Згідно з давніми літописами, наші предки слов'яни відзначали Новий рік 21 березня - у день весняного рівнодення. Але була й інша дата - день осіннього рівнодення, який наступав у різний час. Але з приходом християнства ця традиція змінилася, а нині, з переходом на новий церковний календар, змінилася ще раз. Якого числа слов'янський Новий рік відзначають тепер, чому він називається Новоліття, а також головні традиції цього свята - у матеріалі.
Коли починається слов'янський Новий рік
Відомо, що Новий рік у слов'ян починався з новим весняним сезоном - наприкінці березня. Тоді люди вірили, що в цей же період народжується Бог Ярило, і прокидається все живе на Землі. Але з приходом християнства традиція змінилася, і давні слов'янські свята тісно переплелися з церковними. Початок нового року відзначався в День осіннього рівнодення (22 або 23 вересня, залежно від місячного циклу), потім - 1 вересня, а із затвердженням нового календаря дата знову змінилася - початок Індикту припадав на 14 вересня. Але з 1 вересня 2023 року Православна церква України перейшла на новий церковний календар - новоюліанський, згідно з яким усі дати неперехідних церковних свят зсуваються на 13 днів раніше. Тобто, відтепер слов'янський Новий рік 1 вересня - як і було до цього. Його також називають Новоліття - тобто, нове літо, яке в давнину мало значення "рік".
Новий рік, який ми відзначаємо взимку 1 січня, запровадив Петро І, за прикладом європейської традиції. Таким чином цар замінив літочислення слов'ян на літочислення з Різдва Христового.
Слов'янський Новий рік 2023 - традиції свята
У цей період наші пращури закінчували всі городньо-польові роботи і починалися "засидки" - домашні посиденьки і справи. У полі працювати вже не було потреби, тож можна було присвятити більше часу саме дому.
Прийнято було цього дня запрошувати в гості родичів і сусідів, накривати щедрий стіл. Разом співали пісень і читали замовляння, щоб майбутній рік був вдалим і сприятливим для всіх. Була особлива традиція і для діток - їм влаштовували своєрідний "постриг" на селян і воїнів, благословляючи на щасливе життя і службу. Усією сім'єю було заведено розпалювати вогнища, водити хороводи, співати пісень і прославляти богів. Крім цього, традиційно обходили свої володіння - сади і городи, і читали замовляння на багатий урожай наступного року.
День Нового року вважався вдалим для будь-яких починань, переїзду, важливих угод, а в тих, хто зіграє весілля в цей день або освідчиться, шлюб буде довгим і міцним.
