"Зміни клімату аномальними зливами не закінчуються. Можуть прийти зсуви ґрунту та хвилі спеки", - науковець Сергій Степаненко

Головний науковий співробітник Інституту ринку та еколого-економічних досліджень НАН України Сергій Степаненко розповів УНІАН про причини нещодавнього потопу в Одесі, та як можна запобігти таким трагедіям.

Наприкінці вересня в Одесі пройшла аномальна злива, яка призвела до людських жертв і руйнувань. Менш ніж за добу у місті випало 94 мм опадів – 224% місячної норми. Зливова каналізація не впоралася з потоками, у деяких місцях утворилися "озера" і "річки", глибина яких сягала кількох метрів. УНІАН розпитав доктора фізико-математичних наук, професора, головного наукового співробітника Інституту ринку та еколого-економічних досліджень Національної академії наук України Сергія Степаненка, що стало причиною таких рясних опадів, і до чого тут зміни клімату та людський фактор.

Сергію Миколайовичу, що спричинило аномальну зливу, внаслідок якої значна частина Одеси нещодавно, в прямому розумінні, опинилася під водою?

З точки зору метеорологів, причиною таких рясних опадів став атмосферний циклон над Чорним морем. Кліматологи скажуть, що явище пов'язане зі зміною клімату, що призвело до збільшення вологи в атмосфері.

Загалом результатом усіх цих змін стали часті зливи. Так, за даними Гідрометцентру, за останнє десятиріччя, порівняно з попереднім аналогічним періодом, частота сильних опадів в Одесі зросла більш ніж утричі. Одночасно збільшилася їхня інтенсивність – кількість опадів, що випадають за одну годину. Тобто, на територію міста за короткий час потрапляє значно більше води, що й стало причиною потопу.

Чому циклони почастішали саме над Чорним морем?

Якщо пояснювати дуже просто, море – джерело вологи. У районі Одеси відбулося вторгнення холодного повітря, що є нетиповим для початку осені на цій території. Водночас море залишалося теплим – воно просто не встигло охолонути. Саме через це над ним, поблизу Одеси, утворюються невеликі циклони... Але вторгнення холодного повітря відбулося не тільки тут, а й в іншій частині Європи, де це призводить до формування циклонів вже над Середземним морем. Звідти вони поступово виходять на українське узбережжя. Це відомі південні циклони, які зараз несуть дощі, а взимку – сильні снігопади, замети. Тобто, ми спостерігаємо загальносвітовий процес… Тільки за останні 20 років рівень Світового океану підвищився на понад 25 сантиметрів. І ці процеси тривають, вони інтенсифікуватимуться, і найстрашніше – швидкість підйому рівня океану зросте.

Тобто ми говоримо про наслідки глобального потепління?

Глобальне потепління, яке спричиняє підвищення температури повітря в атмосфері, – один із проявів зміни клімату. Інший прояв – збільшення обсягу вологи в атмосфері, що призводить до більшої кількості опадів, розбалансування гідрологічного циклу (гідрологічний цикл – кругообіг води, процес її циклічного переміщення в біосфері, – УНІАН).

Буквально днями з'явився звіт Всесвітньої метеорологічної організації за 2024 рік щодо стану гідросфери нашої планети. З відповідних досліджень зроблено висновок: розбалансування гідрологічного циклу різко посилюється. Наведу у приклад одну цифру з цього звіту: понад 60% річок на Землі або різко зменшили свій стік, або навпаки – збільшили його. При цьому, різко зросла кількість так званих раптових повеней.

Можете навести приклад такого явища в Україні?

Раптові мініповені вже траплялися, зокрема на Одещині. Так, у 2010-2013 роках внаслідок потужних злив, що пройшли, у тому числі в Молдові, відбулися значні підтоплення у Тарутинському та Саратському районах Одеської області (у рамках реформи адміністративно-територіального устрою України з 2020 року ці два райони були укрупнені з іншими районами Одещини, - УНІАН). Постраждали люди, були зруйновані житлові будинки, знищено майно, загинула худоба…

Трагедія сталася, зокрема, на місці русла річки, що колись висохла. Місцеві жителі звикли до того, що на цій території давним-давно немає води і пристосували землю під свої потреби, збудували будинки… Проте через раптові рясні опади річище перетворилося на бурхливий потік, який усе затопив і зніс на своєму шляху.

На превеликий жаль, у зв'язку з тим, що зміни клімату тривають, посилюються, такі явища стануть більш інтенсивними. І раптові потоки балками, ярами, якщо вони забудовані, призведуть до дуже серйозних наслідків.

Щось подібне наприкінці вересня сталося в Одесі?

Безперечно. Наприклад, вулиця Балківська розташована саме в балці (назва вулиці пов'язана з місцем її розташуванням, відомо, що колись тут протікала річка Водяна балка, – УНІАН). У 19 столітті місцеві жителі набирали звідти воду, а зараз вулицю підтоплює фактично після кожного, навіть не дуже сильного дощу – вода туди стікає з навколишніх схилів... (На цій вулиці 30 вересня загинула жінка, - УНІАН). Аналогічна ситуація – у місцях, де забудовані мінібалки. Наприклад, трагедія на 16-й станції Великого Фонтану в Одесі, де під час зливи у будинку загинула сім'я з п'яти осіб.

На вашу думку, чому ціла родина не встигла відреагувати, не залишила приміщення?

Відбулася ситуація, схожа до прориву греблі – все сталося дуже швидко. Суть у тому, що забудова перегородила балку – люди облаштували там якісь гаражі, кіоски тощо. Поки йшов дощ, вода стікала і накопичувалася десь за певними будівлями, а потім прорвалася – знесла "перешкоди" та пішла хвилею, яка затопила будинок за лічені хвилини.

Аналогічно на Балківській: спочатку зливова каналізація справлялася зі стоками, а потім їхня кількість різко зросла і насоси просто не впоралися... Ще приклад – ситуація в Аркадії. Колись там, біля пляжу, була балка, якою стікала дощова, тала вода. Зараз її немає: все забудовано житловими "висотками", готелями, магазинами, покладено асфальт. Воді немає, куди подітися: накопичившись під час дощу, вона проривається і зносить все на своєму шляху.

На початку жовтня у курортному селищі в Болгарії під час зливи також загинули люди, затопило будинки. І ці події теж пов'язані із забудовою балок?

Саме так. Там затопило річище річки, яка висохла 30 років тому. Поруч – привабливе морське узбережжя, територію забудували. Зараз пройшла сильна злива і все почало руйнуватися. Питання – де були містобудівні організації, які мали заборонити будівельні роботи?

Аналогічне питання можна поставити і через наслідки аномальної зливи в Одесі.

Вона стала аномальною не стільки за кількістю опадів, скільки за наслідками, до яких призвела маса причин. Але, здебільшого, вони пов'язані не з метеорологією, а зі зливовою каналізацією. І ці проблеми накопичувалися останні навіть не 30, а 50 років...

Я – не великий фахівець зі зливової каналізації, але впевнений, що в Одесі вона не відповідає сучасним реаліям. Будівельні нормативи, якими керувалися проєктувальники під час її облаштування, ухвалювалися ще у 60-ті роки минулого століття. Зараз нормативи потрібно терміново переглянути, оскільки інтенсивність опадів, як бачимо, різко зростає і необхідно вживати серйозних заходів, оскільки нинішніх – явно недостатньо.

Знаєте, є вислів: "Трішкін каптан" (назва твору російського байкаря Івана Крилова, що стала основою ідіоми про ситуації, коли один недолік намагаються виправити, створюючи інший, – УНАН)? Це про те, як замість повноцінної якісної роботи займаються латанням дір: поставили одну латку – порвався каптан в іншому місці, полагодили там – порвалося в третьому. І так – нескінченно. Ось за таким принципом в Одесі "латають" проблеми. До речі, у парку Савицького запланували облаштувати ставок-відстійник для зливової каналізації. Пам'ятаю, це був початок 2010-х років. Минуло 15 років, але проєкт досі не завершено.

На вашу думку, як Одесі розв'язувати цю проблему, щоб уникнути подібних трагедій?

Необхідна комплексна програма адаптації міста до змін клімату, одна із частин якої – реформування, реконструкція зливової каналізації. Повторюся, що проблема з нею існує в Одесі протягом десятиліть. Для міста вона завжди була Ахіллесовою п'ятою. Якщо в центрі мегаполісу зливову каналізацію збудовано ще більш-менш нормально, то чим далі від центру, тим гірше. Існуюча в Одесі система просто не може впоратися із ситуаціями, що виникають у зв'язку з кліматичними змінами. Ось і все.

Зливи, про які ми говоримо, можна вважати тропічними?

В принципі, так. Характер опадів, які у нас спостерігаються, все більше зміщується у бік тропічного – випадає велика кількість за короткий проміжок часу. І суть не лише у дощах. Очікується збільшення снігопадів, які паралізують Одесу на кілька днів. Вони вже були і у 2014 році, і у 2020-х…

Чи можемо ми говорити, що наслідки рясних опадів посилює непродумана забудова?

Я назвав би цю забудову хаотичною, яка ведеться без дотримання відповідних норм. Моя думка підтверджує, зокрема, факт того, що паркінги "хмарочосів", побудованих в Одесі, під час зливи виявилися повністю затопленими. Якщо вони затоплені, отже, при їхньому будівництві, проєктуванні допущені порушення.

Зараз в Одесі створили карту місць потенційних затоплень (на початку жовтня комісія з питань ТЕБ та НС визначила понад 30 локацій, які під час сильних злив можуть опинитися під загрозою затоплення, - УНІАН). Вона складена, звісно, приблизно – місця можливих затоплень треба уточнювати. На жаль, карта з'явилася лише після трагедії, а треба було її робити ще десять років тому – в рамках загальної програми адаптації до змін клімату.

Чи по кишені окремо взятому місту розробити та здійснити таку програму, чи для її реалізації доведеться залучити інші джерела фінансування?

Мова про колосальні вкладення. Зрозуміло, що міський бюджет їх не потягне. Потрібно говорити передусім про державну допомогу, кредити від міжнародних організацій. Але іншого шляху нема. Просто не розумію, що ще має статися, щоб осягнути глибину проблеми...

Наслідки зміни клімату зливою не закінчуються. Повторюся, вони пов'язані й з підвищенням рівня Світового океану, у тому числі Чорного моря, і з хвилями спеки. Вона дуже сильно впливає на людей, насамперед із серцево-судинними, нейровегетативними захворюваннями. Згідно з дослідженнями, у Європі щорічна смертність, пов'язана саме з хвилями спеки, обчислюється сотнями тисяч людей. Підкреслю: говорю саме про смерті. Але є ще дуже багато людей, у яких у спеку різко погіршується здоров'я. В Україні така статистика не ведеться, але це – доведений факт.

Знову чекатимемо, коли грім гримне?! Ось, "грім гримнув" – сподіваюся, зараз в Одесі займуться зливовою каналізацією. А потім настане рік аномальної спеки, знову помиратимуть люди, і лише тоді почнемо говорити про те, як адаптуватись?

Окрім реконструкції зливової каналізації, яких ще заходів потрібно вжити, щоб нівелювати можливі трагічні наслідки підтоплень у майбутньому?

Ще однією проблемою Одеси є "закатування в асфальт", і, як наслідок, зменшення кількості зелених насаджень (екологи неодноразово порушували питання про вирубку дерев у місті, яку часто пов'язують із забудовою, – УНІАН). Чим більша площа зелених насаджень, тим менше асфальту, яким вода стікає до балок. Подивіться, наприклад, на що перетворили Гагарінське плато! Хіба там дотримувалися будівельних та санітарно-екологічних норм забудови?! (На розташованому в районі Аркадії Гагаринському плато колись росли дерева та чагарники, а зараз воно настільки щільно забудоване "висотками", що його називають кам'яними джунглями, – УНІАН). Це просто жах! Тому заковування міста в асфальт – один із чинників того, що сталося тут 30 вересня.

Які ще зафіксовані наслідки зміни клімату?

Їх багато. Серед них – шквали, ймовірність яких зростає дедалі більше. 31 травня 2013 року один з них пройшов узбережжям Одеси. Швидкість вітру сягала до 30 метрів за секунду! Внаслідок півгодинного шквалу впали сотні дерев, було пошкоджено десятки житлових будинків.

Також не варто забувати про осадові процеси, до яких призводять, знову ж таки, затяжні рясні зливи. Можу спрогнозувати, дай Боже, щоб це не справдилося, що такі затяжні дощі, як в Одесі, можуть призвести до зсувів на узбережжі. Дощі йдуть понад тиждень – ґрунт, звісно, промокає... Плюс місто стоїть на березі Чорного моря, де зсуви посилюються через підняття рівня Світового океану. Додамо забудову узбережжя "висотками", що призводить до підвищення рівня ґрунтових вод – все це ще більше посилює зсувні процеси...

На вашу думку, чи може сумний приклад Одеси стати для інших регіонів України своєрідним поштовхом до вжиття заходів, спрямованих на адаптацію до змін клімату?

Звичайно, але кожен регіон має враховувати свою специфіку, власні болючі "точки". Для Одеси найбільшою проблемою є підтоплення, берегові схили, зсуви ґрунту, підйом рівня Чорного моря. А, наприклад, у Миколаєва може бути щось інше. До речі, саме у цьому місті, розташованому у відносній близькості до Одеси, зараз розробляють програму адаптації до змін клімату.

Чи ухвалять правильне рішення в Одесі? Не знаю. Побоююся, що хвиля хейту, яка піднялася після потопу, скоро вщухне. А, умовно, за пів року з'явиться якась інша проблема і питання зливової каналізації знову відкладуть у довгу скриньку... І так – до наступної зливи. Аналогічно – зі зсувами, які в області відбуваються регулярно. Щоправда, в Одесі – поки що ні, дякуємо поколінням гідробіологів, будівельників, які її захистили, створивши на узбережжі у 60-70-ті роки минулого століття дренажну систему.

Про який захист йдеться?

Це була комплексна програма захисту узбережжя Одеси від зсувів ґрунту. Найбільш трудомістка частина – будівництво системи хвилеломів – від Ланжерона до 16-ї станції Великого Фонтану. Також створено інженерну систему дренажування прибережних схилів, які засадили деревами. Завдяки цьому комплексу дій зсувів тут немає. Але, знову ж таки, через те, що рівень Чорного моря піднявся десь на 30 см, система хвилеломів уже не відповідає розрахунковим характеристикам. Тому вплив морських хвиль на узбережжя посилюється. При цьому система дренажування порушена у зв'язку з хаотичною забудовою самих схилів... Фактично, ми просто чекаємо, коли й де в якийсь момент "лусне" і станеться лихо (відбудеться зсув, – УНІАН).

Про систему хвилеломів в Одесі існує альтернативна думка – ніби вони перешкоджають водообміну на пляжах.

Звісно, вони створили проблеми з якістю води – пляжні зони опинилися у "закритих резервуарах". Але, з іншого боку, згадаймо, що це все проектувалося в минулому столітті. Тоді хвилеломи здавались порятунком для одеського узбережжя, і вони виправдали себе. Проте, повторюся, зараз у порівнянні з 1960-1970-ми роками рівень Чорного моря підвищився приблизно на 30 см. Тому всі хвилеломи опинилися під водою і нині водообмін стає кращим.

Можливо, є позитивний ефект і від злив?

Коли загинули десятеро людей, важко говорити про щось позитивне... Ну, місто очистилося від бруду. Будь-який дощ завжди "працює" на благо водних об'єктів. Зокрема, на Одещині це допомогло малим річкам, Куяльницькому, Тилігульському, Аджалицькому лиманам, які висихають. Адже влітку фактично не було дощів і злива після посухи – "ковток свіжої води".

Але, якщо говорити про населені пункти, агломерації, подібні "повені" небезпечні потенційними епідеміями – бруд виноситься з колекторів і потрапляє назовні, наприклад, в акваторію тих самих одеських пляжів. А це є потенційним джерелом інфекційних захворювань, особливо влітку.

Деякі фахівці в галузі метеорології, гідрології прогнозують, що у перспективі Одеса опиниться під водою. Чи можна вважати аномальну зливу, яка "накрила" місто наприкінці вересня, і підвищення рівня Чорного моря початком цього процесу?

Однозначно ні. Значна частина Одеси розташована на висотах 30-60 метрів над рівнем Чорного моря. Такого його підвищення ніхто не прогнозує у найближчі 200 років… Хоча є території у місті, так звані плями, які потенційно можуть бути затоплені. Насамперед, це Пересип – район розташований на висоті не більше 1-1,5 метрів над рівнем моря.

У зоні підвищеного ризику значно більше місць у районах Одеської області. Насамперед, це знаменита Кароліно-Бугазька коса. Вона – у зоні дуже серйозної небезпеки... Тому відповідних заходів потрібно вживати вже зараз. Фахівці в Одесі є. Так, потрібні дуже великі капіталовкладення, і системна робота протягом десятиліть. Але це коштуватиме набагато дешевше, ніж ліквідація наслідків. А вони вже привели до людських жертв.

УНІАН в Google News