Підпишіться на нас в Google
Американські вчені понад рік спостерігали за чорними ведмедями, щоб з’ясувати, які чинники впливають на початок зимової сплячки. Для цього дослідники проаналізували близько 22 тисяч годин відеозаписів із чотирма вагітними самками, яких після вилову в дикій природі помістили до спеціального центру спостереження в Блексбурзі, штат Вірджинія.
Як пише The Washington Post, тварини провели у великих вольєрах близько дев’яти місяців. Учені спостерігали за ними під час харчування, лазіння, облаштування барлогів, народження дитинчат та догляду за ними. Окрему увагу дослідники приділили періоду підготовки до зимової сплячки та самій сплячці.
Як розповідає авторка дослідження Броґан Голкомб, науковці очікували, що скорочення тривалості дня разом із падінням температури змушуватиме ведмедів ставати менш активними. Проте спостереження показали складнішу картину.
"Ми виявили, що навіть коли дні ставали коротшими, якщо в грудні все ще було тепло, вони не спали й залишалися активними, хоча на той момент уже мали впасти в сплячку", – пояснила дослідниця.
За її словами, це вказує на тісніший зв’язок між сезонною поведінкою ведмедів та змінами в екосистемах. У публікації зазначається, що через глобальне потепління тварини можуть довше залишатися активними восени та пізніше вирушати до барлогів.
Водночас така зміна поведінки може створити для них проблему. Якщо тепліша погода призводитиме до того, що восени та взимку буде менше доступних жолудів, рослин та іншої їжі, ведмеді можуть зіткнутися з нестачею корму.
Дослідниця Марселла Келлі попереджає, що наслідки можуть стосуватися і людей. "Якщо температура підвищиться і їм не буде чого їсти, тому що рослини перебуватимуть у стані спокою взимку, вони можуть частіше намагатися шукати людську їжу", – сказала вона.
За словами Келлі, це своєю чергою може збільшити кількість випадкових контактів між ведмедями та людьми.
Більше новин про природу
Як писав УНІАН, вчені занурили півтори тисячі дерев на дно озера. За три роки вони побачили вибухове зростання кількості водних тварин в районі, де було затоплено дерева.
Також ми розповідали, що у Карпатах генетичний моніторинг дозволив ідентифікувати 24 вовків. Зграї реорганізувалися: замість шести сімейних груп утворилося дев’ять менших, що свідчить про втрату соціальної стабільності.
