Рідкісна свиня від Трампа: війна в Ірані послаблює Україну та Захід і посилює Росію

Замість "маленької переможної війни" в Ірані Трамп та увесь світ отримали стрибок цін на нафту, газ і пальне. "Рахунок" за цю кампанію вже сплачує увесь світ, і він буде зростати. Натомість Росія хизується нафтовими прибутками, що рятують її хитку економіку від краху.

28 лютого 2026 року розділило світ на "до" та "після". В цей день США та Ізраїль розпочали військову кампанію проти Ірану. Перші прагнули швидко взяти під контроль іранські нафтові ресурси та, якщо не диктувати, то принаймні суттєво посилити вплив на ціни на нафту, другі ж - послабити Іран та його проксі на кшталт "Хезболли".

Втім, військова кампанія показала американцям, що Іран - це далеко не Венесуела. І замість додаткових мільйонів барелів іранської нафти США, а разом з ними увесь світ, включно з Україною, отримали стрибок цін на нафту, паливо, продукти. І цей дощ, певно, надовго.

Очільниця МВФ Крісталіна Георгієва зазначала, що навіть за гіпотетичного сценарію - якщо війна в Ірані звершиться вже завтра, - світова економіка не повернеться до того стану, в якому була до кінця лютого, ніби за помахом чарівної палички.

"На відновлення знадобиться чимало часу", - заявила вона.

Світова паливна криза

Першим та найболючішим наслідком для світу від війни в Ірані стало стрімке зростання цін на нафту, які в ніч на 2 березня - першу торговельну сесію на біржах після старту "Епічної люті" - підскочили одразу на понад 20 доларів - до більш ніж 90 доларів за барель. І це був лише початок. Наприкінці березня котирування наближалися до позначки у 120 доларів за барель.

Це потягнуло за собою і вартість пального у більшості країн світу. Як повідомляв директор консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн, за підсумком першого тижня військової кампанії вартість дизельного палива, наприклад, у Німеччині та Нідерландах зросла на 16 гривень, а у Польщі - на 15 гривень. Не залишилися осторонь стрибка цін і самі США. Там вартість бензину та дизелю сягнули історичних сезонних максимумів. За даними Американської автомобільної асоціації, середня ціна бензину 13 квітня становила 4,12 долара за галон (або близько 45 гривень за літр).

Не оминув стрибок цін на пальне і Україну. Вартість дизельного палива на АЗС пробила позначку у 90 гривень за літр, наближаючись до 100-та. Літр бензину - впевнено прямував до 90 гривень.

Останніми тижнями, на тлі хаотичних перемовин про можливе завершення війни в Ірані, тренд трошки загальмував, світові ціни пішли донизу, і, відповідно, пальне в Україні почало дешевшати. Проте ціни досі зберігаються на значно вищому рівні, ніж були до "Епічної люті" Трампа. 

І все ще досі може швидко змінитися - у будь-який момент на Близькому Сході замість дипломатії може знову активно заговорити зброя.

"Якщо не буде домовленості [щодо мирної угоди] - почне вибухати багато бомб", - сказав президент США Дональд Трамп.

Глухий кут перемовин вже знову підштовхнув світові ціни на нафту до позначки понад 100 доларів/барель. Станом на 27 квітня, Brent знову торгувався по майже 102 долари за бочку.

Деякі аналітики прогнозують навіть 200 доларів. А такі розцінки на світовому ринку швидко відобразяться на стелах українських АЗС новими рекордами. За інформацією ЗМІ, ризики стрибка цін на нафту до 200 доларів начебто обговорювали навіть в адміністрації американського президента.

Паливний експерт, засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін не відкидає суттєвого зростання цін на нафту та котирувань газойлю, які напряму впливають на розцінки на українських АЗС. Він пояснює, що все буде залежати від того, як буде діяти Тегеран та його союзники, а також - чи зважаться США на наземну операцію в Ірані.

"Це буде залежати від того, чи буде ескалація з боку Ірану, чи вдарять вони та їхні союзники по порту Янбу у Саудівські Аравії [важливий нафтоекспортний порт, який дозволяє постачати нафту в обхід заблокованої для більшості суден Ормузької протоки]. Важко сказати, який буде ціновий ефект, але зрозуміло, що дешевшати в такому разі нічого не буде", - зауважив експерт.

Він додає, що в разі такого розвитку подій стрибок цін на АЗС до позначки у понад 100 гривень за літр - цілком реалістичний сценарій.

Льоушкін попереджає, що затягування бойових дій на Близькому Сході і, як наслідок, обмеження постачання нафти та газу на світовий ринок суттєво ускладнить для України пошук дизельного палива та газу на ринку. За такого сценарію їх доведеться збирати по крихтах і за будь-якою ціною.

"Ми раніше їздили до Румунії за газом. Але останнього разу ми їздили за газом в Албанію, майже до кордону з Грецією. Це дуже дорога логістика. А ближче ніде немає. Наступного разу, ймовірно, поїдемо до Туреччини сухопутним коридором", - розповідає експерт про пошуки ресурсу під час активної фази бойових дій на Близькому Сході.

Він додає, що в разі реалізації такого сценарію, Україна ризикує зіткнутися з логістичною кризою. Справа в тому, що на малих обсягах буде економічно недоцільно використовувати великі кораблі, і паливо доведеться возити бензовозами, для яких бракує водіїв.

Проте навіть якщо уявити, що Іран та США вже завтра домовляться про мир, і найдешевший маршрут постачання нафти з країн Перської затоки знову запрацює на повну потужність, не варто розраховувати на те, що ціни на нафту та пальне, немов за помахом чарівної палички, повернуться до попередніх значень. Країнам Перської затоки потрібен час для того, аби відновити видобуток нафти до рівня, який був до початку війни. Плюс, невідомо, в якому стані буде на той час їхня нафтогазова інфраструктура.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин у розмові з УНІАН зазначає, що в разі відкриття Ормузької протоки, за найоптимістичнішого сценарію, нафтові ціни можуть відкотитися до 70 доларів за барель. Для України такий сценарій гарантує новий виток зниження цін на АЗС, однак не одномоментно, а щонайменше після продажу старих запасів, придбаних за більш високими цінами.

Втім, зміна цінників на стелах АЗС - це лише верхівка айсбергу. Адже подорожчання пального по всьому світу призводить до маси проблем - зокрема, зростання цін на продукти харчування. Через брак авіаційного палива менш доступними стають подорожі.

Шок для світу і наслідки для України

Стрибок цін на пальне розігнав інфляцію у світі. Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання світової економіки до 3,1% через ситуацію на Близькому Сході та підвищив прогноз інфляції до 4,4%. Президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі наприкінці квітня попередив про стрибок цін на продукти харчування в разі затягування війни на Близькому Сході через перебої з постачанням добрив.

Авіакомпанії масово скасовують рейси та підвищують вартість квитків. Зокрема, KLM Royal Dutch Airlines, національний авіаперевізник Нідерландів, скасує 160 рейсів протягом наступного місяця в і з аеропорту Амстердама Схіпхол. Також про скасування 20 тисяч рейсів заявила німецька Lufthansa.

У Європейській комісії закликають громадян країн-членів блоку зменшити споживання пального та працювати з дому.

Україна теж не стоїть осторонь глобальних трендів.

Андрій Шевчишин у розмові з УНІАН зазначає, що ціна на нафту близько 90 доларів за барель означає, що з економіки України буде вимиватися додатково 2,7 мільярда доларів - тобто 1-1,5% ВВП. Тоді як інфляція зросте на додаткові 2,2%.

"І десь ще 2,5% - це непрямий вплив через зростання вартості постачання товару, зростання вартості врожаю через зростання собівартості що буде закладатися у ціну продукції", - зауважив експерт.

Найбільше зростуть ціни на агропродукцію. Експерт пояснює, що зросли ціни на добрива та дизельне пальне, частка яких у собівартості аграрної продукції становить до 35-40%.

"Це відбувалося в найгірший момент - коли йде посівна у аграріїв. Навіть якщо ціни на нафту та пальне відкотяться назад, в них буде висока собівартість продукції, і вони будуть намагатися реалізувати її за високими цінами", - зазначив експерт.

Як розповідав УНІАН заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, збільшення витрат аграріїв може призвести до зменшення обсягів зібраного врожаю.

"Порівнюючи ціну на паливо до посівної кампанії, і ціну на паливо сьогодні - вона фактично зросла майже на 69%... Та сама ситуація з цінами на добрива. Азотна група на 34-35% вища від минулого року", - зазначав він.

Крім того, на ціну продуктів в Україні вливають і внутрішні чинники - як-то закінчення овочів старого врожаю чи кризові явища у галузях - передусім, у галузі тваринництва. Тому, за прогнозом Марчука, вже найближчим часом м’ясо в Україні може подорожчати в межах 5-7%, а овочі борщового набору і молочні продукти - на 10%.

І це далеко не всі неприємні сюрпризи. Після початку військової кампанії в Ірані різко подорожчав газ у Європі, звідки його імпортує Україна. Андрій Шевчишин не виключає, що в разі збереження цін на поточному рівні, Україна буде вимушена підвищити тарифи на газ для населення, аби компенсувати витрати бюджету. А це, у свою чергу, призведе до додаткового зростання інфляції. 

А це тільки прямі втрати. Свіжий прогноз МВФ передбачає, що ВВП країн Близького Сходу та Північної Африки, куди Україна постачає збіжжя і металопродукцію, зросте лише на 1,5% замість попередньо прогнозованих 4%. А це вже може відобразитися на показниках українського експорту та, відповідно, валютній виручці нашої держави.

Іншим негативним наслідком від війни на Близькому Сході стали шалені валютні коливання - внаслідок чого, долар та євро неодноразово встановлювали історичні рекорди щодо гривні. Але є й позитивна новина: все найгірше для гривні на валютному ринку - вже позаду, вважає фінансовий аналітик.

"Головне пікове навантаження через ажіотаж ми вже пройшли у березні, коли курс гривні до долара перевищив позначку 44 гривні за долар. Бізнеси та мережі вже переключилися на нові ціни", - зауважив Шевчишин.

При цьому аналітик звертає увагу, що навіть в разі відновлення повноцінного судноплавства Ормузькою протокою, не варто сподіватися на повернення колишніх цін на усе, що встигло подорожчати.

"Імпульс був заданий. Проблематика аграріїв, які зайшли з високими цінами, вже буде переноситися. Ціни перевізників вже в касі. Ніхто не буде знижувати вартість проїзду. Нехай це не буде 2,2%, але умовні 1,5% це додасть до річної інфляції", - підкреслив він.

Втім, поки до повноцінного миру на Близькому Сході дуже далеко. Проте навіть за найпесимістичнішого сценарію - якщо гаряча фаза війни в Ірані триватиме - Шевчишин не вірить, що нафта надовго затримається на позначці у 200 доларів за барель, оскільки наслідки для світової економіки будуть руйнівними.

"200 доларів - це буде катастрофічний шок. Навіть при ціні 100-110 доларів ми бачимо шок в країнах Азії. Якщо ми піднімаємо планку до 200 доларів, то це означає, що світова економіка переходить в глобальну довгострокову кризу. І в цій кризі страждають всі: і США і Європа, і Китай. Звичайно, це зачепить і Україну", - зауважив експерт.

Проте якщо хтось втрачає на війні, то хтось на ній і заробляє. Окрім нафтових компаній та торгівців зброєю це, зокрема, "країна-бензоколонка" - Росія.                                                                                                                         

Додаткові нафтодолари рятують, але не радують

Ще наприкінці 2025 року російський Центробанк визнав, що російська економіка ризикує перейти до падіння. Зросла кількість збиткових компаній у будівельному, транспортному і нафтогазовому секторах. Не кращим чином почувала себе ще одна важлива годівниця російського бюджету -металургія. Частина російських підприємств вимушено скорочували робочий тиждень.

Нафтогазові доходи країни-агресорки завдяки падінню цін на нафту (яке тривало до початку війни в Ірані), результативним атакам українських дронів і санкціям протягом 2025 року стрімко падали, а дефіцит бюджету стабільно зростав. За підсумками минулого року надходження від ключового джерела доходів російської скарбниці скоротилися на 24%, до 8,48 трильйона рублів - мінімуму з ковідного 2020 року.

У лютому 2026 року, менше ніж за місяць до початку війни на Близькому Сході, агентство Reuters зазначало, що фінансові резерви для покриття дефіциту бюджету Росії можуть вичерпатися до кінця року.

Однак Трамп, розпочавши війну в Ірані, фактично відтермінував крах російської економіки. Доходи Кремля від експорту нафти, за даними Міжнародного енергетичного агентства, у березні подвоїлися і сягнули 19 мільярдів доларів. Це сталося не в останню чергу завдяки рішенню США про тимчасове скасування санкцій проти російського "чорного золота".

Наразі російський нафтовий сорт Urals торгується на найвищих рівнях з літа 2022 року. Якщо з початку 2026-го і до старту "Епічної люті" Трампа російська нафта торгувалася по 45 доларів за бочку, то тепер її ціна перевищує 90 доларів.

Андрій Шевчишин нагадує, що у російський бюджет закладалася ціна Urals на рівні 59 доларів за барель. А отже її подорожчання до 90 доларів означатиме збільшення бюджетних доходів РФ приблизно на 50%.

За підрахунками експерта, до кінця 2026 року Росія заробить додатково 16 мільярдів доларів - за умови збереження поточних цін, і якщо працюватимуть усі ключові порти. Разом з тим, з цих коштів лише половина піде до бюджету, а решта - на розвиток нафтових компаній.

Втім він не виключив ухвалення законопроєкту, який передбачатиме додаткове оподаткування нафтовиків, яке вони "зобов’язані будуть здати в касу" - у такому разі всі 16 мільярдів доларів надійдуть до російського бюджету.

За даними Bloomberg, російські чиновники дійсно розмірковують над запровадженням податку на непередбачені прибутки для окремих сировинних компаній і банків, ймовірно сподіваючись на продовження та посилення нафто- та газодоларового дощу.

"Але, можливо, такий законопроєкт і не знадобиться. Згадайте зустріч Путіна з підприємцями, коли один з учасників заявив про готовність здати додаткові гроші", - розмірковує Шевчишин.

Енергетичний експерт Геннадій Рябцев у розмові з УНІАН додає, що з початку військової кампанії в Ірані нафтогазові доходи Росії склали понад 10 мільярдів доларів. За його словами, стрибок цін на нафту знижує ймовірність того, що Кремль вже зараз почне відчутно "затягувати паски", як прогнозувалось раніше.

"Зростання цін на нафту може дозволити Росії продовжити війну в Україні, не проводячи секвестр бюджету", - зазначив він.

І це не єдині гарні новини для росіян. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко додає, що завдяки відновленню транзиту російської нафти трубопроводом "Дружба" до Угорщини та Словаччини Росія додатково зароблятиме 400 мільйонів євро на місяць. Та й інші країни ЄС поки не сказали остаточного "прощавай" російському "чорному золоту". Втім топ-посадовці блоку запевняють, що ЄС, як і планувалося, заборонить імпорт російської нафти до кінця 2027 року.

Щодо газу вже навіть було зроблено перший крок - з 25 квітня ЄС заборонив закупівлю "блакитного палива" окупантів за короткостроковими контрактами. Для довгострокових контрактів ще є час до кінця року. Хоча блок залишив для себе лазівку - це рішення може бути скасовано у разі, якщо енергетична безпека Європи опиниться під загрозою.

Проте навіть попри високі ціни на нафту та сприятливу ринкову кон’юнктуру, російська економіка досі переживає не найкращі часи.

Колишній член Ради НБУ Віталій Шапран зазначає, що хоча у квітні російський уряд отримає близько 1 трильйона рублів нафтогазових доходів, що вдвічі більше, ніж в середньому за попередні місяці - дефіцит бюджету РФ у кілька разів більший.

"Додаткові доходи бюджету не зігріли душу диктатора, бо за перший квартал дефіцит федерального бюджету склав 4,6 трильйона. І хоча цифри дефіциту консолідованого бюджету за перший квартал уряд РФ приховує, але відомо, що вже за перші 2 місяці він становив близько 6 трильйонів рублів. Російські регіони, які раніше генерували профіцит, почали 2026 рік з генерації дефіциту, причому з космічною швидкістю. Тож квітневий трильйон рублів для путінського бюджету - то як лікувати кульове поранення подорожником", - зауважив експерт.

Російські чиновники публічно визнають, що з економікою далеко не все гаразд. Ситуація в зараз є складнішою, ніж у останні роки, через сильний рубль, високі процентні ставки, дефіцит робочої сили та бюджетні обмеження, визнав міністр економіки Росії Максим Решетніков.

"Наші поточні дані свідчать, що ці резерви значною мірою вичерпано. Це дійсно так, і макроекономічна ситуація є значно складнішою", - зазначив він. 

Хоча, очевидно, зростання нафтогазових доходів дозволяє окупантам відтермінувати безславний кінець своєї хиткої економіки і дає додатковий ресурс на продовження російсько-української війни. І чим довше триватиме безглузда авантюра Трампа - тим впевненіше почуватиметься його "друг" Путін.

…Військова кампанія США в Ірані замість очікуваної американським політичним керівництвом швидкої перемоги принесла світовій економіці багатомільярдні втрати і нові цінові рекорди, тоді як заявлені цілі операції фактично досягнуті не були. Водночас "Епічна лють" дозволила збагатити світові нафтові компанії і підкинула Росії грошей на війну проти України.

І, на жаль, час вже не повернути назад. Якщо раніше аналітики називали 2026 рік умовною точкою неповернення для економіки Росії, то тепер прогнози змістилися - і воювати агресор зможе довше. Рано чи пізно цей колос на глиняних ногах все одно завалиться - проте тепер часу в нього стало більше. А дякувати за це можемо головному "миротворцю" світу - Трампу. 

УНІАН в Google News