26 вересня в український прокат виходить новий хоррор від творця "Американської історії жахів" і "Королев крику" Майкла Гої "Прокляття Мері".
Представляючи свій фільм на лондонському кінофестивалі Frightfest, Гої стверджував, що переглянув понад 18 тисяч фільмів, тим дивніше, що його новий фільм жахів заслуговує оцінки «середньо». Так, фільм вийшов досить динамічним, а півторагодинний хронометраж не дає глядачеві занудьгувати в залі, як це було з «Воно 2». Здавалося б, режисер легко може повторити успіх своїх телевізійних проектів і створити якісний повнометражний фільм. Та ж «Американська історія жахів» має інтригу і закрученість сюжету, моторошну атмосферу, а також награну дурість, яка непогано розважає глядача. Але в «Прокляття Мері» Майкл Гої використовує велику кількість побитих технік, що робить картину «вторинної» і навіває глядачеві відчуття, що все це десь вже було. Взяти хоча б маленької дитини, яка спілкується з уявним другом і малює страшні картинки.
Зав'язка фільму, начебто непогана: сім'я, в якій панує розлад, опиняється в замкнутому просторі, на кораблі у відкритому морі, де на неї і обрушується «приємна несподіванка» у вигляді кровожерливої примари. Однак така класична для фільму жахів обіграна ситуація з мінімальною фантазією.
Так, у фільмі є страшні моменти, але це не психологічний тиск і напруга не по ходу всього фільму. Всі «страшилки» побудовані на неочікуваних стрибках, різких вскриках і тому подібних речах. Через це вже через секунду тимчасовий переляк минає, а поступове нарощування напруги по ходу фільму при цьому відсутній.
До плюсів фільму віднести акторський каст. Шанувальники Гері Олдмана знають, наскільки широким та різноплановим набором ролей може похвалитися цей британський актор. У невластивому акторові жанрі жахів за ним спостерігати особливо цікаво. Дженніфер Еспозіто зі своєю роллю теж чудово справляється.
Але ось чого фільму пробачити ніяк не вдається, так це дуже зім'ятої фінальної сутички головних героїв з антагоністом, яка триває буквально хвилину. Сцена, на яку чекаєш весь фільм, закінчується, не встигши початися, і глядач виходить з залу з відчуттям незавершеності побаченого.
В Україні першими фільм побачили глядачі кінотеатру "Сінема Сіті".
