Гетманцев розповів, як ставиться до тих, хто ухиляється від сплати податків \ фото УНІАН, Олександр Кузьмін

Голова комітету ВР з питань фінансів Данило Гетманцев: Для мене секта антиРРО і антивакцинаторів – це одне і те ж саме

16:40, 10.02.2022
17 хв. 4624

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів в інтерв’ю УНІАН про те, яким чином відбувається в Україні процес фіскалізації, про результати податкової амністії, про плани запровадити податок на видатки та зменшити податки на офіційні доходи для громадян.

Під Верховною Радою періодично мітингують фізичні особи-підприємці, які просять призупинити процес фіскалізації. Чи проводите ви з ними якісь переговори, чи чекаєте поки вони втомляться і розійдуться?  

Ніхто нічого не чекає. Система запрацювала з 1 січня 2022 року. Це вирішене питання. Реформа відбулася і крапка. Ніхто нічого не обговорює.

Будь-яка дискусія про те чи вводити, чи не вводити була завершена десь 1,5 роки тому. Я станом на зараз взагалі не вважаю її предметною, тобто вона з числа таких дискусій: чи треба сплачувати податки, чи не треба або чи треба вакцинуватися, чи не треба.

Для мене секта антиРРО і антивакцинаторів – це одне і теж саме. Вони навіть виходять разом. Це схожі за своєю ідеологією структури.

Щодо того, хто ініціює такі процеси. Це контрабандисти, конвертатори, тобто ті, хто заробляють на ухиленні від оподаткування, бо без реалізації товару в чорну не можливе ані системне ухилення від сплати ПДВ, ані контрабанда, і це - мільярди.

І саме тому ці люди зацікавлені в тому, аби все залишалося так, як є. Тому вони фінансують ці акції,  а також політиків, які з трибуни Верховної Ради відстоюють начебто інтереси ФОПів.

Чи стоять там ще люди, які зацікавлені в розхитуванні ситуації в країні? Я не переконаний в цьому. Але це питання до СБУ.

Мітинг ФОПів під Верховною Радою \ фото УНІАН, Дмитро Хилюк

Чи є у вас якісь докази стосовно тих процесів, які ви щойно описали?

На останній акції один з лідерів цієї секти вчиняв тяжкі злочини. Він закликав до штурму Верховної Ради. За що, я вважаю, повинен бути покараний відповідно до чинного законодавства.

Це точно не в інтересах ФОПів, бо переважна більшість вже встановила РРО. Ми маємо приблизно 350 тис. РРО, які встановлені ФОПами.

Те, що ми зараз з вами говоримо, про тих, хто залишився. Є неосвічені люди, які знаходяться в омані казок, в омані брехні. Нам не вдається достукатися до деяких з них, щоб пояснити безпечність РРО.

Ми просто повинні пройти цей шлях. І вони повинні пересвідчитися, що це дуже зручно.

Людей спеціально обманюють. Їм брехали два роки. Спеціально приходили на базари і розповідали, що їм треба встановлювати РРО, вести облік товарів, що їх штрафувати будуть за кожний крок. Усі ці казки вішали на вуха цим людям.

Тобто є просто проплачені люди, які є, на жаль, на кожній акції. А є ті, кого обманули.

На останній акції (25 січня – УНІАН) половина із 63 затриманих осіб навіть не була ФОПами.

Я хочу, щоб мою позицію почули усі громадяни, що вони мають право на фіскальний чек і їх права убезпечені з 1 січня 2022 року. Білий бізнес тепер працює рівно з усіма. А не хтось у темряві, а хтось чесно сплачує податки.

А ті, хто ще не встановив, мають або встановити, або припинити працювати.

А якщо частина ФОПів дійсно припинить працювати або піде у "тінь" через непогодження дотримуватися вимоги видавати фіскальні чеки?

Тільки ворог собі може у відповідь на просту норму видавати фіскальний чек покупцю позбавити себе бізнесу. Якщо людина ворог собі, я нічим не можу допомогти. Якщо людина не здатна сприймати норму, яка працює у всьому світі, то я можу лише виразити співчуття і порадити займатися чимось іншим, бо ця вимога є обов’язковою для всієї торгівлі. А погрожувати владі вчиненням злочину не треба. І боротися за право не сплачувати податки теж не треба, бо такого права немає. Ні в кого немає права не сплачувати податки.

У січні протягом певного періоду часу були збої у системі програмних РРО. Тепер підприємці бояться, що їм будуть нараховувати штрафи за не видання фіскальних чеків. Ви обіцяли прийняти спеціальний закон, який би скасував можливі нараховані штрафи для підприємців у січні. Зараз уже лютий. Верховна Рада пішла на карантин. Що робити ФОПам?

Жодної перевірки ФОПів в січні щодо не видання чеків не було. Тому штрафи не нараховані за січень. Для того, аби зняти будь-які питання, ми скасуємо взагалі штрафи за січень.

Коли скасуєте?

Чи в лютому, чи в березні, коли зможемо поставити це питання на голосування.

Я буду працювати над цим. Буду просити депутатів проголосувати за це.

Можна різне про мене говорити, але я ніколи не обманюю. Ні ФОПів, ні кого іншого. Усім говорив про свою позицію з самого початку. І як раз позиція скасувати штрафи за січень у мене є. І є позиція суттєво зменшити на 90% штрафи на увесь рік для тих, хто встановив РРО.

Чи були зроблені висновки щодо ситуації зі збоями, щоб надалі не допустити їх повторення, і ФОПи у разі таких неполадок були захищені.

ФОПи захищені були завжди. Проблеми зі збоями, які сталися лише в одного оператора протягом трьох днів, через що ЗМІ зробили величезну проблему, взагалі не існує. І я поясню чому.

Насправді ФОП, у якого немає інтернет-зв’язку (це не залежно від того чи збої оператора, чи у підприємця, чи навіть, якщо у податковій службі), то 36 годин можна працювати в офлайні. А потім, коли він під’єднується, всі ці чеки, які видавалися, відвантажуються на сервер податкової. Все. Проблеми взагалі не існує цієї.

Білий бізнес тепер працює рівно з усіма \ фото УНІАН (В'ячеслав Ратинський, Денис Прядко)

Держава намагається усі процеси максимально діджиталізувати, у тому числі видачу фіскальних чеків. Проте, враховуючи геополітичну напруженість і можливу загрозу з боку північного сусіда, чи є план "Б", як працювати ФОПам, наприклад, за умови відсутності інтернету протягом довгого періоду часу?

Якщо нападе північний сусід, то ми підемо захищати Батьківщину.

Ставити на одну площину фіскалізацію, антиофшорне законодавство чи щось інше разом з питанням захисту Батьківщини вважаю неправильним підходом.

До речі, якщо ми з вами говоримо про будь-яку найменшу загрозу війни, то навпаки ми повинні покращити адміністрування податків, а громадяни – повинні податки сплачувати в повному обсязі. І це буде той патріотизм, який кожний може зробити для захисту України.

Не кожен може боронити фізично, взявши зброю в руки, але кожен може і зобов’язаний сплачувати податки. І в цьому є справжній патріотизм.

Ви дозволили не використовувати РРО у своїй діяльності ФОПам першої групи, а також тим підприємцям, які працюють у сільській місцевості, але при цьому не реалізовують підакцизні товари. Ці підприємці можуть бути впевнені, що ви їх не будете фіскалізовувати найближчим часом і все залишиться, як є?

Так, звичайно. Поки ми такого навіть не розглядаємо.

Ми знаємо, що ви плануєте прийняти закон, який надасть можливість найманим працівникам, які додатково ще займаються певним бізнесом, наприклад, таксі, але не зареєстровані як ФОПи, працювати легально. Розкажіть детальніше про цю ініціативу.

