На орбіті Проксими Центавра - найближчої до нашого Сонця зірки - обертається планета, що дивно схожа на Землю.
Її виявили в серпні 2016 року, і вже тоді стало зрозуміло, що Проксима b знаходиться в так званій "зоні Златовласки" - тобто на такій відстані від зірки, що теоретично там можуть існувати умови, придатні для життя, передає Бі-бі-сі. З тих пір вчені в усьому світі намагалися перевірити, чи так це насправді.
Спочатку розрахунки були не дуже обнадійливі. Відразу кілька дослідників дійшли висновку, що сонячна активність Проксими Центавра занадто велика, щоб на планеті могли зберегтися атмосфера або вода в рідкому вигляді.
Однак тепер вчені NASA оголосили, що Проксима b все ж може виявитися придатною для життя. І більше того, це навіть дуже ймовірно.
Слід визнати, що в цілому у планет, схожих на Проксиму b - тих, що обертаються навколо червоних карликів, - не надто багато шансів зберегти придатні для життя умови.
По-перше, така близькість до зірки з великою вірогідністю повинна спровокувати так званий безконтрольний парниковий ефект і призвести до випаровування океанів. Саме це, очевидно, сталося колись з Венерою.
По-друге, в цій зоні планета повинна бути під безперервним впливом жорсткого випромінювання і сонячного вітру, що також згодом має призвести до втрати води та атмосфери.
Однак поки що ми занадто мало знаємо про історію Проксими b, і останні розрахунки показують, що існує як мінімум кілька сценаріїв, при яких планета могла зберегти придатні для життя умови.
"Можливо, Проксима b спочатку сформувалася без атмосфери, або атмосфера була присутня, але в самій зоряній системі було дуже мало води. А може, атмосфера була розрідженою, але з великою кількістю води. Або навіть не розрідженою, а дуже щільною. Цього ми поки просто не знаємо", - пояснює один з авторів нової роботи Ентоні Дель Дженіо.
Проксима Центавра відноситься до типу червоних карликів. Зірки цього типу менші і холодніші, ніж наше Сонце, так що планета повинна знаходитися на досить близькій відстані, щоб отримувати достатньо тепла.
Однак на початку свого життєвого циклу червоні карлики куди яскравіші і гарячіші. Так що, навіть якщо спочатку на Проксимі b і були придатні для життя умови, планета могла вже занадто нагрітися до того моменту, коли там теоретично могло зародитися життя.
І тим не менш, як наголошується в дослідженні, існує безліч сценаріїв, при яких планета могла стати - і досі залишитися - населеною.
Наприклад, цілком можна припустити, що Проксима b сформувалася подалі від зірки і лише з часом перейшла на теперішню орбіту - тоді планета цілком могла уникнути перегріву і жорсткого випромінювання молодого світила.
Крім того, судячи з розрахунків, можна виключити варіант, що спочатку на планеті було дуже багато води - може бути, в 10 разів більше, ніж на Землі. Тоді, навіть якщо Проксима b і втратила 90% вологи, її буде достатньо для того, щоб вистачило на цілий океан.
Є ймовірність і того, що спочатку планету оточувала щільна воднева хмара, яка прийняла на себе основний удар молодої зірки і "випарувалася", залишивши під собою придатну для життя атмосферу.
Припустивши, що на Проксимі b є вода й атмосфера, вчені створили кілька тривимірних моделей планети з різними варіантами атмосфери - в тому числі схожою на земну (де переважає азот) або марсіанську (вуглекислий газ).
Варіювалися й інші дані: товщина атмосфери і її щільність, рівень солоності і глибина океанів, а також різне співвідношення суші і води на поверхні планети.
Як пояснює Дель Дженіо, він і його колеги вперше включили в модель "динамічний океан" - тобто океан, в якому присутні морські течії, що переносять теплу воду в більш холодні регіони.
Всі попередні моделі виходили з того, що вода на планеті лише нагрівається і вихолоняє, але нікуди при цьому не рухається.
І картина зовсім змінилася. З урахуванням морських течій у всіх перелічених варіантах на поверхні Проксими b повинна була зберегтися вода в рідкому вигляді.
Більш того, у випадку синхронного обертання (найбільш відомий приклад такого обертання - наш Місяць) передача тепла між темною стороною планети і стороною, розгорнутою до зірки, повинна була зробити придатною для життя всю її поверхню - навіть ту, що ніколи не бачила сонячного світла.
"Так що, якщо на Проксимі b є атмосфера і вода, у планети дуже непогані шанси бути придатною для життя", - підсумовує Дель Дженіо.
