"Водії готові стояти на кордоні, аби тільки Україна не погоджувалась на повернення дозволів", - віце-президент АсМАП Володимир Балін

Віце-президент Асоціації міжнародних автоперевізників Володимир Балін розповів УНІАН, як українські водії виживають у чергах на кордоні з Польщею, чи дійсно у заторах застрягають гуманітарні вантажі, та які є виходи з ситуації, що склалася.

У червні 2022 року Україна та Європейський Союз підписали угоду про так званий "транспортний безвіз", яка скасовувала необхідність для українських перевізників отримувати дозволи на перетин кордону із європейськими країнами. Це дозволило українському експорту працювати мов годинник – без зайвих черг та затримок на сухопутних кордонах.

Втім, як виявилося, це не подобалося польським перевізникам, які через надмірну конкуренцію з боку своїх українських колег (бо послуги наших співвітчизників дешевші), вийшли на масштабний страйк. Головна вимога протестувальників – повернути дозволи для українських водіїв. Спершу польські перевізники заблокували три найбільші пункти пропуску: "Корчова – Краківець", "Гребенне - Рава-Руська" та "Дорогуськ-Ягодин". І дещо пізніше до них доєдналися й польські фермери, що влаштували акцію протесту на пункті пропуску "Медика - Шегіні".

Це призвело до утворення шалених черг з вантажівок, затримок у отриманні вантажів, включно із найнеобхіднішим, та шалених збитків перевізників та експортерів.

Ситуацію ускладнило ще й те, що приклад поляків частково наслідували словацькі перевізники, які також виявилися невдоволені конкуренцією з боку українців.

Віце-президент Асоціації міжнародних автоперевізників Володимир Балін в інтерв’ю УНІАН розповів, що зараз відбувається на кордонах, як далекобійники виживають у шалених чергах, чи обґрунтовані вимоги протестувальників та чи дійсно з них стирчать великі російські "вуха", а також про можливі виходи с ситуації, що склалася.

Вже пройшов місяць з того часу, як польські протестувальники розпочали свій страйк на найбільших пунктах пропуску з Україною. Яка зараз ситуація на українсько-польському кордоні?

Ситуація не змінилась. Страйк триває. Наразі чотири пункти пропуску перекрито. Четвертого грудня розпочав працювати новий пункт пропуску, але він приймає тільки порожні машини. Наскільки це понизить напруження на кордоні - питання філософське, але це одна з вимог польських страйкарів: щоб була можливість виїзду порожніх машин без електронної черги.

Минулого тижня я був у Варшаві та спілкувався з польською пресою. Польський політикум не дуже цікавиться цією проблемою. Вони вважають, що це якась "містечкова" історія на кордоні. Польський бізнес, який не пов'язаний з українськими підприємствами, взагалі не бачить ніяких змін. Але вони чують від своїх перевізників про "нерівну конкуренцію", що ніби Україна витісняє їх з ринку.

Чи дійсно українські перевіжзники, перетинаючи кордон, дійсно починали працювати у Європі, у чому їх обвинувачують польські протестувальники?

В угоді прямо прописано, що каботаж (здійснення перевезень на території однієї країни перевізником з іншої держави – УНІАН) всередині Європейського Союзу – заборонено.

Причому є конкретна формула. Перевізник може виїхати з України і має зробити тільки три перевезення на території Європейського Союзу, після чого повинен повернутися в Україну. У разі порушення цих норм можуть застосуватися високі штрафні санкції.  

Угода "Україна-ЄС" забороняє нашим перевізникам працювати на європейському ринку та здійснювати перевезення з Європейського Союзу в інші країни ЄС. Це пряма заборона.

Тому це (звинувачення польських перевізників – УНІАН) - певною мірою маніпуляція. На жаль, ці маніпуляції та наративи використовують не тільки перевізники, а й навіть деякі польські посадовці. Хоча вони мають розуміти ситуацію.

Чи можна підрахувати збитки, які за цей період зазнали українські перевізники та логістичні компанії?

Ми рахуємо, що недоотриманий дохід становить 300-350 євро на добу з кожної машини.

За перші три тижні страйку Нацбанк порахував збитки української економіки від польських протестів в приблизно 400 мільйонів євро. Вже, мабуть, за 500 мільйонів євро перевалило.

І сьогодні вже польський політикум починає говорити, що польська економіка також втрачає шалені кошти.

Двоє українських водіїв вже загинули у утворених чергах на кордоні. Чи проводяться якісь дії для полегшення життя водіїв, що там застрягли? Що взагалі в цій ситуації можна і варто зробити? 

Я спілкувався з водіями на прикордонному пункті "Корчова-Краківець". Раз на день теплу їжу їм привозять волонтери. У водіїв поруч є магазин. Основну фінансову підтримку здійснює перевізник. Тобто перевізник на картку водія надсилає кошти, за які він може купити води, поїсти, якщо є потреба виїхати з черги та поїхати заправитись. Тобто всі ці питання, як правило, організовує, в першу чергу, перевізник.

Також там є волонтерські організації. Наприклад, на одному з переходів, на "Дорогуську", від нашої організації надають гарячу їжу водіям. Тобто ніхто не голодує, але так, є некомфортні умови.  

У тому числі через такі умови люди, на жаль, хворіють. Ми нещодавно привезли два багажника різних ліків для водіїв. Наші адвокати кажуть, що в таких випадках треба викликати швидку, вони мають приїхати надати допомогу, після чого можна юридично зафіксувати, що була загроза життю. Саме такі справи, в першу чергу, досліджуються нашими адвокатами, щоб залучити їх до розблокування кордону.

В якому стані зараз водії?

Українські водії на кордоні ведуть живу чергу реєстрацій. Це звичайний зошит, в який вони записують, хто там перебуває. В цій черзі перебувають вантажі, які, за обіцянкою перевізників, мали їхати без черг. Тобто це гуманітарна допомога, швидкопсувні та небезпечні вантажі.

На жаль, коли я там був, 160 таких машин тоді стояло на одному паркінгу і приблизно 100 - на іншому. Тобто, фактично, це порушення протестувальниками своїх зобов'язань. Це все необхідно в юридичний спосіб фіксувати для того, щоб використовувати потім і для розблокування кордону, і якщо будуть позови до суду по компенсацію.

Водії скаржаться на умови перебування, але коли я задав їм просте питання: "Чи правильно, що ви зараз стоїте та страждаєте в чергах, тому що ми не погоджуємося на повернення дозволів на вантажні перевезення", вони відповіли, що пам’ятають, як поляки раніше над ними знущались, коли були дозволи. Це був справжній біль для українських експортерів. Тому наші водії готові стояти, аби тільки Україна не погоджувалась на повернення дозволів.

Так, їм складно. Вони хотіли б мати кращі умови, щоб був душ, туалет. Але вони знають, за що вони страждають. І таких водіїв більшість.

Які зміни загалом відбулися у структурі українських міжнародних перевезень після так званого "транспортного безвізу"?

Команда міністерства інфраструктури ще з 2021 року над цим працювала і вела системну роботу по відміні дозволів. І фактично, коли після початку повномасштабної війни це питання знову піднялось, рішення було фактично готове.

Ми сьогодні можемо взяти вантаж на території України і вивезти його в будь-яку країну Європейського Союзу без дозволів. В нас змінилася ситуація, наприклад, по Польщі (раніше нам постійно не вистачало дозволів), або по Словаччині (там час від часу був дефіцит двосторонніх дозволів).

До речі, раніше Польща нам навіть не давала транзитних дозволів. Тобто були випадки, що ми навіть до Німеччини не могли відправити наш товар. Через це українські водії були змушені були об'їжджати через Словаччину, Чехію до Німеччини. Таким чином, був довший шлях і, відповідно, дорожча логістика.

Я вважаю те, що створили страйкарі на кордоні – це абсолютна економічна диверсія і другий економічний фронт, профінансований Росією. Це ганебний підхід. Якщо говорити про стару Європу і про нову Європу, то Україну зробили країною третього світу в автоперевезеннях. Це неприйнятна ситуація. Будемо відкрито про це говорити з перевізниками та польським і європейським бізнесом. Ця історія спрямована на знищення цілої галузі міжнародного автомобільного транспорту в Україні під час війни.   

Скільки всього людей фізично блокують пункти пропуску на кордоні з Польщею?

Там до двух десятків машин, якщо говорити про три пункти пропуску. А на "Шегині-Медика" взагалі прийшли аграрії. Вони без транспорту ходять по пішоходному переходу.  

Це правда, що польська сторона блокує не тільки українські вантажі, як обіцяла, а й гуманітарну допомогу та ліки?

Я особисто бачив, що коли їде конвой для ЗСУ, то ніхто його не перевіряє, і він проїжджає. Коли їде гуманітарний товар по всім трьом пунктам пропуску, крім "Корчової", він стає в чергу, а поліцейські машини їдять вздовж черги. Водій пред'являє документи поліцейському. Він їх перевіряє і бачить, що цей водій має поза чергою їхати, через що він його забирає з черги та веде на кордон.

Але може таке відбутися, що, наприклад, якийсь благодійний фонд зібрав гроші, щоб купити спальники для наших військових. Водій везе це як гуманітарку, щоб передати ЗСУ. Проте по документах - це комерційний товар, який він купив. Це вважається товарами подвійного призначення. Такі моменти трапляються.

Водій має запевнити поліцію документально, що в нього такий-то товар для ЗСУ, який має їхати без черги. Має бути дійсне підтвердження, що, наприклад, спальники мають лист військової частини, і що вони будуть передані благодійним фондом. 

Чи спостерігають українські автоперевізники дефіцит автозапчастин через блокаду?

Переважний об’єм палива перевозиться на залізничній дорозі, а вона не блокується. А ті, хто торгує запчастинами, як правило, возять їх маленькими бусиками через переходи, які також зараз не блокуються.  

За негативним сценарієм, якщо польські протести найближчим часом не закінчаться, чи мають логістичні компанії та перевізники план "Б", як пристосуватися до цих обставин?

Четвертого грудня мав відправитися у рейс перший потяг, на платформах якого будуть вантажі. Всього таких вагонів двадцять три, і вони мають поїхати з України в Польщу, там розвантажитись і далі їхати на землі. Це так звані контрейлерні перевезення. Тобто тягач з напівпричепом заїжджає на платформу і їде на платформі в Польщу.  

Хоча ви маєте розуміти, що така поїздка буде вартувати перевізнику десь додаткові 1600 євро. Дійсно сьогодні вантажівок не вистачає. Вартість фрахту піднялась. Втім, я думаю перевізник та замовник зможуть собі це дозволити, щоб не втрачати час на кордоні. Тим більше, обіцяють, що таким чином за добу машина вже легально та законно буде на території Польщі.

Інший варіант - це тільки через інші держави.

Я впевнений, що наші виробники, які у великих об'ємах отримують імпорт і експортують товари, ставлять перед українською владою питання, щоб вони забезпечили контейнерні перевезення морем до портів Одеси. Це не наше питання, більше того, це наші конкуренти, але особисто я це вітаю, тому що у нас сьогодні дуже багато товарів йде на експорт і на імпорт. Я вважаю, що всі шляхи їх транспортування мають бути, і держава має використовувати і море, і річку, і, якщо відкриють, наприклад, аеропорт "Ужгород" або "Львів", то можливо, якісь товари будуть ввозити авіацією.

Експортери і імпортери опрацьовують різні варіанти логістики, тому що держава воює та живе і має годувати своїх жителів, а все це потребує сталої логістики. Логістика буде сталою тоді, коли вона буде багатовекторною - коли ми всі види транспорту зможемо задіяти в цих процесах.

Через які країни українські водії зараз можуть найоптимальніше будувати маршрути, щоб обійти протестувальників в Польщі?

Зараз у нас найбільш реальна історія - це Угорщина і Румунія. Також Словаччина, хоча вона також блокувала кордон. Але вони блокували виїзд зі Словаччини в Україну. Там пропускали чотири машини на годину, без обмежень - гуманітарні товари, небезпечні вантажі та швидкопсувні продукти. Але в'їзд зі Словаччини в Україну вони не блокували.

Тобто якщо говорити про автотранспорт, то ми можемо їхати, крім Польщі, у всі напрямки.

Якщо є необхідність забрати товар з Польщі, можна проїхати без електронної черги через "Угринів-Долгобичув", завантажитися, але як ти поїдеш назад - це вже питання філософське.

Дмитро Петровський

Дмитро Петровський

УНІАН в Google News