Чому закон про опозицію розколов опозицію?

Нардепи зацікавлені у кризі... Хто першим добіг, той і опозиція... Це закон про опозицію БЮТ... У більшості країн спеціальних законів про опозицію немає... Права опозиції залежать від доброї волі більшості... Коментарі

Вчора Верховна Рада України відмовилася ухвалити проект закону про парламентську опозицію.

Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення законопроекту в першому читанні проголосували 172 з 440 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі. Зокрема, законопроект підтримав 1 член фракції Партії регіонів, 118 - з фракції Блоку Юлії Тимошенко, 23 – з фракції «Наша Україна», 28 – з фракції Соціалістичної партії України, двоє позафракційних депутатів.

Нардепи, які не голосували за закон про опозицію, зацікавлені в суспільній кризі

Заступник голови фракції БЮТ Олександр ТУРЧИНОВ сподівався, що Верховна Рада сьогодні ухвалить у першому читанні проект закону про парламентську опозицію.

За кілька годин до розгляду законопроекту О.ТУРЧИНОВ нагадав, що проект закону, який має розглядатися, напрацьований робочою групою, до якої входили представники майже всіх фракцій.

На думку депутата, відмова парламенту ухвалювати цей закон означає, що  нинішня влада не зацікавлена легітимному статусі опозиції і її контролі за діями влади. «І мені здається, що той, хто зараз не проголосує за цей законопроект, продемонструє, що він зацікавлений в суспільній кризі», - додав Турчинов.

Опозиція – це ті, хто найшвидше добіг і зареєструвався?

«Наша Україна» пояснила відмову одноголосно підтримати закон про опозицію відсутністю в цьому документі механізмів забезпечення прав усіх інших, крім найбільшої партії в опозиційному об’єднанні.

Як передає кореспондент УНІАН, про це журналістам повідомив народний депутат фракції «Наша Україна» Володимир ШКЛЯР.

«Ця норма має бути правильно і справедливо прописана», - сказав він.

За його словами, в цьому законопроекті таке положення не виписано так, як б хотіла його бачити «Наша Україна».

Також «Наша Україна» виступає проти низки інших положень в цьому законопроекті. Зокрема, народний депутат «Нашої України» Борис БЕСПАЛИЙ заявив, що законопроект є недосконалим через те, що, наприклад, невдало прописана норма щодо реєстрації опозиційного об’єднання.

За його словами, опозицією стає той, хто «найшвидше добіг і зареєструвався». Усі ж інші політичні сили, які також бачать себе в опозиції, в такому випадку позбавляються своїх опозиційних прав.

З фракції «Наша Україна» за законопроект за опозицію проголосували 23 депутати з 81.

Це не просто закон про опозицію, а закон про опозицію БЮТ

Закон про опозицію не був прийнятий ВР, оскільки він, крім БЮТ, на сьогодні жодній парламентській фракції не потрібний.

Про це УНІАН заявив політолог Вадим КАРАСЬОВ.

«Усі чудово розуміють, що це не просто закон про опозицію, а закон про опозицію БЮТ. Він нікому не потрібний сьогодні, окрім самого БЮТ», - сказав В.КАРАСЬОВ.

Він вважає, що саме тому за нього «мляво» проголосувала фракція «Наша Україна», не говорячи вже про представників антикризової коаліції.

Експерт зазначив, що БЮТ, будучи визнаним лідером опозиції, хотів би одержати правовий статус впливу на органи влади, але іншим парламентським силам це не потрібно.

На думку експерта, більшість політиків говоритимуть про необхідність ухвалення цього закону, але на практиці, малоймовірне його ухвалення навіть наступного року.

На його думку, можливий обмін закону про опозицію на закон про Кабінет міністрів, але в такому разі БЮТ може мати «репутаційні втрати», оскільки іншою опозиційною силою – блоком «Наша Україна» - це може трактуватися як операція з владою. За ситуації, коли «Наша Україна» зацікавлена в пропрезидентському законі про Кабмін, це може бути використано для того, щоб заявити, що саме «Наша Україна», а не БЮТ є справжньою опозицією.

У той же час політолог вважає, що компромісний закон про опозицію буде «фільчиною грамотою, фальшивкою, просто папірцем», оскільки не даватиме реальних повноважень опозиційним силам.

«Оскільки провладні сили почуваються комфортно і їм не потрібна опозиція, що має право втручатися у внутрішньовладні розклади, реального статусу опозиції ніхто не дасть», - зазначив експерт.

У більшості країн спеціальних законів про опозицію немає

Радник Президента України з політичних питань Тарас СТЕЦЬКІВ вважає ймовірним, що БЮТ та Партія регіонів домовляться про “пакетне” голосування за закони про опозицію і про Кабінет міністрів. Про це Т.СТЕЦЬКІВ заявив УНІАН, коментуючи неприйняття Верховною Радою України закону про опозицію.

Він висловив думку, що фракція “Наша Україна” не проголосувала за проект закону про опозицію “у версії Блоку Юлії Тимошенко” через те, що він “фактично робив її блок і її особисто головною опозицією в Україні і в парламенті”. Відхилений законопроект, за словами Т.СТЕЦЬКІВА, створював таке положення, коли є офіційна влада і офіційна опозиція, “а всі інші сили, які не входять до офіційної опозиції, - взагалі невідомо хто”.

Крім того, зазначив радник Президента, зазначений проект закону прописував норми, які небагато чого дають самій опозиції, наприклад, половини комітетів, які мали б належати опозиції, взагалі у парламенті сьогодні не існує. “Тобто це був твір достатньо довільної форми”, - сказав Т.СТЕЦЬКІВ, додавши, що, на його думку, “значно краще виглядало б регламентування прав опозиції в проекті закону про внесення змін до Регламенту, який підготував Микола КАТЕРИНЧУК”.

Водночас, характеризуючи ситуацію, що склалася, Т.СТЕЦЬКІВ заявив: “Тепер це може призвести до того, що Блок Тимошенко буде пробувати домовлятися з Партією регіонів і пакетно голосувати закон про опозицію разом з подоланням вето на закон про Кабмін – отака може бути непроста ситуація”.

На запитання, чи потрібний українській опозиції спеціальний закон, який регламентував би її діяльність, радник Президента відповів, що в більшості країн світу такого закону немає. “Але оскільки в Україні ця тема набула такого достатньо сильно політичного звучання, то напевно вже не оминути регламентування прав опозиції. Питання в тому – як це зробити: у вигляді окремого закону чи певного розділу в Регламенті”, - заявив він. При цьому шлях внесення змін до Регламенту Т.СТЕЦЬКІВ назвав “теж варіантом”, додавши, що багато де так і є.

“Нема ж спеціального закону про опозицію практично в жодній цивілізованій країні світу! Просто інше питання, що в Україні немає ні правової, ні політичної культури, і виникає потреба в регламентуванні прав опозиції. Це напевно буде українська новація, але швидше за все в якійсь формі це треба регламентувати”, - вважає радник Президента.

Водночас, на запитання про ступінь вірогідності того, що зміни до Регламенту, які б регулювали діяльність опозиції, будуть прийняті парламентом, Т.СТЕЦЬКІВ відповів: “Важко сказати, бо сьогодні БЮТ наполягає на законі (про опозицію) в своїй редакції. А як себе поведуть інші фракції? Треба спробувати проголосувати зміни до Регламенту і ввести цей окремий розділ. Подивимося, я думаю, що якась вірогідність є. Але ситуація загострюється, бо все це робиться на фоні протистояння Кабміну і Секретаріату Президента, і комбінації можуть бути самі неймовірні”.

За словами Т.СТЕЦЬКІВА, проголосувати за зазначені зміни до Регламенту можна було б й до кінця року – “було б бажання”. “Але я думаю, що антикризова коаліція спробує розміняти закон про Кабмін на закон про опозицію. Такий варіант виглядає найбільш ймовірним і це є досить недобрим, тому що закон про Кабмін в урядовій версії практично нічого не вирішує в регламентування діяльності Кабміну. Це є пустий закон”, - сказав Т.СТЕЦЬКІВ. Водночас він припускає, що БЮТ підтримає урядовий закон про Кабмін, щоб отримати закон про опозицію. “Так може бути. Це вірогідна ситуація”, - сказав Т.СТЕЦЬКІВ.

Зараз права опозиції залежать від „доброї волі” більшості

Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій ЯКИМЕНКО вважає, що непідтримка депутатами проекту закону про парламентську опозицію, розробленого міжфракційною робочою групою на підставі законопроектів, поданих Партією регіонів та БЮТ, може спричинити подальше загострення ситуації у Верховній Раді.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Центру Разумкова, експерт зазначив, що у „зведеному” законопроекті містилися цілком раціональні підходи відносно критеріїв визначення парламентської опозиції та переліку її прав. “Звичайно, законопроект не був позбавлений недоліків і правових неточностей, але їх можна було б усунути в процесі його підготовки до другого читання. Серед усіх законопроектів щодо прав опозиції, які вносилися на розгляд парламенту протягом 2002-2006 років, цей може вважатися найбільш досконалим”, - зазначив Ю.ЯКИМЕНКО.

Аргумент відносно того, що питання прав парламентської опозиції має бути врегульоване регламентом Верховної Ради, а не законом, політолог вважає непереконливим. На думку Ю.ЯКИМЕНКА, „з цим можна було б погодитись, якби регламент мав статус закону. Зараз же він затверджується постановою Верховної Ради, яку більшість може вільно змінювати залежно від своїх інтересів і настроїв. Відповідно, права опозиції залежать від „доброї волі” більшості. Окрім того, ніхто не заважає скоригувати регламент відповідно до закону, в разі прийняття останнього”.

Політолог вважає, що непідтримка даного проекту зумовлена, головним чином, не його змістом, а ситуативними політичними інтересами. „Це стосується і фракції Партії регіонів, представники якої були серед авторів зазначеного проекту, і комуністів, які, перебуваючи в опозиції, також вносили відповідні законопроекти і наголошували на їх важливості. Прикро здивувала позиція частини фракції „Наша Україна” – боротьба за те, хто буде „головнішим” в опозиції, завадила прийняттю необхідного для них же закону”, - зазначив експерт.

На думку Ю.ЯКИМЕНКА, закон про опозицію – це не питання лише внутрішньопарламентських процедур, це – питання забезпечення права впливати на владу тієї частини суспільства, яка не отримала свого представництва у парламентській більшості. “Якщо відповідне право буде проігнороване, опозиційні політичні сили матимуть підстави забезпечувати це право будь-якими засобами, в тому числі тими, що виходять за рамки парламентської процедури. У свою чергу, це може загострити й без того непрості відносини між коаліцією та опозиційними фракціями”, - зазначив експерт.