Підпишіться на нас в Google
Не всі відкрито демонструють неприязнь: іноді вона проявляється у поглядах, міміці та жестах. Психологи виокремили п’ять невербальних сигналів, які можуть свідчити про бажання людини триматися на відстані. Водночас жодна з цих ознак сама по собі не доводить, що хтось ставиться до вас негативно, пише BBC Science Focus.
Як зрозуміти, що ви не подобаєтесь людині
Люди не завжди прямо говорять про свої почуття. Тому іноді зрозуміти ставлення колеги, знайомого чи іншої людини можна за особливостями її поведінки.
Психологи припускають, що соціальне відторгнення може проявлятися через уникнення зорового контакту, певні вирази обличчя, відсутність усмішок і прагнення збільшити фізичну дистанцію.
Однак важливо оцінювати не окремі жести, а загальну поведінку людини в різних ситуаціях.
1. Людина уникає зорового контакту
Погляд може свідчити про те, на чому зосереджена увага людини. Дослідження показують, що люди частіше встановлюють зоровий контакт із тими, кого вважають цікавими або з ким прагнуть взаємодіяти.
Натомість постійне відведення погляду, розглядання кімнати під час розмови або уникнення зустрічі очима можуть свідчити про бажання зберігати психологічну дистанцію.
Втім, така поведінка не обов’язково означає неприязнь. Людина може відводити погляд через сором’язливість, втому чи тривогу.
2. На обличчі з’являються вирази презирства або огиди
Міміка може передавати емоції, які людина не озвучує словами. Одним із можливих сигналів неприязні є презирство, яке іноді проявляється у вигляді ледь помітного одностороннього підняття кутика губ.
Такий вираз може передавати зневагу, відчуття переваги або прагнення дистанціюватися від співрозмовника.
Іншим можливим сигналом є огида. Вона може бути пов’язана не лише з неприємними смаками чи запахами, а й із бажанням уникати певної людини.
Однак за одним виразом обличчя не можна достовірно визначити, що саме відчуває співрозмовник.
3. Поруч із вами людина майже не усміхається
Усмішка часто допомагає продемонструвати доброзичливість і готовність до спілкування. Усміхнені обличчя також можуть сприйматися як більш відкриті та надійні.
Якщо людина регулярно усміхається іншим, але поруч із вами майже не демонструє позитивних емоцій, це може свідчити про відмінності в її ставленні до співрозмовників.
Водночас відсутність усмішки не є доказом неприязні. На поведінку можуть впливати настрій, втома та обставини спілкування.
4. Співрозмовник повертає тіло в інший бік
Під час розмови люди нерідко повертаються всім тілом до тих, з ким хочуть взаємодіяти. Натомість відвернуті плечі або корпус, спрямований в інший бік, можуть вказувати на зниження зацікавленості в спілкуванні.
Навіть якщо людина продовжує розмовляти з вами, її поза може створювати враження відстороненості – наприклад, коли вона стоїть під кутом і водночас стежить за тим, що відбувається навколо.
Проте значення таких жестів залежить від ситуації. Людина може просто відволікатися на інші справи або почуватися незручно.
5. Людина постійно тримає фізичну дистанцію
Те, як люди використовують особистий простір, також може відображати характер їхніх взаємин. Зазвичай комфортна дистанція залежить від того, наскільки близькими люди почуваються одне з одним.
Якщо співрозмовник постійно відходить, уникає наближення або намагається зберігати більшу відстань, це може бути ознакою бажання обмежити спілкування.
Водночас потреба в особистому просторі в усіх різна. Тому сама по собі фізична дистанція не свідчить про те, що людина вас недолюблює.
Водночас психологи застерігають, що жоден окремий жест, погляд чи вираз обличчя не може однозначно підтвердити неприязнь. Уникнення зорового контакту, стримана міміка та прагнення триматися осторонь можуть пояснюватися сором’язливістю, втомою, тривогою, нейрорізноманіттям, неуважністю або культурними особливостями.
Більш показовою може бути ситуація, коли кілька таких сигналів повторюються в різних обставинах і в поведінці людини простежується стійка закономірність.
