"З нападом на Європу Кремлю важливо укластися у дедлайн, який для росіян створив Трамп", - військовий експерт Євген Дикий

Ветеран, екскомандир роти батальйону "Айдар" Євген Дикий розповів УНІАН, чи справді Росія готує підґрунтя для початку воєнної кампанії проти європейських країн-членів НАТО, і чи здатна вона воювати з Європою.

В останні тижні Росія різко наростила погрози в бік Європи. Спершу вона звинуватила країни Балтії та Фінляндію в тому, що вони надають Україні свою територію для прольоту українських БПЛА. Пізніше росіяни опублікували адреси підприємств на території Європи, які виробляють безпілотники для України й заявили, що вони є "законною ціллю". Паралельно з цим, Держдума РФ у першому читанні ухвалила законопроект, який розширює повноваження президента щодо використання Збройних сил РФ за межами країни…

Ветеран російсько-української війни, екс-командир роти батальйону "Айдар" Євген Дикий розповів, чи справді Росія готує підґрунтя для початку воєнної кампанії проти європейських країн-членів НАТО і чи здатна вона воювати з Європою, коли російська армія загрузла в Україні.

На тлі заяв російського Генштабу про повне захоплення Луганщини та інші "перемоги", в Кремлі також активізували погрози на адресу ЄС начебто за те, що європейці допомагають Україні завдавати ударів по РФ. Чи свідчать ці заяви про підготовку певного інформаційного поля під майбутнє вторгнення РФ у Європу - пряме, чи під приводом появи умовної Нарвської республіки?

Гібридна війна РФ проти Європи йде по повній. Російські безпілотники вже були помічені над країнами ЄС. Можна згадати про кілька диверсій на європейських оборонних заводах, про замахи на того ж директора Rheinmetall… Відбуваються речі, які навіть Радянський Союз собі не дозволяв.

Що можна стверджувати абсолютно однозначно, так це те, що Росія зараз посилює шантаж Європи, виводить його на новий рівень. Але чи готові росіяни перейти від шантажу до вторгнення? Відповідь – виключно в голові однієї людини – Володимира Путіна.

Звісно, ми можемо робити певні припущення, але у нас для цього замало інформації. Суто з військової точки зору я не бачу навіть близько достатньої концентрації російських сил, з чим можна було б ходити на Європу. Орда на кордоні ЄС поки не стоїть.

Не стоїть, бо більшість дієздатного контингенту зараз перебуває в Україні?

Власне, це засадниче військове питання: ким росіянам взагалі воювати ще одну війну? Вони вже зав’язані у нас, забуксували. У них – патова ситуація. І в цій ситуації вірити, що вони здатні підготувати великі резерви (ще й за короткий час), щоб відкрити другий фронт? Перспектив я не бачу.

Якщо згадати, як було перед вторгненням в Україну, то ми спостерігали розгортання ворожого військового групування впродовж трьох чи чотирьох місяців. Буквально по тижнях бачили, скільки, де, кого розгортали. 

Тобто, європейцям зараз немає чого боятись?..

На жаль, росіяни можуть бачити цю картину по-іншому.

По-перше, для Росії піти на Європу – це піти ва-банк. Якщо програють, то компромісів не буде, буде повалення російського режиму, ганебна поразка; а якщо виграють, то переможець дійсно отримає все.

Враховуючи, наскільки патова ситуація у росіян зараз у війні з Україною, це може бути для них фактором, який стимулює серйозно подумати: чи не перейти від шантажу Європи до цілком реальної агресії. Адже, у такому разі, Європа буде кидати ресурси на власну оборону, допомога Україні припиниться і для росіян може змінитись розклад у нашій війні також…

По-друге, росіяни можуть вважати, що напад на Європу – це не другий фронт, а такий самий фронт, як в Україні. Тобто, якщо їм не вдалося взяти Київ за три дні, то Нарву за день, а країни Балтії за три дні – цілком можуть для себе допускати. Вони можуть вважати, що напад на Європу буде легкою прогулянкою, і що Європа не чинитиме реального опору.

Чи пов’язано це з тим, що зараз у ЄС та США не найтепліші стосунки, і НАТО переживає не найкращі часи?

Російський шантаж Європи вийшов на новий рівень якраз після того, як Дональд Трамп достатньо прямо заявив, що захищати Європу не буде. Саме тоді в Росії посилилась антиєвропейська риторика, почали друкувати якісь списки нібито легітимних для Росії цілей в ЄС, готувати казку про нібито проліт через повітряний європейський простір українських дронів за домовленістю (що, до речі, неправда – ми принципово не літаємо через територію країн ЄС, щоб їх не підставляти, а якщо якісь нечислені дрони туди залітали, то вже збиті з курсу російським РЕБ). 

Вся безпека Європи тривалий час базувалась на зобов'язаннях Сполучених Штатів її захищати (і тут росіяни не мають жодних ілюзій, вони чудово розуміють, що американська армія рознесла б їх просто вщент). Але після того, як Трамп позичив граблі в Путіна і наступив на них - вляпався у свою власну "СВО", після того, як Європа відмовилась брати участь в його агресивній авантюрі, він заявив, що США не треба такі союзники. Саме тоді Росія пішла на ескалацію шантажу.

