі і в нашій країні відбувається настільки стрімко, що за останні десять років потужність сонячної батареї розміром метр на два збільшилася вдвічі. Це дозволяє зменшити кількість обладнання і збільшити продуктивність електростанцій, що робить будівництво та експлуатацію більш екологічними.

До речі, сонячні панелі почали виробляти і в Україні, найбільший завод розташований у Вінниці.

Нова епоха для промислових гігантів

Позитивним сигналом є те, що в останні роки частина вітчизняних підприємств, які пережили всі перераховані вище кризи, почали процес трансформації і задумалися над підвищенням енергоефективності та екологічності своїх виробництв.

"Хорошим прикладом є меблева галузь, тому що раніше всі відходи виробництва плити, дерева, фанери викидалися. А тепер ці відходи спалюються в сучасних котлах, підприємства отримують додаткову енергію, і це зменшує собівартість енергоносіїв і шкоду для екології", - сказав віце-президент Союзу Промисловців Сергій Прохоров.

За часи незалежності України частина застарілих і не безпечних для екології виробництв скоротилася. На місце застарілому мартену прийшли високоточні технології.

фото Метінвест

Наприклад, найбільший в країні Індустріальний холдинг - компанія "Метінвест", який 15 років тому прийняв в управління сталеливарні комбінати радянського зразка, вже сьогодні робить упор на виробництві з використанням технології прямого відновлення заліза з руди, що дозволить в майбутньому істотно скоротити викиди вуглекислого газу.

"Ми вивчаємо можливість будівництва єдиного комплексу, що складається з технології прямого відновлення заліза (DRI) і електрометалургійного виробництва для переробки гарячого DRI. Де він буде розташовуватися-поки питання відкрите, але це точно буде одне з міст нашої присутності", – сказав генеральний директор "Метінвесту" Юрій Риженков.

Крім того, компанія має намір замінити необхідний для вилучення кисню з руди вугілля - воднем. Таким чином, в процесі збагачення руди буде виділяться водяна пара, а не вуглекислий газ. Подібну технологію вже тестують на металургійному підприємстві в Німеччині.

На відміну від загального тренду в країні - "деіндустріалізуватися" і закритися, "Метінвест" знайшов можливість, яка дозволить в довгостроковій перспективі зберегти стратегічно важливу індустрію і, одночасно з цим, створити екологічно чисті підприємства, які будуть відповідати всім стандартам, існуючим у світі.

"Сфера наших потенційних інтересів серед іншого включає: інноваційні технології виробництва вуглецево-нейтральної сталі; уловлювання, використання і зберігання СО2; утилізацію промислових газів, виробництво палива, діджиталізація виробничих процесів і суміжні області", – додав Риженков.

У найближчі п'ять років на модернізацію своїх підприємств "Метінвест" направить до півмільярда доларів.

Як змінилися технології

У нафтогазовій галузі за тридцять років були освоєні технології буріння на верхньому приводі, 3D сейсмічні дослідження і технологія гідророзриву пласта. Все це дозволило українським газодобувачам значно зменшити навантаження на навколишнє середовище і збільшити ефективність. Нині пробурити глибоку газову свердловину можна за три місяці, а не робити це роками.

Крім того, наприклад, в сільському господарстві для перевірки стану полів і врожаю в наш час використовуються дані супутника і дрони. Фермери можуть точно застосовувати полив і запобігати пошкодженню грунтів від морозу або спеки. На порозі - технологія створення нових видів рослин і тварин, вироущування м'яса "в пробірці" і роботи, що збирають овочі і фрукти.

Також є просування і питання шкідливих викидів від транспорту. Якщо раніше автомобілі їздили на бензині з додаванням свинцю, що являло собою отруйну канцерогенну суміш, то зараз при виробництві паливо проходить кілька стадій очищення і приводиться до екологічних стандартів, яких раніше в нашій країні не існувало.

Ще одним прикладом екологічної трансформації є технології модульного будівництва, або, кажучи простими словами, будинки, які можна швидко збирати і розбирати. У наш час українські компанії пропонують будівництво будь-яких об'єктів більш "чистим" способом з використанням екологічних матеріалів, що дозволяє зберегти природу від зайвого будівельного сміття.

Найсерйозніші стаціонарні джерела забруднення-вугільні теплові електростанції - за останні десятиліття неодноразово проводили заміну фільтрів і модернізацію систем очищення. І хоча досі роботу таких станцій не можна назвати повністю нешкідливою, порівнюючи з обсягом викидів на початку 90-х, технології сьогоднішнього дня вловлюють набагато більше пилу і вихлопів. Одним з яскравих прикладів є єдиний в Україні сміттєспалювальний завод "Енергія" в Києві, де в кілька етапів буде встановлена сучасна система хімічного очищення напівсухим методом, що застосовується в Європі.

Однак, незважаючи на деякі екологічні зміни, які відбуваються за рахунок приватного капіталу на окремих українських підприємствах, до звання eco-friendly вітчизняній економіці, в цілому, ще далеко. Але все можливо.

Так, наприклад, в Австрії, в місті Лінц, розташований металургійний завод, який вважається найбільш екологічно чистим та інноваційним підприємством у всьому світі. Завдяки впровадженій на підприємстві інноваційній системі захисту від пилових викидів, які є основною проблемою для металургії, місто Лінц, який раніше вважався брудним і небезпечним для життя, перетворився на привабливе туристичне місце.

Чому б і Україні не наслідувати цей приклад?

Найближче майбутнє

фото pixabay.com

На найближчі десять років перед українською владою стоїть надскладне завдання: знайти фінансові та адміністративні ресурси, щоб допомогти левової частки українських підприємств перейти на більш сучасні технології виробництва, що дозволяють скоротити обсяги шкідливих викидів. Оскільки екологічна модернізація заводів в Україні повинна стати не точковою, як зараз, а повсюдною.

Якщо цього не станеться, постраждає не тільки здоров'я громадян, а й обсяги валютної виручки, одержувані державою: Європейський Союз просто не дозволить ввезти на свою територію продукт або товар, при виробництві якого в атмосферу потрапило багато забруднюючих газів. Точний механізм вимірювання вуглецевого сліду на кордоні країн зараз розробляється в ЄС.

Якщо ж Україна вирішить піти по вже протоптаній і добре знайомій стежці-скоротити обсяги викидів за рахунок закриття левової частки існуючої промисловості - це обернеться колосальними втратами для українського бюджету і зростанням безробіття, оскільки промислові підприємства забезпечують робочі місця для мільйонів українців. До того ж, судячи з даних Держстату, саме в промислових регіонах спостерігається найвищий середній рівень зарплат.

Таким чином, навіть до ворожки не потрібно ходити, щоб зрозуміти, що від далекоглядності нашої влади сьогодні, залежить якість життя майбутніх поколінь нашого населення – вже завтра.

Шкода, що ми не схаменулися на пару десятків років раніше…

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies