Багато користувачів комп'ютерів щодня друкують на клавіатурі, проте мало хто звертає увагу на невеликі виступи на клавішах "А" і "О" (або "F" і "J" в англійській розкладці). Ці ледь помітні смужки – не декоративний елемент, а важлива частина дизайну клавіатури, пише BGR.
На стандартній клавіатурі з розкладкою QWERTY невеликі тактильні виступи на клавішах А" і "О" служать орієнтирами для пальців. Завдяки їм користувачі можуть на дотик визначити правильне положення рук, не дивлячись на клавіатуру.
Коли ваші руки лягають на комп'ютерну клавіатуру, вказівні пальці повинні знаходити ці виступи – лівий на "А", правий – на "О". З цієї позиції, яка називається "домашнім рядом", пальці легко дотягуються до решти клавіш.
Такий спосіб друку називається "сліпим набором". Він заснований на м'язовій пам'яті: після невеликої практики людина починає автоматично знаходити потрібні клавіші, практично не дивлячись на клавіатуру. Це дозволяє друкувати швидше, зменшує кількість помилок, та й в цілому робить роботу за комп'ютером більш комфортною.
До слова, тактильні позначки корисні не тільки для буквених клавіш. На клавіатурах з окремим цифровим блоком схожий виступ часто є і на клавіші "5". Він допомагає швидко знайти центральну позицію на цифровій панелі і орієнтуватися на дотик при введенні чисел.
Незважаючи на простоту, ця маленька деталь стала стандартом для більшості фізичних клавіатур: від ноутбуків до настільних ПК. Вона робить набір тексту швидшим, знижує навантаження на руки і навіть допомагає людям з порушеннями зору орієнтуватися на клавіатурі.
Саме тому маленькі опуклості на клавішах "А" і "О" залишаються практично на всіх клавіатурах, незалежно від виробника, вже багато десятиліть – вони відіграють важливу роль у зручності та ефективності роботи за комп'ютером.
Раніше експерти розповідали, чому ваша миша, швидше за все, підключена не до того USB-порту. Якщо пристрій почав гальмувати, зависати або працювати з ривками – швидше за все, ви підключили його до невідповідного USB-порту.
