Багато хто з нас прекрасно пам'ятають радянські сервізи, які прикрашали серванти наших мам і бабусь. За скляними дверцятами стояли ряди святкових чашок, тарілок, блюдець та келихів.
На жаль, все рано чи пізно закінчується. Те, що для старшого покоління було символом добробуту в домі, з роками втратило свою актуальність. Давайте будемо чесними - ані діти, ані онуки ніколи не будуть користуватися посудом з країни, якої вже давно не ыснуэ. В цьому випадку оптимальний варіант - продати непотрібний набір.
У це складно повірити, але якщо у вас залишився сервіз від бабусі, можливо, ви - потенційно багата людина. Ми розповімо, які чайні сервізи цінуються, скільки коштує посуд часів СРСР і повірте, - цифри вас здивують.
- Які радянські сервізи цінуються
- Чи можна продати старий посуд
- Скільки коштує радянський сервіз
- Найдорожчий посуд СРСР - можливо, у вас саме такий набір
- Куди можна здати старий сервіз - цього ви точно не знали
- Як визначити вартість сервізу і не дати себе ошукати
Які радянські сервізи цінуються
Для того, щоб зрозуміти, які сервізи цінуються, досить зайти на спеціалізований сайт, наприклад OLX або Shafa. Врахуйте, що Вам щедро заплатять за посуд з клеймом Дулевського або Ленінградського фарфорових заводів. Якщо посуд цілий, без сколів, тріщин та з добре збереженим малюнком - ставки підвищуються. Ну а якщо ви отримали у спадок повний набір з 14 і більше предметів, і вони всі в гарному стані - вважайте, що ви зірвали джек-пот.
Чи можна продати старий посуд
Так можна, і повірте, це буде досить вигідно. Наприклад, за порцеляновий самовар Ленінградського заводу вам запропонують мінімум 5-6 тисяч гривень.
Набір з двох чайних чашок у вас без проблем куплять за 2-3 тисячі гривень. Погодьтеся, дуже непогана ціна для посуду, який вам не потрібен. Але врахуйте, що на чайний сервіз ЛФЗ СРСР ціна залежить від багатьох факторів і, якщо за одну чашку вам дадуть місячну зарплатню, інша може не коштувати жодної копійки. Зверніть увагу на клеймо. На жаль, з роками багато які клейма частково стираються. Чим чіткіше проглядається назва виробника - тим більшу суму вам запропонують.
Набір з шести чашок Костянтинівського фарфорового заводу можна продати за 5 тисяч гривень. Врахуйте, що йдеться про набір, який складається з 12 предметів, де кожен предмет символізує місяць року. Чим більше чашок вціліли до наших днів - тим більшу ціну вам запропонують.
Чайно-столовий сервіз "Мадонна" на 12 персон зараз коштує близько 55-60 тисяч гривень.
Тарілка "Каховська ГЕС" після підриву російськими окупантами дамби коштує не менше 40 тисяч гривень за штуку.
А ось за столовий сервіз з клеймом Дулівського заводу можете сміливо просити не менше 30 тисяч гривень.
Скільки коштує радянський сервіз
На жаль, але єдино правильної відповіді на це питання немає і не може бути. Будь-який колекціонер вам скаже, різний посуд коштує по-різному. І далеко не завжди хороший стан виробу гарантуватиме високу ціну при продажу.
Для колекціонерів важливі наступні моменти
- рік випуску;
- виробник;
- скільки років протрималася на ринку мануфактура, що випускала набір. Чим швидше вона пішла з ринку - тим більш рідкісними є вироби, які вона виробляла;
- тираж;
- кількість предметів в наборі, чим більше предметів збереглося - тим вищою буде ціна.
І звісно, вкрай важлива наявність клейма. Наприклад, за супову тарілку з клеймом "Серп і Молот" Дулівського фарфорового заводу вам запропонують від 3 тисяч гривень.
А ось блюдо того ж заводу у вас з радістю куплять мінімум за 1,5 тисячі гривень.
Найдорожчий посуд СРСР -можливо, у вас саме такий набір
По-справжньому цінні сервізи СРСР - це як правило столові набори з кількістю предметів від 24. Чим більше предметів - тим вища ціна. Наприклад, столовий сервіз часів НДР можна продати за 55-60 тисяч гривень.
Чайно-столовий сервіз "Кленовий лист" на 12 персон можна продати за 80-85 тисяч гривень.
Якщо ж у вас чайний сервіз з вкрай рідкісним малюнком "Жниці" - можете вважати себе щасливчиком. За такий набір вам запропонують від 100 тисяч гривень.
А ось за сервіз з більш популярним малюнком "Лілія" ви зможете виручити набагато більш скромну суму. Але погодьтеся, 11-13 тисяч гривень за чайний сервіз, який вам не потрібен - це відмінна пропозиція.
Не багато дадуть і за чайний сервіз 50-х років з традиційним для тих років забарвленням "горошок". Його ви зможете продати за 2 тисячі гривень.
Чайний набір з популярним в 50-х забарвленням "конфеті" сміливо можете віддавати за 4 тисячі гривень.
Куди можна здати старий сервіз - місце, про яке ви не знали
Найпростіший спосіб знайти покупця - подивитися, що шукають на OLX або Shafa. Любителі старовини відстежують кожне оновлення і повірте, якщо ви виставите на продаж щось більш-менш цінне, ваш сервіз куплять за лічені дні.
Якщо ж ви хочете не просто продати набір, а отримати естетичне задоволення від процесу - їдьте до клубу колекціонерів. Як правило, такі клуби є в кожному місті. Любителі старовини збираються в одному й тому ж місці в певний день тижня, викладають свої скарби і починається диво. Ніде і ніколи ви не побачите такого переплетення епох, як в клубі колекціонерів.
Ще один варіант - ринок, на якому торгують предметами старовини. Такі ринки називають "блошиними" і вони є в кожному місті. Більш того, ці ринки спеціалізуються на предметах, які там виставляють на продаж. Наприклад, в Києві на Петрівці можна знайти шикарну букіністику, а на Куренівці біля пташиного ринку - будь-який предмет побуту часів СРСР. Повірте, такі ринки є і у вашому місті, а зараз, в епоху інтернету дізнатися про них - справа двох секунд. Принадність таких місць в тому, що там завжди крутяться професійні колекціонери, які намагаються знайти свій діамант в купі мотлоху. Якщо ви принесете щось вартісне, у вас його заберуть відразу.
Але якщо історія і колекціонування - не ваш коник, а ви лише хочете продати бабусину спадщину і намагаєтеся зрозуміти, які чайні сервізи цінуються - вам потрібен OLХ.
Як визначити вартість сервізу і не дати себе ошукати
Якщо ви не професійний колекціонер і не маєте уяви про те, який посуд СРСР цінується, перед тим як виставляти товар на продаж - дізнайтеся порядок цін.
Врахуйте, що ні в клубі колекціонерів, ні на блошиному ринку вам ніколи не запропонують реальну ціну, якщо ви самі її не знаєте. Повірте, фразу:" цей набір коштує в три рази дорожче " ви не почуєте ніколи. І це не тому, що вас спробують обдурити, зовсім немає. Просто знання і багаторічний досвід роботи з антикваріатом дорого коштують і за все потрібно платити. Колекціонери запропонують вам хорошу суму, але при цьому з незадоволеним виглядом будуть шукати вади на блюдцях, навіть не для того щоб збити ціну, а для того, щоб ви злякалися упустити покупця на не самий ходовий, з вашої точки зору, товар.
Тому, ніколи не йдіть продавати предмети старовини, не будучи підготовленими і не ознайомившись з пропозиціями на ринку та порядком цін. Інакше є велика ймовірність, що моторний колекціонер дійсно знайде свій діамант в купі мотлоху і купить його за копійки. Погодьтеся, буде прикро з часом дізнатися, цим тим діамантом був сервіз вашої бабусі, який ви віддали задарма.
