Підпишіться на нас в Google
11 червня 2026 року в український прокат виходить видовищна науково-фантастична драма "День істини" (Disclosure Day) від культового Стівена Спілберга, яка вже встигла отримати захоплені відгуки від західної преси. Чи дійсно стрічка є найкращою за останні два десятиліття роботою легендарного режисера, читайте в огляді УНІАН.
Трохи передісторії
У березні 2026 року нарешті з'явилися перші подробиці про новий загадковий проєкт культового американського режисера Стівена Спілберга ("Щелепи", "Сутінкова зона", "Імперія сонця", "Список Шиндлера", "Врятувати рядового Раяна", "Штучний розум", "Особлива думка", "Впіймай мене, якщо зможеш", "Термінал", "Війна світів", "Мюнхен", "Бойовий кінь", "Лінкольн", "Першому гравцю приготуватися", франшизи "Парк Юрського періоду", "Індіана Джонс" – загалом, список можна продовжувати дуже довго).
Лише в момент виходу першого тизера 3 березня 2026 року стала відома назва фільму, що дослівно перекладається як "День розкриття" (і насправді вона є трохи більш вдалою, ніж адаптована українська версія "День істини"), а також вражаючий акторський склад та ім'я сценариста.
Хоча сюжет фільму придумав сам режисер, під повноцінний сценарій його адаптував найуспішніший кіносценарист усіх часів Девід Кепп, який раніше багато співпрацював зі Спілбергом. Найбільше він відомий за такими хітами, як "Парк Юрського періоду", "Шлях Карліто", "Тінь", "Місія нездійсненна", "Очі змії", "Людина-павук", "Війна світів", "Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа", "Ангели і демони", "Операція "Чорний Кейс", "Світ Юрського періоду: Відродження" та багатьма іншими.
З першого тизера у глядачів ще залишалося багато питань до сюжету "Дня істини", однак поступово з наступних трилерів стало відомо, що в центрі сюжету опиниться з одного боку група людей, яка намагатиметься розкрити американцям всю правду про контакти з прибульцями, та потужна корпорація, яка займається дослідженнями позаземних цивілізації та тримає це усе в суворій таємниці навіть від президента США.
Якщо копнути глибше в історію, то ця тема не нова в творчості Спілберга. Ще у 1977 році він випустив науково-фантастичний фільм "Близькі контакти третього ступеня", який фактично на багато років закріпив у поп-культурі образ інопланетян – маленьких сіруватих людиноподібних гуманоїдів з яйцеподібними головами та великими очима. Власне, в "Дні істини" режисер собі не зрадив і знову образив прибульців саме такими. Як і в своїй новій роботі, ще тоді Спілберг представляв прибульців вищими істотами, готовими нести людству світло і знання, а також торкався теми страху землян перед невідомим.
У 1982 році режисер випустив ще один фільм на подібну тематику – сімейне фентезі "Іншопланетянин", що в підсумку отримало чотири "Оскари". Стрічка продовжувала концепцію контакту миролюбних інопланетян з вороже налаштованими людьми, але цього разу вона була адаптована під молодшу аудиторію.
У 2005 році Спілберг повернувся до інопланетної теми у видовищній екранізації "Війни світів" Герберта Велза з Томом Крузом в головній ролі, щоправда, тепер наміри у прибульців були більш лихі.
Про що фільм
На початку фільму замкнений експерт з кібербезпеки трохи за 30-ть Деніел Келлнер зустрічається з членами корпорації Wardex, на яку він раніше працював, щоб в обмін на свою викрадену дівчину Джейн Бланкеншип повернути їм секретні дані, які він планує оприлюднити. Втім, йому вдається перехитрити опонентів та втекти разом з Джейн. Молодий чоловік розповідає дівчині, що після того як він побачив усі ці архіви, включно з жорстокими знущаннями з боку американських вчених і військових над прибульцями, він вважає своєї місією зробити все для того, щоб про це дізнатися всі. Сама ж Джейн, в минулому послушниця монастиря, має сумніви щодо цього – вона боїться, що правда зруйнує віру людей в Бога.
Паралельно 38-річна ведуча прогнозів погоди на місцевому каналі в Канзазі Маргарет Фейрчайлд, яка явно прагне досягти більшого у житті, після контакту з загадковою червоною пташкою раптово починає говорити різними іноземними мовами та буквально проникати в свідомість людей. Апогеєм же стає її дивна промова нелюдською мовою в прямому ефірі, більше схожа на клацання щелепи якогось загадкового створіння.
На обох них відкриває полювання голова Wardex Ноа Сканлон – сліпо відданий своїй місії аморальний чоловік, який, тим не менш, має цілком логічні аргументи щодо того, чому усі ці відомості про контакти людей з інопланетянами краще залишити в таємниці: мовляв, люди до цього неготові й правда нанесе більше шкоди, ніж користі. В своїх методах він нічим не гребує, включно з людськими жертвами та небезпечними для нього самого маніпуляціями зі свідомістю за допомогою космічних артефактів.
Ще один ключовий персонаж – колишній співробітник Wardex Хьюго Вейкфілд, який направляє Деніела та Маргарет на їхньому шляху до розкриття правди.
Хто в головних ролях
"День істини" може похвалитися не лише видовищними зйомками, але й вражаючим акторським складом – кожен з головних акторів відпрацював на максимумі, ідеально передавши емоції своїх персонажів. Ти дійсно їм віриш і бачиш перед собою саме їхніх персонажів.
