11 квітня 2024 року в українські кінотеатри повертається фільм "Сором" (Shame) Стіва Макквіна з Майклом Фассбендером в головній ролі.
Це історія про мешканця Нью-Йорка Брендона, який одержимий сексом у всіх його проявах. Він частий гість порносайтів, постійний клієнт одразу кількох секс-працівниць, і водночас дивовижно успішний спокусник, перед чарівністю якого не в змозі встояти жодна дівчина. Та внутрішній світ невтомного сексоголіка детонує після того, як у його розкішних холостяцьких апартаментах несподівано оселяється рідна сестра.
Напередодні старту прокату УНІАН та кінокомпанія "Артхаус Трафік" зібрали цікаві факти про акторів, створення фільму та отримані ним нагороди.
Акторський склад
Головні ролі у фільмі виконали Майкл Фассбендер ("Безславні виродки", "Люди Ікс", "Прометей", "Наступний гол – переможний") та Керрі Малліґан ("Солтберн", "Великий Ґетсбі", "Драйв", "Перспективна дівчина").
"Сором" – це друга співпраця режисера Стіва Макквіна та актора Майкла Фассбендера. Раніше вони працювали разом над фільмом "Голод", який отримав схвалення критиків у 2008 році та відкрив акторові шлях на голлівудський Олімп.
Макквін принципово хотів продемонструвати голе тіло Фассбендера в кадрі. Але справа не тільки в сексуальній залежності персонажа, яку потрібно було показати. В фільмі йдеться про людську залежність загалом. Макквін через своїх персонажів хотів показати, які люди насправді крихкі.
Високий рівень гри виконавців головних ролей підмітили критики. Видання Rolling Stone писало, що "Майкл Фассбендер виконує сміливу та блискуче захопливу роль секс-залежного", а The Hollywood Reporter назвали "Керрі Малліґан приголомшливою в цій несподіваній ролі глибоко пораненої та стурбованої душі".
Творча команда
Режисером фільму став Стів Макквін – лауреат премій "Оскар" та BAFTA за фільм "12 років рабства" 2013 року (в якому також одну з головних ролей зіграв Фассбендер та отримав за це номінацію на "Оскар").
Сценарій до фільм Макквін написав разом із драматургинею Ебі Морґан ("Залізна леді", "Суфражистка").
Продюсерами виступили ті ж самі люди, які зробили не одну оскароносну стрічку, серед яких "У руках пса" з Бенедиктом Камбербетчем та "Король говорить" з Коліном Фертом.
Оператором виступив Шон Боббітт, який працював із Макквіном над його стрічкою "12 років рабства" та "Олдбоєм" Пака Чхан Ука.
Нью-Йорк та музика
Однією з найяскравіших пісень у фільмі є трек New York, New York, яку Керрі Малліґан виконує у клубі. Пісня ідеально підкреслила погляд Макквіна та Шона Боббітта на Нью-Йорк.
Гамірні вулиці мегаполіса служать фоном для "Сорому", а їхня яскрава й різноманітна атмосфера додає ще один рівень розповіді.
Номінації та нагороди
За роль сексоголіка у фільмі "Сором" Майкл Фассбендер отримав кубок Вольпі на Венеційському кінофестивалі 2011 року, а сам Стів Макквін отримав титул найкращого режисера Венеції.
"Сором" отримав дві номінації на BAFTA, одну на "Золотий Глобус" та шість на премію Європейської кіноакадемії, у двох із яких (монтаж та операторська робота) став найкращим.
Згодом фільм увійшов до 100 найвеличніших фільмів XXI століття за версією BBC. Із роками оцінки фільму на платформах продовжують триматися на високому рівні.
Наразі оцінка фільму на IMDb становить 7,2 з 10 балів, тоді як на Rotten Tomatoes він отримав 79% схвалення від критиків з відзнакою "Сертифікована свіжість" та 75% від глядачів. Водночас, на Metacritic кіноексперти оцінили його в 72 зі 100 балів, а широка аудиторія – в 7,7 з 10 балів, що в обох випадках відповідає характеристиці "в цілому позитивні відгуки".
Найсильніше почуття
Сором є одним із найпотужніших людських почуттів. Це визначає нас як свідомих, мислячих, емоційних людей. Це оголює нашу внутрішню крихкість. Це показує нашу слабкість перед обличчям потенційно ворожого всесвіту. Це нагадує нам, що, ставши окремими людьми – людьми з унікальними індивідуальностями, відокремленими від наших батьків – ми пожертвували потужною єдністю зі світом.
Саме про це почуття, а також про проблему, про яку не говорять, зняв фільм Стів Макквін. Він прагнув "витягти голову страуса з піску", щоб говорити про наявне, а не вигадане. Це підмітили й ЗМІ, назвавши "Сором" "тривожним фільмом, який проникає в нашу свідомість і під шкіру, коли ми намагаємося зрозуміти його героїв".
