Гроші в обмін на податковий зашморг: МВФ дає старт "полюванню" на сотні тисяч ФОПів

Нова програма МВФ для України передбачає понад $8 мільярдів фінансової підтримки, проте ціна цих грошей може виявитися завеликою: кредитор вимагає скасування податкових пільг для ФОП, що торкнеться левової частини українського бізнесу.

Україна та Міжнародний валютний фонд наприкінці листопада досягли домовленостей на рівні персоналу про нову програму підтримки. Вона розрахована на чотири роки і складе трохи більше 8 мільярдів доларів, що є меншою сумою, ніж потрібно нашій країні.

Але для отримання навіть цих коштів Україні треба виконати низку драконівських умов, що здійняли бурю обговорень у соцмережах та ЗМІ. І які, на думку ряду економістів, "вб’ють" український малий бізнес та призведуть до втрати податкових надходжень до бюджету…

Всі роки повномасштабної війни наша країна балансує між хронічним дефіцитом державної казни та переговорами з союзниками, які через ті чи інші програми фінансують нестачу коштів. Проте із кожним роком війни залучати гроші стає дедалі важче. Не сприяють цьому і гучні корупційні скандали, як-от операція "Мідас", яка поставила "на вуха" всіх – від українських громадян до західних союзників, які отримали додатковий аргумент для зволікань із допомогою.

Зараз тривають перемовини серед лідерів ЄС щодо надання Україні репараційного кредиту у 140 мільярдів доларів за рахунок заморожених російських активів, відсотки з яких ми вже отримували. Та проти цього плану активно виступає Бельгія, де зберігається основна частина цих коштів. І світла в кінці цього переговорного "тунелю" поки не видно.

Таким чином, рішення про чергову програму з МВФ є дуже нагальним. Прем’єр-міністерка України повідомила, що цей кредит ще повинна схвалити Рада директорів МВФ пізніше, але він допоможе "зберегти макрофінансову стабільність і залучити додаткову зовнішню підтримку, яка для нас критично важлива у наступні роки".

У Національному банку додали, що за очікуваннями фонду, програма стане каталізатором масштабної зовнішньої підтримки для покриття фінансових потреб України.

"За базовим сценарієм загальний розрив фінансування у 2026-2029 роках оцінюється приблизно у 136,5 мільярда доларів. У 2026-2027 роках, ураховуючи вже надані запевнення щодо фінансування, Україна має залишковий розрив фінансування близько 63 мільярди доларів", - повідомив регулятор.

Однак, очікувано, тут не все так просто – гроші Фонд виділяє за умов виконання низки вимог владою. І ці вимоги є досить жорсткими.

Суворі вимоги кредитора

У Національному банку зазначили, що МВФ ставить перед українською владою низку завдань: прийняття бюджету на 2026 рік, який відповідав би умовам програми, мобілізацію внутрішніх ресурсів, уникнення неефективних витрат, запобігання ухиленню від сплати податків, оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (так званий податок на OLX) тощо.

Останні із перерахованих заходів викликали найбільший резонанс у суспільстві. І хоча це поки що лише обговорення, бізнес і громадяни вже напружилися в очікуванні потенційного впливу на їхню діяльність і, звісно, гаманці.

До прикладу, за даними Bloomberg, у рамках цих домовленостей уряд планує запровадити податок на додану вартість (ПДВ) для самозайнятих підприємців, які декларують понад 1 мільйон гривень річного доходу. Ця лазівка широко використовується, зокрема, великими українськими компаніями та мережами ресторанів, для мінімізації податкових платежів.

Влада також планує скасувати пільги для посилок, замовлених з-за кордону. Наразі посилки вартістю до 150 євро звільняються від імпортних мит. Така ініціатива влади вже давно обговорюється в Україні.

Ще раніше повідомлялося, що кредитор вимагає від України, зокрема, послаблення гривні та підвищення тарифів на газ для населення – проте після оголошення домовленостей про нову програму ці тези повторно не лунали.

Усі озвучені кроки вкрай непопулярні серед населення. Проте найбільше з наявного на сьогодні переліку суспільство обурила вимога щодо запровадження ПДВ для ФОПів. Наразі підприємці на спрощеній системі оподаткування, які є платниками єдиного податку 1-3 груп, звільнені від цього обов’язку. І цю пільгу якраз хоче прибрати МВФ, тим самим, фактично, суттєво урізавши "спрощенку", яка вважалася одним з благ вітчизняної економіки.

Однак для чого це робиться, і чим дійсно загрожує українському бізнесу, економіці загалом та кожному громадянину?

Витрати відіб’ються на цінах

Як розповів у коментарі УНІАН фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, МВФ вимагає від України посилення якості і об’ємів бюджетних надходжень за поточного об’єму видатків. І фонд буде вимагати від України йти на всі кроки, які можуть забезпечити сталість повернення кредитів і фінансову стабільність.

"Проте ці дії дійсно непопулярні. Підприємці це одна частина, інша частина – це тарифна політика і приведення тарифів до ринкових рівнів, зменшення неефективних видатків, скасування пільг тощо. Тобто ми говоримо про цілий пласт змін і вимог, який впливатиме на якість бюджету", – сказав експерт.

Він пояснив мотив фонду: ФОПи часто використовуються в різних схемах для зменшення податкового тягаря великих підприємств.

"Наприклад, магазини електроніки завозять товар, а гроші за покупки ідуть не на магазин, а на різні ФОПи, щоб обійти сплату податків. Аналогічно відбувається в різних роздрібних сервісах – часто в ресторанному бізнесі. Таким чином, підприємство уникає частини податків через дроблення і фактично приховує оберти, оскільки розрахунки ідуть не по підприємству, а по ФОПах", - пояснив Шевчишин.

Також він зазначив, що часто підприємства наймають ФОПів замість оформлення в штат для ухилення від сплати податків при нарахуванні зарплати.

"І що по факту вимагає МВФ? Щоб були зменшені можливості використання ФОПів, тому просить зняття пільг, аби збільшити надходження до бюджету", - каже аналітик.

Він наголосив, що повернення сплати ПДВ формуватиме сильний тиск на ФОПів і на підприємства, які їх використовують для ведення бізнесу. І також це невідворотно відіб’ється на цінах товарів і послуг, адже збільшення платежів за рахунок ПДВ буде перекладатися на кінцевого споживача.

"Мертві" ФОПи будуть закриватися, а таких багато. Підприємці, які використовували ФОПів для ухилення від оподаткування, зараз будуть шукати шляхи обходу, проте деякі будуть закриватися, а хтось перейде на офіційні робочі місця. І ми будемо бачити додатковий тиск, з яким можуть не всі впоратися, що викличе скорочення кількості ФОПів, які не зможуть конкурувати на внутрішньому ринку", - сказав Андрій Шевчишин.

Аналітик зауважив, що такі вимоги спрямовані на боротьбу з ухиленням від сплати податків, проте сфера послуг – ресторани, кафе, салони краси тощо – дійсно будуть страждати.

Він також звернув увагу на інше потенційне навантаження на ФОПів – додаткові витрати на бухгалтерський облік, адже ПДВ є дуже складним для адміністрування податком, і більшості ФОПів знадобляться послуги бухгалтерів.

"Під удар потрапляють 170-250 тисяч ФОПів"

Здавалося б, боротьба зі злісним ухиленням від оподаткування, до якого вдаються великі підприємства з багатомільйонними доходами, є розумним і потрібним заходом для наповнення дефіцитного бюджету в умовах війни. Проте ця ініціатива рикошетом пройдеться і по маленьким ФОПам, що сумлінно ведуть свою діяльність і аж ніяк не "жирують" за нинішнього рівня оподаткування.

Виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолій Амелін різко розкритикував дану ініціативу. Він зазначив, що українські чиновники "повернулися в "офіс простих рішень і результатів" та придумали, як швидко наповнити бюджет" з подачі МВФ, який хоче бачити додаткові джерела покриття дефіциту.

"Чомусь нікому в голову не спало стимулювати економічну активність, розширюючи податкову базу, скорочувати непродуктивні державні витрати, менше красти. Натомість прийшла інша ідея – давайте сильніше поскубемо цих "скінченних гусей" - ФОПів. Це ж не олігархи зі своїми агентами в парламенті та необмеженими ресурсами", - пише Амелін.

Він навів приклад: кожен ФОП із річним доходом понад мільйон гривень - а це приблизно 83 тисячі гривень на місяць - має стати платником ПДВ. Для айтішника, консультанта, дизайнера, репетитора з доходом 2000 доларів на місяць це означає зростання податків утричі – з 7% ефективної ставки до 20-22% одномоментно.

"Конкретні цифри: ФОП із доходом два мільйони на рік сьогодні платить близько 140 тисяч гривень. Після реформи – 380-430 тисяч, різниця - чверть мільйона", – порахував директор "Українського інституту майбутнього".

За його словами, під удар потрапляють 170-250 тисяч ФОПів – десята частина від 1,7 мільйона зареєстрованих, і це переважно представники ІТ, консалтингу та професійних послуг.

Амелін навів похмурий прогноз: серед цих підприємців третина зареєструється платниками ПДВ і підніме ціни, розганяючи інфляцію, чверть закриє бізнес і піде в найм (поповнивши ринок праці, який і так переповнений), а решта – 100-150 тисяч підприємців – оберуть "тінь" (дроблення доходів, P2P-перекази, крипта, робота через іноземні юрисдикції). Крім цього, до 25 тисяч висококваліфікованих спеціалістів просто виїдуть в інші країни.

Експерт також спрогнозував, який ефект ця ініціатива матиме для держбюджету на тлі планів уряду отримати додаткові 15-20 мільярдів гривень на рік від ПДВ. Він вважає, що 100-150 тисяч ФОПів, які підуть у тінь, перестануть платити єдиний податок, ЄСВ, військовий збір, що складе 15-20 мільярдів прямих втрат, а їхні контрагенти теж почнуть "оптимізуватися", що призведе до втрати ще 10-15 мільярдів гривень.

"Плюс витрати на посилення контролю – 2-5 мільярдів. Підсумок: чистий мінус 12-20 мільярдів на рік. Бюджет втратить більше, ніж отримає, тіньова економіка зросте на 3-5%, а офіційний ВВП скоротиться на 1,5-2,5%. Це не страшилка – це базовий сценарій", - зазначає Амелін.

Він також навів парадокс: резиденти Дія.City і Defence.City із мільйонними доходами отримують пільги, а ФОП із доходом 1 мільйон гривень вважаються "податковими лазівками".

"Малий бізнес - це не "податкова лазівка". Це 1,7 мільйона робочих місць. Податки на армію. Середній клас. Соціальна тканина суспільства. Ми десятиліттями виводили цих людей із тіні, переконуючи, що легальний бізнес - вигідно та безпечно. Тепер одним рішенням штовхаємо назад", - наголошує експерт.

Якими можуть бути альтернативні способи наповнення бюджету? Анатолій Амелін вважає ефективним скорочення держапарату на 20-30%, що дасть економію у 30-50 мільярдів гривень на рік.

"Це більше, ніж увесь "виграш" від тиску на ФОП. Україна має один із найбільших держапаратів у Європі", - зазначив він.

Серед інших можливих заходів він назвав боротьбу з контрабандою в умовах, коли нелегальний імпорт тютюну, пального та алкоголю складає 50-80 мільярдів гривень втрат щороку, а також підняття порогу ПДВ до 3-4 мільйонів гривень на рік.

"ФОПи - не олігархи. У них немає агентів у парламенті та необмежених ресурсів. Це "велике стадо маленьких підприємців". Саме тому їх обрали мішенню. Вони не дадуть здачі. Але вони можуть піти в тінь. Можуть виїхати. Можуть закритися. І тоді бюджет недоотримає більше, ніж планував зібрати. А економіка втратить базу, яка забезпечує обороноздатність", - резюмує Амелін.

Ідея, що не спрацює

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетьман, у свою чергу, зауважує, що в цілому меморандум з МВФ є на 99% корисним. За винятком вимоги про ФОПів.

"Там багато корисних позитивних речей на кшталт продовження перезавантаження митниці та реформа податкової служби, збереження незалежності НАБУ і САП, зміна оподаткування "китайських" посилок, що шкодить українській економіці, тож майже всі пункти корисні. Але дійсно один пункт – щодо встановлення порогу сплати ПДВ для ФОПів – несе значні загрози", - каже він у розмові з УНІАН.

Гетьман наголосив, що ідея, яку заклав в діалозі з МВФ саме Мінфін, передбачає, що це зменшить схеми дроблення доходів підприємств на ФОПи, але вона не спрацює.

Цей захід, на думку економіста, переважно нашкодить малому і мікробізнесу, змусивши більшість з них або переходити в "тінь", або "дробитися" і замість одного ФОПа відкрити два-три, аби не підпадати під цей ліміт.

"Друга і третя групи ФОПів – це практично все, що ми бачимо навкруги: маленькі кав’ярні, ресторанчики, крамнички, перукарні – це все вони. Вони зазвичай заробляють 2-3 мільйони гривень, це їхній оборот за рік. Тож якщо їм скажуть, що через 1 мільйон ви маєте переходити на ПДВ, вони точно не будуть цього робити", - зазначає Гетман.

Експерт пояснив, що сплата ПДВ є дуже обтяжливою системою, яку не може собі дозволити малий бізнес.

"Це приблизно 400 людино-годин на рік для адміністрування цього ПДВ, відповідно до світових рейтингів, тому ФОПи не будуть цього робити. Вони будуть робити все, що завгодно, аби не потрапити під цей ліміт", - каже Гетман.

За його словами, якщо в умовного підприємця річний оборот складає 3 мільйони гривень, він відкриє ще два ФОПи, наприклад, на родичів. Або уникатиме сплати ПДВ в будь-який інший спосіб – піде працювати "в чорну" і більшу частину обороту не показуватиме взагалі.

"Тож вони будуть робити все, що завгодно. І ми це бачили на прикладах, коли вводиться надмірне неадекватне регулювання, то переважна більшість підприємців просто ухиляється", - резюмує експерт.

Промінчик оптимізму

Втім, деякі експерти вважають, що панікувати рано і найближчим часом уряд просто не зможе одним махом скасувати пільгу та різко збільшити податкове навантаження на підприємців.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі УНІАН висловив думку, що нова програма МВФ не залишить фізичних осіб-підприємців без пільг в найближчому майбутньому.

"З 2008 року в меморандумі з МВФ присутня вимога до українського уряду привести ціни та тарифи на енергоносії для населення до ринкового рівня. Скажіть мені, будь ласка, щось хоч раз було зроблено в цьому напрямку?", – зазначив Пендзин.

Відповідно, якщо нова угода з Фондом передбачатиме більш жорсткі умови оподаткування, її імплементація може затягнутися на довгий час.

"Хто вам сказав, що якщо Україна підпише меморандум з вимогами по відношенню до спрощеної системи оподаткування, це буде зроблено завтра?", – ставить риторичне питання економіст.

Такої ж думки дотримується адвокат Богдан Янків, який наголошує, що поки що немає навіть тексту меморандуму, а є лише короткий прес-реліз на сайті МВФ.

"Текст угоди – відсутній. Деталей – нуль. Фраза "скасувати пільгу на реєстрацію ПДВ" – надто широка. Це може значити абсолютно різні сценарії. У ЄС, наприклад, всі мають бути платниками ПДВ, але до приблизно 85 000 євро обороту ПДВ не сплачується", - зазначив адвокат.

Він звернув увагу, що у Національній стратегії доходів до 2030 року вже давно прописано об’єднання груп ФОП, податок у відсотках від доходу та ймовірне введення ПДВ. Тож, за його словами, меморандум МВФ просто підтверджує стару траєкторію, а не створює нову.

Найбільш реалістичним сценарієм Янків вважає, що ПДВ для ФОП запровадять, але точно не у 2026 році. Зокрема, через те, що це дуже складно технічно: треба скасувати 1-2 групи або створити для них ПДВ-процедуру, переписати закони, затвердити нові форми звітів та обліку, оновити програмне забезпечення податкової, навчити бухгалтерів та підготувати сервери під мільйони ПДВ-накладних.

"На фіскалізацію пішло 3 роки. ПДВ для всіх – у 10 разів складніше. Реальний горизонт? 2029-2031 роки. Саме тоді завершиться дія меморандуму і настане дедлайн Нацстратегії", - вважає адвокат.

Важливо зауважити, що й доля самої програми МВФ, попри бурхливі обговорення ще не вирішена. Усе залежить від того, чи продовжить Європейський Союз реалізацію плану використання заморожених активів РФ. Рішення очікується наступного місяця, і провал цього плану може поставити під загрозу фінансування фонду.

Поки що занепокоєння підприємців виглядає більше теоретичним, аніж реальним. Експерти наголошують, що навіть якщо меморандум з МВФ передбачатиме скасування пільги на ПДВ, його імплементація навряд відбудеться швидко. Технічні складнощі – перепис законів, створення нових форм звітності, навчання бухгалтерів і адаптація IT-систем – можуть відтермінувати реальні зміни на кілька років.

Проте загальна тенденція очевидна і досить загрозлива: малий бізнес опиняється під додатковим фінансовим тиском. Підприємці, які сьогодні працюють на спрощеній системі, ризикують або збільшенням податкового навантаження, або переходом у тінь. Це може вплинути на ціни, скоротити кількість ФОПів на ринку та зменшити надходження до бюджету, одночасно ставлячи під ризик підприємницьку активність, яка є основою середнього класу та важливим джерелом податкових надходжень.

Коли в бюджеті хронічно не вистачає коштів, ще й в умовах війни, чомусь ніхто не поспішає закривати ті самі "шлагбауми", через які зникають мільярди. Натомість першим під ніж іде багатостраждальний малий бізнес, хоча чиновники в своїх промовах апелюють до стійкості та незламності підприємців, які тримають економіку на плаву. Але, як часто буває, в реальності слова розходяться з діями, і затикати бюджетні діри хочуть саме "маленькими українцями".

Катерина Жирій

УНІАН в Google News