Так, обговорюється така ініціатива. Хочу відразу підкреслити, що вона буде добровільною, тобто лише для тих, хто буде мати бажання скористатися такою можливістю.

Вона буде стосуватися сфери таксі, а також 27 видів іншої діяльності. Суть полягає у тому, що треба надати можливість найманим працівникам, які, окрім основної роботи, наприклад, по вечорах таксують, робити це легально та офіційно і навіть без оформлення як ФОП.

Ми зараз розглядаємо модель, при якій ви зможете через систему "Дія" подати заявку на встановлення програмного РРО і приймати платежі через нього. Все, більше нічого не треба робити. Ні рахунків відкривати, ні реєструватися ніде. Однією кнопкою в "Дії" ви подасте заявку, і друга кнопка – встановили РРО. Це все без жодних реєстрацій.

Яку ставку податку треба буде сплачувати?

Все, що ви отримаєте як додатковий дохід, за це ви сплатите 5%. Така система працює в багатьох країнах. Люди задоволені цією системою, вони користуються нею, тому ми плануємо теж це реалізовувати. І ще раз повторюсь, що це буде добровільно. Тобто лише для тих, хто захоче.

З такого виду діяльності податок буде становити 5% \ фото УНІАН

Останні декілька місяців обговорюється наближення нової податкової реформи для громадян. Можете розповісти, кого безпосередньо це буде стосуватися і яка її основна мета?

Все, що ми прийняли до цього часу – це must have у будь-якій державі. Це стосується і фіскалізації, і антиофшорного законодавства, і бурштину, і ринку капіталів. Навіть опоненти погоджуються з тим, що це необхідно було зробити.

Все, що стосується оподаткування доходів, це наша пропозиція суспільству обговорити. Я б взагалі хотів, щоб наші відносини з суспільством перейшли на новий рівень – відповідальності і діалогу. Не рівень, коли один батогом змушує щось робити, а інші, як тільки можуть ухиляються, а рівень, коли ти, як людина відповідальна, приймаєш рішення, що тобі ця система підходить.

Ми пропонуємо істотно зменшити оподаткування доходів.

Податок на доходи фізичних осіб -  уполовину. Наприклад, зараз 19,5% (18% плюс 1,5% військовий збір), а буде 10%.

Які ідеї щодо Єдиного соціального внеску (ЄСВ)?

Є дві концепції. Перша ініціатива: не чіпаємо ЄСВ, залишивши його на рівні 22%, а ПДФО зробимо 10%. Другий варіант: об’єднуємо три податки ПДФО, військовий збір і ЄСВ, але зменшуємо тоді до 25% (станом на зараз це 41,5%).

У 2016 році уже зменшували ставку ЄСВ. І, як наслідок, отримали "дірку" у державному  бюджеті через дефіцитний Пенсійний фонд.

Так, ви праві. Це зараз лише концепція до обговорення. З цим, до речі, не погоджується Міністерство фінансів. У нас з ними зараз дискусія досить глибока. Міністр фінансів Сергій Марченко має на це право і я його розумію. Мабуть, якби я був на його місці, у мене би теж була така позиція.

Що пропонують у Мінфіні?

Вони пропонують залишити все, як є. Це внутрішня дискусія. І це нормально.

Мінфін можна зрозуміти, адже різке зменшення ставок оподаткування призведе до різкого скорочення доходів до бюджету усіх рівнів. Якщо зменшуються доходи, відповідно, доведеться зменшувати видатки, а це вже не так і просто зробити.

Я погоджуюся, що без зустрічного кроку це неможливо.

Перша частина – ми зменшуємо оподаткування, але друга частина – залежить від суспільства, бо це не тільки бізнес. Ми ж зменшимо оподаткування і вчителям, і лікарям, і поліцейським – усім найманим працівникам зменшуємо оподаткування.

Але друга частина – це відмова від практики ухилення від оподаткування. Якщо ми робимо першу частину і вводимо найменшу ставку оподаткування доходів у Європі, то, з іншого боку, ми повинні розраховувати на те, що суспільство відповідально по-дорослому відмовиться від практик ухилення від оподаткування.

