Активіст: Україну намагаються розділити / фото УНІАН

Ініціатор акції "Живий Ланцюг Соборності" Вадим Васильчук: Наше основне завдання - поширювати ідею єдності та пам'яті, що ми були та є єдиними

12:54, 21 січня 2021
9 хв. 425 Інтерв'ю

Чому акція Живий Ланцюг Соборності не втрачає актуальності багато років, як змінювався цей захід з року в рік, та яким буде святкування нині, під час локдауну, УНІАН розповів ініціатор заходу Вадим Васильчук.

У п’ятницю, 22 січня, Україна відзначає День соборності. Понад сто років тому, 22 січня 1918 року, було підписано Четвертий Універсал, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. А рівно рік по тому, 22 січня у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки – об’єднання в одну державу. 

Вже багато років головною традицією у День соборності є утворення «Живого ланцюга» єднання. Вперше акція відбулася 22 січня 1990 року, об’єднавши понад мільйон людей від Києва до Львова. Починаючи з 2008 року «Живий Ланцюг Соборності» відбувається у Києві, єднаючи правий та лівий береги Дніпра. Головним організатором щорічної акції є «Братство козацького бойового Звичаю «СПАС». УНІАН поспілкувався з керівником цього громадського об’єднання Вадимом Васильчуком.  

Чому акція «Живий Ланцюг Соборності» не втрачає актуальність?

Цього року ми про це замислювалися в черговий раз. Чим більше українців різного віку розумітимуть та цінуватимуть події, які відбулися сто років тому, тим більше усвідомлюватимуть цю актуальність. Бо нас знову намагаються розділити, маємо війну, окуповані частини Луганської та Донецької області, Крим. Все це наслідки політики непоширення ідеї соборності та українізації. Нагадаю, що тільки 16 січня набула чинності стаття 30 Закону про мову (сфера обслуговування має перейти на українську, - УНІАН). Є речі, яких нам, широким верствам суспільства, ще вчитися та вчитися. 

Вперше акція відбулася в 2008 році в Києві / sobornist.org.ua/

Згадаймо найпершу акцію у 2008 році в Києві, чи були інші варіанти місця проведення замість мосту Патона?

Ми розглядали для себе міст Метро, куди зручно добиратися. Але оскільки він йде до острова Гідропарк, то не символізуватиме зшивання двох берегів Дніпра. Також на початку розглядали тоді ще Московський міст (нині – Північний, УНІАН). Вибір випав на міст Патона, бо він об'єднує два береги. Пізніше дізналися, що від мосту Патона був проспект Возз’єднання, який ми з колегами в Київраді перейменували на проспект Соборності. 

Розкажіть детальніше про складові Живого Ланцюга. Що з року в рік чекало на тих, хто приходив на міст Патона?

Для нас завжди було важливе інформаційне поширення, тож з самого початку вигадали акцію «Причепи стрічку, долучись до святкування Дня Соборності» в рамках якої роздавали синьо-жовті стрічки. Ми пошили величезні полотнища синього та жовтого кольорів. Під час акції колони людей рухаються з правого та з лівого берегів, несучи ці полотнища, щоб по центру мосту утворити єдиний 30-метровий український прапор. Ця ідея дозволила додати символізму, продемонструвати форму об'єднання, утворивши живий ланцюг. Проводили концерти, ввели конкурс розмальованого обличчя. Пізніше додали історичності, почали перевдягатися в учасників УНР та ЗУНР. Колись пригнали на міст броненосець «Петлюра», адже багато людей навіть не уявляють, якими були збройні сили України у 1919 році. 

Чи були якісь особливості у 2014 році, в розпал Євромайдану?

У 2014 році ми прямо на мосту Патона дізналися про вбивство Сергія Нігояна та Михайла Жизневського. Мені зателефонували... Відтоді ми схиляємо голови та вшановуємо загиблих за Україну під час хвилини мовчання. Спочатку у 2014-му згадували майданівців, а з 2015-го вже і вояків. Якщо не помиляюся, у 2015 році на акції були вперше присутні кримчаки. Підтвердження, що Крим - Україна. Постійно наголошуємо на цьому. 

Вадим Васильчук: Акція об'єднує усю країну / sobornist.org.ua/

Чи багато людей з інших міст приїздить на Живий Ланцюг до Києва?

Впевнений, що збираються люди з різних куточків України. Якщо говорити про молодь, більшість з них студенти з різних міст. Навіть з нашої організації на мосту Патона об’єднувалися люди з Полтави, Сум, Чернігова, Житомира, Івано-Франківщини, Запоріжжя, Львова. Передавали прапори з Одеси, Рівного, Луцька, які ми виносили в Києві, показуючи єдність України. Впевнений, що не про всі міста зможу сказати, бо не всі ж люди підходять знайомитися. 

Як змінилася кількість учасників акції за ці роки?

Вперше нас було до сотні людей, але вже на другий рік зібрали кілька сотень. Ми завжди намагаємося робити акцію зранку, щоб люди потім могли піти на роботу чи навчання. Зазвичай кількість учасників – від трьохсот до семисот людей. Приблизно це число тримається з року у рік. Звісно, коли акція припадала на вихідний, людей було більше, десь до тисячі. 

