Росіяни намагаються вдихнути друге життя у застарілі радянські ракети, встановлюючи ПЗРК на дрони типу "Гєрань‑2". Ідея виглядає гучно, але на практиці має серйозні технічні обмеження. Колишній інженер-випробувач конструкторського бюро "Антонов" Костянтин Криволап розповів УНІАН, чи створить ПЗРК на борту шахедів перелом у повітрі та що може дійсно посилит небезпеку для України.
Наскільки серйозною є загроза модифікації "Гєрань-2" із ПЗРК на борту для нашої авіації? Чи можна говорити про якусь суттєву зміну балансу сил в повітрі через ці оновлення?
У росіян є запаси зброї, які вони бажають якось використати. Це старі радянські ракети Х-66, які вони намагалися імплементувати в "Шахед". І головка самонаведення цих ракет точно робилась ще на "Арсеналі". Інакше кажучи, росіяни взяли цю ракету, причепили до "Шахеда" і вирішили, що таким чином наші літаки будуть це бачити і будуть "шарахатись", не будуть близько підлітати.
Наші фахівці одразу звернули увагу: йдеться про надзвичайно застарілий зразок озброєння. Це ракета радянських часів, настільки стара, що її використовували ще у В'єтнамській війні. У свій час цією ракетою оснащували майже всі радянські винищувачі, тому таких боєприпасів було вироблено дуже багато, їх багато як у Росії, так і в Україні. Це ракета класу "повітря-повітря" розрахована на ураження цілей на відстані до приблизно 25 кілометрів.
Кут захоплення цілі головкою самонаведення становить близько 12 градусів, тож ефективне застосування ракети можливе лише тоді, коли носій точно знає, де перебуває ціль, і може постійно коригувати курс, "підводячи" ракету до потрібного напрямку. І потім, після пуску цієї ракети, треба супроводжувати цей пуск. Я вже не кажу про складнощі, які пов'язані з тим, що цю ракету треба якось імплементувати до "Шахеда". Треба якось зробити пускові налаштування: не тільки механічні, а й електричні, тому що ця ракета летить, керуючись від самого літака, в даному випадку "Шахеда".
І наші фахівці, коли на все це подивилися, прийшли до висновку, що росіяни щось хочуть зробити, хтось займається цією розробкою, вже освоїли якісь гроші, але суттєвої шкоди вони нам завдати не можуть.
По-перше, щоб ракета взагалі змогла вразити ціль, носій має потрапити у дуже вузький сектор захоплення - як я вже сказав - близько 12 градусів. По-друге, для ефективної роботи ракеті потрібне постійне супроводження цілі, а це вже означає використання радіолокаційних станцій. А де на "Шахед" можна поставити радіолокаційну станцію?
Тому українські військові поставилися до цієї "інновації" доволі скептично. А потім з'являється оця ПЗРК. Це більш самостійна зброя, вона не так прив'язана до літака.
Але вона все одно повинна захопити ціль інфрачервоною головкою, і потім може до цієї цілі йти. Але її спочатку треба "спіймати" як приціл. До того часу, поки ти не спіймав її, ці два об'єкти: і об'єкт враження і саме ПЗРК, вони існують в окремих всесвітах. А захват може бути ефективним десь на відстані 7 км. І на дистанції близько 10 кілометрів це можливо лише за умови прямої видимості. Втім навіть за формально прямої траєкторії ціль стає складно чітко розпізнати й утримувати в полі наведення.
Саме тому ймовірність того, що український літак або гвинтокрил випадково потрапить у такий вузький "промінь" наведення, є вкрай низькою.
Як впливає встановлення ПЗРК на дальність, маневреність, точність ураження "Шахеда"?
Ця установка зменшує дальність однозначно, але тут вже немає бойової частини і "Шахед" сам по собі - просто літальний апарат, який є носієм цього ПЗРК. Тобто про точність мови не йде. Насправді цей дрон просто летить за заданими координатами. Якщо ж він обладнаний засобами зв’язку, його теоретично можна використовувати в режимі FPV - коли оператор бачить картинку й керує апаратом у реальному часі.
Саме ПЗРК - це, на мою думку, дурниця. Це не буде працювати. Але якщо зважати на те, що росіяни роблять межзв'язок, тобто зв'язок між окремими апаратами... Якщо росіянам вдається забезпечити стабільну передачу щонайменше двох каналів зв’язку, достатніх для повноцінного керування дроном, то такі апарати вже можуть діяти на відстані до 200 кілометрів. Ми вже бачили це під час ураження пасажирського потяга поблизу Коростеня. Також був зафіксований удар по ешелону з пальним на межі Сумської та Чернігівської областей. Тоді дрон влучив у локомотив, після чого весь поїзд добили "Шахедами".
Це свідчить про те, що росіяни дедалі активніше використовують різні типи зв’язку, які дозволяють керувати дронами в режимі FPV. І саме це є найбільш небезпечним.
Встановлення ПЗРК на дрон, яке скорочує дальність польоту з умовних 2,5 тисячі до 2 тисяч кілометрів, принципового значення не має.
Чи високо або низько літають дрони з ПЗРК на борту? Як установка впливає на швидкість БпЛА?
Обмежень немає, вони можуть підійматися, думаю, на 3-4 тисячі метрів спокійно. Літати "Шахеди" здатні зі швидкістю від 130 до майже 180 км. Якщо буде встановлено ПЗРК, то буде не 180, а 160 км. Це не суттєво. Головне - це, ще раз підкреслюю, наявність зв'язку і можливості керування напряму в режимі FPV, керувати шасі. Оце загроза серйозна.
На що нам треба "натиснути", аби збивати оздоблені ПЗРК "Шахеди"?
Я часто говорю про легкомоторну авіацію, але в будь-якому випадку ключовим для нас залишається питання виявлення й детекції дронів - звідки саме заходять ці "Шахеди".
Зараз ситуація виглядає так: дрони з’являються в одній точці, зникають, потім знову фіксуються. Інформація надходить із різних джерел: хтось помітив із дороги, Петро із окопу, хтось передав повідомлення зі свого сектора - цілісної картини немає.
Нам же потрібен постійний і безперервний огляд повітряного простору. Для цього потрібно використовувати, зокрема, приймальні аеростати, які можна підіймати на значній відстані від лінії кордону або зони бойових дій - орієнтовно за 200 кілометрів, а то й 500. Вони можуть тривалий час перебувати в повітрі на невеликих висотах і забезпечувати стабільне спостереження.
Друге - легкомоторна авіація, яка ефективно виявляє дрони-розвідники. Немає розвідників - немає й точних ударів по цілях.
Попри четвертий рік війни й те, що ці дрони застосовують із осені 2022 року, такої концепції досі немає. Тому що як боротися з ракетами - про це є підручники, є відповідні нормативні документи, які розповідають, як розгортати радіолокаційну станцію тощо. А як воювати з "Шахедами" ніде не написано.
Якщо зламаємо цей підхід, будемо захищатися від "Шахедів". Якщо не зламаємо, не будемо. Зараз росіяни використовують легкомоторну авіацію для збиття наших дронів, які долітають до Москви і в інші міста.
Поки що росіяни застосовують для цього не підготовлені літаки, але найближчим часом можуть перейти на літаки типу C-172. І наші літаки і наші БПЛА взагалі перестануть літати до Москви. Росіяни крадуть наші ідеї, легкомоторну авіацію використовують, а ми стоїмо.
Костянтин Криволап - український військовий аналітик і авіаційний експерт. Він здобув відомість як коментатор та фахівець із питань повітряної оборони, авіаційної техніки та війни.
Раніше працював інженером з випробувань у конструкторському бюро «Антонов». Наразі публікується як автор статей на теми безпеки, війни і авіації на різних новинних та експертних платформах.
