Глава МЗС Польщі: Україна може отримати в Асоціації з ЄС більше, ніж мали поляки

За кілька років Україна, якщо її влада діятиме ефективно, може отримати безвізовий режим… Інтеграція з Митним союзом – малореальний сценарій… Інтерв’ю з Радославом Сікорським

Наприкінці минулого тижня у Варшаві відбувся другий саміт „Східного партнерства”, який став одним із найголовніших заходів першого в історії головування Польщі в Євросоюзі. Про результати саміту та перспективи розвитку відносин між Україною та ЄС розповів глава польського міністерства закордонних справ Радослав Сікорський.

Пане міністре, чи підтвердили учасники саміту „Східного партнерства”, що договір про Асоціацію з Україною може бути підписаний до кінця цього року?

Так, це можливо, але одночасно українська влада знає, як уважно ми стежимо за процесами представників колишньої влади. Євросоюз не робить вибору між торгівельними справами, дотриманням європейських цінностей, забезпеченням незалежності правосуддя. Для нас це один пакет.

Глава польського уряду Дональд Туск під час підсумкової прес-конференції сказав, що справа Тимошенко може кинути тінь за завершення переговорів...

Торговельні документи, переговори про асоціацію – це одне, парафування й підписання – це друге, а третє – набуття чинності. Воно можливе після ратифікації документа Європейським парламентом, який у цій справі має дуже чітку позицію, та національними парламентами. Українська влада прекрасно це розуміє.

Однак якщо Тимошенко надалі залишатиметься у в’зниці, то угода до кінця цього року може бути парафована чи ні?

Думаю, що майже завжди помилковими є відповіді на гіпотетичні запитання.

Як виглядатиме бюджетна перспектива проекту “Східного партнерства” на 2014-2020 роки?

Фінансування буде збільшено, але ключовим є те, що вже затверджений бюджет, незважаючи на кризу в ЄС, буде реалізуватися. У липні ухвалено рішення, котрі вводять у дію фінансування пріоритетних проектів. Ідеться, зокрема, про дешеві позики для представників бізнесу, фонд для збільшення енергетичної ефективності України, курси для чиновників, культурну співпрацю. Дуже важливим є те, що відкриватимемо великі європейські програми для науковців і студентів із країн Партнерства, наприклад Erasmus.

А про які суми йдеться?

Ми говоримо про майже 2 мільярди євро ще в цій перспективі, а в наступній точно буде не менше. З цієї суми 1,2 мільярда передбачено на співпрацю з окремими країнами, а додатково 600 мільйонів на багатосторонню співпрацю з шістьма державами Партнерства. Ще додатково буде близько 150 мільйонів євро. Разом це дає майже 2 мільярди. Однак прошу не забувати, що це перспектива до 2014 року, а кошти можуть використовуватися ще в наступні 3 роки.

Gazeta Wyborcza в одному із своїх матеріалів процитувала вашу думку про те, що Україна в договорі про Асоціацію, який планується парафувати в цьому році, „отримає більше, ніж отримала Польща”, коли підписувала свій договір”. Розкажіть докладніше, що такого можуть отримати українці?

Коли Польща підписала угоду в 1991 році, ніхто навіть не хотів розмовляти про наше членство в ЄС. Єдине, що ми до цієї угоди долучили нашу односторонню декларацію про те, що ми б цього дуже хотіли. А ви на саміті у Варшаві отримали від ЄС визнання, що є “європейським сусідом” і що Європа визнає „європейські амбіції” України. Це не є стільки, скільки б ви хотіли, адже момент для розширення не є хорошим, але це більше ніж ми мали свого часу.

А чи може Україна, як Польща, самостійно додати декларацію про „перспективу членства” до угоди про Асоціацію?

Звичайно, кожна країна може це зробити, але це не матиме великого значення.

Ви радили українським дипломатам так зробити?

Україна є суверенною країною і може це зробити.

А не буде протесту з боку Євросоюзу?

Декларація європейських амбіцій України та її приналежність до європейських цінностей визнана Євросоюзом, і тому ви вже досягнули більше, ніж ми.

Президент України під час брифінгу з президентом Броніславом Коморовським наголосив, що Київ і надалі виступатиме за передбачення „перспективи членства” України в угоді про асоціацію з ЄС…

Можете натискати, але більше, ніж зараз, не отримаєте. Просто деякі країни ЄС мають свої установки, далі яких вони не підуть. Те, що фактично може приблизити інтеграцію України, – це максимальне використання можливостей „Східного партнерства” та особливо угоди про Асоціацію. А це справді не буде просто – запровадження 60% acquis (європейської бази законодавства. – Авт.), ухвалення Верховною Радою декількох десятків тисяч сторінок законодавчих актів, і потім – слід ще їх імплементувати. Насправді маєте абмітну програму на 10 років. Але в разі її виконання будете вже дуже близько до європейських стандартів.

Чи може угода про ЗВТ бути впроваджена в життя окремо від політичної частини угоди про Асоціацію та швидше за неї?

Це для нас єдиний, нерозривний пакет. ЄС, щоправда, починала як економічне об’єднання, однак сьогодні це є спільнота, яка базується на спільних цінностях. Якщо хтось собі думає, що можна мати привілеї вільної торгівлі не дотримуючись європейських цінностей, то він помиляється.

За європейськими процедурами, вона теж мусить бути ратифікована?

Так, це один пакет, який разом буде ратифікований.

У кінцевій декларації саміту завдяки старанням Польщі зникло слово „довгострокова” при визначенні часових перспектив скасування віз для держав Партнерства. За вашими оцінками, коли це може статися для України?

Слід розуміти, що вимоги для скасування візового режиму не є легкими. Це потребує величезних зусиль з української сторони, і в цьому питанні ми можемо надати допомогу. Це питання фактичного контролю кордонів, виконання угод про реадмісію із сусідами, бази даних виданих паспортів, запровадження біометричних паспортів та виконання вже чинних договорів, зокрема про Малий прикордонний рух чи нинішніх положень Шенгенської угоди, на що немає нарікань. Польща знає про це найкраще, бо видає в Україні більше віз, ніж усі разом країни ЄС. Зрештою, ми намагаємося це спрощувати: ми не лише знизили ціни на візи, але під час кризи ми відкрили два нові консульства, а на сьогодні запроваджуємо систему візового аутсорсингу, завдяки чому навіть у менших українських містах, наприклад, в Івано-Франківську, стане можливим подання заявок на отримання віз.

Глава МЗС України Костянтин Грищенко нещодавно відзначив, що за утримання такої динаміки відносин між Києвом і Брюсселем, безвізовий режим між Україною та ЄС може стати можливим через 2-3 роки. Ви поділяєте такий оптимістичний погляд?

Під час саміту в Брюсселі ми отримали запевнення, що як тільки Україна виконає необхідні умови і не буде жодних політичних перешкод – відразу перейдемо до скасування віз.

З технічної точки зору скільки часу необхідно на виконання умов для запровадження безвізового режиму: це перспектива 2-3, 5 років чи 10?

Це все залежить від України, від того. як швидко будуть запроваджені біометричні паспорти, відповідні бази даних. Усе залежить від ефективності української влади.

Який досвід інших держав у цій справі, котрі вже в ЄС і мають безвізовий режим?

Вважаю, Польща може помогти Україні, бо ми входили до Шенгенської зони недавно і маємо ще свіжий досвід.

І все ж таки, скільки це може зайняти часу?

При великій мобілізації української сторони цього можна досягнути за кілька років.

Пане міністре, якою може бути політика Польщі щодо України, якщо українська влада вирішить інтегруватися замість ЄС із Російською Федерацією в рамках створюваного нею Митного союзу? Є версія, що такий варіант можливий...

Україна є незалежною державою і має право самостійно вирішувати питання свого майбутнього. Ми розглядаємо Україну як європейський народ, але якщо українці вирішать по-іншому, то будемо змушені погодитися з цим. Сподіваюся, що це малореальний сценарій.

Чи в такому разі Польща перестала б бути для України „стратегічним партнером”?

Це гіпотетичне питання… Для танго потрібні двоє. Пам’ятаємо, якою була доля “Вишеградської групи”. Ми розпочинали як Польща, Чехословаччина й Угорщина. Потім Чехословачиина поділилася, а в Словаччині до влади прийшов авторитарний популістичний уряд, який обрав інший напрям розвитку. Через декілька років словаки повернулися зі своєї подорожі, і сьогодні вони не лише в ЄС, а й у зоні євро. Але кілька років втратили.

Що, на вашу думку, Київ може зробити для розвитку „Східного партнерства”?

Швидко впровадити в життя угоду про Асоціацію та швидко реформуватися. Якщо Україна, як велика країна колишнього СРСР, показала б, що може досягнути успіху в будівництві демократичного, динамічного суспільства й ефективної економіки, то це стало б прикладом для наслідування не лише для держав Кавказу, Середньої Азії, а й для Росії.

У якій атмосфері відбувалися зустрічі президента України з представниками польської влади в рамках саміту „Східного партнерства”? Чи відчувалася якась нервозність, жорсткість з одного чи іншого боку?

Наші президенти мають близькі відносини, і це є більше, ніж просте знайомство.

Розмовляли Роман Кисіль (УНІАН) та Юрій Банахевич (Укрінформ)

УНІАН в Google News