Все це дуже добре. Ті громадяни, які зараз працюють офіційно, з радістю будуть платити не 41,5%, а 25%. Проте чи захочуть ті, хто отримують зарплати у конвертах і сплачують нуль відсотків або так звані зарплатні ФОПи, які зараз сплачують 5%, сплачувати у п’ять разів більше?

Треба обов’язково сплачувати податки. Я не повинен у цьому нікого заохочувати, зацікавлювати, танцювати якимось чином. Якщо ти отримуєш зарплату  у конверті – ти вже злочинець. Не менший злочинець, ніж той чиновник, який отримує в конверті відкат від дороги.

Якщо суспільство не сприйме цю конструкцію, то ми не будемо готові реалізовувати реформу.

"Якщо ти отримуєш зарплату  у конверті – ти вже злочинець", - заявив Гетманцев \ УНІАН

Давайте поговоримо про конкретні показники. Якщо будуть зменшені загальні ставки оподаткування доходів, які недонадходження до держбюджету очікуєте і які компенсатори передбачаєте?

Ми вважаємо, що від заробітних плат ми недоотримуємо більше 100 млрд грн щороку. Це та сума, яка є співставною з можливою "діркою" в бюджеті внаслідок прийняття такого рішення. Вони компенсують один одного.

Звичайно, я погоджуюся. Прогнози детінізації непевні. Ніхто не може їх точно порахувати. І це позиція Мінфіну, з якою мені важко не погодитися.

Але не ми з Мінфіном маємо приймати рішення. Рішення повинні приймати люди, ми повинні в суспільстві добитися консенсусу щодо цього питання. І, якщо підтримка буде у людей, рішення щодо зменшення оподаткування має бути прийнято.

Які часові рамки?

Ми хотіли це робити з 2023 року. Проте, зважаючи на те, що дискусію потрібно провести більш грунтовно, можливо, це буде пізніше.

Я вважаю, що цей законопроект має подати президент тоді, коли у суспільстві буде підтримка такого кроку.

Наближається до екватору податкова амністія для громадян. Чи виправдовує вона очікування?

Вже амністовано 1,6 млрд грн. Ми бачимо дуже непогану динаміку. І що цікаво - почали з’являтися відносно дрібні суми ($80-$100 тис.), а не тільки великі ($1-$2 млн), як це було раніше.

Це свідчить про те, що громадяни середнього статку беруть участь в амністії. І це дуже важливо.

Ніколи податкова амністія не починалася чергою бажаючих. Але в процесі зацікавленість збільшується.

Тобто ви очікуєте пік охочих у наступні півроку?

Так, безперечно. Ми вже його бачимо.

Після завершення податкової амністії (1 вересня 2022 року) планується ухвалення закону, який посилить контроль за коштовними покупками громадян. І навіть планується донарахування податку на ту різницю коштів, походження яких громадянин не зможе пояснити. Безумовно, люди негативно сприймають таке можливе нововведення і бояться, що не зможуть купити ніяких цінних речей.

Я не хочу лякати людей, але вже неможливо купити нічого дороговартісного, якщо не доведено походження коштів. Спробуйте купити зараз в автосалоні машину. На базарі можна купити, а в автосалоні – ні.

У нас депутат, мій колега, купував автомобіль наприкінці минулого року. Так він каже, що в нього в одному банку рахунок, в нього депутатська зарплата приходить на цей рахунок. Раніше до депутатства він також був клієнтом цього банку. Тобто вся фінансова історія  в нього в цьому банку. І все одно 7 днів банк робив фінансовий моніторинг, аби дати можливість з цього рахунку придбати автомобіль в автосалоні.

Тому той фінансовий моніторинг, який зараз працює, хочемо того чи ні, буде ставати жорсткішим і жорсткішим. Світ йде семимильними кроками до прозорості.

Ми не можемо взяти хороші дороги, привітних та професійних поліцейських, чесні суди з Європи, а сплату податків залишити з СРСР. Так це не працює. Все має відбуватися в комплексі.

А чи є вже якась конкретика? Про які суми йдеться?

Я думаю, що найближчим часом міністр фінансів опублікує законопроект. Ми його будемо розглядати, будемо дискутувати.

Логіка полягає в наступному: якщо придбання умовно більше 1 млн грн, податкова має право запитати: звідки у вас ці гроші. І якщо ваші гроші, які ви отримали офіційно за все життя, є меншими цієї суми, а різницю ви пояснити не можете – в цьому випадку на різницю буде нарахована звичайна ставку податку з доходів фізичних осіб.

Протягом минулого року і на початку цього держави у Європейському Союзі у зв’язку з подорожчанням енергоносіїв та стрімким ростом інфляції почали знижувати ставку ПДВ інколи навіть до нуля на продовольчі товари, щоб зробити їх дешевшими для людей. У нас деякі депутати теж почали реєструвати подібні законопроекти. Яка ваша позиція з цього приводу?

В Європейському Союзі це працює, тому що там біла економіка. Якщо хоча б 95% чесно сплачують податки і ми зменшуємо ПДВ, то це точно вплине на ціну. А якщо у нас, наприклад, половина ринку м’яса "чорна", то вони і так нічого не сплачують. Тобто у нас цей механізм не призведе до зменшення  вартості товарів.

Ми це побачили, коли знижували ставку до 14% для деяких сільськогосподарських видів товарів. Нічого не змінилося. Ніяким чином це не вплинуло на ціноутворення. Заробили лише конкретні підприємства, які були в цьому ланцюзі.

До речі, Польща лише на півроку знизила непрямий податок на продукти харчування. При цьому вона втратить 20 млрд злотих ($5 млрд – УНІАН), які вони мають, де взяти. А у нас ці кошти треба буде взяти з заробітних плат вчителів, медиків. У нас є куди витрачати ці гроші.

Я за те, щоб підтримувати незахищених людей адресною допомогою. Давайте дамо підтримку пенсіонерам, ветеранам, багатодітним сім’ям, кому це дійсно потрібно. А не зменшувати для всіх, кому це не потрібно.

Так само і щодо бізнесу, якщо ми хочемо його підтримати, треба давати не пільги, а субсидії, наприклад, дешеві кредити, часткову компенсацію вартості обладнання, бо тоді легше відслідкувати ефективність.

Треба підтримувати конкретні галузі. А коли ми розмазуємо по тарілці пільги на всю економіку, жодного ефекту немає.

Ви говорили, що Україна має усі шанси пройти цей рік без нової програми з МВФ. Чи змінилася ваша думка після того, як для України суттєво подорожчали кошти на ринку капіталів у зв’язку з можливим ризиком повномасштабного воєнного вторгнення?

Моя позиція полягає у тому, що Україна має всі шанси цього року отримати два транші ($2,2 млрд), виконавши вперше в історії нашої держави програму МВФ повністю.

Україна має всі шанси цього року отримати два транші МВФ \ фото УНІАН

Але щодо наступної програми я не бачу цього року якихось великих викликів, щоб ми стрімголов пірнали у нову програму з МВФ. Я вважаю, що ми повинні обговорити цю нову програму на переговорах, дійшовши такої згоди, щоб ми не виходили за межі нашого суверенітету.

Я не бачу у 2022 році, як, до речі, і міністр фінансів Марченко, ризиків невиплати обов’язкових платежів за державним боргом. У нас також  є непогане перевиконання державного бюджету (на 9 млрд у січні). Сподіваюся, що так буде і надалі.

При цьому я думаю, що ми будемо вимушені взяти ще одну програму МВФ, але ми маємо зробити так, щоб це вже була остання програма. Щоб далі ми вже працювали самостійно.

Богдан Слуцький

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся