Артилерист, програміст чи продавець: скільки грошей пропонують та за ким "полюють" роботодавці

2023 рік завершився. Рік складний та нервовий. Втім, це був час стабілізації у економіці та промисловості. Скільки українці заробляли впродовж року, та яким був попит на ринку праці, – розбирався УНІАН.

Наприкінці 2023 року Держстат повідомив, що на кінець третього кварталу 2023 року середня заробітна платня в Україні зросла до 17 937 гривень. Таким чином, у вересні-2023, порівняно з аналогічним місяцем минулого року, середня зарплатня зросла на 23%. Наче й непогано – майже на чверть. 

Але якщо подивитись на останні звіти, опубліковані перед повномасштабним нападом РФ на Україну, то вийде, що зараз ми лише досягли рівня грудня 2021 року – тоді середня зарплата складала 17 453 грн. Втім, курс гривні також був тоді іншим. Якщо зараз 17,9 тис. грн - це всього 470 доларів США, то в кінці 2021 року 17,4 тис грн складали майже 650 доларів. 

Втім, це дані лише за вересень – сподіваємось, що протягом останніх місяців 2023 року роботодавці "накинули" співробітникам ще кілька відсотків, щоб покращити їм настрій під Новий рік та статистику державі. А також, щоб досягти прогнозу НБУ, згідно з яким на кінець 2023 року очікувалося зростання номінальної заробітної плати на 32,8%. У такому випадку реальні доходи (за вирахуванням інфляції) українців за результатами року зросли б на 4,6%. 

Але навіть ці майже 500 доларів та 5,1% інфляції за нинішніх умов викликають небувалий оптимізм. Бо минулого року середня номінальна зарплатня у річному вимірі впала на 26,9%, а інфляція сягнула небачених 26,6%, порівняно з 10% у 2021 році. Тобто хоча за результатами року, що минає, заробляти, реально, ми стали менше, ніж у 2021 році, але й зростання цін сповільнилося після шаленого стрибка у 2022-му. Тим не менш, багато хто пророкував розпад економіки та й досі це робить, але відновлення триває, і має непогані темпи. 

Кабмін настільки відчув цей оптимізм, що на початку тижня покращив свої прогнози до 2026 року. Тепер урядовці очікують, що протягом 2024 року середньомісячна зарплатня становитиме 21,8 тисяч гривень, у 2025-му - зросте до 25,7 тисяч, а 2026-го – 30,2 тис. грн. Щоправда, мова про оплату праці "брутто" - тобто до відрахування податків. Інфляцію нам прогнозують у 9,7%, 8,1% та 6,9% на три наступні роки відповідно, що більше, ніж за результатами 2023-го. 

Що кажуть портали з пошуку роботи

Профільні сервіси з пошуку роботи наводять свою статистику, яка зазвичай відрізняється від офіційних даних Кабміну чи Держстату, оскільки найчастіше вони володіють даними щодо реальної, а не номінальної зарплати. Також там є багато вакансій з оплатою у "конвертах", а всі ми розуміємо, що під час кризи бізнес та працівники схильні переходити у "тінь" задля зменшення податкового навантаження. 

Так, сервіс Work.ua повідомляє, що протягом року ринкові пропозиції за вакансіями зросли з, у середньому, 14,7 до 17,7 тисяч гривень. Якщо ще станом на 3 січня 2023 року шукачі роботи вказували у своїх резюме побажання щодо оплати праці у 16,4 тисяч гривень, то 5 грудня - вже 18,9 тис. грн. Тобто зростають як реальні зарплати, так і "апетити" у шукачів. 

Водночас, за даними сервісу Robota.ua, станом на 2 січня 2023 року побажання шукачів та можливості роботодавців повністю збігалися на сумі 15 тис. грн. Розбіжності почали з’являтися у серпні, досягши свого піку 11 грудня, коли шукачі роботи вимагали у своїх резюме 18 тис. грн місячної оплати, а зарплата за вакансіями пропонувалася, в середньому, на рівні 11,9 тис грн. Цікаво, що вже з наступного тижня (з 18 грудня) роботодавці змушені були піти на деякі поступки шукачам і підняти пропозиції до середнього значення у 13 тис. грн. 

Чому така різниця між двома ресурсами? Бо Work.ua частіше працює з роботодавцями, які пропонують оплату у "конверті", а Robota.ua - з великими промисловими компаніями та держустановами. Що й впливає на динаміку. 

Robota.ua також показує розподіл зарплат по вакансіях та кандидатах. Виходить, що найбільше вакансій розміщується у категорії 13-18 тис. грн, слідом йдуть оголошення, де пропонують 18-23 тис., а замикає ТОП-3 група із середнім рівнем зарплати у 8-13 тис. грн. Кандидати ж просять найчастіше у своїх резюме 9-15 тис. грн, на другому місці – побажання у 15-21 тис., а завершує цю трійку група 21-27 тис. грн. 

Примітно, що кількість доступних вакансій протягом року постійно збільшувалася, починаючи з березня 2022 року. Якщо за тиждень з 28 лютого по 6 березня на ресурсі Robota.ua було зафіксовано лише 1,1 тис. вакансій, то за останній повноцінний робочий тиждень 2023 року (11-17 грудня) їхня кількість сягала вже 22 780. Піковим же був останній тиждень жовтня, коли роботодавці зареєстрували 26,3 тисяч вакансій. Для порівняння, у передостанній тиждень грудня 2021 року налічувалося 18,8 тисяч пропозицій роботи, а на піку (у серпні-2021) – 30,5 тисяч вакансій.

Таким чином, за кількістю вакансій Україна майже вийшла на довоєнний рівень. А ось щодо резюме – ситуація помітно відрізняється. Кількість активних кандидатів протягом 2023 року не росла, а, навпаки, скорочувалася. У передостанній тиждень 2023 року було зафіксовано 48,2 тисяч резюме. Найбільшого ж показника року було досягнуто 20-26 лютого – тобто, на річницю російського вторгнення – 81,7 тисяч доступних резюме. 

Для порівняння, рекордним значенням 2021 року стало 131,3 тисячі шукачів роботи на тиждень (також у лютому), а 2022-му – 109,9 тис. резюме (у січні). Цікаво, що після початку повномасштабної війни, коли перший шок минув, кількість резюме сягнула 104,6 тисяч у кінці травня, після чого постійно скорочувалася, і цей тренд зберігається понині. 

Таким чином, можемо зробити висновок, що головна проблема сучасної України - це "кадровий голод". Бо зарплатня (як номінальна, так і реальна) дійсно зростає – приблизно на чверть протягом року, хоча й поки що відстає від довоєнних показників. Але робітників, особливо вузьких фахівців, стає дедалі менше. Фактично, грудневий показник у 81,7 тис. резюме - це чи не вдвічі менше, ніж на піку у 2021 році. Порівнювати з груднем 2021 року не дуже правильно, бо тоді вже посилилися розмови про війну, і багато хто почав згортати ділову активність. 

Кого "хапають" з руками і ногами

Кого ж зараз найчастіше шукають роботодавці? За даними і Work.ua, і Robota.ua, у ТОП-3 популярних спеціальностей входять продавці-консультанти, менеджери з продажів та водії. Це те ж саме, що було й до "великої" війни. 

На Robota.ua розміщено 41% вакансій в галузі роздрібної торгівлі, 18% - це промисловість і виробництво, а на третьому місці з показником 16% - сектор гуртової торгівлі та експорт-імпорт. Власне, ці показники показують пріоритети бізнесу на сьогодні – виробити, продати, завести/вивезти з країни.  

А ось дані щодо найбільшої середньої зарплатні на сервісах відрізняються. На Robota.ua роботодавці готові платити найбільше програмістам-сеньйорам, що працюють з мовами програмування SQL, PHP та веб-платформою ASP.NET. На Work.ua, який традиційно більш орієнтований на робітничі спеціальності, на першому місці за розміром зарплатні йдуть артилеристи, потім - міноментники, а лише на третій позиції з’являються перші айтівці – програміст С++. 

Цікаво порівняти їх зарплати – артилеристу та мінометнику обіцяють по 120 тис. грн на місяць, а програмістам – 110 тис. грн (максимум на Work.ua) або 140 тис. грн (максимум на Robota.ua). Таким чином, зарплатня солдата-фахівця, що дійсно воює, а не перебуває у тилу, вже досягла, а подекуди й перевищила показники "найпрокачаніших" айтівців, які традиційно вихвалялися найвищими зарплатами на ринку праці. З урахуванням загрози життю, так, власне, і повинно бути у воюючій країні. Головне, щоб без боргів по виплатам, але це вже інша історія. 

Тож, що ми маємо у підсумку? Ринок праці військового часу дуже змінився порівняно навіть з не дуже успішним коронакризовим 2021 роком. Домінує попит на персонал у галузі торгівлі, який превалює над іншими категоріями, що свідчить про повернення до мирних тенденцій та відновлення платоспроможності населення. З іншого ж боку, найбільше цінуються вузькоспеціалізовані фахівці – айтівці, що працюють з великими базами даних, та військові. При цьому військові вакансії на окремих ресурсах вже навіть обійшли ІТ-сектор щодо середньої оплати праці. 

Але всі галузі об’єднує головна проблема – наслідки війни, що проявляються у відтоці кадрів за кордон та мобілізації населення. Ці тенденції зростають з кожним місяцем і поступово впливають на ринок праці та, загалом, на темпи відновлення української економіки під час війни. Бо кожен співробітник (особливо, високооплачуваний фахівець) - це прямі та опосередковані втрати не лише бізнесу, але й бюджету. 

Пошук балансу між воєнними та економічними потребами (нема грошей – нема надійного тилу), а також боротьба за повернення українців до країни стануть нагальними завданнями для усіх нас протягом найближчих років, а пошук вирішення проблеми кадрового голоду потрібно шукати вже зараз.  

Андрій Попов

УНІАН в Google News