Зростання без оптимізму: чи переживе економіка України 2026 рік без втрат

2025 рік видався складним для економіки України: зростання уповільнилось, ціни били рекорди, а отримання міжнародної допомоги дається все важче. УНІАН підбив ключові економічні підсумки та з’ясував, до чого готуватися українцям у 2026-му.

Україна входить у 2026 рік із економікою, яка четвертий рік поспіль існує в умовах повномасштабної війни. Ключовою опорою знову стала міжнародна допомога: саме за її рахунок держава фінансує більшість цивільних видатків бюджету, тоді як витрати на оборону, як і раніше, значною мірою лягають на плечі самих українців.

Рік, що минає, пройшов для українців під знаком нескінченних "мирних переговорів" за участі Сполучених Штатів та обіцянок американського президента Дональда Трампа "ось-ось" завершити війну. Але потужність цих заяв не корелює з прогнозами міжнародних організацій та аналітиків, які очікують, що війна триватиме щонайменше протягом усього 2026 року.

Також цьогоріч українці згадали про відключення світла, коли російські загарбники поновили удари сотнями ракет та дронів по енергетичних об’єктах. А також із "плівок Міндіча" дізналися, що на захист цих самих енергооб’єктів "жалко дєнєг".

На тлі цієї резонансної корупційної справи чимало громадян сприйняли в штики анонсовані владою податкові зміни у контексті домовленості з Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування у розмірі 8 мільярдів доларів.

Так, можновладці на вимогу кредитора зобов’язалися розширити податкову базу для збільшення доходів бюджету і заявили про наміри зобов’язати ФОПів сплачувати ПДВ. Більшість економістів вже зараз попереджають про негативні наслідки від реалізації такої ініціативи.

Також у планах влади – так званий "податок на OLX" (оподаткування доходів, отриманих з діяльності через цифрові платформи) та скасування ліміту у 150 євро на оподаткування закордонних посилок. Не всі з цих ініціатив запровадять вже з наступного року, проте підготовка до реалізації податкових новацій вже ведеться.

Крім того, наприкінці року однією з найгарячіших економічних тем міжнародного рівня був "репараційний кредит", який Євросоюз планував надати Україні. Позику обсягом 140 мільярдів євро мали надати під заставу заморожених російських активів. Проте запеклі переговори, що тривали тижнями, не призвели до бажаного результату, і в підсумку лідери ЄС профінансують Україну на 90 мільярдів євро протягом наступних двох років за рахунок спільного запозичення.

Тож 2026 рік приніс для української економіки чимало резонансних новин і випробувань. Та що чекає нас у 2026 році - на п’ятому році повномасштабної війни? УНІАН підбив ключові економічні підсумки та зібрав прогнози уряду, міжнародних організацій та аналітиків на рік прийдешній, аби відповісти на ці запитання.

Скромні економічні результати

Поки що немає остаточних даних щодо основних показників економіки за 2025 рік, проте є попередні оцінки та прогнози, що можуть охарактеризувати економічну ситуацію в країні.

У 2024 році ВВП України зріс на 2,9%, що практично вдвічі менше за показник 2023 року (5,3%), який при цьому характеризував поступове відновлення економіки після карколомного падіння у перший рік повномасштабної війни. Цьогоріч, за попередніми оцінками, зростання ВВП буде ще меншим.

Так, у Міністерстві економіки погіршили свій попередній прогноз зростання валового внутрішнього продукту – з 2,7% до 2%, про що заявляв міністр Олексій Соболев. При цьому у листопаді економічні результати дещо потішили – зростання реального ВВП прискорилося до 5,3 відсотка проти 2,3% у жовтні. Основними драйверами прискорення стали сільське господарство, внутрішня торгівля, будівництво та переробна промисловість.

"Українська економіка продовжує зростати, незважаючи на перебої з енергопостачанням, що спричинені масованими атаками по критичній інфраструктурі, бізнес надалі адаптується до складних умов. І при цьому Україна демонструє більш динамічне зростання, ніж РФ. Країна-агресорка має показник у 1,6% реального ВВП у жовтні", – зазначив Соболев.

Прогноз Міжнародного валютного фонду аналогічний до урядового – зростання на 2 відсотки.

У Національному банку очікування трохи скромніші – 1,9% зростання ВВП за підсумками 2025-го.

Інший важливий показник, який відчувають всі українці на своїх гаманцях, це споживча інфляція. Майже всі місяці показники інфляції рік до року були двознаковими, а ціни на окремі продукти зростали рекордними темпами.

Пік споживчої інфляції прийшовся на травень, коли вона сягнула 15,9% в річному вимірі. Проте після цього темпи зростання цін почали сповільнюватися, і лише у листопаді інфляція знизилася до однознакового рівня у 9,3%.

Як повідомляв Держстат, найбільше за рік у листопаді подорожчали яйця (на 12,6%). Меншими темпами піднялися ціни на овочі, сало, рибу, соняшникову олію, макаронні вироби, кисломолочну продукцію тощо. А деякі продукти за рік навіть трохи подешевшали – це, зокрема, фрукти, свинина, цукор, м’ясо птиці і рис. 

У Нацбанку зазначили, що ціни зростають повільніше за прогноз, і така динаміка зумовлювалася збільшенням пропозиції продовольчих товарів завдяки надходженню нових урожаїв. Упродовж наступних місяців очікується подальше поступове зниження інфляції.

Курс долара, на відміну від 2024-го, цьогоріч практично не дивував: якщо минулого року американська валюта регулярно била рекорди та за рік в цілому зросла з 38 до 41,8 гривні, то у 2025-му "зелений" коливався в діапазоні 41-42 гривні – без особливих сюрпризів. Лише у листопаді долар побив свій січневий рекорд, сягнувши 42,4 грн за офіційним курсом.

У бюджеті на 2025 рік закладався середньорічний курс долара у 45 грн. Цей показник є розрахунковим, уряд використовує його для планування доходів та видатків. МВФ та аналітики також прогнозували курс долара до гривні на рівні не нижче 45 грн. І, як бачимо, цьогоріч реальний курс був набагато нижчим за очікуваний.

Стабільність підтримувалася завдяки інтервенціям НБУ, який в режимі "керованої гнучкості курсу" слідкує за станом національної валюти, не допускаючи значних перекосів в той чи інший бік, та надходженню іноземної допомоги. Завдяки їй золотовалютні резерви України у листопаді досягли рекордних показників за всю історію незалежності – 54,7 мільярда доларів.

Показники економічного стану країни будуть неповними без розміру зарплат громадян. Так, за останніми даними Держстату, у жовтні 2025 року середня заробітна плата працівників в Україні становила 26 913 грн. Якщо за підсумками 2024 року середня зарплата складала 21 473 грн, то з початку року і до жовтня цей показник зріс на 25,3%. При цьому майже половину цього збільшення "з’їдала" інфляція.

Найвища середня зарплата була зафіксована у Києві - 40 738 грн. На другому місці за рівнем зарплати опинилась Луганська область - 30 675 грн, а третю позицію посіла Дніпропетровська область - 27 892 грн.

Найнижчі ж середні показники оплати праці спостерігаються у Чернівецькій області - 19 343 грн, Кіровоградській області - 19 920 грн та Чернігівській області - 20 561 грн.

Слід зазначити, що Держстат надає дані по середніх зарплатах без вирахування 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. Таким чином, "чистими" на руки українці у жовтні отримували в середньому 20 723 грн (або ж 489 доларів за поточним офіційним курсом). Для порівняння – минулого року, коли УНІАН підбивав економічні підсумки, середня зарплата складала менше 380 доларів. Зростання на понад 100 доларів за нинішніх умов не може не потішити.

Що чекає на економіку в 2026 році

Як і минулого року, прогнозуючи економічну ситуацію на рік прийдешній, аналітики, урядовці та міжнародні організації виходили з невтішного припущення про продовження бойових дій.

Так, Міністерство економіки очікує зростання валового внутрішнього продукту України у наступному році на рівні 2,4%, що не надто перевищує цьогорічний прогноз. Споживчу інфляцію відомство прогнозує на рівні 9,9% (грудень до грудня), а курс долара в держбюджеті закладено на рівні 45,7 грн/дол.

У Національного банку очікування щодо зростання ВВП скромніші – 2%.

"У наступні роки прогнозується помірне пришвидшення економічного зростання (до 2-3%) за рахунок нарощування врожаїв та збільшення інвестицій у проєкти відбудови та оборонний комплекс", - зазначили в НБУ.

При цьому регулятор додав, що перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для економічного розвитку, крім того, вагомий вплив на динаміку ВВП можуть мати і ризики, пов’язані з неритмічністю чи недостатністю зовнішнього фінансування.

Що стосується інфляції, регулятор прогнозує її уповільнення до 6,6% на кінець 2026 року. 

Міжнародний валютний фонд більш оптимістичний – там вважають, що вже наступного року економіка може зрости на 4,5%. Інфляцію в Україні фонд очікує на рівні 7 відсотків, а курс долара – 45,4 грн.

Втім, провідні українські аналітики надають обережні прогнози щодо макроекономічних показників України на наступний рік.

Так, в інвесткомпанії Dragon Capital розглядають обидва сценарії на 2026-й  – продовження війни та досягнення стійкого перемир’я. І за першим сценарієм, який вважається найбільш вірогідним, очікується дуже незначне зростання ВВП – близько 1%, адже, як зазначила головна економістка Олена Білан, на відміну від 2025 року, поки що немає підстав очікувати енергетичного перемир'я у році прийдешньому.

"Якщо оптимісти, яких зараз серед нас практично немає, виявляться праві і буде перемир'я або навіть стійкий мир, то в цьому випадку ми бачимо потенціал для прискореного зростання вже в перший рік. Якщо війна закінчиться на початку 2026 року, то є можливість і потенціал для повернення близько 1 мільйона мігрантів, які виїхали саме через військові дії", – сказала Білан під час аналітичної дискусії Центру економічної стратегії.

Також, за прогнозом Dragon Capital, інфляція буде поступово сповільнюватися і до кінця 2026 року знизиться до 6,3% рік до року. Щодо валютного курсу, у компанії очікують, що НБУ дозволить гривні незначно послабитись відносно долара США на тлі сезонного зростання попиту на іноземну валюту, проте буде утримуватись від суттєвої девальвації.

"За нашим оновленим прогнозом, курс гривні сягне 43 грн/дол. до кінця 2025 року і 44 грн/дол. до кінця 2026 року, порівняно з 43,5 і 46 грн/дол., очікуваними раніше", - зазначили у Dragon Capital.

В разі ж реалізації оптимістичного сценарію ВВП може зрости на 5% завдяки зростанню споживання та відновленню інвестиційної активності на тлі зниження безпекових ризиків, часткового повернення біженців та початку відбудови, яке буде забезпечено достатнім зовнішнім ресурсом. 

Виклики та потреби економіки

В інвесткомпанії Concorde Capital основними викликами для економіки наступного року вважають дефіцит робочої сили та обмеження в постачанні електроенергії.

"Це надалі примушуватиме бізнес інвестувати в автоматизацію та енергонезалежність, а також збільшувати заробітні плати. Основний ризик для бюджету – нерегулярні чи недостатні  надходження міжнародної фінансової та військової допомоги. Але є сподівання, що ці питання будуть вирішені", - йдеться у макроекономічному прогнозі компанії.

Також там зазначили, що Україна потребує біля 45-47 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги та 50-55 млрд доларів міжнародної військової допомоги щороку. Основними донорами України, ймовірно, залишатимуться країни Європи.

Щодо основних макроекономічних показників, аналітики Concorde Capital прогнозують скромне зростання ВВП (плюс 1,5%), уповільнення інфляції до 6,8% та курс долара на рівні 44,8 грн на кінець року.

Аналітики інвесткомпанії ICU вважають, що економічне зростання залишатиметься пригніченим найближчим часом, якщо безпекові ризики не знизяться суттєво. У 2026 році зростання економіки прогнозується на рівні 1,2%. При цьому фахівці відзначили, що інфляція сповільнюється високими темпами, перевищуючи очікування НБУ. На кінець 2026 року вони прогнозують скорочення цього показника до 6,3%.

Рекордний дефіцит поточного рахунку в ICU назвали одним із ключових довгострокових викликів для економіки, проте впевнені, що в середньостроковій перспективі він буде повністю перекритий зовнішньою допомогою.

"З урахуванням цього ми дещо покращуємо прогноз обмінного курсу – 42,4 грн/дол. наприкінці 2025 року та 44,3 грн/дол. наприкінці 2026 року. Ми переконані, що зростання зовнішніх дисбалансів (без урахування зовнішньої допомоги) все ж змусить НБУ відмовитися від де-факто фіксованого обмінного курсу та розпочати повільне послаблення гривні", - зазначили аналітики.

У KSE Institute зазначали, що короткострокові перспективи економічного зростання України погіршилися через посилення потреб у відновленні оборонного та енергетичного секторів. Аналітики прогнозують зростання ВВП у 2025-2026 роках у діапазоні 2-2,5%. Щодо інфляції, фахівці очікують, що вона продовжить знижуватися протягом 2026 року (до 5,7%), а потім зросте у 2027 році, коли відновлення економіки набере обертів.

"Тим часом гривня залишалася в цілому стабільною на рівні 41-42 грн за долар завдяки постійним інтервенціям НБУ та надходженню іноземної допомоги, проте, за прогнозами, до кінця 2026 року вона знеціниться до приблизно 45 грн за долар на тлі побоювань щодо зменшення іноземної підтримки", - прогнозують в KSE Institute.

Аналітики наголошують, що Україна терміново потребує додаткового фінансування від партнерів, оскільки продовження війни збільшує видатки на оборону та потреби на реконструкцію, ставить під загрозу фінансування бюджету, обтяжує платіжний баланс та уповільнює економічне зростання.

У підсумку 2025 рік для української економіки можна охарактеризувати як рік стриманої рівноваги, але без проривів. ВВП зростало повільніше за початкові прогнози і близько не дозволило перекрити шалені втрати першого року повномасштабної війни, інфляція - яка хоч і пішла на спад - усе ще суттєво тиснула на доходи населення, а курс гривні зберігав стабільність завдяки активним інтервенціям НБУ та рекордним обсягам зовнішньої допомоги. Номінальне зростання зарплат виглядає обнадійливо, однак значною мірою нівелюється податковим навантаженням і зростанням цін, тож реальне покращення добробуту залишається обмеженим.

Прогнози на 2026 рік дещо різняться в цифрах, але сходяться в одному: визначальним фактором для економіки залишається перебіг війни та обсяг зовнішнього фінансування. За базового сценарію продовження бойових дій Україна зростатиме повільно, з контрольованою, але все ще підвищеною інфляцією та поступовим ослабленням гривні. Водночас навіть помірне покращення безпекової ситуації може швидко змінити траєкторію.

Таким чином, економіка України входить у 2026 рік вразливою. Її здатність не лише виживати, а й прискорювати зростання залежатиме від рішень партнерів щодо довгострокового фінансування, зокрема використання російських активів, від внутрішньої фіскальної політики та від того, чи зможе держава поєднати бюджетну необхідність із збереженням економічної активності бізнесу та купівельної спроможності громадян.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News