Ніч з 30 квітня на 1 травня здавна вважається у багатьох народів Європи небезпечним періодом розгулу нечистої сили. У землях Німеччини її прозвали Вальпургієвою ніччю.
Читайте такожп'ятниця 13: що означає, що можна і не можна робити в цей день
Що таке Вальпургієва ніч
У предків сучасних німців ще на зорі Середньовіччя виникло повір'я, що в цю ніч відьми злітаються на гору Блоксберг (Броккен) у східній Німеччині, щоб влаштувати зловісний темний шабаш. Слугині зла, як вважалося, славлять там Сатану, насилають порчу на людей, посіви та худобу, а також творять там темну магію, щоб перешкодити приходу весни.
Логічно, що у добрих християн Вальпургієва ніч вважалася часом активного полювання на відьом і чаклунів. Водночас, старі язичницькі вірування наказували славити наступ травня як свято приходу весни й перемоги над смертю. В цю ніч язичники влаштовували гучні гуляння з багаттями, щоб відлякувати нечисть.
Католицька церква проголосила 30 квітня днем пам'яті святої Вальбурги Хайденхаймської (Вальпургії).
Відомо, що вона народилася на початку VIII століття в родині короля Західної Саксонії Річарда. Ще дитиною її віддали в монастир, де вона і провела більшу частину свого життя. Після смерті Вальпургію поховали в скелі Айштадта.
Вважається, що в ході реставрації монастиря, де була похована Вальпургія, трударі осквернили її могилу. Після цього дух черниці з'явився до місцевого єпископа.
Вальпургію вважають провідницею у світ мертвих. На іконах і в мистецтві її нерідко зображають з чорним псом – духом, що супроводжує душі в потойбічний світ. Їй також приписують володіння трикутним дзеркалом, що відкриває бачення майбутнього.
В європейській історії Вальпургієва ніч пов'язана з трагедіями і середньовічними репресіями інквізиції. Як правило, до числа відьом зараховували всіх (переважно жінок), хто практикував в цю ніч давні язичницькі обряди, присвячені приходу весни. Сільські знахарі, наприклад, збирали в ніч на 1 травня цілющі праві. Для отримання «доказів» інквізитори не гребували тортурами і активно заохочували практику доносів.
За оцінками істориків, жертвами «полювання на відьом» в Європі XIV-XVIII століть стали десятки тисяч людей. Остання страта за чаклунство в Німеччині відбулася у 1775 році.
З Вальпургієвою ніччю пов'язана безліч стародавніх марновірств та обрядів. Навіть сьогодні, попри всі перемоги раціонального мислення, Вальпургієва ніч оповита чарівним містичним ореолом.
Вальпургієва ніч – обряди
Ще кілька століть тому Вальпургієва ніч вселяла в серця людей надприродний страх, адже ніхто не хотів потрапити під приціл чорної магії або підступів нечисті. Вважалося, що найкращим засобом для захисту від містичних злих сил є вогонь. У Вальпургієву ніч активно палили багаття, факели і лампи. Люди всю ніч палили у своїх оселях свічки, щоб туди не проникла нечиста сила. З цією ж метою поріг будинку посипали піском або сіллю.
Дівчата в Вальпургієву ніч ходили купатися і вмиватися росою. Вважалося, що це дозволить їм зберегти красу і продовжити молодість.
Ті, хто був сміливим, у Вальпургієву ніч пробували гадати. Існувало повір'я, що Свята Вальпургія може відкрити зацікавленим шукачам майбутнє, або навіть секрети здобуття щастя і багатства.
У цю ніч також позбувалися «нещасливих» речей і речей померлих, які померли насильницькою смертю.
Сектор газу - Вальпургієва ніч
Вальпургієву ніч оспівав у своєму «Фаусті» Йоганн Гете. Але наші сучасники з набагато більшою ймовірністю могли чути про Вальпургієву ніч завдяки однойменній пісні «Сектора Газу».
