Відома українська письменниця, співачка, журналістка, телеведуча, а з 2015 року - перша секретарка з питань культури посольства України у Франції Ірена Карпа, яка народилася у Черкасах і деякий час говорила суржиком або російською, згадала, як у підлітковому віці твердо перейшла на спілкування українською мовою.
На своїй сторінці у Facebook, Карпа розказала історію з дитинства про те, як в 11 років вирішила розмовляти російською мовою, бо мріяла сподобається хлопчикові Юрі з Росії, який приїхав на літо до бабусі в Черкаси.
В ті часи у дворі серед однолітків підліток з РФ користувався популярністю, тому діти намагалися його наслідувати і теж всі як один почали спілкуватися російською.
Батько Карпи, почувши діалог дочки з однолітками, дав їй пораду, що змінило її життя: "Не будь, як усі".
"Уявіть собі, вам 11. Все, чого вам хочеться, це подобатися хлопчику Юрі, що приїхав до черкаської бабусі з Сахаліну... Цибатий Юра сміється й кривляє слова, якими до мене звертається бабця Ліда. Українська фонетика видається йому смішною. Юра – популярний хлопчик. Щоби догодити Юрі, сміються всі мої подружки. Я червонію. Надворі ми всі між собою говоримо російською, хоча вдома з батьками кожна – українською. Десь тими ж днями тато викликає мене "на розмову" на балкон. "Не будь як всі, – каже мені тато, – Досить переходити з друзями на російську. Лишайся собою. Вони хай краще переходять. Вони ж українці, це нормально". І правда нормально, думаю вже доросла я. У Франції говорять французькою. В Німеччині німецькою. Ніхто тебе при цьому не питає, чи ти лютий націоналіст, чи приїхав із заходу країни, раз розмовляєш однойменною мовою", - написала Карпа.
То ж після слів тата майбутня письменниця вирішила спілкуватися виключно українською мовою. Спочатку у дворі діти зустріли її глузуваннями та образами – називали селючкою. Після цього був, мабуть, найскладніший етап – не зламатися під тиском однолітків.
За словами Карпи, вона не могла підвести тата, то ж витримала все, щоб, як і обіцяла, "залишитися собою".
"Тато поїхав додому, лишивши мене у бабусі з обіцянкою говорити виключно українською й не прогинатися під дворову цензуру. Я не знаю, як вам пояснити, що відчуває 10-річна дитина, яка раптом змінює прийняті правила вулиці... Мені було нелегко. Особливо спочатку. З усіма тими юрами, що сміються з тебе й обзивають селючкою. З усіма тими юлями, що сміються юрі на догоду. І з мамами юль, що ставлять тебе донькам в приклад: "Он послухай, як Ірена літературно розмовляє українською, не те що ти, суржиком… Учіться!" – так, наче єдине, чого тобі не вистачало, це їхніх заздрощів і репутації задрота. Але я не могла підвести тата. Тому продовжувала говорити українською", – згадала Карпа.
Вже через рік, приїхавши знову до Черкас, Карпа розмовляла українською, а її друзі навіть не помічали цього – звикли. Ця історія "назавжди відштовхнула її від спокуси падати в обійми конформізму".
"І якщо спочатку було пекельно важко, то потім лиш незручно, наче ходиш у кросівку з камінцем всередині. Зрештою, камінець у кросівку стирається, і діти в дворі знаходять інший об’єкт знущань, цікавіший за тебе, бо ти ж не плачеш і не ображаєшся. А наступного року, приїхавши на канікули в Черкаси, я говорила українською, як ні в чому не бувало. І ніхто й уваги не звертав. Тепер я знаю, що секрет прийняття інакшості – це діяти, наче ти не робиш нічого аномального. Той дитячий епізод раз і назавжди відпихнув мене від спокуси падати в обійми конформізму. А цікаво, що зараз із Юрою? Ким він виріс? Чи одружився? Що думає про війну проти людей, з якими він провів дитинство під черкаською шовковицею?.. Хоча насправді байдуже", – наголосила Карпа.
Нагадаємо, раніше УНІАН писав про те, що Карпа відмовилася виступати на одному заході з російським автором.
