Президент 2.0 – оновлена версія. Чи прямує Зеленський на другий термін

На кожному бейджі, які видавали журналістам при вході на велику прес-конференцію Зеленського, було написано - Президент 2.0. Тобто друга  покращена версія. І, треба сказати, підбиття підсумків його дворічної роботи зафіксували одну важливу деталь - Зеленський відчув себе президентом. Чи прийняла це країна?

Якщо торік Зеленський, здавалося, тільки прагне затвердитись у незвичній для себе ролі й довести усім – «він зможе», то цього року в ангарі заводу Антонова серед літаків і сотні журналістів, ТСН.Тиждень помітив, як він кілька разів вже твердо промовить: «Я ж президент», «…зради не буде, я - Гарант Конституції», «… це моя вертикаль…».

Реагуючи на гострі запитання, навіть коли явно злився, очільник держави демонстрував, що чітко розуміє, чого хоче й куди йде. 

Іспит №1. Захист вітчизни

За два роки на посаді Гарант таки засвоїв урок - щоб припинити війну, недостатньо припинити стріляти. Останнє випробування, коли  Росія наростила на кордонах України найбільшу з 2014 року кількість військ, і досі триває.

На прес-конференції Зеленський не розкрив усіх деталей припинення війни. І зрозуміло, чому - розкривати карти ворогу, мінімум, необачно. Але зауважив, Офіс президента працює над проведенням двосторонніх переговорів «Зеленський-Путін», а також до залучення додаткової сторони - Сполучених штатів. 

Однак зі словами президент України став обережніший. Про участь США в нормандському форматі вже не йдеться. Лише про залучення до дискусії. 

Зеленський розкрив тривожні тенденції у зміні поведінки Німеччини й Франції щодо Росії / фото УНІАН, В'ячеслав Ратинський

Іспит№2. Міжнародна політика

Чи не вперше за своєї каденції Зеленський відкрито припустився критики міжнародних партнерів. Хоч і дуже обережно, але розкрив тривожні тенденції у зміні поведінки Німеччини й Франції щодо нашого ворога - Росії. Перш за все, це пов’язано з «Північним потоком-2». Газогін в обхід України буквально поховає нашу газотранспортну систему. Росіянам залишилось добудувати якихось 5% труби. Дотепер їх стримували санкції Сполучених Штатів. Але нині з-за океану прийшов тривожний сигнал. Президент Байден може передумати. І це, на думку Зеленського, стане геополітичним програшем Штатів. Про що він відверто заявив на прес-конференції: «Великий ризик, що Росія може натиснути на США і зняти санкції щодо «Північного потоку-2». Я вважаю, що це буде програш США. Це буде програш особисто президента Джозефа Байдена. Це буде серйозна геополітична перемога Росії та новий перерозподіл сил». 

Іспит №3. Командна гра

Нові обличчя -  гасло, під яким Володимир Зеленський виграв вибори, для Президента 2:0  вже себе вичерпало. Тепер він шукає баланс між ефективністю й командністю гравців. І невідомо, що переважає. Бо найпомітніші перестановки буквально під старт дворічного звіту відбулись в Уряді. Одразу трьом міністрам вказали на двері. Двох з них - міністра економіки Ігоря Петрашка та інфраструктури Владислава Криклія змінили  ефективніші на думку президента -  Олександр Кубраков та Олексій Любченко. 

Під час відповіді на запитання ТСН.Тижня про кадрові ротації Зеленський не сумнівається в результаті голосування. А отже ті, хто прогнозував розвал  монобільшості, зрозуміли  - президент все ще тримає фракцію у руках.

Попередники Кубракова та Любченка добровільно написали заяву, довівши свою командність.  А ось екс-очільник МОЗ Максим Степанов поплатився за конфлікт з прем'єром Шмигалем. 

«Я дуже довго не втручався в цей конфлікт. Всі ми іноді хочемо слави. А іноді замість слави отримуємо голосування», - сказав він на своїй прес-конференції. 

Наступник Степанова Віктор Ляшко вже пообіцяв за перші сто днів вакцинувати 10 мільйонів населення. Ну, а якщо не впорається - санітарний лікар точно знає, як це позначиться на його кар’єрі. Зеленський другого року готовий позбавлятися тих, хто не бажає грати за його правилами. 

Цю тезу трохи зіпсувало запитання про народного депутата з пропрезидентської фракції Миколу Тищенка та відчуття того, що своїм президент все одно дозволяє більше. І це явно дисонувало з жорсткістю до чужих.  

Задумане Зеленським 2:0 нагадує революційні гасла про «взяти» телефон, телеграф і вокзал. І йому треба знати, хто це буде робити. З його слів, після зміни керівництва «Нафтогазу», на черзі - розкрадена «Укрзалізниця»,  доведений до ручки «Енергоатом», корумпована  митниця,  морські порти. Хочеться сподіватись, що десь у тому списку є й браконьєрська  організація  під вивіскою «Держрибагенції», яка була розкрита в сюжетах ТСН.Тижня. Принаймні прем'єр-міністр  Денис Шмигаль, кажуть, цим дуже зацікавився... Сам Зеленський порадив журналістам слідкувати за п'ятницями, в які засідає РНБО. Радбез нині став для Зеленського головним інструментом миттєвого втілення президентської волі. 

За два роки ставлення Зеленського до олігархів змінювалось кілька разів - від прихильності до ворожнечі / фото facebook.com/Forum.Ukraine30

Іспит№4. Олігархознавство

За два роки ставлення Зеленського до олігархів змінювалось кілька разів - від прихильності до ворожнечі. Тепер питання деолігархізації глава держави ставить на перше місце. Навіть спеціальний закон розробили, в якому унормують перетворення олігархів на бізнесменів. Секретар РНБО Олексій Данілов навіть вже визначився з критеріями та іменами. 

«Ми маємо 13 осіб, яких можемо з впевненістю віднести до олігархічного середовища і які мають дуже сильний сплив всередині нашої країни», - заявив він.

Під час прес-конференції Володимир Зеленський не назвав цих імен. Однак додав ще дві ознаки олігарха - вплив на медіа й сума активів. У Зеленського з’явилось реальне розуміння впливу медіа на владу. З моменту закриття медведчуківських телеканалів, рейтинг президента підскочив. Публічна підтримка дає сили для подальшої атаки. Втім, боротьба за цей законопроект буде нелегкою. Схильність депутатів прислухатися до великого бізнесу може зіграти проти курсу Офісу президента на деолігархізацію. І тут парламентарям доведеться обирати між групами впливу і ризиком перевиборів.  

«Моє бажання піти на другий термін буде повністю збігатись з бажанням суспільства», - Зеленський / фото ua.depositphotos.com

Залік чи незалік?

На третій рік на посту глави держави Володимир Зеленський все більше розуміє, що обіцянка його приходу  лише на один президентський термін  робить його вразливим перед реальною політикою. ТСН.Тиждень першим спитав про це у президента напряму. У відповідь почули: «Про це ще рано говорити». 

Але це питання на прес-конференції прозвучало не один раз. І з відповідей схоже, що Володимир Зеленський думає про це. 

«Моє бажання піти на другий термін буде повністю збігатись з бажанням суспільства», - заявив він. 

В Офісі президента дуже уважно слідкують за рейтингом очільника держави. І повсякчас вигадують, як його утримати. Звичайно, так робили усі, хто заходив у будівлю на Банковій. Але дещо Зеленському все-таки вдалося краще. У порівнянні з двома своїми попередниками він має небувало високу підтримку суспільства. Тож половина виборців, схоже, вважає: залік перед ними Зеленський поки що склав. 

Утім, далі буде складніше. Надто багатьом одночасно він оголосив війну - тепер треба або у всіх виграти або... Ні, здається ніякого «або» у нього немає.

Ірина Прокоф’єва, Олександр Романюк, Костянтин Слюсар, Андрій Хлус 

УНІАН в Google News