2025 рік видався складним для енергетики – він приніс і нову тактику енерготерору від РФ, і "Мідічгейт" на тлі проблеми захисних споруд. Проте, попри складнощі, експерти зберігають обережний оптимізм на 2026-й – рік, коли ми зможемо повернути своє світло.
Енергетика – найбільш "болюча" тема для цивільних українців на тлі посилення російських обстрілів інфраструктури.
У цій галузі усі події та процеси 2025 року "переплелися" в єдиний клубок проблем – і операція "Мідас", з виведенням на чисту воду корупціонерів від енергетики найвищої ланки, які "розмивали" бюджети та не бачили сенсу будувати захисні споруди, і невирішені питання боргів, нестачі обладнання та всього іншого. Слабкість керівництва масштабує всі інші наявні проблеми.
Однак енергія, яка потрібна суспільству для виживання - не лише електрична. Тому цілями для ворогів стають і об’єкти газового видобутку і постачання, нафтовидобуток і нафтопереробка, а також вугільні шахти. Усі ці обставини формували виклики української енергетики на четвертий рік повномасштабної війни.
Головна та найбільш наочна проблема української енергетики у 2025 році - це, звісно ж, російські масові обстріли інфраструктури. Кремль робить все за логікою, що українці "втомляться" і самі побіжать просити про капітуляцію.
За даними виконувача обов’язків міністра енергетики Артема Некрасова, станом на кінець грудня 2025 року росіяни здійснили понад 2000 ударів по енергомережах і близько 440 – по енергообʼєктах України. За місяць вони вибивають у середньому по 60 трансформаторів.
Перед новорічними святами у центрі уваги були Київщина, Одещина та Південь України. Мешканців "Перлини у моря" та Лівобережжя столичного регіону окупантам вдалося залишити без світла на 3-4 дні поспіль. А на Лівому березі Києва аварійні відключення світла після обстрілу 27 грудня діяли цілих 10 днів – аж до 6 січня!
Та навіть Новий рік далеко не усім українцям вдалося зустріти з електроенергією – зокрема, не пощастило чотирьом групам відключень у столиці.
На початку січня енерготерор продовжився. Найбільше дісталося Дніпропетровщині, де окупантам вдалося тимчасово "вибити" усі ТЕЦ та підстанції, та Запоріжжю. В результаті жителі цих регіонів занурились у майже повну темряву, а також не мали опалення, води та навіть зв’язку. Не пощастило й столиці, яка зазнала масштабного обстрілу у ніч на 9 січня. Внаслідок цієї атаки частина Києва та області лишилися без світла, води й тепла. За інформацією енергетиків, значних пошкоджень зазнали столичні ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6.
На додачу росіянам підіграє негода, через яку рвуться лінії електропередач, зростає споживання та навантаження на енергосистему. За прогнозами нардепа, члена енергетичного комітету Верховної Ради Сергія Нагорняка, наступний тиждень взагалі може стати одним з найскладніших для українських мереж…
Протягом останніх місяців 2025 року росіянам вдалося знищити значний обсяг української генерації, що призвело до, без перебільшення, катастрофічних наслідків.
"Йдуть атаки, спрямовані, фактично, на "випалювання" енергетичної системи. На жаль, ми втратили дуже суттєві обсяги теплової генерації. Частина втрат може бути невідновлюваною. В серпні у Міненерго казали про 17,5 гігавата доступної потужності, а з того часу ще десь 1,5-2 гігавати ми втратили. Важко оцінювати, яку частку з цього вдасться відновити", - розповідає УНІАН Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.
У свою чергу, виконувач обов’язків міністра енергетики Артем Некрасов наприкінці грудня повідомив, що лише за осінь Росії вдалося пошкодити 8 гігаватів української генерації.
"За три місяці осені пошкоджено 8000 МВт генерації. На грудень близько половини цієї потужності відновлено, але атаки не припиняються. Росія атакує не тільки електростанції, а й електромережі, підстанції та газовидобувну інфраструктуру", - повідомив чиновник.
Руйнування цієї зими були такими масштабними, бо Росія змінила тактику ударів по нашій енергосистемі, запускаючи по одному об’єкту десятки дронів та ракет. За такої інтенсивності обстрілів щось та влучає в ціль. Тому щодня Міністерство енергетики у своїх звітах повідомляє про нові ураження та тисячі знеживлених споживачів.
Особливо важка ситуація - у прифронтових та прикордонних регіонах, які зазнають ударів майже щодня, і у Києві.
На думку українських експертів, Росія своїми обстрілами прагне розділити українську енергосистему по лінії Дніпра. Саме на Правобережжі України розташовано найбільше атомних блоків, крім того імпортований струм перетікає саме від західного кордону. Тоді як на Лівобережжі є великі промислові споживачі і менше генерації. Тому ворог прицільно б’є по трансформаторним станціям і підстанціям компанії "Укрнерго", почасти унеможливлюючи передачу енергії з Заходу на Схід. Через що там спостерігаються найжорсткіші відключення світла.
І, по-друге, ворог прагне від’єднати від української енергосистеми "периферійні" регіони – зокрема, Чернігівщину, Одещину, Донеччину, які мають доволі високе споживання, але невелику кількість підстанцій і ліній електропередач.
Втім, попри усі спроби росіян, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що Росії не вдасться розділити українську енергосистему.
"Проходимо осінньо-зимовий період важко, але ситуація контрольована. Головне, що енергетична система України зберігає свою цілісність. Незважаючи на всі зусилля РФ. Сподіваюся, що цілісною вона буде й надалі", - сказав він у коментарі УНІАН.
Як повідомляв наприкінці року очільник "Укренерго" Зайченко, за останні місяці склалася закономірність, що Росія масовано атакує українську енергетику плюс-мінус кожні десять днів. І після кожного такого обстрілу міста занурюються у темряву на тривалий час, бо українські АЕС зменшують виробництво електроенергії.
Як пояснювали у Міністерстві енергетики, цьому є кілька причин. По-перше, це робиться із міркувань безпеки.
"Раптове відключення високовольтних ліній, що забезпечують видачу потужності атомних енергоблоків (при їхній роботі з номінальним навантаженням) може призвести до складних наслідків, тому застосовуються вимушені превентивні заходи", - зазначали у відомстві.
А по-друге, Росія нерідко атакує підстанції "Укренерго", що забезпечують видачу потужності з АЕС. Тоді як вихід "мирного атома" на повну потужність займає час – від кількох днів до понад тижня у разі значних пошкоджень інфраструктури. І увесь цей час українці вимушені жити із жорсткими графіками відключень.
Іншим важливим трендом 2025 року стало те, що ворог прицільно атакував критичні підстанції, що живлять українські атомні електростанції, на що звертало увагу навіть хронічно "занепокоєне" МАГАТЕ. Особливого резонансу набув випадок у листопаді, коли Росія завдала ударів по підстанціях Південноукраїнської та Хмельницької АЕС, в результаті чого кожна з них втратила живлення від однієї з ліній електропередач.
Такі обстріли створюють дуже небезпечну ситуацію, бо якщо бодай одна з діючих АЕС раптово втратить живлення, через мережу пройде своєрідна ударна хвиля, і це може спричинити справжній технічний блекаут, попереджав експерт з ядерної енергетики у "Грінпіс" Ян Ванде Путте в інтерв’ю УНІАН.
Проте, попри те, що деяким українцям довелося сидіти цієї зими без світла по кілька діб поспіль, на щастя, справжнього блекауту української енергосистеми так і не сталося. А зважаючи на інтенсивність обстрілів, це можна назвати справжнім дивом, що стало можливим завдяки героїзму українських енергетиків.
На тлі регулярних масованих обстрілів української енергетики особливо цинічно виглядає кейс "Міндічгейту" - масштабних корупційних розкрадань у "Енергоатомі", що спричинив цілий "каскад" відставок у наглядових радах та керівних органах енергокомпаній державного сектору. Адже, як виявило розслідування, корупціонери дотягнулися, зокрема, й до грошей на відновлення та захист підстанцій. Тобто, на тлі посилення російських ударів, вони послабили нам захист системи.
Що цікаво, окреслюючи підсумки 2025 року, опитані нами експерти вважають кейс "Мідаса" (за назвою гучної справи НАБУ) навіть важливішим для вітчизняної енергетики за російські обстріли. Бо цей кейс дає надію на подальші позитивні зміни.
"Цей рік залишає нас з надією, що енергетика може бути переформатована з боку державної влади, що будуть змінені підходи щодо захисту і розвитку енергетики. Але потрібно ще багато зусиль, щоб її реалізувати", - каже директор Центру досліджень енергетики у коментарі УНІАН.
Водночас, за словами експерта, криза у керівництві не стала кризою системи, що багато про що свідчить.
"Ніякого "ступору" не було у "Енергоатомі". Вони працюють. Технічно все абсолютно стабільно", - підкреслив Харченко.
Схожої думки дотримується Володимир Омельченко.
"Почалося поступове очищення галузі від корупціонерів. Хоча й достатньо повільно, але початок покладено. Тому це найбільша подія у цьому році. Оскільки вона відкриває шанс на очищення галузі, – розповідає УНІАН дослідник, додаючи, що це, втім, буде довгим процесом.
Безпосередньо "під ялинку", 31 грудня, прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко оголосила, що уряд вже відібрав чотирьох незалежних членів наглядової ради "Енергоатома". До цього списку увійшли: міжнародна експертка з ядерної безпеки Руміна Велші, фахівчиня з фінансів та аудиту Лаура Гарбенчуте-Бакієне, експрезидент і CEO Westinghouse Electric Company Патрік Фрагман та юрист Бріс Буюон. Ще трьох членів наглядової ради від держави уряд обіцяє призначити на початку січня.
Свириденко наголосила, що паралельно триває оновлення наглядових рад у 12 інших енергетичних компаніях, серед яких: "Нафтогаз", "Укргідроенерго", "Укренерго", "Оператор ГТС", "Центренерго" та інші.
Тим часом, новим міністром енергетики і першим віцепрем’єром має стати Денис Шмигаль – експрем’єр-міністр та нині міністр оборони України.
Втім, чи дійсно владі вдасться очистити авгієві конюшні вітчизняної енергетики, а не просто заховати старі обличчя за новою блискучою обгорткою – покаже час.
Фігуранти "Міндічгейту", здається, встигли торкнутися усього ключового у країні – тільки як "антимідас", який все перетворює на дещо протилежне золоту. Доклали "руку" вони і до фізичного захисту об’єктів "Енергоатома".
Проте "Енергоатом" відповідає лише за укриття для власних об’єктів. А ті захисні споруди, які все ж були побудовані силами "Укренерго" та Агентства відновлення, показали себе з гарної сторони, наполягають енергетичні експерти. І якби їх не було, ситуація була б значно гіршою.
Як повідомляв віцепрем’єр-міністр з відновлення, міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, Агентство відновлення відповідає за захист 22 обʼєктів "Укренерго" – загалом це 46 елементів захисту, з яких 38, станом на кінець жовтня 2025 року, були виконані на 100%. Ще до кінця року в уряді обіцяли додатково захистити 100 об’єктів енергетики, проте, чи була досягнута ця амбітна мета – наразі невідомо.
"Непогано себе зарекомендували укріплення фізичного захисту над підстанціями другого рівня в "Укренерго". Це захист від дронів та від уламків ракет. Тому ворог на 90% не досягає своєї мети обстрілами", - зазначає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко у розмові з УНІАН.
Олександр Харченко з Центру досліджень енергетики також відмічає ефективність оновлених підходів до фізичного захисту енергетичних об’єктів.
"В нас добре працює зараз захист високовольтних підстанцій – 98% ефективності під час ударів. Інша справа, що його ще треба добудовувати для більшої кількості підстанцій. Якщо мова суто про високовольтні, то мова про 115 таких підстанцій. З яких близько 80 вже побудовано, а всі інші мають добудувати 2026-го року. А якщо мова про більш широку мережу, то це вже потреба у 3,5 тисячі об’єктів для захисту. Це, звісно, програма на кілька років. Нам складно. Але ми розуміємо, де є рішення, і яким чином діяти", - каже експерт.
При цьому, за його словами, основний фокус у побудові фізичного захисту має бути спрямований на прифронтові регіони.
"Там, де удари більш інтенсивні. Але навіть там більше тисячі об’єктів. А це займе час і величезний ресурс", - зауважує Харченко, додаючи, що незабаром ситуація має поліпшитись.
Примітно, що покращення в майбутньому ситуації з енергетикою у Києві, Одесі та країні загалом анонсували як експерти, так і представники влади. Щоправда, останні робили акцент на тому, що раптово знайшли "зайві" обсяги енергії, які можна перенаправити населенню – чи-то 800 мегават, чи-то 900, чи навіть 1 гігават.
Вперше це було анонсовано наприкінці грудня, а вже 8 січня прем’єрка Юлія Свириденко повідомила, що до української енергосистеми було додано додаткові 911 МВт електричної потужності, що були вивільнені після перегляду критичних об’єктів, яким заборонено вимикати світло. Завдяки цьому, нібито, вдається зменшувати обсяг відключень за непростих погодних умов.
Щоправда, не обійшлося без курйозів. 7 січня стало відомо, що у Львові раптово відключили від електропостачання частину лікарень і комунальний електротранспорт – мер міста Андрій Садовий заявив, що це трапилось через ту саму зміну підходів до визначення критичності підприємств. Свириденко одразу ж відреагувала, що лікарні вимикати заборонено, пригрозила пальцем місцевим органам влади, і проблему нібито вирішили. Проте, як-то кажуть, осад залишився.
Потім по темі висловився голова Львівської ОВА Микола Козицький, який, у свою чергу, заявив, що Кабмін завчасно про все попереджав, і у відключенні лікарень винна влада міста, яка не готувалася і нічого не робила. Зрештою, кожна сторона звинуватила іншу, і на цьому поки що усе і затихло.
Проте, як повідомив УНІАН головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев, такі випадки, як у Львові, могли траплятися і у інших містах, проте про них не ставало відомо широкому загалу. А вина за це лежить на уряді, який ухвалив піарне рішення про пошук додаткових мегаватів, але в реальності ніякої потужності не вивільняв.
"Оскільки стало зрозумілим, що цього додаткового гігавата немає, почалися вже дисциплінарні заходи. І Кабмін починає вимагати, щоб демонстрували вивільнення цих потужностей… Ми отримаємо ще не один такий випадок, коли від живлення будуть вимикати об'єкти критичної інфраструктури", - сказав фахівець.
Як би там не було, але до останнього обстрілу, чи то за рахунок ремонтів пошкоджених енергооб’єктів і виходу АЕС на повну потужність, чи то завдяки обіцяному "гігавату" Свириденко, але світла в Україні (за виключенням регіонів, що найбільше потерпали від російських атак) дійсно стало трошки більше. Масована атака 9 січня внесла свої корективи.
Проте після кожної російської масованої атаки енергетикам вдається повертати світло у домівки споживачів, і поступово відключень стає менше. Принаймні до наступного обстрілу.
"Ми вже розуміємо, як протистояти масованим атакам. Потрібно просто кілька місяців, щоб усі необхідні речі були зроблені. Є ще велика робота з партнерами, щоб забезпечити фінансування. Але певен, що ми вийдемо з цієї кризи сильнішими, ніж ми в неї заходили", - додає позитиву Харченко.
Він зазначає, що фізичний захист – це не єдина наша протидія російським ударам. Так звані "мініТЕЦ" – малі когенераційні установки – теж вирішують частину проблеми з електрозабезпеченням регіонів на тлі спроб росіян "відрізати" цілі регіони від єдиної енергосистеми країни.
"Від них вже є внесок, але не такий вагомий, як хотілося б. Вже зараз ця розподілена газова генерація видає 600-700 мегават енергії. Проблема у тому, що нам треба у 4-5 разів більше, щоб знати, що ключові міста захищені від відключень своєю внутрішньою генерацією, - каже він. – У перспективі вони безумовно покращать ситуацію".
За словами Харченко, вже до кінця цієї зими "певна лінійка об’єктів" має запрацювати, що значно покращить ситуацію у Києві.
"До наступної зими результати будуть вже дуже й дуже відчутні", - наполягає фахівець.
Що ж до цієї зими, то експерти вважають, що ми проходитимемо її приблизно у межах поточних відключень – обсягом 2-3 черги.
