Весь авіаційний трафік багато років був зосереджений в столичному Борисполі /фото  REUTERS

​​​​​​​Відродження регіональної мережі аеропортів в Україні: скільки коштує і що чекати пасажирам

13:42, 17 листопада 2020
11 хв. 4577

Україна відроджує мережу регіональних аеропортів. В проекті держбюджету на наступний рік уряд пропонує виділили на цю програму 3 мільярди гривень. Проте, коронакриза, низький попит пасажирів та сумніви авіакомпаній можуть внести корекцію в амбітні плани.

В багатьох великих за територіями країнах світу мешканці регіонів подорожують зі своїх місцевих аеропортів. Така система працювала і в радянській Україні, де регіональне авіасполучення було однією із основ транспортної моделі СРСР.  В незалежній Україні через кризу та занепад галузі майже весь авіаційний трафік багато років був зосереджений в столичному Борисполі.

Останнім часом ситуація почала змінюватися і до київського летовища поступово приєднуються аеропорти Львова, Харкова, Дніпра та Одеси, але ключова проблема залишається – в Україні тільки 20 аеропортів в стані експлуатації, значна частина яких потребує модернізації.

Для виправлення цієї ситуації влада вирішила включити будівництво сучасних аеропортів та модернізацію існуючих в програму «Велике будівництво».

Зокрема, президент Володимир Зеленський у вересні заявив, що «повітряна» частина програми, в цілому, буде реалізована в наступні два-три роки.

«Друга частина програми «Велике будівництво» передбачає, що аеропорти будуть у всіх важливих точках України. Ми їх почнемо будувати у 2021 році, побудуємо, я впевнений, за два-три роки всі аеропорти, які необхідно», - заявив він.

Тільки в цьому році Зеленський анонсував майбутнє будівництво аеропортів в Закарпатті, Вінниці, реконструкцію взлітно-посадкових смуг в аеропортах Сум та Полтави, а також повноцінний запуск в 2021 році аеропорту в Чернівцях.

Це на додачу до уже триваючих реконструкцій аеропортів Дніпра, Херсона, Одеси, Запоріжжя та відновлення в цьому році роботи аеропортів Ужгорода та Миколаєва.

Бюджетне фінансування

Для реалізації цих амбітних планів уряд передбачив в проекті державного бюджету на 2021 рік  3 млнд грн, і враховуючи те, що програма «Велике будівництво» навіть в умовах кризи отримує регулярне фінансування в величезних об’ємах, то і на цей раз ця стаття видатків, скоріше за все, буде захищеною.

В коментарі УНІАН перший заступник міністра інфраструктури Дмитро Абрамович повідомив, що розвиток регіональних аеропортів дозволить суттєво збільшити пасажиропотік.

«За оптимістичним сценарієм, очікується, що частка пасажиропотоку через регіональні аеропорти збільшиться на 30% від загального обсягу пасажирських перевезень», - повідомив він.

Абрамович також наголосив, що негативний вплив коронакризи на галузь слід компенсувати державною підтримкою, в тому числі, через прийняття зареєстрованого в Верховній Раді законопроекту щодо послаблення податкового тиску на авіакомпанії та аеропорти.

«Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України у частині, що стосується оподаткування за нульовою ставкою ПДВ операцій з постачання таких товарів і послуг: товари для заправки або забезпечення повітряних суден, що виконують внутрішні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення вантажу за плату; внутрішні перевезення пасажирів або вантажу авіаційним транспортом та послуги із обслуговування повітряних суден, що виконують внутрішні перевезення», - повідомив замміністра.

Цей законопроект має ще пройти перше та друге читання, хоча був зареєстрований ще в листопаді 2019 року.

На новий аеропорт Дніпра в 2020 році буде витрачено 300 млн грн \ фото УНІАН

Абрамович також повідомив, що держава планує залучити до 500 млн євро грантових або кредитних коштів міжнародних фінансових організацій на модернізацію українських регіональних аеропортів.

Підтримка регіонів

Зрозуміло, що у регіонах масштабні плани центральної влади підтримують. Зокрема, в Дніпропетровській облдержадміністрації очікують, що новий аеропорт Дніпра, на який в 2020 році буде витрачено 300 млн грн, а в 2021 році планується витратити ще 1,5 млрд грн, дозволить суттєво збільшити пасажиропотік.

«В середньому на рік аеропорт прийматиме 1,6 млн пасажирів з можливістю збільшення цієї цифри майже вдвічі», - зазначила прес-служба Дніпропетровської ОДА.

За оцінкою ОДА, будівництво сучасного аеропорту в Дніпрі займе два з половиною роки.

Позитивно оцінює «повітряний» аспект «Великого будівництва» і представники Закарпатської обласної держадміністрації, проте наголошують на важливості розвитку вантажної складової аеропорту Ужгорода.

«Будівництво нового аеродромного комплексу вантажно-пасажирських перевезень на території області розглядається як стратегічна складова частина Західного транспортного вузла держави, функціонування якого підвищить рівень зайнятості населення, забезпечить збільшення доходів всіх рівнів, збільшить транзит вантажів через Україну та сприятиме економічному розвитку і інвестиційній привабливості Закарпатської області», - повідомив УНІАН заступник Закарпатської ОДА Віталій Цвігун.

За його словами, місцева влада проводить переговори з міжнародними інвесторами щодо можливості їх залучення до розвитку аеропорту в Ужгороді.

В свою чергу, губернатор Херсонської області Юрій Гусєв розраховує, що триваюча реконструкція злітно-посадкової смуги в аеропорту Херсона, загальна вартість якої складає 1,2-1,5 млрд грн, дозволить перетворити Херсонщину на транспортний вузол півдня України.

«Аеропорт є стратегічним. На півдні це один з дуже важливих хабів, і я хотів би, щоб це стало хабом для перельотів з Миколаївської, Херсонської областей. Навіть із Запоріжжя до нас приїжджають, бо авіакомпанія Ryanair запустила дуже популярні рейси», - сказав він.

По словам міністра інфраструктури Владислава Криклія, в цьому році на реконструкцію цього аеропорту закладено 910 мільйонів гривень.

Подібні оцінки планів будівництва регіональних аеропортів лунають і в інших областях, проте питання фінансування, особливо в умовах коронакризи та значного дефіциту центрального та місцевих бюджетів, все ще є тим ризиком, якого побоюються і в центрі, і в регіонах.

«Скептичний оптимізм» авіакомпаній

Значно більше скепсису лунає зі сторони авіаперевізників, які попри те, що оцінюють ініціативу розвитку регіональних аеропортів позитивно, бачать певні проблеми в її реалізації. Зокрема, найбільший український авіаперевізник компанія «Міжнародні авіалінії України» (МАУ) називає однією із головних - економічну нестабільність.

«У разі відновлення регіональних рейсів та підвищення попиту на перельоти на внутрішньому ринку України авіакомпанія розраховувала б на приріст транзитних пасажирів через базовий хаб в аеропорту «Бориспіль»... Проте, у сучасних реаліях економічної нестабільності, в якій виживає вся авіаіндустрія України, важко оцінювати реальний ефект для авіакомпаній від відновлення регіональних аеропортів», - повідомила УНІАН прес-служба МАУ.

Також компанія відзначає, що для України історично притаманний низький попит пасажирів на внутрішні авіаперельоти.

«За даними Міжнародної ради аеропортів, послугами авіаперевезень в Україні до цього часу користуються менше 5% громадян. А для забезпечення транзитного трафіку через хабовий аеропорт «Бориспіль» має бути приріст «літаючого» населення з регіональних аеропортів. Якщо покращиться економічна ситуація в країні та підвищиться рівень життя населення, це дозволить людям частіше подорожувати і тим самим розвивати авіаційну галузь в країні», - повідомила прес-служба.

В МАУ підкреслили, що авіаперевізники не можуть покладатися виключно на внутрішні перевезення, адже вони не є економічно самодостатніми для діяльності компаній.

Українська авіакомпанія SkyUp Airlines теж загалом позитивно оцінює стратегію розвитку внутрішнього регіонального авіасполучення в Україні, проте відзначає, що держава не надає необхідної підтримки авіакомпаніям в умовах кризи.

«В нинішніх умовах вкрай важливим є спочатку рятувати авіакомпанії, які в подальшому і будуть розвивати нові аеропорти, тому що може скластися ситуація коли аеропорти відновлять, а літати буде нікому», - повідомила прес-служба авіакомпанія УНІАН.

Представники компанії відзначили, що українські авіаперевізники не отримали фінансової підтримки від держави, хоча така допомога в умовах коронакризи є світовою практикою.

«Важливо враховувати той факт, що наявність ПДВ та акцизу на паливо суттєво впливає на собівартість виконання внутрішнього рейсу, а отже, впливає на вартість квитків, - тому ми маємо ситуацію, що квиток у сусідню Польщу коштує дешевше ніж по Україні», - повідомили в компанії.

За оцінкою SkyUp, поки тільки міжнародні маршрути можуть компенсувати збитки, що отримуються на внутрішніх рейсах, але у сьогоднішніх реаліях, коли міжнародні рейси не виконуються через карантинні обмеження, ця схема також не працює.

SkyUp Airlines позитивно оцінює стратегію розвитку внутрішнього авіасполучення \ фото УНІАН

Потрібна державна допомога авіації

На думку авіаційного експерта Богдана Долінце, ефективним для підтримки авіаційних компаній стало б надання пільгового періоду по виплаті ЄСВ по оплаті праці. Крім того, за словами експерта, допомогти пережити кризу авіаперевізникам може покриття відсотків або часткове покриття лізингових платежів. Все це могло б допомогти розвитку внутрішнього авіасполучення.

«Адже майже всі літаки українських авіакомпаній знаходяться в лізингу. Тому є сенс говорити про цільові інструменти. Це може бути пряме кредитування з боку держави, а може бути кредитування спільно з комерційними банками», - сказав він.

На важливості розбудови інфраструктури для авіаперельотів наголошує профільна асоціація «Аеропорти України».

«Це дійсно буде прорив, але за однієї умови – не повторювати помилки попередників, а для цього є усі можливості – проектанти, будівельники, виробники сучасного обладнання, які спроможні виконати свої функції в кращому вигляді, тим більше, що в Україні уже впроваджені деякі нормативно-правові акти авіаційної галузі згідно світових стандартів», - повідомили в Асоціації.

Отже, уряд, місцева влада, авіакомпані та експерти розуміють важливість розвитку регіональних аеропортів, проте коронакриза, певний скепсис авіакомпаній щодо попиту пасажирів на внутрішні авіарейси залишають ще багато питань.

Проте, ключовим викликом для «повітряних» амбіцій України залишається пасажир, який у більшості все ще не може собі дозволити регулярні внутрішні авіаперельоти. Тому відродженная мережі регіональнинх аеропортів – це не тільки про будівництво інфраструктури, це і про економічні реформи, які мають мають перетворити квиток на рейс Миколаїв – Ужгород з предмету розкоші на доступну транспортну послугу.

Павло Степанець

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies