Коротке потепління: чим важливий для України візит Блінкена до Китаю

США та КНР вже давно перебувають у стані "холодної війни". І останнім часом їх відносини серйозно загострилися. Дводенний візит Держсекретаря США Ентоні Блінкена в Пекін став першим візитом такого високого рівня за п’ять років. УНІАН розбирався, чим важлива китайська місія високопоставленого американського дипломата для України.

Після інциденту з китайським аеростатом-розвідником, збитим над територією США в лютому 2023 року, візит Держсекретаря Ентоні Блінкена в Китай був скасований. Але за кілька місяців, схоже, крига скресла: в червні Блінкен відвідав КНР з дводенним візитом.

На такому високому рівні візит відбувся вперше з 2018 року. Але напередодні офіційні особи обох країн заявили про невисокі від нього очікування. Зокрема Держсекретар США однією з основних цілей своєї поїздки називав встановлення відкритого та розширеного діалогу з офіційними особами КНР. Мовляв, і для обох країн, і для решти світу важливо, щоб США та Китай впоралися з розбіжностями.

"Гостра конкуренція вимагає стійкої дипломатії, щоб гарантувати, що конкуренція не переросте у конфронтацію чи конфлікт", - зазначав він.

Цікаво, що після зустрічей зі старшим посадовцем із закордонних справ Комуністичної партії Ван І та міністром закордонних справ Цінь Ганом, відбулась і аудієнція Блінкена з очільником КНР Сі Цзіньпіном. Американська сторона визначила це як прогрес в поновленні контактів на найвищому рівні. Таким чином, мовляв, готується ґрунт для майбутніх переговорів з президентом США.

Гібридна "нейтральна" позиція

Ще напередодні візиту Ентоні Блінкен пообіцяв висловити Китаю "дуже реальну" стурбованість з кількох питань, серед яких війна в Україні. Але тут варто нагадати, що КНР навіть не називає війну війною. І у своєму "мирному плані" по Україні, і надалі представники Китаю воліють використовувати слово "конфлікт". І хоча формулювання важливі, не менш важливими є не слова, а дії таких гегемонів, як КНР. І, на жаль, тут Пекін продовжує займати гібридну нейтральну позицію.

Наприклад, буквально за день до візиту Блінкена в Китай російський диктатор Володимир Путін "розродився" черговими заявами про ядерну зброю. Та й загалом цю тему, яку Сі Цзиньпін окреслив "червоною лінією" для КНР, Росія намагається постійно мусолити. Чому ж немає реакції, яку у відповідь на російські ядерні погрози хотіли б побачити українці?

Річ у тім, що Китаю не вигідно, щоб Росія програла цю війну. КНР перебуває в очікуванні неминучого конфлікту з США, Японією, Кореєю навколо Тайваню і продовжує нарощувати свій військовий потенціал, в тому числі ядерний, Пекіну хочеться мати РФ на своєму боці. Мова і про голос в Раді безпеки ООН, коли в ньому з’явиться потреба, і про "промацування" Заходу на предмет готовності до побудови нової архітектури безпеки у світі.

Росія шантажує – Китай спостерігає

"Китайці терплять росіян, бо ті виконують брудну роботу, шантажують світ. На цьому тлі Пекін може заявляти те, що заявляє. І що "конфлікт" в Україні через те, що не Захід не враховував побоювання РФ, і що блокове протистояння – це погано… Але все це насправді не про Росію, а про сам Китай", - зазначає дипломат, експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара.

Китайці не хочуть різних об’єднань та блоків в тихоокеанському регіоні, які, власне, стримують КНР. Китаю не подобається, що американці та їх союзники нарощують свої спроможності, не враховуючи його інтереси. Китай хоче нову систему, нову домовленість в системі безпеки, якщо не глобальну, то на регіональному рівні, де вони можуть розв’язати свої питання, і просувати їх далі...

