"Найефективніший спосіб боротьби з російськими КАБами - це боротьба з носіями", - речник Повітряних сил Ілля Євлаш

Речник Повітряних сил Збройних сил України Ілля Євлаш в інтерв'ю УНІАН розповів про те, як проходить підготовка українських пілотів на F-16, скільки багатоцільових винищувачів потрібно Україні, яка ситуація з протиповітряною обороною, і як можна боротися з російськими КАБами.

Давайте почнемо з атаки Ірану по Ізраїлю. Усе відбувалося за російською моделлю: безпілотники, потім балістика, крилаті ракети. Це був російський сценарій, щоб перевантажити ППО і вразити якомога більше цілей?

Те, що ми бачили днями в небі Ізраїлю, абсолютно нагадує російські комбіновані атаки. Єдине – кількість цілей там була більшою, ніж у нас. Але варто підкреслити, що і відбивався не тільки Ізраїль, а й Велика Британія, Франція, Йорданія, США. Комбіновано відбивали: була задіяна і авіація, і різні системи ППО. Ми знаємо, що в Ізраїлю є "Залізний купол", "Праща Давида", у них є винищувачі F-16.

Можна сказати, що в тому, як збивали безпілотники, які запустили іранці по території Ізраїлю, зокрема було використано досвід України. У якомусь сенсі ми допомогли своїм досвідом нашим союзникам, партнерам, які допомагають нам, надаючи різні системи протиповітряної оборони.

Як бачимо, дуже успішно відпрацювали. По-моєму, взагалі немає загиблих, тільки одна дівчинка поранена. Це чудовий результат, союзницькі сили показали, наскільки вони можуть бути ефективними при використанні всієї системи. Це і авіація, і стаціонарні системи ППО, які разом можуть протистояти дуже серйозним загрозам з боку терористичних держав і організацій.

Днями з'явилася інформація, що перші пілоти ЗСУ закінчили навчання на винищувачах F-16 під керівництвом Великої Британії. Що далі? Зазначалося, що вони продовжать своє навчання у Франції.

Це один з етапів. Це постійний процес, який не припиняється ні на мить – випустивши одних потенційних пілотів, квота одразу ж заповнюється іншими льотчиками, які й далі навчатимуться.

Є кілька етапів підготовки. Перший проходить у Великій Британії. Там наші молоді пілоти, курсанти, які надалі керуватимуть серйозними винищувачами F-16, проходять наземну підготовку, вивчають теорію. Зокрема, вони вивчають англійську мову, тому що це мова віддачі команд, ведення переговорів. Ти можеш запам'ятати, де яка кнопка, коли який тумблер потрібно увімкнути, але команди і переговори ти не зможеш вести, якщо ти не знаєш мови.

Після завершення підготовки вони вирушають на наступний етап. Це підготовка на легкомоторних літаках у Франції. Це ще одна країна, яка бере участь у коаліції, допомагає готувати наш льотний склад, тому що потрібно ставити молодих льотчиків на крило. Їм потрібна необхідна кількість годин нальоту, вони ознайомлюються там із системою управління, яка наближена до F-16. У нас немає таких літаків, які нагадували б ці багатоцільові винищувачі. Звісно, після радянських зразків хлопцям треба якось адаптуватися на іноземних.

Коли вони вже більш-менш освоять легкомоторний літак, вони переходять на третій етап, який ми називаємо завершальним. Це робота безпосередньо на F-16, приблизно з тими завданнями, які можуть у них виникати на території України. Це, зокрема, робота по малопомітних цілях – крилаті, керовані ракети, "Шахеди".

Ми можемо говорити про терміни, коли перші пілоти, які можуть опанувати F-16, будуть готові?

Усі дуже сильно хочуть дізнатися терміни, але про них говорити не доводиться. Наші партнери небагатослівні, більша частина всього відбувається за зачиненими дверима. Противник теж стежить за новинами, намагається дізнатися, коли [будуть готові пілоти], щоб зуміти підготуватися. З військового погляду доцільно не кричати, що конкретно цього дня о 12 годині літаки злетять з такого-то аеродрому – це дурість, такого робити ніхто не буде.

Щойно пілоти будуть готові, вони приїдуть сюди. Нам потрібно розуміти, що це великий процес, який передбачає і підготовку інфраструктури, і персоналу, який буде обслуговувати ці літаки. Зараз дві групи проходять у США і в Данії підготовку безпосередньо на F-16. Тут не варто загадувати. Я думаю, щойно оперативна обстановка і вміння цих пілотів це дозволять, вони приїдуть сюди. І щойно це стане можливо, ми обов'язково повідомимо про це громадськість.

Норвегія вирішила передати Україні додаткові літаки F-16 з новітньою зброєю. Попередньо, йдеться про 22 винищувачі, хоча частина з них піде на запчастини. Перед цим повідомлялося, що у Греції були плани передати Україні 32 літаки в колаборації зі США. Багато це чи мало? Скільки винищувачів могли б переломити ситуацію на фронті, ситуацію з обстрілами інфраструктури та цивільних?

Складно сказати, багато це чи мало. Усе залежить від оперативної обстановки і завдань, які перед нами стоятимуть у зв'язку з агресією РФ. Нам би дозволили виконувати ті чи інші завдання дві ескадрильї. Одна ескадрилья – це 18 літаків. Дві ескадрильї вже дозволили б проводити різні операції, завдавати ударів, захищати наш повітряний простір.

