Маск атакує: хто зупинить марсіанську експансію SpaceX

Гуркіт двигунів ракети Starship сповістив про початок нової ери космічних польотів і став реквіємом для звичайних носіїв і космічних кораблів. Успіхи Маска нервують інших гравців. УНІАН дослідив, чи зможе хтось скласти конкуренцію SpaceX.

У березні Reuters повідомив, що РФ пропонує поставити невелику атомну електростанцію для місії SpaceX на Марс.

"Росія може запропонувати невелику атомну електростанцію для місії на Марс та інші передові технологічні можливості", - цитує агенція генерального директора Російського фонду прямих інвестицій Кирила Дмитрієва.

Це не перша заява російського чиновника про можливу співпрацю з Маском. Дещо раніше Дмитрієв назвав підприємця "унікальним та найбільшим лідером сучасності", додавши, що він націлений на рух людства вперед.

Заяви Дмитрієва виникли не на порожньому місці, адже у середині минулого місяця голова SpaceX оголосив про плани відправити Starship на Марс наприкінці 2026 року. Щоправда, на ньому полетять не живі астронавти, а 170-сантиметровий людиноподібний робот Optimus - нова розробка компанії Tesla.

Розробники кажуть, що він може виконувати завдання, які є "небезпечними, повторюваними та нудними" для людей. На одному з відео можна бачити, як робот роздає людям напої і пригощає їх їжею. На іншому - розробники продемонстрували здатність Optimus ходити пересіченою місцевістю.

Якщо все пройде успішно, то місію з людьми можна очікувати вже у 2029-му, "хоча 2031 рік здається більш імовірним", - додав голова SpaceX. Раніше Маск заявив, що частота польотів буде зростати в геометричній прогресії, а їхньою метою стане створення самодостатнього міста на Марсі приблизно через 20 років.

Для чого це потрібно - інше питання. Вчені кажуть, що Марс може виявитися багатим на мінеральні ресурси. Зазначається, що там є родовища міді, заліза, вольфраму, ренію, урану та золота.

З іншого боку, вартість видобутку та доставки ресурсів на Землю настільки висока, що ніякої можливості зробити видобуток ресурсів рентабельним, в принципі, не існує. Ані зараз, ані у найближчому майбутньому.

Можна сказати простіше: Марс для Маска - це ідея фікс. Більшою мірою ідеологія, аніж економіка. На його думку, людство має стати міжпланетним видом, щоб вижити. Маск вважає, що тільки це може врятувати людство у випадку масштабних катаклізмів планетарного масштабу.

Втім, певний економічний вимір у марсіанських амбіцій підприємця все ж є, адже гучні заяви щодо колонізації Червоної планети привертають широку увагу до компанії SpaceX. І це допомагає їй заробляти гроші на комерційних запусках.

Політ в невідомість: чи зможе Маск запустити робота

Головне питання можна сформулювати так - чи є у Маска шанси реалізувати задумане (тобто, запустити робота Optimus).

Головний інструмент підкорення Червоної планети - вищезгаданий Starship. Це найбільша за масою і розмірами, а також найпотужніша ракета-носій в світі.

Вона має довжину більше 120 метрів і здатна доставити на Марс вантаж вагою 100 тонн. Та головна перевага Starship навіть не це, а її багаторазовість, яка повинна зробити ракету дешевшою за конкурентів.

Мало хто з фахівців сумнівається у тому, що Маск почне експлуатувати Starship. Питання лише у часі, який потрібен на випробування нової ракети.

"Наступне вікно для запуску на Марс буде листопад-грудень 2026 року, - говорить УНІАН екс-радник голови Державної космічної агенції України Андрій Колесник. - Щоб здійснити м’яку посадку на поверхню Марса після космічної подорожі з другою космічною швидкістю (11,2 кілометрів за секунду) потрібно відпрацювати аналогічну процедуру з безпечним повернення Starship на Землю після орбітального польоту (з першою космічною швидкістю, яка складає 7,91 кілометрів за секунду)".

Нові випробування не дають приводів вважати, шо запуск Optimus ми побачимо у наступному році.

Нагадаємо, під час останнього запуску Starship, який відбувся 6 березня, корабель вибухнув майже одразу після початку запуску з космодрому. З позитивного - SpaceX вдалося повернути на стартовий комплекс перший ступінь Super Heavy (загалом система має два ступеня. Другий - це сам корабель).

"Крім того, ми ще не бачили тестування повноцінної дозаправки Starship безпосередньо у космічному просторі для подорожі у напрямку Марсу. Всі ці невирішені технічні питання можуть спонукати розглядати перенесення планів для робота Optimus під "вікно на Марс", яке відкриється у грудні 2028 - січні 2029 років", - вважає спеціаліст.

Але труднощі навряд чи стануть на заваді планам Маска - він довів, що ніщо не є для нього суттєвою перешкодою. Нагадаємо, у 2010-х росіяни (і не тільки вони) глузували з ідеї повернення першого ступеня ракети Falcon 9. Зараз же, зважаючи на останні реверанси Москви на адресу американського бізнесмена, жарти скінчилися.

Російський популізм: коли тобі нічого запропонувати

Повернемось до російської заяви про невелику атомну електростанцію для марсіанської місії. Противники Маска наполегливо пов’язують його із владою РФ, однак насправді йому нічого від Росії не потрібно.

Можна сформулювати інакше: росіянам нема чого запропонувати головному космічному гравцю, адже їхні технології - це, у кращому випадку, модернізовані розробки часів Радянського Союзу.

Ніякої "марсіанської АЕС" РФ не має, і чи зможе створити її у найближчі десятиліття - велике питання.

Водночас США вже роблять кроки в цьому напрямку. У 2022 році NASA обрало три компанії для фінансування розробки концептуальних проєктів реактора, який хочуть розмістити на Місяці. Його потужності вистачило б на десять років енергоспоживання для кількох десятків домогосподарств.

Щодо інших "передових технологій", про які казав Дмитрієв, то достатньо привести лише кілька цифр.

У минулому році ракети сімейства Falcon від SpaceX виконали 134 космічних запуски, тоді як всі російські ракети-носії за той же період стартували лише 17 разів.

Абсолютна більшість російських запусків прийшлася на старі радянські "Союзи" і лише два - на відносно нову "Ангару", яку росіяни ніяк не можуть довести до ладу, і яка з 2014 року виконала лише сім стартів (смішна кількість, навіть по мірках сучасного Роскосмосу).

Якщо ж казати про російську пілотовану космонавтику, то вона фактично стоїть на місці з 1991 року. Єдиний повністю новий російський корабель - "Орел" (раніше мав назву "Федерація") - за всі роки не виконав жодного запуску. І з урахуванням подій останніх років взагалі не факт, що він коли-небудь злетить.

Простіше кажучи, Росія не конкурент і не помічник для SpaceX. Це компанія Маска могла б допомогти РФ, однак з її боку за всі роки не було жодної спроби якось посприяти розвитку російської космонавтики.

Китайці та аферисти: хто ще може "колонізувати" Марс

На цьому всі розмови про "росіян на Марсі" можна було б завершити, однак є один дійсно важливий момент. Мова про союзника РФ - Китай.

Якщо у Росії і є якісь шанси реалізувати амбітні космічні програми, то тільки разом зі своїм головним партнером. А що з цього приводу думають самі китайці?

Взагалі-то вони вже досліджують Марс. Ще у липні 2020 року КНР запустила апарат "Тяньвень-1, який доставив на Червону планету марсоход (ровер).

У 2021-му стало відомо, що Китай запланував політ людини на Марс на 2033 рік. Пекін хоче відправити астронавтів на Марс для будівництва базової станції, а потім планує масштабні вантажні польоти з Землі на Марс.

Та простіше сказати, ніж зробити. На сьогодні Китай не має жодної ракети, яка могла б запустити пілотовану місію на Марс.

Найбільш потужною ракетою КНР повинна стати "Чанчжэн-10", яку зараз розглядають у якості інструменту для пілотованих місій до Місяця. Проблема в тому, що на відміну від Starship вона не виконала жодного старту. Окрім цього, "Чанчжэн-10" набагато менш потужна, ніж ракета від SpaceX.

Схожа ситуація з новим космічним кораблем КНР, який отримав назву "Мэнчжоу". Відомо, що апарат призначений для доставки людей на орбіту Землі та Місяць. Фактично, це відносно невелика "капсула", яка в принципі непридатна до експедиції на Марс.

Загалом, якщо казати про пілотовану космонавтику, то головною ціллю Китаю є природний супутник Землі. Можливо навіть, що Пекін зможе висадити тайконавтів на Місяці орієнтовно у 2030-х.

Якщо ж казати про пілотований політ до Марсу, то Піднебесна зможе реалізувати щось подібне не раніше 2040-х (а, скоріш за все, не раніше 2050-х). За умови, що не буде ніяких економічних криз і політичних катаклізмів, які так часто траплялися у китайській історії.

Залишається лише додати, що в різні часи з’являлись численні спекуляції на тему пілотованого польоту до Марсу. Це і науково-фантастична ініціатива "Столітній космічний корабель", і проєкт підприємця Денніса Тіто Inspiration Mars Foundation, і відверто авантюрний Mars One.

Кожен з них по-своєму унікальний, однак є те, що об’єднує їх усіх. Це ігнорування фінансових, технічних та просто базових наукових потреб, які пов’язані із подорожжю до Червоної планети.

Мабуть, найбільш показовим є саме проєкт Mars One, де процедура відбору "підкорювачів Марса" полягала у десятихвилинній розмові по Skype. У 2019 Mars One Ventures AG було визнано банкрутом та ліквідовано.

Помилка 404: конкурентів не знайдено

Можна по-різному ставитись до Маска, однак варто визнати, що на сьогодні не існує жодної реальної альтернативи його програмі пілотованого польоту на Марс.

Жоден з існуючих російських, китайських або американських кораблів не може розглядатись у якості транспорту до Червоної планети. І жоден з перспективних проєктів не пропонує нічого кращого за те, про що говорить голова SpaceX.

Чи може ідея Маска стати реальністю?

"Так. Але мова може йти лише після вдалих місій на Марс у безпілотному режимі та повернення з Марсу (технологія старту з поверхні Марсу, можливість виробництва ракетного палива з компонентів, які присутні на Марсі), - говорить УНІАН Андрій Колесник. - Таких місій має бути не менше двох. Крім того, враховуючи досвід підготовки польоту людини на Місяць, - ще має бути, як мінімум, одна пілотована місія для обльоту Марсу та повернення на Землю для відпрацювання траєкторій та маневрів пілотованих кораблів під час подорожі у дальньому космосі".

Простіше кажучи, компанії SpaceX потрібно буде використати не менше трьох "марсіанських вікон", які відкриваються кожні 26 місяців. І це тільки для відпрацювання технологій, що забезпечать безпеку екіпажу та дозволять отримати умовні "гарантії" того, що він зможе повернутись назад.

При найбільш оптимістичному сценарії людина зможе пройтися по поверхні Марсу не раніше другої половини 2030-х. А, скоріш за все, це можна буде зробити не раніше 2040-х років.

Таким чином, і корабель Starship, і проєкт подорожі на Марс мають шанси навіть пережити свого творця, якому у червні виповниться 54 роки.

Маск атакує: хто зупинить марсіанську експансію SpaceX

Гуркіт двигунів ракети Starship сповістив про початок нової ери космічних польотів і став реквіємом для звичайних носіїв і космічних кораблів. Успіхи Маска нервують інших гравців. УНІАН дослідив, чи зможе хтось скласти конкуренцію SpaceX.

Ілля Ведмеденко

УНІАН в Google News