Який він, герой Росії Рамзан Кадиров?

"Чечня - це стратегічна зброя Росії... Боюся, не всі росіяни мене зрозуміють, але горілки і вина на столі Кадирових бути не може...»

Я не відчуваю професійного інтересу до президента Чечні Рамзана Кадирова. Навіть не стільки важливо, чи причетний він до вбивства журналістки Ганни Політковської і правозахисниці Наталії Естемірової, чи їх убили, щоб «скомпрометувати» керівника Чечні. Всього того, що Ганна Політковська писала про лідера Чечні, коли була жива, достатньо, щоб мати зрозумілі і достатньо серйозні відчуття щодо цього джигіта. Але після відомої бойовитої заяви президента Чечні щодо України, вранці на планірці, після усвідомлення, що ми обговорюємо особу і життєвий шлях президента Чечні вже хвилин двадцять, була вирішено присвятити його військовим «подвигам» окремий матеріал.

Почесний фізкультурник, будівельник і академік Чечні...

Рамзан Ахматович - дивовижно багатогранна людина. Президентові Чечні підвідомча республіка дала ряд почесних звань. Таких як «Заслужений працівник фізичної культури Чеченської Республіки», «Заслужений будівельник Чеченської Республіки», «Захисник Чеченської Республіки», а також ряд орденів, медалей і навіть грамоту Держдуми. Рамзан Ахматович також є почесним професором двох вишів (одного російського, другого – чеченського), а також академіком Академії Наук Чеченської республіки і почесним членом Російської Академії Природних наук. Щоправда, на запитання покійної Ганни Політковської, де він вчиться і з якого права він пише диплом - кримінального чи цивільного, - майбутній академік Кадиров відповів: забув, тему записав і забув, подій зараз багато. А на запитання, які іспити складає, відповів: як які? - Іспити і все.

Герой РФ і кавалер орденів Мужності та «За заслуги перед Вітчизною» - по-східному щедра людина. Він не став давати Володимиру Путіну у відповідь на його милість орден «Герой Чечні», він просто назвав на його честь проспект. Просто в свій День народження два роки тому перейменував проспект Перемоги на проспект Володимира Путіна. Воно і слушно, яка вже тут Перемога. Тут на табличках – прізвище Володимир Путін, а в день Народження чеченського лідера проспектом Путіна ходять люди з портретами Кадирова. Рамзан Ахматович - носій нового різновиду російського гламуру, військово-аскетичного. Якщо ви наберете в пошуку «автопарк Кадирова», то у вас вийде близько п`ятдесяти тисяч посилань на його придбання. Є що подивитися. Зустрічала інтерв`ю Рамзана Кадирова одному популярному журналові. Інтерв`ю старе, але дуже показове. Журналістка, яка побувала в родовому маєтку майбутнього президента, пише, що «кадировські бійці» одягаються модно: поєднують іноземну камуфляжну форму з чорними футболками Versace і ременями Ferre або Kenzo, на зап`ястках командирів швейцарські годинники Longines, а в руках телефони Nokia. Наймодніша зброя кадировських бійців - це пістолет-кулемет Стечкіна для вуличних боїв, йому ж віддає перевану і сам Рамзан. І тут же поряд стоять визнання типу: «Я вбиватиму, поки живий» і «Путін – красень, його потрібно довічно зробити президентом, він більше за всіх думає про Чечню. Отака гармонія і злагода у академіка Чечні й героя Росії Кадирова з у минулому президентом, а нині прем`єром Росії Путіним. Отакий «корабель піднесених пристрастей».

Кадиров у картинах правозахисників і Політковської...

Але світлий образ Рамзана Ахматовича дещо тьмяніє, якщо пригадати, що писала про нього безстрашна Політковська, що пишуть про нього опозиційні журналісти і правозахисники.  Якщо ви читали статті Політковської в “Новой газете”, якщо перечитували їх пізніше, то це обов`язково вам щось нагадає. Наприклад, книгу американського дослідника Джима Мейса про Голодомор. У книзі Мейса ретельно зібрано свідчення українців, які вижили під час Голодомору. А тут блискучі журналістські статті з розповідями чеченців, які вижили після тортур, не добиті федералами або кадировцями.

Сім`я Кадирових - батько і син, - які воювали проти федералів у першій Чеченській війні, в другій перешли на бік Росії. Окремі аналітики вважають великою помилкою, що після «маленької звитяжної війни» Путін поставив у Чечні на один клан і віддав йому всю владу. Помилка чи ні – не знаємо, але мир у регіон так і не прийшов. Вже за рік після Другої Чеченської в Чечні як і раніше існували і великі лідери, і польові командири, які контролювали до двадцяти чеченських ополченців.

Майже через рік після «маленької звитяжної війни» Ахмад-Хаджі Кадиров (нині покійний) став головою Чеченської адміністрації. А Політковська почала писати про його сина, який, (цитую) «користуючись повною довірою батька і маючи при його дворі посаду командира якогось міфічного «спецзагону МВС», який нібито забезпечує ефективну безпеку голови республіки (свого батька. - Авт.), насправді зайнятий з цією своєю бригадою пограбуваннями, вбивствами, розправами над тими, кого вважають ворогами. Кадировці сновигають по видубленій нескінченними смертями Чечні, насаджуючи нову хвилю терору в ім`я «безпеки» людини, що рветься в її президенти...»

Вона ж писала про тіньову сторону контртерористичної операції (саме так називала другу Чеченську війну російська влада. - Авт.). «Неофіційна біженська міграція всередині республіки владу не хвилює, - писала Ганна. - Головне — щоб в Інгушетії біженці (чеченські біженці зазвичай селилися в Інгушетії, там налічували за різними оцінками від 115 до 215 тисяч людей. – Авт.) припинили муляти очі перевіряльникам з Європи.

І це теж типово — так звана нова чеченська (або кадировська) влада живе своїм життям, а народ — своїм. Таким чином, у Чечні продовжується все те саме, що й було. Є контртерористична операція для офіційного вживання — вона добре скроєна і вся на благо людини: ремонтують школи, ліхтарі освітили вулиці, газ прийшов в гірські села, а Кадиров, судячи з телекартинки, опікається правами громадян, не покладаючи рук і готовий захищати їх просто-таки із зброєю в руках.

А за спиною такої «контртерористичної операції» животіє інша — війна як вона є, для щоденного користування людей, які живуть в ній, з безперервними викраданнями, тортурами, позасудовими стратами, новими потоками біженців, кількість яких не меншає від того, що про них не передають по радіо.

Ці світи і реальності не стикаються в Чечні ніколи».

Подібні оцінки звучать і в доповідях правозахисників, які пишуть навіть про існування «приватних» в`язниць самого Кадирова. Слово “геноцид”, яке спало мені на думку після прочитання Ганниних статей, повторила і сам Політковська. «Може, геноцид виправданий тотальним викоріненням бандитів, які багатіють заручницьким і нелегальним нафтовим бізнесом? – ставить собі запитання журналістка і сама собі відповідає - Ні. Нічого цього не сталося. Захоплення заручників потихеньку поновлюються, лише набуваючи іншої, ніж раніше, форми».

Отакий Кадиров, який разом з Путіним думає про Чечню. Він вважає себе героєм, зрозуміло, адже його «героїзм» офіційно засвідчений і підтверджений російською владою.

Кадиров: росіяни не зрозуміють, але горілки в Новий рік на моєму столі не буде...

Сьогоднішній офіційний сайт голови Чеченської республіки багато може розповісти і про нього, і про нові відтінки співпраці з російськими властями. Опозиційні журналісти Росії вважають, що Путін в особі Кадирова виростив дракончика, якого украй складно (майже неможливо контролювати).

Ми вирішили підібрати цитати з останніх публікацій на офіційному сайті Рамзана Ахматовича, які яскраво характеризують його усвідомлення себе і Росії.

«Якщо Росія відокремиться від Кавказу, вважай, що Росії немає. Кавказ потрібно обороняти, як Москву. Щороку держава виділяє сотні мільярдів рублів для військового відомства, спецслужб, облаштовує рубежі оборони країни. Чечня - стратегічний рубіж оборони. Кажуть, що Чечня смокче державний бюджет. Це міф. У республіці є нафта, газ. Ми можемо стати донорами. У нас забирають нафту і газ задарма, і при цьому кажуть, що ми смокчемо бюджет. На двадцять мільярдів рублів у нас забирає все "Роснефть", а платить сто мільйонів. Не можна економити на Чечні. Чечня - це стратегічна зброя Росії. Ми носимо з собою пістолет, він важкий, незручний, тягне ремінь, але одного разу він знадобиться, ми з нього вистрілимо і врятуємо собі життя. Так само і Кавказ: його потрібно підсилювати, давати пріоритет регіону. До Центральної Росії ворог запустив алкоголь, споює росіян, а до Чечні він запустив тероризм. І те, і інше розвалює Росію».

Цікаво, правда? Але хотілося б прояснити. Хто конкретно той ворог, який, за словами Кадирова, запустив до центральної Росіії алкоголь і споює росіян? Хто конкретно насадив у Чечні тероризм? І яким саме чином потрібно «припинити демократію в Росії»? І нарешті, кого Кадиров має на увазі, коли говорить, що «ми носимо важкий пістолет, який може вистрелити»? Просто, в інтерв`ю п`ятирічної давності Рамзан Кадиров не допускав і натяку на загрозу, що «пістолет може вистрелити». 

«Нещодавно Президент Медведев написав статтю: "Росія, вперед!" Для мене це керівництво до дії. Хочу, щоб моя політика відповідала політиці федерального центру. Стараюся тут, в Чечні, робити те, що робить Путін у боротьбі з кризою. Щоб народ зрозумів поточні труднощі, не мітингував, не завдавав ускладнень, а допомагав їх долати. Добре, коли поряд з тобою п`ять вірних радників, ще краще, коли їх десять. Я їх вислуховую, але роблю те, що приходить до мене зверху. Нечутні світові слова. У мене є віддані командири, які втілюють силову складову політики. Я три рази на тиждень зустрічаюся з ними, запрошую на чай. Спілкуюся з нижнім, середнім комскладом. З піхотинцями, які йдуть у бій. Я знаю настрій кожного, знаю, як він живе, знаю, що я повинен зробити, якщо він загине».

«Меморіал» - це організація, придумана для підриву Росії. Люди, які там зібралися, не патріоти Росії. Людина народилася в Росії, живе в Росії - як вона може говорити про свою Батьківщину так погано? Мені з такими людьми гидко розмовляти».

«Умаров (польовий командир, який нібито узяв на себе відповідальність за теракт на Невському експресі. – Авт.) завжди був бандитом. Викрадав людей, заробляв на цьому гроші.Він - як скажений собака, якого треба знищити. Зараз він каже, що потрібно висаджувати в повітря газопроводи, електростанції, завдати економічних втрат. Кому? Дітям, людям похилого віку, породіллям у пологових будинках, інвалідам. Ми на підірваному газопроводі змінимо зіпсовану ділянку труби. Але цей тиждень страждатиме народ, який щойно вийшов з військової розрухи, зітхнув на повні груди. За це Умарова треба знищити. Не садити, не затримувати, а знищити. Від нього постійно походять зло, різні хвороби, він смердить. Його потрібно закопати не на три метри, а на тридцять, щоб він не зіпсував родючу землю, далеко від поселень».

«Я не любитель добряче поїсти, але просто милуюся людьми, які одержують задоволення від їжі та спілкування за столом. Для гарного настрою цього досить. Боюся, не всі росіяни мене зрозуміють, але горілки і вина на столі Кадирових ніколи не було і бути не може», - сказав Р.Кадиров в одному з останніх своїх інтерв`ю на сайті.

«Ми всі винні в тому, що допустили цю бійню. Винні ми, чеченці, що з нашого середовища вийшли ґвалтівники, терористи, бандити. Винне кремлівське керівництво тих років - Єльцин, Березовській, які розв`язали війну.

Сурков Владислав Юрійович - стратег, він знає всі складнощі державної політики, всю її кухню. Він часто допомагає мені порадами. Коли я втомлююся, коли роздратований, засмучений, іду до нього. Він вислухає мене і так спокійно, делікатно, легко пояснить мені труднощі моменту, і я заспокоююся».

«Держдума повинна приймати не безглузді закони, а ті, що захищають країну. На вибори повинні йти кандидати з ідеями, які співпадають з ідеєю зміцнення країни».

Маша Міщенко

УНІАН в Google News