Збільшення тиску на бізнес: довоєнна система оподаткування разом з перевірками повертаються
17:20, 20.06.2023
10 хв.
Верховна Рада ухвалила у першому читання законопроект про відміну з 1 серпня податкових пільг для підприємців, що були запроваджені на початку війни. Разом з цим, влада планує повернути перевірки та застосування штрафів. УНІАН розбирався, які наслідки матиме для економіки ця ініціатива.
Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроект, яким вже з 1 липня планувалося скасувати податкові стимули для підтримки бізнесу, які були запроваджені на початку повномасштабного російського вторгнення на нашу землю.
З-поміж іншого відміняється норма, що фізичні особи – підприємці та юридичні особи з оборотом до 10 мільярдів гривень можуть сплачувати єдиний податок з обороту у розмірі 2 відсотки за правилами, які встановлені для 3-ї групи платників єдиного податку. Також повертаються сплата податку на прибуток, податку на додану вартість та інші платежі. Сплачувати єдиний податок ФОПи першої та другої груп мають обов’язково, а не добровільно, як це було з березня минулого року.
Крім цього, законопроект передбачає поновлення перевірок, хоч під час дії військового стану їх будуть проводити за умови наявності безпечного доступу до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для господарської діяльності.
Відео дня
Додатково влада хоче відновити застосування штрафів за порушення податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове держсоцстрахування та за порядок використання касових апаратів.
Вже після голосування у першому читанні стало відомо, що з технічних причин початок застосування цих норм депутати все ж вирішили перенести, але лише на місяць: у разі ухвалення законопроекту в другому читанні вони почнуть діяти з 1 серпня.
Як прогнозують в уряді, це дозволить отримати значні надходження до різних бюджетів вже цього року.
"Прийняття законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2023 році на суму близько 10 мільярдів гривень", - зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Повернення до "нормальності"
Урядовці та народні депутати наголошують на тому, що ця ініціатива є одним із структурних маяків нової програми співпраці нашої країни з Міжнародним валютним фондом по програмі розширеного фінансування. За нею держава має отримати від МВФ загалом 15,6 млрд доларів, причому перший транш у 2,7 млрд доларів надійшов у державний бюджет ще у квітні, а найближчим часом очікується наступний – у розмірі 900 млн доларів.
Ще задовго до прийняття законопроекту у першому читанні голова профільного парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголошував, що документ був не просто розроблений урядом, а й повністю погоджений з партнерами. До того ж, його прийняття буде гарантом отримання фінансової підтримки не тільки від МВФ, а й інших міжнародних організацій впродовж наступних років.
"Це – один зі структурних маяків, виконання якого оцінюватимуть при наступних переглядах програми з МВФ. Тоді як сама програма є рамкою для залучення 115 млрд доларів фінансової допомоги у найближчі чотири роки. Тому я не бачу суттєвих можливостей для "маневру" щодо ухвалення цього документа", - зазначав він.
Фінансовий експерт Євген Дубогриз вказав на те, що повернення довоєнної податкової системи є чіткою вимогою не лише нової програми МВФ, а й прописано у меморандумі, за яким цього року Україна має отримати від Європейського союзу 18 млрд євро. Зважаючи на вкрай складну ситуацію із дефіцитом держбюджету, влада просто не має права втратити ці джерела фінансування.
"Якщо ми ці угоди порушимо, то про Україну це скаже, як про ненадійного партнера, чиї обіцянки мало вартують. З точки зору взаємодії з партнерами, з точки зору макродовіри нам треба виконати це зобов’язання та прийняти цей законопроект якнайшвидше. Ми маємо довести прийняттям цього законопроекту, що ми дійсно налаштовані виконувати ті зобов’язання, які на себе взяли", - сказав він.
Фінансовий аналітик Групи ICU Михайло Демків зазначає, що у законі, який був ухвалений на початку війни у березні 2022 року, було достатньо прогалин, адже багато некритичних бізнесів отримали податкові пільги, а надто суттєвий фінансовий зиск від цього держава не отримала. До того ж, не всі змогли тоді скористатися наданими можливостями.
"Сьогодні, коли відбувається мінімальне повернення до нормальності, потрібно максимально збалансовувати державні фінанси, скорочувати дефіцит (держбюджету – УНІАН) та не викрівлювати оподаткування, коли одні сектори економіки оподатковуються досить високими ставками, а для інших існують пільги. Це вирівнювання повинно бути", - додав він.
Реакція бізнесу
Довго на реакцію бізнесу на розгляд резонансного законопроекту чекати не довелося. Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять сотні бізнес-асоціацій різних галузей економіки, висловили сподівання, що народні обранці скорегують деякі норми при підготовці документу до другого читання.