Окрім спроб занурити українців у темряву, Росія наполегливо намагалася позбавити нас і тепла. Для цього, окрім масованих атак на вітчизняні ТЕЦ, котельні, ворог систематично бив по вітчизняному газовидобутку, щоб, зокрема, позбавити Україну можливості опалювати будинки взимку.
Олександр Харченко повідомляє, що на піку ударів країна втрачала до 50% загального видобутку "блакитного палива". Тим не менш, за рахунок інженерних рішень вже "практично весь цей видобуток відновили".
Володимир Омельченко, у свою чергу, вважає, що в Україні було пошкоджено або зруйновано до 30% газовидобутку.
"Це створило необхідність витрачати більше коштів на імпорт газу. Додаткове навантаження складало близько 2 мільярдів євро. Зараз не відновлено ще десь 20% інфраструктури, за моїми оцінками. Але точні цифри втрат ніхто публічно не скаже, бо це секретна інформація", - каже директор енергетичних програм Центру ім. Разумкова.
Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України, у коментарі УНІАН зазначає, що у 2025 році Росія здійснила щонайменше 24 масовані атаки на газові родовища, об’єкти підготовки, транспортування і зберігання природного газу.
"Перші масовані удари Росія здійснила наприкінці лютого і у березні, потім були точкові обстріли весною і літом, і вже з жовтня атаки відновилися з новою силою. Під прицілом – виробничі потужності як державних, так і приватних підприємств. Були суттєві влучання та пошкодження обладнання, на жаль, деякі руйнування – критичні", - розповідає представник газовидобувників.
Водночас він наполягає, що українці галузь не втратили.
"Попри всі складнощі і руйнування, наш власний газ є основою і забезпечує левову частку споживання в Україні", - каже фахівець.
При цьому діставалось не лише газовій галузі - наприкінці 2025 року окупанти дістались і до українських нафтових об’єктів. 23-24 грудня Росія здійснила дві масовані атаки, спрямувавши на об’єкти "Укрнафти" майже 100 шахедів. Як повідомляв голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький, деякі руйнування були критичними.
Також РФ атакує українські вугільні шахти. Зокрема, на початку листопада росіяни обстріляли шахти на Дніпропетровщині, що призвело до знеструмлення восьми об’єктів і залишило під землею тисячі гірників. На щастя, усі вони оперативно були виведені на поверхню.
Проте, як у випадку з електричною генерацією, після кожного обстрілу українські фахівці одразу ж розпочинають відновлювальні роботи, надолужуючи втрачене та не дозволяючи ворогу надовго занурити українців у темряву, холод та відчай.
Олександр Харченко зазначає, що 2026 рік теж не буде простим для української енергетики. Проте все одно він дивиться у майбутнє з обережним оптимізмом.
"Ці два зимові місяці будуть складними, болючими, але енергетичного "апокаліпсису" не трапиться. Ми їх пройдемо, - каже директор Центру досліджень енергетики. – Ситуація складна, бо в нас відбувається деградація системи розподілу енергії. Вони не будувалися з розрахунку на постійні вмикання й вимикання".
Експерт в якості прикладу тут розповідає "реальну історію з Києва".
"Скажімо, сталася атака. Навіть по захищеній підстанції. 4-5 годин – і її відновили й увімкнули. І тут вимикаються підстанції рівнем нижче, бо вони вже "втомлені". Починають відновлювати вже їх. Це займає ще 5-8 годин. Відновили, запрацювало. Але… відгоріли кабелі у двох мікрорайонах. Поїхали шукати, де саме відгоріло. Поки знайшли, підібралися туди й зробили – ще годин 10-12 пройшло. Люди півтори доби без живлення через отакий каскад проблем. На жаль, такі проблеми будуть повторюватися", - продовжує він.
Тим не менш, експерт наполягає, що "катастрофи не станеться", адже "ми знаємо, що робити", але ця робота потребує часу і головні результати ми відчуємо якраз 2026 року.
Отже, попри всі загрози та складнощі, загальний висновок буде досить коротким – Україна вистоїть. Бо, як неодноразово підкреслили експерти, "ми вже знаємо, що для цього потрібно". Головне питання – чи будуть це робити наступники фігурантів "Міндічгейту", який викрив головну нашу внутрішню вразливість у енергетиці.
Надія Бурбела, Андрій Попов