ЄС чи РФ: у який бік прямуватиме Молдова після виборів президента

Молдова на порозі президентських виборів та референдуму щодо вступу до ЄС. УНІАН дізнавався про передвиборчі настрої у сусідів, які шанси на перемогу має чинна президентка та про спроби РФ вплинути на ситуацію.

Молдова – не просто сусідня нам держава. Під час російської агресії спільний кордон з нею для українців має важливе логістичне значення, адже один із найближчих міжнародних аеропортів - в Кишиневі, і є зручним транспортним хабом для українців на шляху до Європи та Азії.

Як і Україна, Молдова має пострадянське минуле. А нині так само претендує на членство в Європейському Союзі (хоча остаточно з вектором розвитку громадяни Молдови ще мають визначитися на референдумі). Плебісцит запланований одночасно з президентськими виборами – 20 жовтня.

Наразі ж триває реєстрація кандидатів у президенти, та боротьба політичних сил за майбутні голоси громадян. І, як і свого часу в Україні, впливати на це намагається Росія, яка не полишає спроб контролювати країни пострадянського простору.

Парад кандидатів

Міжнародний республіканський інститут (IRI) в липні 2024 року провів опитування громадської думки, згідно з яким чинна президентка Молдови Мая Санду (представляє партію "Дія і солідарність" (PAS)) має найбільшу підтримку громадян країни – на рівні 36%. Водночас вона має і високий антирейтинг.

Наступним по популярності після Санду в опитуванні IRI є колишній президент Молдови та лідер Соціалістичної партії Ігор Додон. Але і він має високий антирейтинг. Можливо, через це він оголосив, що не братиме участі в президентських виборах, висунувши кандидатом від своєї партії колишнього генерального прокурора Олександра Стояногло.

Цей кандидат в опитуванні IRI взагалі не фігурував. Але назвати його "темною конячкою" не вдасться – Стояногло відомий в Молдові тим, що, свого часу, проти нього порушили кримінальну справу за звинуваченням у корупції і він був звільнений з посади.

"В цьогорічній президентській виборчій кампанії Додон зрозумів, що може втратити покровительство, а відтак і ресурси Москви, якщо своєю участю у виборах призведе до поразки російської колони в Молдові. Він вчасно висунув альтернативу, яка мала набрати на себе рейтинг соціалістів", - зазначив політтехнолог, керуючий партнер компанії PGR Consulting Group LLC Руслан Рохов.

Ще одним опонентом Санду може стати колишній прем'єр-міністр Іон Чіку з Партії розвитку та консолідації Молдови, який належить до центристських політсил. Чіку вже заявив, що бойкотуватиме референдум про вступ Молдови до Європейського Союзу.

І також доволі відомий кандидат – Ренато Усатий, представник партії "Наша партія", який мав бізнес у Російській Федерації.

Особливістю цьогорічних виборів у Молдові є велика кількість тих, хто заявляє про свою участь у президентських перегонах. Принаймні у місцевих медіа фігурують 17 потенційних кандидатів.

Однак ще одне нововведення – тестування кандидатів у президенти на знання державної мови – може "зрізати" з перегонів деяких з них. Приміром, як повідомляло молдовське видання NewsMaker, 24 серпня Центральна виборча комісія Молдови відмовилася зареєструвати ініціативну групу Людмили Корсун саме тому, що вона на засіданні ЦВК не змогла спілкуватись державною мовою, заявивши, що лише її вчить. Вона 20 років прожила за кордоном, хотіла брати участь у президентських виборах як незалежний кандидат, і відома підтримкою російського диктатора Володимира Путіна.

Екс-депутат парламенту Молдови Кирило Моцпан у коментарі УНІАН зазначає, що конкуренти Маї Санду на президентських перегонах – доволі слабкі. Проте падіння її популярності (зокрема через невиконання обіцянок та економічні проблеми в країні) може вплинути на ситуацію, і вибори навряд відбудуться в один тур.

Також підвищує шанс на два тури велика кількість кандидатів на лівому та на правому флангах, адже другорядні кандидати можуть зняти свої кандидатури на користь більш сильного.

"Стратегією Кремля буде виведення в другий тур менш афілійованого до себе фаворита, якого у другому турі мають підтримати всі колони Москви. Тобто, різні колони будуть конкурувати до останнього, щоб цим новим фаворитом Москви став їх ставленик", - зазначає Руслан Рохов.

Крім того, наявність багатьох кандидатів спонукає думати про технології розпорошення голосів електорату.

Є, за що боротись

Ще один момент, на який варто звернути увагу: президентські перегони в Молдові – лише "репетиція" парламентської кампанії, запланованої на 2025 рік.

"Президентська посада в нас не головна, основна боротьба буде на парламентських виборах. Тому частина кандидатів прагне перевірити себе перед парламентською кампанією, за підсумками якої правляча партія Маї Санду може втратити більшість у законодавчому органі", - вважає екс-депутат парламенту Молдови Кирило Моцпан.

На думку керівника центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Кулика, проросійські кандидати можуть пожертвувати перемогою на президентських виборах аби на парламентських отримати більшість. І це може бути стратегією Москви під умовною назвою "грузинізація Молдови".

"У Грузії президент в опозиції до більшості у парламенті. Накладає вето на рішення законодавчого органу. Разом з тим, парламент ці вето регулярно долає. Тому президентом цілком можуть переобрати Санду. Однак у неї дуже мало часу для виправлення ситуації зі зниженням рейтингу власної політичної сили. Є складності з мобілізацією своїх прихильників", - підкреслив Кулик.

"Ми бачимо кандидатами людей, які так чи інакше мають звʼязки з Росією. Наприклад, Ірина Влах раніше працювала в структурах СНД, підприємець Ренат Усатий має теж російські звʼязки, зокрема, мав бізнес у РФ", - додає професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка Ігор Кондратьєв.

Зважаючи на усе це, можна спостерігати, як напередодні президентських виборів молдовське суспільство поділене ледь не 50 на 50. Половина воліють мати проєвропейський вектор розвитку, інша половина хоче підтримувати звʼязки з Росією. Тож важливими будуть явка на вибори і участь у голосуванні насамперед молоді та діаспори.

Жителька Кишинева, журналістка-розслідувачка Адела Шевчук звертає увагу, що на виборах 2020 року в голосуванні взяли участь 1,6 млн виборців, з яких 270 тисяч голосували за кордоном.

"Це досить велика кількість, яка може мати вплив і на цих виборах", - вважає журналістка.

На думку Кондратьєва, ймовірно, проєвропейські сили робитимуть все можливе, аби привести молодих громадян Молдови на виборчі дільниці, а проросійські сили навпаки – використовуватимуть свої способи впливу, щоб цього не допустити й мобілізувати старше покоління.

Тактика Кремля

Росія дійсно веде проти Молдови гібридну війну, яка особливо посилилася після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Щоб зменшити вплив Москви, Молдова впродовж двох років закрила кілька російських та проросійських телевізійних каналів і десятки веб-сайтів. Також була заборонена проросійська партія "Шор", очільник якої Ілан Шор був засуджений за шахрайство і відмивання грошей що отримала загальну назву "крадіжка мільярда", на 15 років, а зараз перебуває в РФ та просуває там прокремлівські наративи.

Проте навіть це не допомагає остаточно переконати частину населення Молдови у важливості саме європейського вибору. Переконатись в цьому кореспонденту УНІАН довелося особисто. Дорогою з аеропорту до залізничного вокзалу в Кишиневі таксист старшого віку, як більшість представників цієї професії, розповідав усі подробиці місцевого життя. Слухаючи його, можна зробити висновок, що основним джерелом інформації для цього чоловіка є російські чи проросійські медіа.

Посудіть самі: він вважає, що жити в Молдові складно, бо все занадто дорого, висока інфляція, "всі міністри, чиновники крадуть", а в тюрмах доводиться сидіти "простій людині". Також за його словами, Молдова може розпочати війну з… Росією. Принаймні, йому здається, що президентка все для цього робить. І хоча політикою таксист, з його слів, не цікавиться, сказати, "хто правий, а хто винен у війні в Україні", він не може.

На жаль, його слова віддзеркалюють думки і настрої частини суспільства Молдови, що й досі залишається під впливом проросійських наративів.

Заступник виконавчого директора, директор Програми регіональних ініціатив та сусідства Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук в розмові з УНІАН зазначив, що Росія в поширенні своїх меседжів у Молдові робить ставку на російськомовне населення. При цьому, йдеться не лише про російську нацменшину, а й українську та гагаузьку. І кожній з них Росія пропонує "свої" меседжі. Приміром, для Гагаузії - обіцянки дешевого газу та вигідних квот на сільгосппродукцію.

"Молдова зробила далекоглядний крок, припинивши трансляцію російських телеканалів. Однак телебачення вже не є основним джерелом інформації, а соціальні мережі не мають обмежень", - констатує він.

Місцеві жителі отримують інформацію з Телеграм-каналів, YouTube тощо, які не контролюють поширення пропагандистських повідомлень. Як зазначає Герасимчук, серед основних російських наративів під час президентської виборчої кампанії в Молдові домінують антиєвропейські, зокрема, про знищення сільського господарства країни у разі вступу до ЄС.

"Це - неправда. Молдова, не будучи членом Євросоюзу, вже доволі успішно переорієнтувалася на європейський ринок та експортує продукцію в Європу", - зауважує він.

Інший меседж, що нагнітається, - це страх війни.

Основний споживач наративів російської пропаганди – старше покоління в Молдові. Вони російськомовні, тож споживають та сприймають російські новини. Однак переконувати їх в перевагах євроінтеграції намагаються власні діти.

Екоактивістка Вікторія Новак розповіла УНІАН, що, отримавши економічну освіту в Бухаресті (Румунія), не залишилася за кордоном. Вийшла заміж у Молдові, разом із чоловіком веде соціальний бізнес, який має європейську підтримку. За її словами, молодь, яка навчається за кордоном, частіше подорожує, розділяє європейські цінності і принципи життя та хоче, щоб Молдова була частиною ЄС. Молоді люди в країні орієнтовані на новинний контент з інтернету, частіше говорять румунською та англійською, а російську мову переважно не знають.

Вікторія розповідає, що її батьки, як інші люди старшого віку, більше дивляться телебачення та читають газети.

"Перед виборами зʼявляється багато партійних газет. Я теж іноді їх проглядаю, і ми дискутуємо. Приводжу аргументи та прагну бути переконливою", - наголошує Вікторія.

Натомість місцева студентка Анастасія Герман зауважує, що раніше дивилася російський контент у соцмережах. І попри те, що в університеті вивчає дію пропаганди, сама помічала, що в якийсь момент втрачається контроль. Часто пропаганда завуальована так майстерно, що зрозуміти, що ти потрапив на "гачок", можна тільки завдяки спеціальним знанням та навичкам. Тож зараз дівчина запевняє, що надає перевагу англомовному контенту.

Вибори в Молдові важливі для України

Як розповідає журналістка-розслідувачка з Кишинева Адела Шевчук, результат президентських виборів впливатиме на розвиток подій щодо вступу Молдови до ЄС. Проте, євроінтеграція Молдови важлива і для України.

"Молдова важлива для України як партнер і союзник на європейському шляху, який долати краще разом, ніж поодинці", - вважає професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка Ігор Кондратьєв.

Так само разом легше розв’язувати проблему російського анклаву на території Молдови – невизнаного Придністровʼя: "ПМР несе загрозу як Молдові, так і Україні. Ймовірно, у Путіна був план створити сухопутний коридор до Придністровʼя через захоплення Одеси… Хоча цей план реалізувати не вдалося, у Придністровʼї є російські війська, і ще це база для дій ФСБ…"..

На його думку, невизнана республіка уможливлює вплив у Молдові проросійських сил, а наявність російськомовного населення, сильна присутність афілійованої російської православної церкви створює підстави для нестабільності.

"У Молдові, внаслідок політики попередніх президентів, немає військового потенціалу, тому Україна, теоретично, могла б після війни допомогти миротворчим контингентом сусідам. Щоб не мати потенційно небезпечної території і точки напруження в регіоні", - наголошує Кондратьєв.

Таким чином, президентські вибори в Молдові, за своїм значенням, будуть дійсно історичними. І громадянам, які будуть робити вибір на тлі агресії Росії проти України, варто пам’ятати: не можна прагнути жити за європейськими стандартами, думаючи та діючи за російськими звичками.

Ірина Синельник

УНІАН в Google News