Для кого призначалися еротичні фото з Артеку?

Для кого призначалися еротичні фото з Артеку?

"Каталог, покликаний популяризувати дитячий табір, не витримує жодної критики... Ми бачимо неприкриту еротику. Фактично кожне фото – це фото для «Плейбоя»...

"Каталог, покликаний популяризувати дитячий табір, не витримує жодної критики... Ми бачимо неприкриту еротику. Фактично кожне фото – це фото для «Плейбоя»...

Про каталог французької художниці Клодін Дорі “Артек – літо в Криму” згадав у телесюжеті канал “Інтер”.Цей каталог показав знімальній групі адвокат матері постраждалих дітей Андрій Циганков. Він зазначив, що “в цьому каталозі немає ані моря, ані табору, ані природи”, і невідомо, для кого він був призначений.

Ми завітали в офіс до адвоката з проханням показати нам згаданий каталог. Циганков приніс книжку й розповів, що взяв її на квартирі Олени Полюхович. Зі слів Олени, її подарував чоловікові священик Вадим Паєвський, якого раніше згадували як учасника сумнозвісних оргій.

Ценевелике видання з обкладинкою голубого кольору коштує у Франції, де його було видано, 30 євро. Відносно недорого...

Ми “походили” в Інтернеті за назвою “Артек – літо в Криму” і знайшли деякі публікації про альбом на неофіційному сайті Артеку.

Неофіційний сайт табору, за словами голови інформаційної служби Артеку Олени Мех, редагував сам Дмитро Полюхович, він же був модератором багатьох його форумів. Віддамо належне: сайт зроблено доволі якісно, там багато гарних фото, цікавих текстів, форумів. І фотографії з французького альбому – лише одна з публікацій сайту.

Полюхович у одному з інтерв’ю писав, що він є абсолютним шанувальником фотографії. У презентації альбому на сайті вказано, що “Клодін дивилася на табір відчуженим поглядом людини, яка нічого не знає про “міф Артеку” (багаття, сурми, барабани тощо, чим перенасичені інші фотоальбоми про Артек). На відміну від фото з “красотами” й “постановочних знімків” роботи Дорі варто розглядати довго й уважно. Але навіть після десятого перегляду в них можна відкривати нові захоплюючі деталі”.

Ми зайшли офіційний сайт Клодін Дорій так само, як Дмитро Полюхович, приєдналися до числа її шанувальників. Принаймні шанувальників її серії про народи Сибіру.

Що ж до Артеку, то тут враження дещо інші...

Ми переглянули фотографії... Думки дуже суперечливі.

Проте, не довіряючи власним судженням, ми вирішили показати знімки фахівцям – фотографам і психологам.

Президент Київського міжнародного фотофестивалю “Київфотоком”, директор галереї “РА” Андрій Триліський, уважно переглянувши фотографії, сказав таке:

– Важко зробити однозначний висновок... Діти постають на фотографіях як дорослі. Тут багато кадрів, котрі виглядають як постановочні. Так знімають дорослих для реклами або для самих себе... Тут нема щасливого дитинства. Можливо, ми зіпсовані легендою про Артек і чекаємо чогось зовсім іншого?.. Це точно не може бути рекламним буклетом Артеку, принаймні для дітей...

Директор Київської фотошколи Віктор Марущенко висловився категоричніше:

– Ці фотографії я переглянув кілька днів тому – на якомусь блозі в Інтернеті. Прочитав, що якась жінка, фотограф-педофілка, вешталася по дитячих спальнях Артеку впродовж десяти років, і ніхто її не зупиняв. Дітей вона знімає напівоголеними... Спочатку подумав, що, можливо, текст сформував моє упереджене враження. Подивився ще раз. І знову: впадає в око те, що на фотографіях хлопчики й дівчатка або роздягаються, або вже роздягнуті... Усе знято сексуально: якісь Лоліти, а не піонерки... Навіть коли дівчинка одягнена, фотографія показує її “дівочі страждання”. Слід з’ясувати, хто залучав фотографа до зйомок, як вона туди потрапила, хто давав дозвіл і з якою метою... Клодін Доре могла концептуально замислити саме таку серію, не будучи педофілкою. Могла робити це заради задоволення. Або й замовлення... Цей альбом – швидше стандарти “Плейбоя”.

Міністр молоді та спорту Юрій Павленко, до якого ми додзвонилися на мобільний телефон, сказав, що знає про існування такого каталогу й він навіть надіслав його на експертизу, проте “сам ще не встиг подивитися”.

В Інституті судових експертиз нам сказали, що висновок зможуть дати “тільки після Нового року” і що в них немає навіть десяти хвилин, аби глянути на альбом.

Директор Інституту психології НАНУ, доктор психологічних наук Сергій Максименко, якому ми показали роздруківки фотографій, висловився досить емоційно:

– Цей так званий каталог, покликаний популяризувати дитячий табір серед світової спільноти, не витримує жодної критики... Ми бачимо тут неприкриту еротику. Даруйте, але дитину не годиться представляти в нічній сорочці й у такій позі. Фактично кожне фото, на яке я дивлюся, – це фото для «Плейбоя». Дівчатка, які справляють ранковий туалет... А подивіться на цього хлопчика! До чого він тут?! Чи ось ці дівчатка з оголеними колінцями... Відвертого натяку на педофілію тут не бачу, але ці дитячі пози спрямовані на те, щоб викликати сексуальний потяг. Тут є відкриті елементи неприхованої еротики... Та це в якомусь кабаре так знімають, а не в дитячому таборі...

Нам важко тут щось додати. Нехай читач сам вирішує, яким могло бути призначення альбому – для популяризації дитячого відпочинку чи, може, чого іншого... Чи хотіли б ви, щоб саме в такому ракурсі знімали ваших дітей? І чи відправили б ви свою дитину в табір, де вона може стати героєм такої фотосесії?

І запитання до керівництва табору: хтось давав дозвіл на таку фотозйомку чи, може, вона велася нелегально?

Оксана Климончук, Лана Самохвалова

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter