"Наша мета – повна відсутність ЧФ РФ у Чорному морі. І його там не буде, як і Керченського мосту", - речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук

Речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук в інтерв'ю УНІАН розповів, як Україні вдається витісняти Чорноморський флот РФ, як працює "зерновий коридор" та чому Росія перестала використовувати "Калібри".

Дмитре, розкажіть, будь ласка, яка зараз ситуація у Чорному морі? Здається, вже понад три тижні в ньому не спостерігається присутність російських ракетоносіїв?

По-перше, на це впливають погодні умови. По-друге, ракетоносії – морські платформи для запуску крилатих далекобійних ракет типу "Калібр" – зараз у відриві від свого логістичного забезпечення. Тобто кораблі, зокрема ракетоносії, перебувають у Новоросійську (РФ). Росіяни були вимушені перекинути їх із Севастополя – своєї головної військової бази у Чорному морі, де кораблі заряджали "Калібрами". Наразі їхнє перебування у Криму є дуже проблематичним. Зокрема, через наші дронові атаки.

Завдяки "Нептунам", "Гарпунам" – ракетам, які є на озброєнні ВМС ЗСУ,  ми відігнали агресора з Чорного моря. Спочатку з його північно-західної частини, втопивши крейсер "Москва". Але наш "сигнал" зрозуміли не одразу. Ми втопили буксир "Василий Бех" – тоді вони зрозуміли та припинили підходити ближче, ніж на 100 морських миль…

Нам вдалося пошкодити 22 ворожі кораблі, 12 – знищити (після нашої розмови було знищено ще один – десантний корабель "Новочеркаськ", – УНІАН). Саме через небезпеку вони намагаються розосередити зараз свій флот всюди, де є причали. Однак у них з цим проблема – у Новоросійську наддержава не змогла побудувати достатньої кількості причалів для свого флоту.

Що наразі, після майже двох років повномасштабної війни, являє собою російський флот?

Загалом, з урахуванням морської охорони, у Чорному та Азовському морях – приблизно 80 одиниць. Але кількість бойового "ядра" у Чорному морі складає десь 30 кораблів, у тому числі – сторожові, патрульні катери, підводні човни. З них десять – саме носії крилатих ракет. Але виникла проблема: заряджати ці носії потрібно у Севастополі, а там можна потрапити у халепу – "привітатися" з ВМС України, отримати пробоїни тощо. Наприклад, як великий сторожовий корабель "Павел Державін", який за дві доби отримав два пошкодження. На допомогу йому вийшов буксир, який теж дістав вогню від ЗСУ. Вони вимушені були практично тікати...

Чи вдається ворогу оновлювати свій флот? Зокрема, за рахунок малих ракетних кораблів?

Поповнювати ескадру Чорноморського флоту РФ складно: Босфор, згідно з конвенцією Монтре, закрито. Переганяти кораблі з Каспію внутрішніми водами дуже важко. Окупанти це вже намагалися зробити, але там – складний геополітичний ландшафт. Залишаються ще варіанти через Волгу, Балтику. Однак на тому напрямку – обмеження по водотоннажності, по довжині корпусу (суден, які можуть пройти, - УНІАН). Тобто звідти можна перекинути далеко не всі кораблі.

Щодо російських ракетоносіїв проєкту "Каракурт", їх п’ять. Три з них – "Циклон", "Амур", "Аскольд" – будували на заводі "Залив" у Керчі, у тимчасово окупованому Криму. Ще два – "Туча" й "Тайфун" – у Татарстані. 

Першим добудували "Циклон", який воює вже два роки, але жодної ракети досі не запустив. Мабуть, не виходить. Чому? Важко сказати, скоріше за все, якісь технологічні проблеми. Ба більше, "Циклон" зараз фактично є кораблем ППО. Якщо не помиляюсь, на ньому стоїть зенітний ракетно-гарматний комплекс "Панцир С", модернізований у морському варіанті, його використовують для оборони пунктів базування у Севастополі.

Другий такий корабель – "Амур" – вивели у Новоросійськ, де він – на ходових випробуваннях разом з "Тучею". Тобто вони ще не в строю... "Аскольд" розбито авіацією біля причальної стінки у Криму. Наразі його вже дістали з води та, скоріш за все, ремонтуватимуть. П’ятий – "Тайфун" – будується чи закладений – точно не знаю.

Ви згадали про ймовірні технологічні проблеми таких кораблів…

"Каракурт" – проєкт досить старий. Розроблявся у 1990-ті роки, нібито за високими технологіями, з модульною системою озброєння тощо. Однак його закинули, бо росіяни тоді мали змогу будувати великі кораблі. Зокрема, так званої адміралтейської серії – ракетоносії "Григорович", "Ессен", "Макаров"... Адже Україна тоді робила для них на заводі "Зоря" у Миколаєві відповідні силові агрегати.

З 2014 року ми, звісно, припинили їм поставляти це обладнання. Росіянам тоді довелося продати Індії два таких недобудованих кораблі, на яких навіть не встановили відповідні силові пристрої. В той час вони й повернулися до проєкту "Каракурт", де силовий агрегат менший і його виготовляють в Росії, на заводі "Звезда", або можна придбати за кордоном… Тобто це більш спрощена серія кораблів, які, скоріше, належать до типу "річка-море" та призначені для охорони прибережної зони.

Однак у цих кораблях з російських деталей, мабуть, лише металевий корпус, а всередині – мідний кабель. Все інше, включно з озброєнням, – іноземне.

Раніше ви розповідали, що у "Калібрах" теж майже вся "начинка" іноземного виробництва…

Вони також "родом з СРСР" - розбудовані на базі радянських ракет. Вважаються високоточною зброєю. Я багато бачив їх у дії та після прильотів... Бачив, як у Миколаєві "Калібр" залітав у вікно обласної адміністрації, коли йшов туди на роботу - у той момент був у кварталі від місця прильоту… Тоді загинули 37 людей...

Це досить потужна зброя з зарядом вибухівки у 450 кілограмів. Це найстрашніша ракета, якою вони обстрілювали Україну. І дуже добре, що вони перебазували кораблі до своїх офіційно визнаних берегів – Новоросійськ, Туапсе. Ба більше, вже серйозно розглядають можливість свого базування в Абхазії, де вже колись розміщували свої кораблі.

Зрозуміло, що вони й звідти можуть обстрілювати Україну. Дальність польоту "Калібрів" – понад 1 тисяча кілометрів. Але через те, що ми їх відігнали від свого узбережжя, у них ускладнена логістика: завантажити ракети на кораблі в Абхазії, у Новоросійську чи Туапсе неможливо. Скоріш за все, з часом це питання вони розв’яжуть, але протидіяти "Калібрам" ми навчилися.

Значно гірше для нас наявність у них надзвукових протикорабельних ракет "Онікс" системи "Бастіон", протикорабельних комплексів "Бал" (використовує ракети Х-35, – УНІАН). Ці ракети відбивати дуже складно і ми відверто кажемо – у нас є проблеми з цими ракетами, проблеми із повітряним простором над акваторією Чорного моря.

Загарбники не почуваються у безпеці у Севастополі та навіть у своєму Новоросійську, але можуть нас звідти обстрілювати, бо досягають ракети…

Саме так. Вони змушені передислокувати кораблі у східну частину Чорного моря та діють звідти, що збільшує час на реагування... Якщо до Новоросійська з Криму – 300 кілометрів, то від нашого узбережжя (материка, – УНІАН) може бути 500, або більше…

Крим окупантам якось "не приростає", але вони ж вчепились у нього мертвою хваткою.

Так, Крим дозволяє контролювати досить велику акваторію Чорного моря, але у РФ й так був вихід до нього. Звісно, на півострові є порти, заводи, курорти, багато того, що побудували українці. Є шельф у Чорному морі з корисними копалинами, яких і своїх у РФ вистачає… Однак російська звичка – прийти та привласнити те, що зробили інші. Результат ми вже бачили і побачимо ще раз.

Вони багато розповідають про "крутий" російський та радянський флот. Однак відомо, як імперія сама й топить його навіть власноруч. Як це сталося, наприклад, у середині 19 століття під час Кримської війни у Севастопольській бухті (війна завершилась поразкою Росії, яка затопила свої кораблі у бухті та залишила Севастополь, - УНІАН). 

Наразі Крим потрібен Путіну у якості імперського прапора. Майже десять років тому диктатор вирішив напасти на Україну, тому що було дуже багато проблем у середині самої Росії. Там геополітичні інструменти завжди використовуються лише з однією метою – утримання влади всередині. Тобто всі ці війни – розв'язання внутрішніх проблем.

Не вміють росіяни вирішувати свої питання інакше – тільки шантаж, війни, погрози. Вони так навчені, а досвід попередників не беруть до уваги. Радянська імперія нічому не навчилася у Російської імперії, а сучасна Росія, як по книжці, повторює усі помилки СРСР. Роблять так само й закінчать так само.

Наша мета – повна відсутність Чорноморського флоту РФ у Чорному морі. І його там не буде, як і Керченського мосту. Так, на це потрібні, мабуть, роки, гроші, кров й піт українців, але вибору у нас не залишилось. 

Нещодавно булоозвучено інформацію про те, що лише один есмінець США за потужністю дорівнює всьому флоту РФ у Чорному морі. За вашими даними, це так?

Сучасні потужні корабельні одиниці країн НАТО, таких як Велика Британія та США, мають на порядок кращу зброю, серйозніші системи ППО. Так, зараз у них найпопулярніший клас кораблів – есмінець. Він не дуже великий, але дуже озброєний. У нього на борту – практично усі системи, починаючи з власної протиповітряної оборони та засобів боротьби з підводними човнами, закінчуючи ракетними системами озброєння. Наприклад, є томагавки, які працюють на неймовірну відстань. От нещодавно дивився, як на полі бою зустрілися американська бойова машина піхоти "Бредлі" з трьома російсько-радянськими броньованими тягачами. Так "американець" (його зараз експлуатують військові ЗСУ, - УНІАН) зі своєї бортової пушки просто "помножив на нуль" цю трійцю. І все.

Звісно, можна довго дискутувати, оцінювати ту, чи іншу зброю, систему, але тільки бойові дії спроможні визначити, яке насправді співвідношення.

Пам’ятаєте, як у 2021 році британський есмінець "Defender" проходив повз кримський берег? Пройшов так, що його з берега побачили. І нічого, окрім зубного скреготіння з окупованого Криму, чутно не було. Росіяни ноту протесту висловлювали, ще щось, а британці просто пройшли та посміялися трошки… Окупанти розуміли: якщо буде бійня, британці зможуть показати клас. От і все, що треба знати.

У складі сучасного російського флоту ще донедавна офіційно перебував крейсер "Аврора", якому понад 100 років (за деякими даними, крейсер, спущений на воду у 1900 році, виведено зі складу флоту РФ тільки у 2010 році, - УНІАН). Водночас у них є атомний крейсер, який наразі списують. Його має замінити інший, який вже 25 років стоїть у доковому ремонті. Тобто він новим туди зайшов, а його ніяк не можуть відремонтувати... (відповідно до планів Міноборони РФ, крейсер "Петро Великий" повинен замінити однотипний корабель "Адмірал Нахімов", - УНІАН).

Ще є крейсер "Адмірал Кузнєцов" - такий собі "русофобський авіаносець", який втопив російських літаків більше, ніж деякі підрозділи ППО. Він їх періодично "скидає" у море (літаки під час посадки на палубу падали у море, – УНІАН). Після походу до Сирії цей корабель так само стоїть у сухому доці...

З Чорним морем у Росії не склалося, однак Азовське вона наразі зробила своїм внутрішнім.

Це сталося через захоплення Бердянська та Маріуполя. Але мало хто знає, що торік в Азовському морі росіяни втратили невеликий десантний корабель типу "Акула": він підірвався на міні, яку ми їм залишили. Після цього втопили "Саратов" – їхній найбільший великий десантний корабель. Поруч були пошкоджені ще два десантні кораблі. Причому тоді один з їхніх командирів загинув під час пожежі.

А взагалі саме по собі Азовське море не дуже цікаве для росіян. Вони продовжують грабувати Донеччину, Запорізьку область, вивозять метал, збіжжя через порти Азовського моря, вимикають AIS, щоб їх не було видно на мапах. Потім розвантажуються десь у Новоросійську, легалізуючи у такий спосіб крадене в Україні.

Повертаючись до Чорного моря, наскільки безпечно функціонує "зерновий коридор"?

Три сотні суден вже ним скористалися. Перевезено понад 7 мільйонів тонн вантажів, здебільшого збіжжя. Це серйозний результат, навіть у порівнянні з показниками, які були до повномасштабного вторгнення РФ. Тобто "коридор" працює попри небезпеку, в першу чергу мінну, до якої призвели дії росіян у Чорному морі. Рівень довіри до нього поступово зростає, зменшуються відсотки на страхування, збільшується торговельний потік. У такий спосіб Україна залишається одним з топових виробників агропромислової продукції у світі. Завдяки морському транспортуванню, логістика для нашого фермера дешевшає втричі.

Водночас армія РФ б’є по портовій інфраструктурі, зерносховищах…

Росія обрала єдиний доступний їй спосіб нам шкодити – бити по статичних цілях, особливо по портовій інфраструктурі. Бити по цивільних суднах – страшно, бо вони йдуть під прапорами іноземних держав... Легше влучити у зерносховища, у колони фур, у водіїв-дальнобійників, що окупанти й роблять.

Вони використовують для цього безпілотники?

Так, і їх ми вже навчилися знищувати… Взагалі рашисти використовують безпілотники для того, щоб виявляти наші засоби ППО. Але якщо раніше ворог запускав по цілі один-два дрони, то зараз масовість збільшено у рази: не влучить один – влучить другий, третій чи четвертий. Ворог сподівається, що наша ППО перевантажиться та якийсь безпілотник таки "влетить". 

Як я вже казав, повітряний простір – проблема. Той же російський бомбардувальник Су-24, який нещодавно було збито у районі Зміїного, саме мінував "зерновий коридор". Тобто скидав донні міни з повітря – є така ще радянська модифікація, яка дозволяє просто скинути міну прямо з борта літака.

З прикриттям повітря, де є три загрози – ракети, безпілотники, літаки, на жаль, у нас поки не складається. Тут ми покладаємося на колег з Повітряних сил та на наших західних партнерів, звісно, на надання літаків, зокрема, F-16, та систем "Patriot", які здатні перехоплювати такі носії та засоби ураження.

Тобто F-16 можуть кардинально змінити ситуацію?

Коли F-16 з'являться в українському небі, це буде чорний день для армії РФ. Ми вже бачимо, як збиваються "Кинджали", бо у нас є ЗРК "Patriot", як працюють українські "Нептуни", як можна з берега прикрити море... А коли буде F-16, постане питання, чи Міг-31 з цим "Кинджалом" взагалі долетить до пускового рубежу... 

На вашу думку, яка найбільша небезпека зараз загрожує з моря Україні, зокрема Одесі?

Характер небезпек змінився. На початку повномасштабного вторгнення з одеських багатоповерхівок на морському обрії було видно російські кораблі. Зараз цього немає. Зокрема, немає загрози висадки морського десанту, диверсійних загроз – таких, які вони були раніше... Зараз є загрози дистанційні – ракети "Калібр", за які ми вже говорили, інші види ракет, безпілотники, авіація. Водночас є більше часу зреагувати на таку небезпеку. Тобто люди себе відчули безпечніше. У перші місяці повномасштабного вторгнення Одеса була майже мертвою: на вулицях – нікого, все покинуто… Зараз нею неможливо проїхати, стільки автівок… Місто оживає, підіймається потроху бізнес. В Одесі зараз багато миколаївців, херсонців.

На сусідній Миколаївщині єдиною окупованою територією є Кінбурнська коса. Чому не вдається вибити звідти противника?

Для цього є кілька шляхів, зокрема, висадка морського десанту, що наразі є самогубством, адже такі операції не проводяться без сухопутної складової. Тобто, допоки не буде пересування по лівобережжю до основи цієї коси, де вона починається на Херсонщині, доти немає сенсу висаджувати десант. Зараз там відбувається позиційна війна: ворог обстрілює Очаківську громаду, село Куцуруб та все, до чого може дотягнутися, а ми завдаємо удари у відповідь.

Станом на зараз там ситуація трошки краща, ніж раніше, коли ворог контролював навіть Дніпровсько-Бузький лиман, розташований між косою та Очаковом. Загарбники пересувалися там спокійно на своїх катерах вздовж узбережжя, наразі це для них набагато складніше, бо ми їх почали діставати...

Що наразі відбувається навколо так званих "Вишок Бойка"?

Вони, як і Зміїний, розташовані у 100-мильній зоні, яку повністю контролюють берегові ракетники ЗСУ. Так, звісно, окупанти там літають, обстрілюють... Повторюсь, острів та акваторію поруч теж бомбардують, скидають там донні міни. Це навіть складно назвати демонстрацією військової присутності… Тобто, яка мета цього – незрозуміло.

Чи дійсно існують бойові дельфіни РФ, які щось охороняють у морській акваторії?

Так, існують, але є нюанси. Бойові дельфіни – це досить дорого. Багато морських держав дозволити собі цього не можуть. У росіян таких ссавців не більше п’яти, адже процес їх утримання та виховання є дороговартісним.

Дельфінів тренують у неволі, вони звикають до людей. Потім їх просто випускають в акваторію. Наприклад, де є бонові загородження, там вони цю акваторію "патрулюють" - просто живуть там. Як собаки, охороняють свою територію, так і дельфіни – бухту. Все, що робить ссавець, скажімо, в якійсь бухті - охороняє її від диверсантів. Тобто працює проти дайверів і водолазів.

Коли він бачить людину, то думає, що починається "гра", й просто виштовхує її на поверхню, не даючи змоги працювати. Іноді тварині чіпляють на ніс металеву насадку, і тоді дельфін просто засмикає до смерті того водолаза, не розуміючи, що вбиває людину.

Що наразі можна сказати про флот ВМС ЗСУ?

За період повномасштабного вторгнення Військово-морські сили України отримали новий імпульс. Ми постійно набираємо людей, військові моряки навчаються за кордоном – переймають досвід наших партнерів у Сполучених Штатах та Європі.

У Турецький Республіці добудовується наш перший корвет проєкту Ada, пізніше буде ще другий корабель (закладка корвета "Гетьман Іван Мазепа" для ВМС України відбулась у вересні 2021 року у Туреччині. Восени 2022 року у Стамбулі пройшла церемонія його спуску на воду. Корпус майбутнього флагмана ВМС ЗСУ зроблений зі сталі, яку ще до повномасштабної війни виготовили на заводах "Азовсталь" і "ММК ім. Ілліча", - УНІАН).

Створено бригаду морських дронів – першу у Збройних силах України. Вона використовує підводні та надводні дрони для розвідки, розмінування, завдання вогневого ураження. Створено річкову флотилію – два дивізіони: один охороняє Київ, інший – забезпечує висадку морпіхів на лівому березі Херсонщини. Військові моряки їх висаджують, прикривають вогнем, розв'язують логістичні питання… Морська піхота збільшилась, вже є чотири бригади, створено протимінний дивізіон. От зараз у Великій Британії два наші екіпажі служать на протимінних кораблях, які ми поки не можемо завести у Чорне море через Босфор. Очікуємо ще два кораблі від Нідерландів – екіпажі навчаються.

Нещодавно стало відомо про створення коаліції з розвитку морських спроможностей України, до неї увійшли Велика Британія та Норвегія…

Так, це досить розгорнута програма. Йдеться про підготовку персоналу, нову техніку… Зокрема, все, що стосується забезпечення безпеки цивільного судноплавства, роботи "зернового коридору". Тобто йдеться про розмінування Чорного моря, яке зараз через міни є найнебезпечнішим в Європі.

Чи можна вважати, що мінна небезпека значно зросла через теракт на дамбі Каховської ГЕС?

Противник її підірвав, тому що боявся нашого наступу. В результаті змило всі його укріплення, там було багато мінувань, річкових якірних мін, які було встановлено у притопленому стані, донні міни, протидесантні, плавучі річкові міни... Штучна повінь тоді змила мінні поля суходолом… Звісно, все це зараз – у Чорному морі. Спочатку потрапило у Дніпровсько-Бузький лиман, в акваторію Миколаївщини, течією "докинуло" до Одеської області, значить, дійде й до Румунії, Болгарії та обов’язково до Босфору. 

Чи є інформація, скільки мін може бути в акваторії?

Ніхто не зробить таких підрахунків. Все, що стосується мінування, по-перше, це секретно. По-друге, підрахувати дуже складно. Можу лише сказати: коли росіяни мінували море ще не з літаків, а з кораблів, то використовували наше озброєння, яке захопили у Криму у 2014 році. Це робилось, щоб потім у мінуванні Чорного моря звинуватити Україну. Номенклатура там (на обладнанні, – УНІАН) українська, а те, що вона з окупованого Криму, вже ніхто не розбиратиметься. Це такі собі подвійні провокації.

Навіть страшно уявити, скільки часу потрібно для розмінування...

На першочергову активну фазу знадобиться від 3 до 5 місяців – йдеться про розмінування морських шляхів. Як каже командувач ВМС ЗСУ, віцеадмірал Олексій Неїжпапа, море – це не паркан, це – дорога. І, відповідно, у першу чергу, як на фронті, треба розмінувати дорогу, щоб відбувалося постачання, щоб все працювало.

Потім основна фаза – 3-5 років необхідно для розмінування акваторії загалом. Море глибоке, широке, є над чим працювати. Після цього перейдемо у режим чергування, бо через шторми вибухові пристрої можуть спливати десятиліттями. От, після Першої та Другої світових воєн вже скільки часу минуло, а міни все ще знаходять...

Наразі Босфор, згідно з конвенцією Монтре, закрито для проходу військових кораблів… Але якщо уявити, що він раптом "відкриється" та через нього у Чорне море зможуть зайти російські бойові одиниці, які наразі перебувають у інших морях? Які наслідки це матиме для України?

У нас вибір невеликий – будемо далі топити російські кораблі. Так, багато чого залежить від рішень наших партнерів. І що до Босфору, і що до надання допомоги, технологій і навіть зв’язку. От, ходять чутки про скандал з нібито відключенням власником компанії системи супутникового зв'язку, що свого часу фактично не дало нам потопити російський флот. Я нічого не стверджую, але деякі джерела кажуть, мовляв, відома особа просто вимкнула тумблер. Не знаю, наскільки ця історія правдива, але це той випадок, коли одна людина може вирішити долю цілого флоту (у вересні Інтернет-мережами ширилась інформація, що нібито глава SpaceX Ілон Маск заблокував супутниковий зв’язок Starlink над деякими окупованими районами України. Зокрема, йшлося про схід та 100 кілометрів від узбережжя тимчасово окупованого Криму, – УНІАН).

Ми не збираємося зупинятися. Звісно, ворог у нас серйозний, потужний, недооцінювати його у жодному разі не можна. Мене, чесно кажучи, дуже пригнічує, коли хтось недооцінює наш флот: "Та який там флот в Україні...". Ці люди просто не розуміють, або мають обмаль інформації… Так само я не люблю, коли кажуть, що у росіян "недофлот". Насправді там потужне корабельне угруповання, у них є підводні човни та ще багато чого, включаючи дельфінів (сміється). Проте одного дня так званий Кримський міст впаде, і Крим буде українським.

Лариса Козова

Лариса Козова

УНІАН в Google News