Перш за все підприємці вказали, що повертатися до системи оподаткування, яка була до російського вторгнення, більш доцільно з 1 січня 2024 року, а не посеред літа. Крім того, вони звернули увагу на те, що уряд та народні депутати у законопроекті чітко не врегулювали механізм переходу платників єдиного податку на іншу ставку податку спрощеної системи оподаткування або взагалі на загальну систему оподаткування.
Стосовно повернення штрафів за порушення порядку використання касових апаратів у своєму зверненні підприємці вказали, що відсутність цієї норми впродовж більше року дозволила близько мільйону підприємців малого та мікробізнесу зберегти свою справу.
"У випадку повернення штрафних санкцій за невикористання РРО – необхідно звузити сферу застосування РРО, зосередити застосування РРО виключно для тих ФОПів, які мають високий ризик перевищення граничних лімітів єдиного податку другої та третьої груп, внести відповідні правки до другого читання", - зазначили члени Української Ради Бізнесу.
Що стосується повернення документальних податкових перевірок, то підприємці вказали, що ті мають бути виключно ризикоорієнтованими, зосередженими на найбільших порушниках законодавства та направленими на упередження можливості втрати бюджетних надходжень.
"Для цього необхідно якісно визначити критерії ризику для Державної податкової служби, а також запровадити якісні результативні показники KPI для ДПС, щоб діяльність податкової служби була спрямована, в першу чергу, на боротьбу з тіньовим сектором економіки та щоб вона стала надійним партнером чесного бізнесу", - зазначили підприємці.
Також вони вважають, що доцільно залишити мораторій на перевірки та штрафи для бізнесів, що здійснюють свою діяльність на територіях, наближених до бойових дій, а також закликали депутатів пом’якшити негативний вплив норм законопроекту за допомогою інших інструментів.
Поки нардепи ще готують свої поправки до другого читання документу, але до деяких пропозицій бізнесу, скоріше за все, дослухаються, про що зазначив перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк. За його словами, відновити перевірки планують тільки для підприємців, хто підпадає під ризики, а у прифронтових територіях буде продовжувати діяти мораторій. При переході з єдиного податку у 2 відсотки можливо буде обрати будь-який режим, а також у разі виконання певних умов не будуть застосовувати штрафи та пеню.
Пошук балансу між "батогом" та стимулами розвитку
Поки зарано говорити, якими будуть підсумки втілення цієї ініціативи в життя для вітчизняного бізнесу. Але закон точно торкнеться мільйонів роботодавців та їхніх найманих працівників. І багато в чому залежатиме це від виконання норм документу, головним з яких буде повернення перевірок бізнесу.
Останні опитування кажуть про те, що найбільшою своєю проблемою вітчизняні підприємці вважають суттєве зменшення внутрішнього попиту на продукцію та послуги. Проте одразу ж після цього вони майже одноголосно називають надмірний контроль з боку державних органів та створення ними різних перешкод для підприємницької діяльності.
Цікавим є і результат опитування стосовно того, якими мають бути першочергові кроки держави в податковій сфері. На першому місці стоїть не зниження податків, а саме перезавантаження Державної податкової служби та спрощення адміністрування бізнесу.
Тобто, вже у серпні ми побачимо, чи змінилося щось кардинально з 24 лютого 2022 року у контролюючих органах, чи їхні співробітники почнуть масово "втамовувати голод", як це було раніше.
Аналізуючи можливі наслідки, потрібно й тримати в голові такий можливий варіант перебігу подій, що цієї осені російські терористи знов почнуть методично бити по об’єктах національної енергетичної інфраструктури, що погіршить умови роботи бізнесу та призведе до зростання витрат. Так, в уряді неодноразово заявляли про реалізацію проєктів з укріплення потенційних цілей від ураження російськими ракетами та дронами. Крім того, Україна отримує нові західні системи протиповітряної оборони. Але цього все ще недостатньо, щоб створити над усією країною надійну систему захисту.
Тому разом з "батогом" у вигляді підвищених податків та повернення перевірок держава має думати і про створення дієвих стимулів у вигляді пільгових кредитів та грантів для підтримки вітчизняного бізнесу. В іншому випадку є ризик того, що якась частина бізнесів просто закриється. І тоді у довгостроковій перспективі держава може втратити значно більше надходжень, до того ж може зрости чисельність і без того немаленької армії безробітних.
Також не варто забувати й про мільйони українців, які виїхали за кордон, тікаючи від війни. І серед них також є підприємці, які можуть не оцінити такий ризикований крок влади та взагалі ухвалити рішення більше не повертатися додому. До чого призведуть новації у відношенні держави до бізнесу, ми зможемо побачити вже через кілька місяців.
Дмитро Шварц
Новини партнерів