"Тому вони й потурають російським діям", - додає дипломат.

З ним погоджується екс-міністр закордонних справ України Павло Клімкін, за словами якого, заяви Путіна про ядерну зброю "заздалегідь підготовлені й зрежисовані". Одна з цілей таких промов - найдорожче "продати" початок переговорів з США щодо обмежень і контролю за ядерною зброєю.

"Путін розуміє, що ця тема цікавить не лише американців, і буде продавати її максимально дорого. Звісно, при цьому граючи у допомогу китайцям в цій сфері. Саме з цим пов’язана заява Путіна, що РФ не збирається скорочувати ядерну зброю", - зазначив він.

З одного боку, це грає на руку Китаю, який намагається наростити свій ядерний арсенал. З другого – демонструє Пекіну реакцію Заходу на такі погрози (в контексті ймовірного майбутнього протистояння в тихоокеанському регіоні). І хоча ядерний шантаж РФ не викликає страху в українців, він діє на західне суспільство. Як наслідок – починаються дискусії про те, чи варто надавати Україні більше зброї, якщо це може "спровокувати Росію".

Зернова угода і китайська зброя для РФ

За словами експерта Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександра Краєва, після прес-конференції Ентоні Блінкена за результатами візиту в КНР можна зробити кілька висновків. По-перше, в розмові про Україну основний посил американців полягав у тому, що "все, що робить Китай, має бути скероване на справедливий мир (тобто відповідати американській позиції)".

По-друге, мова йшла про китайську зброю для Росії. Попри те, що у "злитих" в мережу так званих секретних документах Пентагону начебто була інформація про нібито угоду КНР та РФ щодо надання летальної зброї, вона не знайшла фактичного підтвердження. Про це заявляли як в Пекіні, так і у Києві та Вашингтоні.

"Блінкен відмітив, що наразі США не мають підтвердження того, що Китай масово передавав Росії зброю, і нагадав, що США будуть жорстко реагувати. У відповідь на питання журналістки CNN сказав, що основне занепокоєння - приватні компанії в КНР, які можуть допомагати збройним силам РФ отримувати доступ до технологій та зброї", - зазначив він.

Звісно, тема "приватних компаній", які без згоди китайського уряду можуть кудись постачати зброю, виглядає дещо натягнуто. Але маємо те, що маємо.

"Ми попросили китайський уряд бути дуже пильними в цьому відношенні", — сказав Блінкен.

І ще одне важливе питання для України – "зернова угода". Росія вже вкотре, під вигаданими приводами, погрожує вийти з домовленостей, а це означатиме, що через морські порти українське збіжжя не буде йти на експорт.

"Очевидно, що США схиляли Китай до тиску на Росію, аби вона не виходила з "зернової угоди". Блінкен гарно обгорнув це в "продуктивну позицію Китаю щодо продовольчої безпеки, яку він може проявити", - вважає Олександр Краєв.

Звісно, що "українське питання" було лише невеличкою частинкою порядку денного візиту Держсекретаря США в Китай. Мова йшла й про Тайвань. Зокрема, Блінкен зазначив, що США підтримують політику одного Китаю, не визнаючи незалежність Тайваню, проте будуть надавати останньому допомогу, в тому числі, якщо той буде змушений захищатися. Обговорювались спільні інтереси в бізнесі та торгівлі, санкційна політика. І, врешті, сторони дійшли висновку, що деякі питання все ще потребують діалогу. Простими словами, США та Китай залишаються суперниками й конкурентами. Але визнають пріоритет домовленостей над протистоянням.

Тобто, ніяких проривів не відбулося (і не мало відбутися). Місія цієї поїздки, скоріше, полягала в прокладанні шляху до розширення контактів між високопоставленими офіційними особами США та Китаю. І після неї не можна виключати, що зустріч Джо Байдена з Сі Цзіньпіном може відбутися ще в цьому році.

Тетяна Урбанська

УНІАН в Google News