Запасний варіант: як надати програмі релокації підприємств друге дихання

Програма релокації бізнесу з зони бойових дій у більш безпечні регіони, яка почала діяти майже одразу після початку російського вторгнення на українську землю, на сьогодні не дуже активно використовується підприємцями. Проте вона все ще може принести користь вітчизняній економіці, якщо виправити її недоліки.

Боротьба України з кривавими російськими загарбниками триває майже рік, і багато експертів прогнозують, що не варто чекати на скоре закінчення війни. Дика орда вбиває наших громадян, руйнує житло, інфраструктуру, нищить промислові та аграрні підприємства та намагається занурити країну у морок. Через постійні обстріли наших міст та сіл кілька мільйонів українців були вимушені тікати до дружніх країн.

Повномасштабна війна Росії проти нашої країни боляче вдарила по національній економіці: за підрахунками профільного міністерства, падіння валового внутрішнього продукту України за підсумками 2022 року склало біля 30 відсотків. Зважаючи на постійні ракетні обстріли енергетичної інфраструктури, навряд чи варто очікувати і на прогнозоване урядом наприкінці минулого року невелике зростання економіки за підсумками 2023 року.

Однак, попри ці складнощі, держава все ж намагається стимулювати роботу бізнесу – як з метою створення робочих місць, так і задля наповнення бюджету, що напряму допомагає вести спротив окупантам.

Якщо пригадати минулий рік, то важливим елементом підтримки української економіки з боку Кабінету міністрів став запуск безвідсоткового кредитування на час війни. Крім цього, уряд запустив нову державну програму, яка дозволятиме залучати до 60 млн гривень пільгового кредиту підприємствам, які через війну втратили свої виробничі потужності.

Також запрацював проект "єРобота" з грантової безповоротної підтримки нових бізнесів. Протягом 2022 року уряд виділив на цю ініціативу близько 2 млрд гривень, а у цього року на неї планують направити не менше 30 мільярдів.

Однак одним із найперших кроків задля спасіння хоча б якоїсь частини промисловості, яка опинилась у прифронтовій зоні, стала програма з релокації працюючого бізнесу у більш безпечні регіони. У березні минулого року уряд ухвалив постанову, згідно з якою вітчизняним підприємствам надавалася можливість перевезти своє майно із зони активних бойових дій на безпечну територію.

Переїзд на нове місце

Як зазначила у коментарі УНІАН перший віце-прем'єр-міністр - міністр економіки Юлія Свириденко, станом на сьогодні переміщено 791 підприємство, з яких 617 вже працюють на новому місці.

Найбільше підприємств переїхало до Львівської області – 28,6% від загальної кількості релокованих підприємств. Далі йдуть Закарпатська (17,9%), Чернівецька (12,2%), Івано-Франківська (8,3%), Тернопільська (7,5%) та Хмельницька (7,5%) області.

Свириденко зазначила, що для 253 підприємств поки ще здійснюється пошук підходящих локацій або способу транспортування, а 642 підприємства відмовилось від релокації.

За її словами, зараз головною задачею для міністерства є завершення виконання тих заявок, які ще залишилися, а якихось кардинальних змін у цій урядовій програмі поки не планується.

"Якщо нам нададуть пропозиції, що нам потрібне ще щось видозмінити або покращити, тому ми це звичайно зробимо, бо наша задача – в першу чергу зберегти існуючі робочі місця", - сказала Свириденко.

Судячи із достатньо великої кількості підприємців, які відмовились переміщати свої виробництва в інші регіони, можна припустити, що це сталося як через недоліки програми, так і через складність завдання – швидко знятися з одного місця, переїхати на нове та налагодити всю роботу майже з нуля. Але в майбутньому хтось з цих бізнесменів може звернутися до влади по допомогу, тому дуже важливо покращити механізм релокації.

Інформування бізнесу

Важливою складовою для успішної реалізації будь-якої ініціативи влади є надання повної інформації тій частині суспільства, яка є цільовою аудиторією. Тобто, у випадку релокації, мова йде про ефективну комунікацію влади з бізнесом.

Як зазначив у коментарі УНІАН експерт KSE Graduate Business School та проєкту USAID "Економічна підтримка України" Олег Зубченок, для покращення ефективності програми релокації необхідно стандартизувати на рівні обласних та районних адміністрацій інформацію, яку вони надають потенційним клієнтам.

"Це, зокрема, контактні дані співробітників, з якими можна проконсультуватися, зручні каталоги потенційних об'єктів нерухомості, які можуть бути взяті в оренду, існуючі офісні комплекси, індустріальні парки, рівень цін на комерційну та житлову нерухомість. Наявність іншої інфраструктури, яка буде необхідна співробітникам та їхнім родинам, що переїхали", - сказав він.

Також, на його думку, корисно буде надавати комплексну інформацію про основні галузі та підприємства області, міст чи районів, щоб бізнес міг оцінити перспективи кооперації, поставок та закупівель, а також яким чином вбудовуватись в ланцюжки створення цінностей інших компаній у регіоні.

"Необхідно надати інформацію про місцеві об'єднання підприємців, програми допомоги на рівні місцевих адміністрацій, бізнесу та громадянських ініціатив, щоб можна було віддалено отримати інформацію з перших рук та детальніше проаналізувати регіони та конкретні варіанти для релокації", - заначив він.

Як зазначив у коментарі УНІАН кандидат економічних наук Олександр Хмелевський, отримання об’єктивної інформації вкрай важливо задля успіху релокованого бізнесу, бо бувають випадки, що на новому місці їх, м’яко кажучи, не дуже чекають конкуренти.

"В багатьох випадках ніші на місцевому ринку, які могли б зайняти переміщені підприємства, вже зайняті місцевими, конкурувати з якими новачкам дуже важко", - сказав він.

Необхідність фінансової підтримки

Окрім прозорої комунікації для поліпшення роботи підприємців по програмі потрібно надавати релокованому бізнесу додаткове фінансування за рахунок державного бюджету, а також пільгові кредити.

"В багатьох випадках, підприємства зі Сходу зазнали руйнувань, тому на новому місці їм потрібне нове обладнання та додаткові кошти для організації своєї діяльності. З коштами та обладнанням також є проблеми. Банки не поспішають кредитувати переміщені підприємства та й ставки по кредитах дуже високі", - зазначив експерт Олександр Хмелевський.

Як звернув увагу експерт проєкту USAID "Економічна підтримка України" Олег Зубченок, пільгове кредитування потрібне для забезпечення стійкої роботи підприємств на новому місці у перші три-шість місяців, тобто, для подолання найважчого етапу адаптації до нових умов.

Також бізнесмени та експерти нарікають на те, що заявлені безкоштовні перевезення "Укрзалізниці" та "Укрпошти" достатньо погано організовані, тому підприємцям довго доводиться очікувати, поки їх перевезуть. Крім цього, компенсацію від держави за переїзд отримати також не просто, що стримує процес переміщення підприємств.

"Потрібно частково або повністю компенсувати переїзд бізнесу та перевезення активів, оскільки це одна з основних витратних статей бюджету, і у багатьох компаній малого та середнього бізнесу вже просто немає оборотних коштів, щоб здійснити релокацію", - зазначив Зубченок.

Як прижитись на новому місці

Якщо недоліки у процесі донесення інформації і недостатню фінансову підтримку можна назвати об’єктивними та загальнодержавними, то на місцях можуть виникати багато проблем, які залежать від особливостей того чи іншого регіону. Однією із них є підключення новоприбулого бізнесу до різноманітних комунікацій, в тому числі, до електромереж, систем водопостачання.

"Щоб підключитися доведеться чекати місяці, при цьому нерідко у підприємців вимагають хабарі за підключення. Слід вже на державному рівні щось робити з проблемою підключення підприємств до комунікацій. Повільна робота відповідних підприємств та хабарництво дуже сильно перешкоджають роботі бізнесу", - зазначає Олександр Хмелевський.

За словами експерта, бізнесу непросто знайти зручне приміщення на новому місці та й ціни на оренду часто досить високі. Є проблеми із забезпеченням житлом працівників переміщених підприємств, адже резервного житлового фонду місцева влада, як правило, не має.

"На Захід України переїхало дуже багато біженців, які зайняли практично все житло, яке могла б виділити місцева влада. Ціни ж на оренду досить високі. У більшості випадків ніякої реальної допомоги щодо налагодження логістики місцева влада надати не може. Держава має профінансувати та прискорити спорудження житла для переселенців. Без житла підприємства не можуть перевезти своїх працівників на нове місце роботи", - вважає експерт.

Олег Зубченок також зазначає, що влада має допомагати перенавчати та підвищувати кваліфікацію працівників за допомогою масових онлайн-курсів у всіх регіонах та організовувати практичні навчальні курси у регіонах релокації.

"Це можуть бути також консультації щодо можливостей експорту, пошуку нових ринків збуту та підвищення ефективності ведення бізнесу", - зазначає він.

Крім цього, за словами експерта, на місцевому рівні можна організувати допомогу від бізнес-консультантів, які вестимуть декілька проектів релокації від моменту подання заявки до перезапуску бізнесу на новому місці за грантове або бюджетне фінансування.

"Оплачується фіксована частина та змінна частина премії у випадку релокації та успішного перезапуску кожної компанії та початку виплат податків після перезапуску", - додає Зубченок.

Підвищення ефективності програми

Зрозуміло, що державна програма допомоги у переміщенні бізнесу з прифронтової зони у більш безпечні регіони є потрібною. В уряду наразі точно не треба знижувати увагу до неї, мотивуючи це тим, що всі підприємства, які хотіли переїхати з зони бойових дій, мали таку можливість.

За інформацією Національного інституту стратегічних досліджень, на деокупованих територіях 634 підприємства, які раніше подавали заявку на релокацію, відмовилися від неї та продовжили працювати після звільнення регіону.

Зараз варто ретельно проаналізувати причини відмови бізнесів переїжджати у більш безпечні регіони. Авжеж, значна частина з них була з регіонів, які наші героїчні Збройні сили достатньо швидко звільнили від рашистів, тому підприємці вирішили не покидати рідні місця та почали відновлювати роботу на старому місці. Однак були й ті, хто не скористався програмою через її недоліки.

А зважаючи на останні заяви влади та військових експертів про повторну спробу загарбників здійснити широкомасштабний наступ, потрібно бути готовими до того, що тема масової релокації виробництв може знову стати актуальною. Тому ця програма має бути запасним варіантом на випадок погіршення на фронті.

Також варто мати на увазі намір влади в наступні два роки отримати для України членство в Європейському союзі. З огляду на стратегічний курс країни переміщення підприємств ближче до західних кордонів, тобто до потенційних значних ринків збуту продукції, може відбуватися не лише задля забезпечення безпеки, а й суто з економічної точки зору.

Тому важливою задачею для влади є забезпечення таких умов, щоб релоковані підприємства не просто почали працювати, а робили це з максимальною ефективністю. І для цього потрібно створювати не лише економічні умови, а й допомогти працівникам таких бізнесів швидко інтегруватися у місцеве середовище. Мова йде про надання житла переселенцям, можливість їхнім дітям отримувати знання у школах та дитсадках та інше. А це є компетенцією місцевої влади, яка, безумовно, має бути зацікавлена у активному розвитку своїх регіонів.

Дмитро Шварц

УНІАН в Google News