Звісно, Росія дуже любить і вміє блефувати. Це - найсильніша сторона зовнішньої політики Путіна. Але цього разу я не був би до кінця впевнений, що цього разу російський шантаж - виключно блеф. Тобто, не думаю, що якесь рішення вже ухвалено остаточно. Проте не можна виключати, що росіяни своїм шантажем настільки себе розігріють, що захопляться і вирішать піти на ескалацію…

Росія вважає (і не безпідставно), що США не втрутяться. А Європа сама по собі не здатна на серйозний опір. 

А якщо це помилкові судження?

Те, що Європа точно не чинитиме такого потужного опору, як ми, - це, на жаль, схоже на правду. Водночас, хто як себе поведе під час нападу, якщо він ще не стався, важко судити. Коли Росія напала на нас, наша реакція багатьох здивувала. Так само непередбачуваною може бути реакція європейців на реальну загрозу…

Маємо розуміти, що ймовірна ескалація залежить не від цього. Вона залежить від того, що в головах у росіян. А в їхніх головах сформована думка про абсолютно слабку, імпотентну Європу, яка без Штатів чинити опір не здатна.

Хоча про загрозу країнам Балтії говорять уже тривалий час, днями голова Уряду Литви Інга Ругінене заявила, що станом на сьогодні немає жодних передумов для паніки та сигналів про можливий напад Росії "тут і зараз".

Насправді, якщо РФ дійсно почне потенційне вторгнення з країн Балтії, у мене жодного сумніву, що саме там опір будуть давати найбільш відчайдушний. Країни Балтії до цього дійсно готуються. Але їхня ключова проблема – їхні розміри. Це просто маленькі країни і тут мова не про кількість населення, а про те, з якою швидкістю російські війська можуть просуватись по території.

Умовно, якби Україна складалася з трьох областей, наша війна закінчилася б вже давно і з неприємним фіналом. Країни Балтії – це якраз такі "три області", у яких немає стратегічного простору і глибини, щоб довго стримувати росіян. Тому вирішальною у спротиві має бути роль інших європейських країн. І тут ми знову повертаємось до слабкої здатності до опору.

Але ж за останній рік європейські країни почали перебудовувати свої оборонні стратегії, запасатись зброєю тощо?

Європа дійсно почала вливати великі гроші у свою оборонку, але тут є дві проблеми. По-перше, європейці дуже повільні. Тобто, хоча й почали діяти у правильному напрямку, але вкрай кволо.

По-друге, вони досі не враховують всі уроки нашої війни – вони готуються до тієї війни, яка була у 2022 році, а зараз 2026 і різниця просто колосальна. Європейці ще не усвідомили те, до чого і ми, і росіяни вже дійшли на полі бою. Тому кошти в Європі витрачаються на дорогі проєкти, на класичне важке озброєння, замість того, щоб вкладатися у щось масове і дешеве. Умовно, не в танки, які коштують понад 30 млн євро, а в дрони за 700 доларів, які палять такі танки на раз-два. На жаль, ця математика Європі досі не зрозуміла.

Та річ не лише у зброї. Приміром, технічно для Польщі абсолютно не є проблемою у разі російської агресії захопити у відповідь всю Калінінградську область. Військо польське на сьогодні, якщо брати по зброї та техніці, – друга армія в Європі після української. Але питання буде саме в політичній рішучості. Чи вони на це підуть? Чи, поки Росія поглинатиме країни Балтії, а безпосередньо на Польщу не напали, будуть вагатись? 

І це стосується всіх країни Європи – чи будуть вони ризикувати. Саме тому від рішучості європейських політиків в момент ймовірного вторгнення залежатиме, як піде ця війна. Якщо рішучість буде, то це буде остання війна путінської Росії, вона триватиме дуже недовго. А от якщо цієї рішучості не буде, на що цілком можуть сподіватись в Кремлі, тоді можлива дійсно всеєвропейська катастрофа. Якщо Європа здасть країни Балтії, то далі піде ланцюгова реакція - ефект доміно.

Путін десятиліттями шантажував західних лідерів своїм улюбленим питанням: "Чи готові ви вмирати за Нарву?". І дуже може бути, що дійсно зараз росіяни готуються випробувати, хто ж дійсно готовий "вмирати за Нарву", а хто ні. При цьому, Нарва тут не випадкова, адже вона – з величезною кількістю людей з російськими паспортами, з потужною російською агентурою - виглядає як найбільш зручний об’єкт для російського нападу. І, цілком можливо, що РФ спершу спробує погратися тут в гібридний сценарій – як у нас у 2014 році. А тоді вже зайти відкрито.

Разом з тим, Росія зараз вже далеко не така сильна, як у 2014-му, виснажена і технічно, і економічно. Чи є для Кремля сенс так ризикувати?

Росіянам важливо укластися в те вікно можливостей, яке для них створив Трамп. Звісно, з військової точки зору, їм би ще підготуватися. Але ж і Європа потроху готується, і вікно можливостей може закритись вже в листопаді… Тому час для атаки на Європу – лише до листопада. І цей дедлайн, на жаль, також може спокушати Росію діяти рішучіше.

Нікіта Шендеровський

УНІАН в Google News