Роль Деніела Келлнера виконав англійський актор Джош О'Коннор, який прославився завдяки ролі молодого принца Чарльза у серіалі "Корона", а потім закріпив свій успіх завдяки фільмам "Суперники", "Химера" та "Ножі наголо: Прокинься, покійнику".
Тим часом, англійська акторка Емілі Блант ("Сікаріо", "Каскадер", "Продавці болю", франшизи "Диявол носить Прада", "Тихе місце") блискуче втілила образ Маргарет Фейрчайлд – саме її роботу критики відзначають найпотужнішою у фільмі.
Водночас британський актор Колін Ферт ("Щоденник Бріджит Джонс", "Реальна любов", "Король говорить", франшиза "Кінгсмен"), за яким більше закріпилося амплуа позитивного романтичного героя, цього разу постає в нетиповому для себе образі антагоніста Ноа Сканлона – і виходить це в нього дуже органічно.
Колман Домінго ("Кендімен", "Сінг Сінг", "Людина, що біжить", серіал "Ейфорія") зіграв загадкового Хьюго Вейкфілда – протилежність Сканлону, який під час роботи на Wardex навпаки перейнявся симпатіями до прибульців.
Ірландська акторка Ів Г'юсон ("Шпигунський міст", "Робін Гуд: Початок", "Метелик", "Джей Келлі", серіал "Чудова пара"), яка, до речі, є дочкою лідера U2 Боно, втілила образ дівчини головного героя Джейн – саме через цього персонажа найбільш вдало показано процес прийняття істини.
Тим часом, американський актор Ваятт Расселл ("Громовержці", "Оверлорд", серіали "Чорне дзеркало", "Сокіл і Зимовий солдат", "Монарх: Спадщина монстрів") зіграв хлопця-хіпстера Маргарет Джексона – персонажа, скоріше не готового прийняти зміни, чиї дії, хоч і не зі зла, приносять більше шкоди, ніж користі головним героям.
Реакція на фільм
Світова прем'єра фільму відбулася 2 червня 2026 року в паризькому кінотеатрі Le Grand Rex, а після цього його почали показувати в рамках допрем'єрних показах критикам, пресі та іншим щасливчикам.
Перші відгуки про картину були захоплені – особливо відзначалися режисура, сюжет, візуальні ефекти, музика та акторська гра Блант. Критики зауважували, що фільм "має набагато більше призначення, ніж просто розважати", а Спілберг "не втратив власного почуття дива".
Втім, знайшлися і кінооглядачі, які мали певні претензії до картини – дехто писав, що фільм "має великий розмах, але одночасно залишається доволі поверхневим", а дехто відзначав, що новинка поступається за свої впливом на глядача попереднім інопланетним роботам Спілберга.
Наразі на Rotten Tomatoes фільм має 84% схвалення від критиків з відзнакою "Сертифікована свіжість". Водночас на Metacritic кіноексперти оцінили його в 74 з 100 балів, що відповідає характеристиці "в цілому позитивні відгуки".
Наш вердикт
Протягом кількох десятиліть Спілберг вважався головним "провідником надприродного" у Голлівуді – прибульці, привиди, гігантські монстри, наукові експерименти та магічні артефакти були головною складовою його фільмів. Втім, в нульових режисер помітно змістився в бік більш наближеного до реальності кіно – воєнні драми, історія, байопіки та мюзикли. Щось з цього було більш вдалим, як, наприклад, витончений історичний трилер "Шпигунський міст", а щось було явно зроблено скоріше для себе, як, наприклад, дві його попередні роботи, романтичний мюзикл "Вестсайдська історія" чи напівбіографічні "Фабельмани". Вони все ще були високо оцінені критиками і отримували свої чергові номінації на "Оскар", але такого резонансну серед широкої аудиторії не викликали.
З "Днем істини" Спілберг повертається до того, за що його люблять багато глядачів – загадок та видовища. Перша половина картини розвивається як заплутаний динамічний екшн – з бійками, автомобільними погонями та стрибками на потяг на повному ходу. В нас з'являються одразу два харизматичних протагоніста, глибший зв'язок між якими розкручується поступово, також є антагоніст, фанатично відданий своїй місії та з цілком логічними аргументами, є загадкова сила, що невидимо режисує усі події. Втім, у другій половині фільм повертає більше в філософські роздуми та моральні дилеми, а реакції героїв часом видаються занатно спрощеними і наївними.
Водночас вау-ефект стрічки, вочевидь, все ж працює скоріше на американського глядача, для якого тема НЛО вже багато десятиліть є якоюсь особливою мулькою (незадовго до виходу фільму адміністрація Дональда Трампа вивалила чергову партію секретних архівів про контакти американців з іншими цивілізаціями). За задумом Спілберга, розкриття всієї правди мало стати чимось грандіозним, що змінить увесь світ – переверне свідомість людей, зупинить війни тощо. В підсумку ж ефект усього цього під кінець фільму дещо здувся – і те, що мало шокувати до глибини душі, на ділі не стало чимось таким вже сенсаційним.
При цьому "День істини" виявляться не настільки інноваційним, як дехто з глядачів міг очікувати. Фактично Спілберг повертається до того, що він сам почав багато років тому, хоч і в сучасній обгортці.
Загальна оцінка – 7,5 з 10 балів.
***
Про інші кіноновинки тижня читайте в нашому окремому огляді. Також ви можете ознайомитися з добіркою найцікавіших серіалів червня 2026 року.