Чи змінився контингент учасників акції за ці роки? 

Під час першої акції були присутні, фактично, члени кількох організацій. Це був первинний старт, який яскраво та сучасно показав, як можна відзначати День соборності. Мабуть, цей перший крок був більш молодіжним. Але надалі акція об'єднувала різні покоління. Приходили люди різного віку, приводили малечу. Якось розмовляли з жіночкою, яка відвідувала Ланцюг Соборності в 1990 році та з тим самим прапором, що й тоді, прийшла на міст Патона. 

22 січня - День соборності України / sobornist.org.ua/

Чи були колись на акції відомі широкому загалу політики, артисти?

Був лідер гурту TaRuta. Також, якщо не помиляюся, лідер гурту Гайдамаки. Я вдячний лідеру гурту Океан Ельзи за надане право використати його пісню, в якомусь році ми створили анімаційний ролик під цю музику. Були політики з Нашої України, був мер Львова. Ми завжди раді бачити відомих людей разом з громадою, але за єдиної умови – без жодних політичних речей, партійних прапорів чи символіки, окрім синьо-жовтої. 

Чи завжди цей принцип виконувався, чи не було неприємних інцидентів?  

Були спроби кілька разів, навіть з'явилися альтернативні заходи на мостах. Один раз політична сила робила акцію на пішохідному мосту, пізніше – на мосту Метро. Здається, колись ввечері робили захід на мосту Патона, щоб показати цю локацію з політичними прапорами. 

Бувало, що хтось приходив на акцію з прапором козацької організації, з червоно-чорним прапором та таке інше, але ми просили прибрати. Можливо, не завжди могли все простежити (все-таки Ланцюг досить довгий), але переважно стороннє прибиралося. Це потрібно, щоб підкреслити - саме синьо-жовті кольори нас об'єднують в цей день.  

Патріоти проводять акцію в Києві / sobornist.org.ua/

Коли Живі Ланцюги почали організовувати в інших містах, ви з ними якось комунікували? Чи відстежували дотримання вашого принципу – без політичної символіки? 

Так, комунікували. Десь ми шукали зв'язок з ініціативними групами в інших містах, а десь вони на нас виходили. Акцію продовжують проводити в Одесі, певний час були активні в Хмельницьку, у Львові, Донецьк до нас приєднувався. Живий Ланцюг був у багатьох містах України та за кордоном. 

Ми давали приклад, пояснювали суть, закликали не використовувати політичну символіку. На жаль, не всі цього принципу дотримувалися. Чітко пам'ятаю, як колись під час акції у Запоріжжі було багато політичної символіки. Ми були здивовані. Але це вже відповідальність організаторів в тих містах. 

Де саме за кордоном проходив Живий Ланцюг Соборності? 

В Німеччині, у Швеції, в Польщі, в Естонії, в Чехії, здається. Це вже був етап розвитку акції, бо ми прагнули показати єдність українців не тільки в Україні. Загалом завжди намагалися додавати цікаві «фішки», ще щось вигадати. 

В цьому році Живий Ланцюг Соборності вперше буде віртуальним. Які особливі виклики ставите перед собою?

Наше основне завдання - поширювати ідею єдності та пам'яті про те, що ми були та є єдиними. Навіть в ці часи, попри Covid. 

Для цього ми зробили все, щоб 22 січня фейсбук та інстаграм стали синьо-жовтими. Щоб всі згадали про День соборності України, максимально інформували про це. Наприклад, створили в інстаграм маску, яка дозволяє віртуально стати такими ж розмальованими, якими ми були на мосту Патона. Ми зробили різні рамки для фейсбуку, анонсували три конкурси (конкурс розмальованих облич, конкурс відео-привітань, конкурс фото Сімейного Живого Ланцюга). Переможці отримають призи - книжку Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» та державний прапор України, зроблений вимушеними переселенцями зі Сходу та Криму.

Де дізнатися деталі?

Повністю всі умови можна прочитати на сайті sobornist.org.ua. Є інстаграм-сторінка з таким найменуванням, фейсбук-сторінка «Об'єднай береги Дніпра «Живим» ланцюгом Соборності». Основна мета - долучись у будь-який спосіб, який тобі буде найзручніший, найприємніший. Можна зробити фото чи викласти привітання з хештегом англійською або українською мовами #Sobornist_UA та #Соборність_UA

Цьогоріч карантин вніс свої корективи у святкування / sobornist.org.ua/

На цьому сайті повідомляється про запланований онлайн-концерт патріотичного гурту. Що за гурт та де дивитися концерт?

Ми домовилися з гуртом TaRuta. Онлайн-концерт триватиме недовго, як це  було б, фактично, наживо. Дивитися можна буде на сторінці онлайн-події «Сімейний живий ланцюг Соборності – 2021». Увечері ми викладемо віртуальну мапу, на якій покажемо, як об'єднали Україну своїми аватарками, привітаннями, фото та відео за відповідним тегом.

Ірина Петренко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies