Йосип Вінський: Чи залишиться СПУ “шістьоркою” донецьких – вирішуватиме з’їзд партії

Колишня права рука Мороза, кардинал Соцпартії, який не підтримав свого лідера щодо злуки з Януковичем, не вірить у майбутнє СПУ, чекає на партійний з’їзд і створює міжфракційне об’єднання... 

Колишня права рука Мороза, сірий кардинал Соцпартії, який не підтримав дій свого лідера щодо злуки з Януковичем, не вірить у майбутнє СПУ, чекає на партійний з’їзд і створює міжфракційне об’єднання... 

Йосипе Вікентійовичу, з’їзд СПУ, наскільки відомо, призначено на 30 вересня. Як Ви особисто до нього готуєтеся?

У мене до з’їзду буде одне ключове запитання. Чи залишається СПУ Соцпартією чи перетвориться на “шістьорку”, яка обслуговує донецький клан? Це запитання я поставлю однопартійцям і сподіваюся отримати відповідь.

СПУ порушила ключові програмні позиції, увійшовши в коаліцію з Партією регіонів. Конкретні персони – Рудьковський та Мороз – можуть поводитися як хочуть. Але партія має діяти відповідно до програми. А наша діяльність полягає в боротьбі з кланами та олігархами, побудові демократичного суспільства. Ця ж коаліція нездатна вирішити ні перше, ні друге.

З’їзд має дати відповідь. Якщо партія вироджується, то наш лівоцентристський спектр самоліквідується. Партії зразка європейської соціал-демократії в Україні тоді просто не буде.

Я вийду з партії, якщо вона перестане сповідувати ту ідеологію, над якою ми працювали.

І якою Ви бачите Вашу власну політичну долю?

Мені пропонують очолити діючі політичні партії лівого спрямування. Але я маю пройти свій шлях у СПУ. Я віддав цій партії 15 років, і доки є найменша надія виправити ситуацію, залишатимуся в ній.

Після голосування за прем’єр-міністра до мене підходили представники “Нашої України” з пропозицією створити міжфракційне об’єднання. Микола Катеринчук казав, що приблизно п’ятнадцять-двадцять депутатів від “Нашої України” не погоджуються на входження в новий формат коаліції. Уже зрозуміло, що це нове об’єднання складатиметься з частин фракцій соціалістів, “Нашої України” та більшої частини БЮТ. І це добра ідея, бо потрібно чітко розуміти, хто сьогодні здійснює владу та за неї відповідає, хто в опозиції.

Логічно, що очолити його мала б Юлія Тимошенко. Ви ж розумієте, що в Україні сьогодні є два політики, котрі мають вплив на народ та визначають політичну орієнтацію держави. Це – Янукович і Тимошенко. Решта політичних структур та політиків спираються або на свою посаду, або на свою історію, але не мають впливу на виборців. Якщо більшість де-факто очолює Янукович, то опозицію має очолити Тимошенко.

Чому Ви, хто стільки років займався політичною розбудовою партії, після несимпатичного вчинку Мороза мали доволі незначну підтримку однопартійців?

Я ніколи всередині партії не працював на себе. Бо завжди вважав, що моя функція полягала в організаційному будівництві партії. А людина, яка вирішує складні організаційні та кадрові питання, яка час від часу каже неприємні речі та ставить перед однопартійцями непрості завдання, не може бути “улюбленцем партії”. У мене немає ілюзій щодо своєї постаті. Я не був “улюбленцем”, бо не ставив собі такого завдання, і до останнього року не був публічною особою. Ніколи не ставив собі за мету зробити партію особистим інструментом, і ви в цьому вже переконалися. Жодній людині, яку я просував на посаду, я не висував умову її особистого служіння моїй особі. У фракції є з десяток людей, котрі особисто мені зобов’язані своїм депутатським мандатом, але перед жодним з них я не поставлю умову щодо підтримки мене.

Ви кажете, що СПУ обслуговує фракцію “Регіонів”, Луценко каже, що особисто Ви хотіли зробити її філіалом БЮТ. Може, це доля маленьких партій у нашій країні – продаватися політичним велетам?

Уже звучали заяви, у тому числі й Тимошенко, що БЮТ рухається лівоцентристським шляхом. Тому я не виключаю, що на якомусь етапі могло б виникнути блочне об’єднання цих структур, за ідеологічною ознакою.

Я все життя працював над створенням ідеологічних засад партії. Ми мали шанс стати  основою лівоцентристського руху, до якого могла б увійти БЮТ. Але на цьому шляху ми втратили і моральні критерії, і політичну позицію.

Як Соцінтерн сприйняв входження СПУ до нової коаліції?

Офіційної реакції немає. Але окремі особи апарату сприйняли це дуже негативно.

Як Ви оцінюєте перші економічні кроки нового уряду?

Фактично відбулося повернення вільних економічних зон. Нагадаю, що свого часу бюджет отримав 15 мільярдів від того, що ці зони прикрили. Ці 15 мільярдів підуть до зрозуміло чиїх кишень. Друга декларація уряду -  зменшення перерозподілу частки ВВП через бюджет. Ця декларація Януковича – Азарова призведе до збагачення окремих бізнесменів. Було б зрозуміло, якби вони казали про зменшення ПДВ з 20 відсотків до 17–18. Зниження податкового тиску дало б змогу вивести економіку з тіні, а перерозподіл означає, що хтось просто залишає собі частину грошей.

Чи вирішує Універсал національної єдності проблему об’єднання країни?

Після підписання Універсалу кожен  політик залишився на своїх позиціях.

Я не вірю в проголошені Президентом постулати, що так, мовляв, вирішено глобальні питання об’єднання держави. Це все дурниці. Україну ніхто таким чином не об’єднає, тим більше через механізм зради. Сьогоднішня соціологія підтверджує, що призначенням Януковича навпаки країна вийшла на черговий етап розподілу.

Візьмімо мовну проблему – як приклад нібито того, що розділяє країну. Коли мовна проблема стала інструментом політичної боротьби? Її не було в 1994 році, не так гостро вона стояла 1998 року. Мовна проблема постала, коли Кучма вирішив, що йде. Він почав готувати собі на заміну Януковича. У той час російські піарники запустили в роботу це болюче для сходу питання. Його використали як інструмент політичного вибору. І кампанію з розгортання мовного питання очолила Партія регіонів. Націонал-демократи включилися в цю боротьбу. Замість того, щоб знімати це питання, пояснюючи, що це – маячня, вони включилися в суперечку, намагаючись взяти свої голоси.  

І так ця проблема стала однією з таких, що розділяє Україну. В Універсалі записано формулу, яка цю проблему не знімає. Уже через тиждень ми почули дві заяви: Ющенко каже, що для нього немає альтернативи, державна мова має бути одна, Янукович у Росії каже, що для Партії регіонів немає іншого виходу, як дві мови. Ось вам розв’язання проблеми. Хоча відповідь насправді міститься в чинному законодавстві.

Які Ваші стосунки з Морозом?

Я ніколи не був проти того, щоб Мороз очолив Верховну Раду, це його посада, він має досвід і шанси здійснювати цю роботу успішно. Але я розумів, що таке призначення – це лише місточок задля того, щоб не просто  обрати Януковича прем’єром, а щоб повернути донецький клан до влади.

Бо я чітко розумію, що перший етап – Янукович – прем’єр-міністр, другий – Янукович – президент, а прем’єр-міністр – Ахметов. І дайте мені, панове Ющенку, соціалісти, Ахметов, відповідь: куди ми йдемо, як суспільство розвиватиметься? Можна поїхати в Донецьк, подивитися, які там встановлено суспільні відносини, як відбувається перерозподіл благ, хто там живе бідно, а хто багато. На моделі Донецька ми побачимо, що буде з Україною. Я виступаю проти системи, яку було створено в Донецькій області і яку хочуть створити, зокрема Мороз, в Україні. Я не сприймаю суспільний устрій, який побудовано в Донецькій області й не хочу бачити Україну в рамках такого суспільного вибору.

А як у Вас складається з міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком?

З Луценком у мене відносини не склалися. І я навіть не можу дати відповідь – чому. Він завжди почував ревнощі до мене – бо я перший секретар партії.

А я до нього ставлюся як до будь-якого іншого міністра, який працює в уряді Януковича.

Чи вдасться подолати кризу в СПУ?

СПУ перетворюється в СДПУ(о). Доля СДПУ(о) при тому, що в ній були ресурси, влада й таке інше – вам відома. І невже потрібно було 15 років займатися розбудовою, щоб урешті-решт одна з найстаріших партій пішла таким шляхом?

Мені дуже боляче... Я багато від чого відмовився і в сімейних справах, і в бізнесі, щоб розвивати та тримати партію на відповідному рівні.

Я прогнозую тяжкі часи. Є речі, які можна трактувати як тактичні, а фактично вони є стратегічними для долі будь-якої партії. Входження в уряд Януковича й підтримка “Регіонів” є стратегічне рішення, яке фактично позбавляє сенсу подальше існування партії. Запитайте сто чоловік на вибір. Як вони сприймають зараз СПУ? А партія сьогодні – це уособлення позиції лідера. Стратегічний крок закладає неправильну логіку дій, і це намотуватиметься далі. Усе, що далі робитиметься, працюватиме проти неї. Зростатимуть ціни, а партія мовчатиме... Завтра робитимуться речі, пов’язані з кримінальною відповідальністю, а партія мовчатиме...

Лана Самохвалова

УНІАН в Google News