Останні конвульсії: навіщо Кремль хоче "скасувати передачу Криму Україні"

На російсько-українському прикордонні неспокійно – неліберальна російська опозиція по-своєму підготувалась до "виборів царя". Тим часом в Криму росіянам теж неспокійно. Настільки, що довелося діставати з рукава заїжджену тему "нелегітимної передачі" Криму Україні в Радянські часи.

Політико-юридична шизофренія

До десятих роковин анексії Криму Росією, до Державної думи РФ внесено законопроект, який визнає незаконним рішення про передачу Криму від РРФСР до Української РСР, ухвалене рівно 70 років тому.

Авторами документа стали два представники "Єдиної Росії" - депутат Костянтин Затулін та член Ради Федерації Сергій Цеков. Серед іншого, вони пропонують визнати передачу Криму УРСР такою, що не відповідає основним принципам правової держави та міжнародного права. Саме рішення про передачу Криму російські депутати називають "політичним злочином", прийнятим "з порушенням конституцій РРФСР та СРСР" і "без урахування волевиявлення російського народу".

Цікаво, що це далеко не перша спроба псевдолегалізації анексії півострова. Попри те, що до 2014 року в Росії десятиліттями ніхто нічого не мав проти того, що Крим – територія України, одразу в 2014-му російський диктатор Володимир Путін вказав на "незаконність передачі Криму", бо "жителів Севастополя та півострова ні про що не питали".

Наказ царя - закон для бояр, і вже за рік, у 2015-му очільник партії "Справедлива Росія" Сергій Миронов попросив російську прокуратуру перевірити "законність передачі Криму". Звісно, російська генпрокуратура дала правильну відповідь на запит вже за кілька місяців: "Прийняті в 1954 році рішення президій Верховних рад РРФСР та СРСР про передачу Кримській області зі складу РРФСР до складу Української РСР не відповідали Конституції РРФСР та Конституції СРСР".

Паралельно був підготовлений законопроєкт про "незаконність передачі Криму". Російський депутат Василь Лихачов зокрема вважав, що голосування Держдуми за такий документ допоможе РФ у майбутніх судових суперечках з Україною.

Втім, після реєстрації законопроєкту процес особливо не рухався. Наступна спроба заявити про "скасування актів про передачу Криму Україні" відбулася у 2017 році. Але – з тим же результатом.

Напередодні "виборів Путіна" в Росії взялися за старе. До річниці повномасштабного вторгнення в Україну той самий Костянтин Затулін знову закликав "скасувати помилку Хрущова" рішенням Державної думи РФ. Трохи пізніше було внесено відповідний законопроєкт.

Паралельно з цим, так звані депутати кримського парламенту подали запит до Конституційного суду РФ з вимогою скасувати "рішення про передачу Криму" Україні.  Але, водночас, продовжують тиражувати російські пропагандистські меседжі про те, що "проголошення незалежності Криму десять років тому забезпечило юридичну безперечність його входження до складу РФ".

Тобто, ні у кого з них не викликає дисонансу те, що одна дія суперечить іншій.

Ба більше, окупаційна влада Криму готує позов проти України за… завдані півострову збитки.

Йдеться як про вигадану окупантами "енергетичну блокаду", де суми вже "обчислюються" триліонами рублів. Так і більший "куш" – "збитки і недоотримані прибутки" за увесь час перебування Криму у складі Україні.

В Центрі стратегічних комунікацій зазначають, що ці "ідеї" окупантів – повна маячня.

"Це є елементом розмивання реальності, спробою "удару на випередження" з метою перебити тему російських репарацій за окупацію українських територій. Також це недолуга спроба зобразити добу української Незалежності як час розрухи, від якої нібито "рятує" Росія", – зазначають в Центрі.

Панічні ініціативи

Попри це, творчість російських депутатів не залишилася поза увагою МЗС України. У зовнішньополітичному відомстві зазначили, що жодні подібні ініціативи не змінять визнання світовим співтовариством Криму українською територією, і додали, що окупанти починають панікувати.

"Зазначений законопроект Держдуми лише зайвий раз підтверджує, що цей факт (міжнародне визнання Криму територією України), як і неминучість деокупації, чітко усвідомлюють і в Москві. Тому й виникають такі панічні ініціативи", - зазначають українські дипломати.

Тож "креатив" російських депутатів, як і багато чого в Росії, не вартий навіть витраченого на нього паперу.

"Звісно все це максимально далеко від юриспруденції і не матиме жодних юридичних наслідків", - зазначив юрист-міжнародник, колишній постійний представник президента в автономній республіці Крим Борис Бабін.

Дійсно, чергова спроба російської "легалізації" анексії Криму наразі може задовольнити хіба внутрішнього російського споживача. Однак не виключено, що Росія подібними ініціативами намагається зіграти в довгу і, можливо, окупанти сподіваються на офіційне визнання своїх здобутків після війни, в разі якщо їм вдасться досягти своїх цілей щодо заморозки гарячої фази та всадити Київ за стіл перемовин на своїх умовах.

"Єдиний варіант протягнути їхні "юридичні підстави" - це виграти у війні з Україною. Бо, як кажуть, переможців не судять, історію пишуть переможці. Розрахунок, хіба, на це. В такому разі це можна буде використати як привід для законодавчого закріплення", – зауважив у розмові з УНІАН директор програми російські та білоруські студії Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ярослав Чорногор.

Він нагадав, що свого часу Держдума вже "оскажувала" розпад Радянського союзу: "Вони можуть так само ухвалити рішення, що Російська імперія зникла незаконно, і в якійсь мірі будуть праві… Так само можна визнати "незаконним" розпад Золотої Орди чи зникнення Київської Русі".

Але, щоб після завершення війни у Росії було менше шансів переписувати історію по-своєму, Україна теж спрацювала на випередження. За словами Ярослава Чорногора, в цьому контексті був правильним указ Президента України, яким визначено, що Бєлгородська, Брянська, Курська, Ростовська та Воронезька області є історично населені українцями.

Паніка не безпідставна

Направду, панічні настрої росіян в Криму і щодо Криму – небезпідставні. Можна скільки завгодно пускати пил в очі населенню півострова, десять років поспіль обіцяючи "юридичне скасування передачі Криму Україні". Але свого "каміння з неба" всі, хто чекав, вже дочекались.

Ба більше, українське військове командування та розвідники готують нові сюрпризи для росіян на півострові. Керівник розвідки Кирило Буданов, наприклад, зазначив, що дії українських військових, зокрема на плацдармі у Кринках та у Чорному морі – це і підготовка до майбутньої серйозної операції.

"Це все – підготовчі заходи до серйозної операції в Криму. Це перевірка правильності наших тверджень про шляхи підходу і відходу звідти. Крім того, це гарний посил для населення, яке живе в окупації вже 10 років. Багато хто з них вірить у те, що їх забули", – розповів Буданов.

Однією з законних цілей для України, безперечно, буде Кримський міст – ключова артерія, через яку закриваються потреби для військ країни-окупанта. Як нагадує очільник СБУ Василь Малюк, перший удар по знаменитій конструкції було завдано 8 жовтня 2022 року. Після цього росіяни намагалися відновити міст протягом восьми місяців.

"Кримський міст приречений. Ніякому путінському мосту не місце на території України", – зазначав Малюк.

І з ним складно не погодитись навіть окупантам. Після другого удару, завданого Україною по Керченському мосту 17 липня 2023 року за допомогою морських дронів (це була спільна операція СБУ та Військово-Морських Сил ЗСУ), росіяни почали готуватись.

По-перше, створили альтернативний маршрут на випадок знищення мосту.

По-друге, влаштували справжню істерику навколо того, яким озброєнням Україна може остаточно вразити конструкцію.

Зокрема, використавши шпигунський скандал в Німеччині (коли в мережу потрапили записи розмов німецьких офіцерів, які обговорювали використання ракет Taurus для можливого знищення Кримського мосту), заступник секретаря РНБО РФ Дмитро Мєдвєдєв заявив, що Німеччина… готується до війни з РФ. І це при тому, що німецьких далекобійних ракет на озброєнні Сил оборони України немає.

Як би там не було, ні чергові намагання переписати історію, ні погрози внаслідок перетину нових і нових "червоних ліній", не змінять логічного фіналу: Кримський міст упокоїться на дні моря – так само, як своє місце там знайшов флагман Чорноморського флоту РФ крейсер "Москва". Коли це станеться - лише питання часу.

Ярослав Конощук

УНІАН в Google News