Загалом, ми прагнемо повного переозброєння. Радянські літаки вже морально застаріли, там уже погані радари. Вони не можуть конкурувати із сучасними зразками, зокрема і з російськими літаками. Ми розуміємо, що у них сильніший ВПК, Росія витрачала мільярди доларів на те, щоб модернізувати свою техніку, придумати нові зразки. Тому нам потрібно було б не менше 150 літаків F-16, щоб ми могли ефективно виконувати наші завдання.

Але все залежить не тільки від літаків. Велику роль відіграють ті ракети, які нам передадуть союзники, радар і "мізки", які стоятимуть у літаках. Вони дозволять нашим пілотам ефективно захоплювати ціль, завдавати по ній ударів.

Наш противник теж чекає на появу F-16. Він якимось чином намагається розвідати, нашкодити?

Мені здається, що свідченням цього є останні обстріли. Противник намагається використати вікно можливостей, щоб встигнути завдати серйозних ушкоджень нашій критичній та енергетичній інфраструктурі до появи в небі, зокрема, F-16 і появи іншої допомоги.

Під час останньої масованої атаки Росія атакувала Україну ракетами Х-69. У чому її небезпека? Є версії, що коли злітатиме носій цих ракет Су-57, звучатиме тривога, як у випадку з МіГ-31К. Чи вірно, що це російський аналог ракет Storm Shadow і Taurus?

Візуально – вони кажуть, що вона квадратна, ніби як нагадує Storm Shadow. Що стосується останньої атаки – кажуть, що ці ракети атакували Трипільську ТЕС. Ми ще очікуємо результатів від наших експертів Київського науково-дослідного центру, які мають вивчити деталі і вже офіційно заявити. Ми не можемо напевно сказати, що це була Х-69.

Що являє собою Х-69? Це поліпшена модифікація керованої ракети Х-59, яку запускали раніше Су-34, Су-35. Зараз є інформація, що це Су-57. Але реально цю ракету можуть нести різні літаки. У Х-69 більший радіус ураження, збільшена бойова частина. Вона не вперше застосовувалася в Україні, наші експерти вже вивчали її деталі, і з'ясувалося, що більшість компонентів зроблено у 2023-2024 році – це свіжа ракета, буквально з конвеєра. Якоюсь мірою це перевірка ракети в бойових умовах.

Наші мобільні вогневі групи успішно знищували подібні ракети за допомогою ПЗРК. Чисто теоретично ми можемо з ними боротися.

Схоже, наші західні партнери почули наші прохання про посилення ППО. Німеччина знайшла Patriot, були анонсовані й інші системи. Чи вистачить ракет для відбиття російських атак? Після останнього ракетного удару була інформація, що просто вичерпалася наша ППО. Чи так це, чи це чергові вкиди ворога?

Варто не забувати, що ведеться повномасштабна агресія, і противник всіляко намагається впливати на суспільство, на наших союзників своїми інформаційно-психологічними спецопераціями. Звісно, ракети до систем ППО, які надають партнери, є дефіцитними. Але це очевидно, оскільки Україна поки що не може поповнювати цей запас самостійно – у цьому плані ми повністю покладаємося на партнерів. Вони знають, скільки в нас є ракет, знають, які є комплекси, скільки нам потрібно.

Німеччина є одним із лідерів у наданні нам різних систем ППО, зокрема нам передали Patriot, Iris-T, Gepard. Це системи різних радіусів дії, представники різних ешелонів протиповітряної оборони. Це вкрай важливо, оскільки кожна лінія ППО виконує своє завдання. Доцільніше збити той самий "Шахед" із Gepard, а не Patriot, ракета до якого коштує сотні тисяч доларів. Звісно, якщо буде летіти "Шахед", а в нас не буде нічого, окрім Patriot, ми використаємо цю установку, бо життя і здоров'я наших людей безцінне. Але нам потрібно розвивати наш військово-промисловий комплекс, щоб ефективно протистояти атакам у тилу, прикриваючи наші об'єкти критичної інфраструктури, зокрема.

Чи правда, що в України є установки Vampire з лазерним наведенням, які теж можуть збивати "Шахеди"? Наскільки вони ефективні?

Це вбивці "Шахедів". Вони дуже мобільні, портативні, відносно недорогі. Вони можуть встановлюватися як стаціонарно, так і, наприклад, у пікап.

Вони ефективно використовуються на різних напрямках, не можна сказати, що вони прикривають щось одне. Зокрема, ці установки можуть використовуватися на прифронтових територіях для збиття таких оперативно-тактичних безпілотників як "Орлан", Zala або Supercam.

Поговоримо про КАБи. Нескінченно страждають від них Сумська, Херсонська, Донецька області. Чи є спосіб з ними боротися і як довго росіяни ще кошмаритимуть КАБами ці області?

Теоретично і практично боротися з ними можливо. Але ми маємо розуміти, що коли ворог проводив операцію з окупації Авдіївки, він скидав понад 200 КАБів щодня. Можемо тільки уявити, скільки в Росії залишається на складах цього мотлоху.

Найефективніший спосіб боротьби з КАБами – це боротьба з носіями. Ми пам'ятаємо "сушкопад", який був не так уже й давно – ми збили понад 10 літаків, після чого противник трохи зменшив свій запал. Але питання в тому, що для цього нам потрібні Patriot та інші системи, які зможуть діставати тактичну авіацію. Ми вже довели, що можемо їх знищувати, але нам потрібна підтримка партнерів. Зокрема, винищувачі F-16, які зможуть виконувати цю функцію.

Тала Калатай, Катерина Черновол

УНІАН в Google News