Квадратні метри під ракетами. Що принесе 2026 рік для покупців та орендарів житла

2025 рік для ринку нерухомості пройшов під знаком адаптації до війни. Ринок ожив і демонструє високу активність у безпечних регіонах. УНІАН проаналізував, яке житло користувалося найбільшим попитом, і чи варто купувати квартири у 2026-му.

Війна змінила житлові звички мільйонів українців. Країна продовжує жити в умовах масової міграції, коли мільйони українців вимушено стали внутрішньо переміщеними особами, ще кілька мільйонів виїхали за кордон і вже четвертий рік живуть далеко від рідного краю. Усе це безпосередньо впливає на ринок нерухомості, змінюючи попит, ціни та географію угод.

Утім, за оцінкою експрезидента Асоціації фахівців з нерухомості України Юрія Піти, у 2025 році ринок купівлі житла був помітно активнішим, ніж роком раніше. За його словами, найбільше угод укладалось у регіонах, де зберігається відносно стабільна безпекова ситуація, зокрема в тилових обласних центрах.

"В більш безпечних областях ринок був активніший. Ринок був більш динамічний ніж у 2024 році. Це така загальна тенденція по більшості регіонів", - розповідає УНІАН Піта.

Він пояснює, що цю активність формує поєднання кількох чинників. Одним із ключових є відкладений попит, оскільки люди очікують, що після завершення війни ціни будуть вищими. За його словами, багато потенційних покупців не готові більше чекати, розуміючи, що житло з часом може подорожчати.

Другим важливим фактором є внутрішньо переміщені особи. Як зазначає Піта, переселенці дедалі частіше переходять від оренди до купівлі, особливо у містах, де вони вже кілька років живуть, працюють і бачать для себе перспективу залишатися надовго.

У свою чергу, рієлтор Олександр Бойко характеризує 2025 рік як період остаточної адаптації ринку житла до воєнних умов.

"Якщо у 2022-му - на початку 2023 року рішення часто ухвалювалися під тиском страху й потреби швидко продати активи, то у 2024-2025 роках попит став зваженим. Покупці заходять в угоди з чітким розумінням мети: власне проживання, переїзд або розрахунок на довгострокове збереження й приріст вартості", - каже він у коментарі УНІАН.

За словами рієлтора, найактивнішими містами з точки зору купівлі та оренди залишаються Київ, Львів, Ужгород, Луцьк, Тернопіль та Івано-Франківськ. І саме ці міста демонструють найбільш прогнозовану цінову динаміку.

"Порівняно з минулим роком ринок став менш емоційним. Інформаційні хвилі впливають слабше, ніж реальні економічні фактори: платоспроможність населення, доступність кредитування, стан ринку праці та відновлення бізнес-активності в містах, що приймають внутрішньо переміщених осіб", - пояснює Бойко. 

Керівник з розвитку продуктів DIM.RIA Віталій Поберезький погоджується з колегами. За його словами, у 2025 році, попри воєнний стан, ракетні обстріли та складну ситуацію в енергосистемі, галузь зростала, особливо в західних регіонах та столиці.

"У 2025 році спостерігалося помірне, але стабільне зростання цін у доларовому еквіваленті. На первинному ринку житло здорожчало орієнтовно на 9-10%, на вторинному ринку зростання цін було дещо стриманіше – у середньому на 4-6%, хоча в окремих регіонах (наприклад, Київ та західні області країни) динаміка подорожчання значно більша", - ділиться з УНІАН ситуацією на ринку пан Поберезький.

Враховуючи нову стратегію російських атак, яка спрямована на енергетичну інфраструктуру окремих регіонів, енергонезалежність фактично перетворилася на новий стандарт українського житла. Покупці та орендарі тепер віддають перевагу житлу з автономним живленням та газопостачанням.

Також через щільну забудову, високі ціни та безпекові ризики в мегаполісах, українці дедалі активніше звертають увагу на міста-сателіти великих центрів. Наприклад, для Києва це Ірпінь, Буча, Софіївська Борщагівка, Вишгород тощо.    

Ринок нерівних цін

Найбільшим попитом у 2025 році користувалось вторинне житло, особливо у центральних і західних регіонах.

"Найбільше зростання ми зафіксували у Закарпатській області, де у порівнянні з груднем 2024 року спостерігаємо зростання на 83%. Середній відсоток зростання попиту по всій Україні становить орієнтовно 29 процентів. Найбільш популярними для придбання нерухомості залишається столиця та Київська область. Також досить активно українці шукають вторинне житло у великих містах, таких як Одеса, Вінниця, Львів, Дніпро", - каже керівник з розвитку продуктів DIM.RIA Віталій Поберезький. 

А разом із популярністю квадратних метрів зростали і ціни.

За словами експерта, якщо порівнювати з груднем минулого року, то в цьому місяці середня ціна квадратного метра у новобудовах збільшилась майже на 10%.

Лідером за ціною залишається Київ із середньою вартістю "квадрата" в близько 1 445 доларів, що майже на 8 процентів більше, ніж рік тому. У Львівській області цей показник сягнув 1 188 доларів за квадратний метр із річним зростанням на 9%. У Кіровоградській області ціна складає в середньому 1 156 доларів – тут житло зродорожчало за рік найбільше – на 12%. Дніпропетровська область утримує середню ціну на рівні 1 122 доларів за квадратний метр, продемонструвавши помірне зростання на 4%. Водночас Закарпатська область, попри високий попит упродовж року, стала винятком. У цьому регіоні середня вартість квадратного метра становить близько 1 114 доларів, що на 5 відсотків менше порівняно з минулим роком.

На вторинному ринку ціни зростали ще більш показово, особливо у сегменті багатокімнатного житла в безпечних регіонах. Аналітика DIM.RIA, яка є у розпорядженні УНІАН, демонструє чітку залежність вартості від кількості кімнат і географії.

Середня вартість однокімнатних квартир у регіонах з найвищими цінами:

• Київ – 98 000 дол. (подорожчання за рік на +12%);
• Львівська область – 74 000 дол. (+6%);
• Івано-Франківська область – 68 000 дол. (+29%);
• Закарпатська область – 68 000 дол. (+9%);
• Рівненська область – 64 900 дол. (+28%).

Середня вартість двокімнатних квартир у регіонах з найвищими цінами:

• Київ – 144 000 дол. (подорожчання за рік на +35%);
• Львівська область – 99 000 дол. (+7%);
• Закарпатська область – 92 000 дол. (+12%);
• Івано-Франківська область – 80 000 дол. (+15%);
• Вінницька область – 73 900 дол. (+5%).

Середня вартість трикімнатних квартир у регіонах з найвищими цінами:

• Київ – 195 000 дол. (подорожчання за рік на +53%);
• Львівська область – 110 000 дол. (+8%);
• Чернівецька область – 93 000 дол. (+1%);
• Івано-Франківська область – 88 600 дол. (+18%);
• Вінницька область – 81 500 дол. (+6%).

Експрезидент Асоціації фахівців з нерухомості України Юрій Піта підтверджує, що лідерами за абсолютними цінами залишаються Київ і Львів, але якщо дивитися на темпи зростання, то Закарпаття, за його словами, стало беззаперечним фаворитом року. Попит там значно випереджає пропозицію, що й штовхає ціни вгору.

"Якщо у відсотковому значенні, то Закарпаття достатньо зросло в ціні, тому що попит там є, а пропозиції так і поки не з'явилось більше. До того ж Закарпаття - найбезпечніший регіон. Також активні інші західні міста, такі як Чернівці, той же Івано-Франківськ, Тернопіль, Луцьк, Рівне. Тобто більше до заходу. Ну. і центральна частина також активна: Вінниця, Житомир, Хмельницький і так далі. Тобто такі міста, де так званий "ринок зростання". Ціни в тих регіонах також зросли в тій чи іншій пропорції", - каже Піта.  

За оцінками експерта, зростання цін у 2025 році відбулося практично в усіх регіонах, але з великою різницею у темпах.

"У Закарпатті ціни піднялись, я думаю, на понад 20%. Чернівці, наприклад, плюс-мінус 10 відсотків. Київ – десь в районі 10% ціни зросли. Тобто зростання є в усіх регіонах за великим рахунком. Я би сказав, від 5 до 20%", - розповідає Піта.

Водночас східні та прифронтові регіони залишаються окремою категорією ринку. Там зростання цін практично відсутнє, однак угоди все ж відбуваються. Значною мірою завдяки програмі "єВідновлення".

"Схід України поки що зі зрозумілих причин не зростає, хоча є той же Харків і Запоріжжя. Я з колегами спілкуюсь, то в Запоріжжі купують. Але там активно працює програма "єВідновлення": в Харкові, Сумах, Запоріжжі", - пояснює фахівець.

Рієлтор Олександр Бойко також звертає увагу на чіткий ціновий розрив між регіонами. У відносно безпечних містах первинний ринок за рік показав зростання цін у межах 10-15% у гривні, тоді як у прифронтових областях фактор ризику стримує попит і не дозволяє цінам рухатися вгору.  

"У містах, що перебувають під регулярними обстрілами, частина власників і далі продає з дисконтом, фіксуючи ціну нижче довоєнних орієнтирів, - розповідає Бойко. - Найвища вартість купівлі квартир нині спостерігається у Києві через концентрацію робочих місць, бізнесу та обмежену кількість безпечних, якісних об’єктів. А також у великих західних містах (Львів, Ужгород, Івано-Франківськ), куди переїхала значна кількість внутрішньо переміщених осіб та бізнесу. Тут одночасно дорожчають і купівля, і оренда".

Державні "милиці" для ринку нерухомості 

Окрім загальної безпекової ситуації та настроїв населення активність на ринку нерухомості у 2025 році стимулювали державні програми.

За словами керівника з розвитку продуктів DIM.RIA Віталія Поберезького, програма "єОселя" напряму підтримує як попит на житло, так і будівельну галузь загалом. Він зазначив, що з початку 2025 року програмою скористалися понад 7 200 українців, які отримали пільгові іпотеки на суму майже 14 млрд грн. Найбільше кредитів у межах програми було надано у Київській області – 62, місті Києві – 53, а також у Львівській та Волинській областях – по 10.

Водночас програма "єВідновлення", за його словами, поки що має менш помітний вплив на ринок нерухомості. Однак у 2025 році вже були перші вдалі угоди на купівлю житла за цією програмою, що дає підстави прогнозувати зростання таких операцій у 2026 році.

Рієлтор Олександр Бойко відмічає, що у поточному році "єОселя" фактично виконує функцію одного з ключових джерел попиту на первинному ринку в містах із прийнятним рівнем безпеки. Пільгові умови кредитування, за його словами, дозволяють покупцям реалізовувати відкладені рішення, які були неможливі за стандартних іпотечних ставок.

"Фактично програма формує стабільний прошарок платоспроможних покупців і утримує ціновий рівень у новобудовах, насамперед у сегменті масового та комфорт-класу. За відсутності "єОселі" кількість угод у цих категоріях була б суттєво меншою. У поточному році вплив програми має радше підтримувальний характер. Вона не створює ажіотажу, але забезпечує базову ринкову активність у будівництві та дозволяє девелоперам утримувати темпи роботи й зайнятість", - каже рієлтор Бойко.

Говорячи про перспективи, фахівець зазначає, що ефективність "єОселі" у 2026 році напряму залежатиме від стабільності її фінансування. Якщо держава зможе розширити категорії позичальників під 3% або 7% і забезпечити безперебійне виділення коштів, то програма й надалі залишатиметься ключовим інструментом підтримки попиту. Водночас будь-які затримки у фінансуванні, за його словами, миттєво охолоджують ринок.

Тут варто відмітити, що за планами "Укрфінжитла", держава планує не просто продовжувати фінансування "єОселі", а навіть розширювати програму. Як писав УНІАН, більше можливостей обіцяють багатодітним сімʼям. З кожною дитиною ставка за кредитом на житло буде зменшуватись, а від трьох дітей і більше сімʼї зможуть отримати безкоштовну іпотеку.

Також нещодавно повідомлялося, що уряд дозволив мобілізованим під час воєнного стану військовослужбовцям отримати пільгову іпотеку під 3% замість 7%, що діяли раніше.

Експрезидент Асоціації фахівців з нерухомості України Юрій Піта зазначає, що наразі складно точно оцінити частку угод, здійснених саме через "єОселю". Проте він підкреслює, що на практиці покупці за цією програмою активно цікавляться об’єктами, принаймні у Києві. Разом із тим експерт звертає увагу на жорсткі вимоги до об’єктів, які підпадають під умови програми, через що не завжди вдається швидко знайти бажаний варіант.

"Є достатньо жорсткі умови по об'єктах і не завжди це так просто зробити. Але все одно ця програма допомагає покупцям. Не у всіх, можливо, регіонах так активно, як у Києві. Але все ж таки покупець по "єОселі" достатньо активний", - каже Піта.    

Оренда житла

На відміну від ринку купівлі, який реагує на події із запізненням, оренда у 2025 році виявилася більш чутливим сегментом нерухомості. Саме тут зміни безпекової та економічної ситуації миттєво відбивалися на попиті й цінах.

Експрезидент Асоціації фахівців з нерухомості України Юрій Піта зауважує, що Київ у цьому році показав зростання у вартості оренди житла, особливо у популярному бюджетному сегменті на 10-15%.

За його словами, столиця й надалі залишається одним із лідерів за цінами на оренду, приблизно на одному рівні зі Львовом. Коливання цін в інших регіонах не перевищували 10%.

"Цей рік показав активність з боку орендарів й у зв'язку з цим ціни зростали. Одеса активна і по оренді, і по купівлі. Але зараз там буде певне затишшя у зв'язку з активними обстрілами. Але коли це пройде, то знову буде активно на ринку. Там, де безпечно, де люди переїжджають і приймають рішення залишитись, то там ціни і зростають", - пояснює Піта.

Рієлтор Олександр Бойко також звертає увагу на те, що ринок оренди наразі є значно мобільнішим, ніж сегмент купівлі житла. Часті зміни місця проживання, залежність від безпекової ситуації та роботи зробили довгострокову оренду основною житловою моделлю для значної кількості українських родин.

За його словами, упродовж 2025 року орендні ставки загалом зростали, особливо на одно- та двокімнатні квартири. Найвищі ціни стабільно фіксуються у Львові, Києві, Ужгороді та Івано-Франківську.

Він також окреслює типові моделі поведінки клієнтів. У сегменті купівлі рішення ухвалюються з обережністю та прорахунком альтернативних сценаріїв подальшого переїзду. Фокус змістився з візуальної привабливості житлового комплексу на практичні параметри: репутацію забудовника, наявність укриття, автономне електроживлення й водопостачання.

"Орендарі готові платити вищу ставку за безпеку та базовий функціональний комфорт: генератор, укриття, стабільні комунікації, якісний інтернет. Договори на 3-6 місяців і короткострокова оренда з можливістю перегляду умов стали стандартною практикою", - порівнює поведінку клієнтів за сегментами житла рієлтор Олександр Бойко. 

У свою чергу, DIM.RIA надає свою статистику по оренді, залежно від кількості кімнат. 

Середня вартість оренди однокімнатних квартир у регіонах з найвищими цінами:

• Закарпатська область – 18 450 грн/міс (подорожчання за рік на +13%);
• Львівська область – 14 350 грн/міс (+2%);
• Київ – 14 000 грн/міс (помітної зміни ціни за рік не зафіксовано);
• Київська область – 14 000 грн/міс (+27%);
• Волинська область – 14 000 грн/міс (помітної зміни ціни за рік не зафіксовано).

Середня вартість оренди двокімнатних квартир у регіонах з найвищими цінами:

• Закарпатська область – 19 680 грн/міс (подорожчання за рік на +26%);
• Київ – 16 500 грн/міс (+3%);
• Івано-Франківська область – 16 400 грн/міс (+9%);
• Львівська область – 16 000 грн/міс (помітної зміни ціни за рік не зафіксовано);
• Київська область – 16 000 грн/міс (+14%).

Середня вартість оренди трикімнатних квартир у регіонах з найвищими цінами:

• Київ – 28 700 грн/міс (помітної зміни ціни за рік не зафіксовано);
• Львівська область – 21 000 грн/міс (подорожчання за рік на +5%);
• Івано-Франківська область – 18 450 грн/міс (+23%);
• Київська область – 18 000 грн/міс (+17%);
• Закарпатська область – 17 000 грн/міс (+36%).

"Найбільший попит на оренду житла спостерігається у Києві та інших великих містах, де є більші можливості працевлаштування, - Львів, Вінниця, Одеса, Дніпро. Найбільшу динаміку зростання попиту у 2025 році ми зафіксували у Вінницькій області – плюс 48 відсотків. Стабільно низький інтерес до купівлі чи оренди нерухомості залишається у прифронтових областях - Херсонська, Сумська, Чернігівська", - ділиться даними керівник з розвитку продуктів DIM.RIA Віталій Поберезький. 

Експерт додає, що на ринку оренди попит має стихійний характер і змінюється залежно від регіону, сезону та точкових змін безпекової й енергетичної ситуації. У Києві на одне оголошення припадало в середньому 5-7 запитів, тоді як у містах, де пропозицій житла значно менше, за один об’єкт могли конкурувати до 20 шукачів. Попит формували люди, не готові до капітальних інвестицій через невизначеність, а також внутрішньо переміщені особи.

Натомість на ринку продажу житла попит має накопичувальну динаміку. Кардинальних сезонних змін немає, але спостерігається поступове річне зростання. Покупці стали значно вибагливішими і ухвалюють фінальне рішення довго і виважено.

Різняться й чинники ціноутворення. У сегменті оренди ключову роль відіграють гривнева інфляція, безпекова ситуація та сезонність. На ринку купівлі-продажу вирішальним фактором залишається курс долара, особливо в сегменті новобудов, де на ціну значно більше впливає собівартість будівництва, а не попит серед покупців.

Говорячи про поведінку споживачів, Віталій Поберезький виділяє кілька принципових відмінностей. Для орендаря сьогодні пріоритетними є автономність (генератори, інтернет) та безпека (поверх, укриття, район тощо), тоді як для покупців такими критеріями є юридична складова, можливість залучення державних програм та мінімальні ризики.

За словами фахівця, лояльність орендарів мінімальна, оскільки вони більш гнучко змінюють житло у разі змін обставин, тоді як покупці обирають житло "на роки" і максимально прив’язуються до інфраструктури та середовища.

Бар’єри також різні: орендарі часто стикаються з труднощами через наявність дітей або тварин, а покупців стримують страхи, пов’язані з війною та безпекою.

"Оренда – це ринок швидких рішень, високої мобільності та оперативної реакції на події; купівля – це ринок обережних рішень, довгострокових стратегій і підвищеної чутливості до ризиків. Ця асиметрія зберігатиметься доти, доки рівень невизначеності в країні залишатиметься високим, а споживачі віддаватимуть перевагу гнучкості над фіксацією", - підсумовує Поберезький. 

Прогноз на наступний рік

Експерти відмічають, що різких цінових стрибків на ринку купівлі житла у 2026 році очікувати не варто.

Експрезидент Асоціації фахівців з нерухомості України Юрій Піта пояснює, що нерухомість є дорогим і "важким" активом, який не може миттєво відреагувати масовим зростанням цін. Навіть у разі перемир’я чи мирних домовленостей люди не поспішатимуть одразу ухвалювати рішення про купівлю.

"Переселенці відразу не повернуться. Думаю, вони певний період часу будуть спостерігати. Тому що одна справа на папері домовитись, а інша справа - по факту, як і наскільки це довго буде. Тому я думаю, все ж таки, якісь три місяці, а то й півроку переселенці будуть залишатись на місцях", - каже Піта.

Він також звертає увагу, що переселенці здебільшого не купують житло, а орендують його, тому їхній вплив, у першу чергу, відчуватиметься саме на ринку оренди. Адже у разі повернення частини ВПО можливе вивільнення орендованих квартир і зростання пропозиції, що може тимчасово змінити баланс на цьому сегменті ринку.

Водночас Піта не виключає і протилежного ефекту на ринку купівлі-продажу. Якщо з’являться ознаки стабілізації, власники, які планували продавати житло для переїзду за кордон, можуть переглянути свої рішення. Це може скоротити пропозицію і, за незмінного попиту, створити передумови для зростання цін.

Окремо експерт звертає увагу на фактор українців за кордоном. У разі припинення активних бойових дій або перемир’я частині переселенців можуть скасувати соціальну підтримку, і ті, хто не встиг інтегруватися, почнуть повертатися в Україну. Це, за його словами, може запустити зворотну міграцію. Тобто нинішній рух зі Сходу на Захід і за кордон зміниться поверненням у центральні та східні регіони, а також із-за кордону в Україну. Така динаміка неминуче вплине на ринок як купівлі, так і оренди нерухомості.

Рієлтор Олександр Бойко у своєму прогнозі говорить про збереження нинішніх трендів. За його словами, на первинному ринку у 2026 році можливе помірне зростання цін через зростання витрат будівельників, тоді як на вторинному ринку ціни, ймовірно, залишатимуться відносно стабільними завдяки збалансованому попиту.

"У разі припинення бойових дій або значної деескалації можливий різкий сплеск відкладеного попиту. Повернення частини переселенців та реалізація відкладених інвестиційних планів громадян можуть забезпечити зростання вартості житла на 15-20% протягом перших шести місяців після стабілізації. Цей сценарій реалістичний лише за умов гарантій безпеки", – пояснює рієлтор Олександр Бойко. 

Більш стриманий сценарій окреслює керівник з розвитку продуктів DIM.RIA Віталій Поберезький. За його словами, у 2026 році ключовими факторами залишатимуться безпекова ситуація, темпи відновлення економіки та доступність фінансування.

"У базовому сценарії можна прогнозувати помірне зростання або стабілізацію цін на житло, збереження високої ролі ринку оренди та поступове пожвавлення ринку купівлі, але без різких стрибків активності. У 2026 році споживачі залишатимуться раціональними та обережними: покупці й надалі ретельно зважуватимуть ризики та ліквідність об’єкта. А орендарі зберігатимуть орієнтацію на гнучкість і договори на короткі терміни", - ділиться своїм прогнозом Поберезький.

Потенційно можна прогнозувати також зростання попиту на житло з автономними інженерними рішеннями, енергоефективні будинки і об’єкти з потенціалом подальшої здачі в оренду.

"У разі припинення активних бойових дій ринок нерухомості буде змінюватись в кілька етапів. Короткострокова перспектива (перші кілька місяців, до пів року): різкого падіння цін очікувати точно не варто, навіть можливе локальне зростання цін у віддалених від фронту і економічно активних регіонах; також можлива різка активізація інвесторів і покупців, які відкладали рішення. Середньострокова перспектива (кілька наступних років): можна очікувати поступового вирівнювання цін між регіонами, повернення частини населення з-за кордону та зростання попиту на купівлю, розширення пропозиції на первинному ринку", - вважає керівник з розвитку продуктів DIM.RIA Віталій Поберезький.

Загалом експерти сходяться на тому, що 2026 рік стане для ринку нерухомості роком поступових змін і адаптації до навколишньої реальності, а не періодом різких цінових коливань чи ажіотажу. 

Хто не ризикує, той не інвестує в житло

Попри війну, нерухомість залишається для українців одним із небагатьох зрозумілих інструментів збереження коштів і навіть інвестицій. Як зазначає експрезидент Асоціації фахівців з нерухомості України Юрій Піта, з інвестиційної точки зору логіка ринку не змінилася: "чим більше ризикуєш, тим більше маєш заробити". Водночас нинішні ціни на нерухомість він називає комфортними, адже вони не завищені й відповідають реаліям сьогодення.

Ба більше, за його словами, у перспективі, особливо в таких містах, як Київ, через 2-3 роки, а тим паче на горизонті 5 років, за умови відновлення економіки та збереження міжнародної підтримки ціни можуть суттєво зрости.

"Ціни будуть зростати, тому що в Києві будують об'єктивно менше. І ми це відчуємо дещо пізніше, коли все це, що зараз збудовано, буде продано. А нових проєктів зараз дуже мало реалізується в Києві. Тоді й може бути дефіцит нерухомості. Ціни будуть вищі, ніж зараз", - наголошує Піта.

Утім, він звертає увагу, що така ситуація характерна не для всіх регіонів. Захід України, зокрема Львів чи Івано-Франківськ, де будівельна активність залишалася високою, дефіцит відчує менш гостро. Натомість у Києві, Одесі, Вінниці та низці інших міст, де нове будівництво суттєво пригальмувало, з часом може виникнути період "вакууму", коли нових об’єктів просто не буде.

Відповідаючи на запитання, чи впливає на це фактор війни, експерт підтверджує, що забудовники сьогодні не готові ризикувати й заходити у великі проєкти, а інвестори обережно ставляться до первинного ринку через невизначені строки будівництва. На вторинному ринку ситуація трохи інша.

"На вторинному ринку інвестор в основному купує під оренду і це невеликі об'єкти – одно- чи двокімнатні. Тобто там, де ти купив і відразу заробляєш. А все ж таки в новобудові це треба дещо почекати, а зараз важко спрогнозувати, скільки ж чекати, щоб вигідно продати. Тому там трішки інша ситуація. А на вторинному ринку купив і вже завтра ти здаєш в оренду і приблизно 15-20 тисяч гривень назад собі повертаєш", - пояснює Піта. 

Рієлтор Олександр Бойко погоджується, що сьогодні купівля житла в Україні є інвестицією з високим ризиком. Класична стратегія "інвестування на етапі котловану з подальшим перепродажем", за його словами, майже не працює через непередбачувані строки будівництва.

Водночас інтерес інвесторів зберігається у двох ключових сегментах: готова або майже готова нерухомість у відносно безпечних регіонах, що придатна для здачі в оренду та може одразу приносити дохід, а також об’єкти з великим дисконтом від власників, які можливо швидко реалізувати.

"Ринок сьогодні трансформувався в ринок покупця з готівкою: умови диктує саме він, але вимоги до нерухомості високі – максимальна готовність до проживання та юридична чистота угоди. Інвестиційно привабливими сьогодні є: квартири в містах із відносно низькими безпековими ризиками та стабільним попитом на оренду (Київ, Львів, деякі західні обласні центри); а також об’єкти з потенціалом здачі в оренду", - розповідає рієлтор. 

…2025-й знову пройшов для ринку нерухомості під знаком воєнних ризиків, що диктували свої правила гри. Безпека і міграція визначали попит і географію угод, а енергонезалежність - цінність житла. Купівля залишається обережною, з нерівним зростанням цін між регіонами, а оренда стала чутливим і динамічним сегментом, що керує ринком. Державні програми підтримують базову активність покупців, але не створюють ажіотажу.

У наступному році ринок, імовірно, продовжить рухатись у цьому фарватері, без різких стрибків попиту та пропозиції і з чітким фокусом на безпеку. І не схоже, щоб мертвонароджені "мирні" ініціативи президента США Дональда Трампа могли внести суттєві корективи у цей обережний прогноз.

Дмитро Петровський

УНІАН в Google News