"Сармат" - це "скрєпа" для РФ. Ракета літає, але, як і багато чого у "Роскосмосу", у напрямку землі, - воєнний експерт Олег Катков

Воєнний експерт, головний редактор Defence Express Олег Катков розповів УНІАН про стан російських стратегічних сил, як відбувається продовження строків експлуатації старих ракет, та чому розпіарений "Сармат" - ще одна "скрєпа", яка не стане на бойове чергування ні у 2024-му році, ні у найближчі роки.

Голова "Роскосмосу" Юрій Борисов заявив про встановлення на бойове чергування ракетного комплексу "Сармат". Пане Олеже, розкажіть, що це за ракета?

"Сармат"- це така собі "скрєпа" для РФ, і всі заяви стосовно нього робить особисто Путін. Цього разу заяву [про встановлення на бойове чергування] зробив Борисов і лише він.

Розмова відбулася 1 вересня, під час відкритого уроку. І на фоні був слайд, який було озаглавлено "Плани на 2024 рік". На цьому ж слайді також було зазначено про запуск "Скіф-д". Це - спроба росіян розгорнути щось на кшталт "Старлінку", однак його пуск був здійснений торік та занесений у "досягнення" 2023 року. Тобто, є питання або до уміння "Роскосмосу" робити слайди, або вміння очільника цієї держкорпорації читати.

Тобто ракета існує лише на кресленнях?

Ну, чому ж. Вона літає. Але, як і багато чого у "Роскосмосу" - у напрямку землі. Тобто, замість того, аби кудись полетіти, просто вибухає або відбувається аварійний запуск. Як мінімум, відомо про три запуски "Сарматів", з них лише один самою РФ був визнаний успішним.

Таким чином, до бойового чергування там дуже далеко, і навіть не у 2024 році. Чому? Тому що випробування міжконтинентальних балістичних ракет полягає у досягненні постійних стабільних результатів. Зокрема у Радянському союзі стосовно цих розробок існувало правило, що десять пусків поспіль мають бути успішними. Не один, не врозкид десять успішних, а саме десять успішних пусків поспіль.

Навіть коли Російська Федерація розробляла свою останню міжконтинентальну балістичну ракету для підводних човнів - "Булава" - вони дотримувалися цього правила. Тому від першого льотного випробування до прийняття ракети на озброєння пройшло не два, не три, навіть не десять років, а цілих дванадцять. Враховуючи, що перше випробування "Сармата" почалося у 2022 році, якщо не помиляюся, то можна додати десь такий же строк.

Отже, на реальне бойове чергування її можна буде ставити не раніше 2034 року?

Тут можлива маніпуляція з боку росіян. Вони ж це люблять. Що означає поставити на бойове чергування? Закласти ракету в шахту, сказати, що ця ракета одна, і не факт, що вона полетить, бо немає жодної гарантії? Вони можуть це зробити. Чи буде вона бойовою одиницею? Напевне ні. Чи буде мати вона якийсь сенс, окрім пропагандистських заяв? Точно ні.

"Сармат" є модернізацію ракети Р-36М2 "Воєвода", також відомий під назвою "Сатана" (за натівською класифікацією), там точно замінений двигун першого ступеня. Але навіть у цьому випадку йдеться про високу складність розробки для теперішнього стану російського ВПК. "Булава", яка, вочевидь була ще напрацюванням Радянського союзу, демонструє це. Причому, коли розробляли "Булаву", був доступ до західних технологій. Зараз його немає. Тому доля "Сармата" дуже туманна.

Не зрозумілі навіть його заявлені характеристики. Відома, наприклад, така заява, що "Сармат" дозволяє вражати цілі через Південний полюс. Відносно дальності ракети вони говорять про 18 тисяч кілометрів. Тут треба взяти глобус та лінійку й поміряти, скільки від території РФ до найближчої точки США через Південний полюс. Якщо не помиляюсь, там десь 28 тисяч кілометрів. І у мене таке враження, що у РФ глобуси з лінійками закінчилися.

Як би ви оцінили нинішній стан стратегічних сил РФ в цілому?

Стан ракетної тріади, завдяки якій, на мій погляд, РФ гарантує своє існування, доволі плачевний. Р-36М2 ("Воєвода") була відповідальна за доставку великої кількості боєприпасів, там значний відсоток боєголовок. Водночас обслуговування цієї ракети було припинено у 2014 році, оскільки воно здійснювалося українськими фахівцями (бо ця ракета була розроблена у Дніпрі ще за часів Радянського союзу).

Далі залишаються твердопаливні "Тополь" та їхня модернізація - "Ярс". "Тополь" - це моноблочна бойова частина, тобто одна боєголовка, тому кількість ядерних зарядів менша. "Ярс" - це три боєголовки. Не вісім-дванадцять, як на інших ракетах. "Ярси" РФ виробляє. І залишається дуже стара ракета УР-100УММТХ, але вона ще старіша, ніж "Воєвода". Відносно старих ракет, Росія дуже цікаво продовжує строк їхньої експлуатації…

Як це відбувається?

…Вони беруть і запускають найстарішу ракету раз на рік. Якщо вона полетіла, то продовжують строк експлуатації на рік. Якщо не полетіла, то беруть іншу, також найстарішу, і запускають. І так - допоки не полетить. Після цього продовжують на рік.

Водночас інформація стосовно таких пусків губиться на рівні кінця 2010-х початку 2020-х років. Тобто, вони про це говорили-говорили, що здійснили пуск, а потім перестали.

Це ми говоримо про наземний компонент тріади. Про повітряний - це ТУ-95 та ТУ-160, які вони обкладають шинами, аби їх не зачепило дронами. Третя частина тріади - це підводна компонента. І там також є величезні питання стосовно того, яка кількість підводних човнів може одночасно перебувати на пускових рубежах.

Яка кількість ракет у РФ потребує заміни?

Таких даних немає. Це інформація, яка має для РФ не просто стратегічне значення, а найбільше значення, яке можна уявити. Вони не будуть говорити, наприклад, що боєздатних ракет в них лише третина від заявленого. Вони не будуть говорити, скільки в них боєздатних ядерних зарядів, тому що ядерні заряди теж протухають. Тобто, вони цю інформацію не публікують і максимально засекречують. Ми можемо лише припускати реальний стан їхніх ракет.

Ярослав Конощук

УНІАН в Google News