Українська економіка під тиском російської агресії: набираємося досвіду та за допомогою друзів стаємо сильнішими

Шквал новин про військову ескалацію з боку РФ не міг не позначитися на економіці України. Деякі іноземні держави вже виділили як військову, так і фінансову допомогу для протистояння цим гострим геополітичним викликам. УНІАН розбирався, в якому стані знаходиться зараз українська економіка та як може бути використана іноземна грошова підтримка.

Останні тижні увага світу прикута до ситуації на кордонах України та можливої ескалації військового конфлікту з боку путінської Росії. Лідери західних держав попереджають про скупчення російських військ біля нашої країни, виражають стурбованість, терміново надають військову та фінансову допомогу.

Така напружена ситуація не могла не вплинути на економіку України. І першими на це відреагували національна валюта та єврооблігації, адже іноземні інвестори при появі будь-яких ризиків виходять з активів такої держави.

Курс гривні з початку року стрімко впав до семирічного мінімуму, досягнувши в окремі дні позначки у 29 грн/дол. Через концентрацію військ РФ на кордонах нашої країни дешевшали євробонди та ВВП-варанти України на європейських біржах, впали ціни і на акції українських компаній.

Крім цього, нерезиденти масово виходили і з українських облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) - з початку року скорочення портфеля склало понад 11 млрд грн, і наразі фінансові експерти не очікують на зростання вкладень.

Для стримування надмірного знецінення української валюти Нацбанк з початку року продав на міжбанківському валютному ринку більш ніж 1,5 млрд доларів. При цьому у НБУ зазначають, що валютний ринок України зараз значно стійкіший до шоків, ніж під час попередніх криз.

Так, наприклад, у березні 2020 року під час шоку, зумовленого суворими карантинними обмеженнями через пандемію коронавірусу, регулятор для стабілізації ситуації продав із резервів 2,2 млрд доларів. Крім цього, у січні цього року населення купило валюти на суму 165 млн доларів, тоді як у березні 2020 року – на 224 млн доларів. Курс гривні в 2022 році девальвував на 5 відсотків, тоді як за таку ж кількість днів у березні 2020 року – на 14 відсотків.

Більшість українців, навчені гірким досвідом, не піддалися паніці, чим допомогли собі і національній економіці.

Курс гривні з початку року стрімко впав до семирічного мінімуму, досягнувши в окремі дні позначки у 29 грн/дол / фото УНІАН

Реакція влади

Президент України Володимир Зеленський на прес-конференції для іноземних ЗМІ в кінці січня попередив, що спричинена заявами про можливий повномасштабний напад Росії паніка може болісно втратити по економіці. За його словами, за час цієї кризи з України було виведено 12,5 млрд доларів.

"Наша держава не може сама справитися з такими викликами. З держрезервів ми стабілізуємо нашу національну валюту, тому це дуже дорого коштує для України, ця трішки невиважена інформаційна політика", - зазначив він, додавши, що для стабілізації економіки Україні необхідно залучити 4-5 млрд доларів.

Читайте такожКурс страху. Що провокує доларову турбулентність

Натомість прем’єр-міністр Денис Шмигаль оптимістично заявляв, що загроз функціонуванню національної економіки зараз немає, окрім інформаційного, а особливо – дезінформаційного тиску.

"Інших чинників, які можуть призвести до дестабілізації національної економіки, на сьогоднішній день немає", - сказав Шмигаль після засідання РНБО.

Очільник уряду додав, що на сьогодні Україна має один з найвищих рівнів золотовалютних запасів – 30,1 млрд доларів, що дозволяє підтримувати стабільність курсу гривні, а державний бюджет 2021 року було повністю виконано.

"В умовах ескалації з боку агресора уряд та фінансові інституції України мають достатньо ресурсів для підтримки макроекономічної та макрофінансової стабільності. Мова йде про золотовалютні резерви, про кошти на поточних рахунках, про виконання бюджету, про виконання всіх зобов’язань перед громадянами, перед інвесторами, бізнесом", - сказав Шмигаль.

Володимир Зеленський і Денис Шмигаль / фото УНІАН, Тарас Кашуба

Солідарна міжнародна підтримка

Лише останніми днями основний індикатор настроїв іноземних інвесторів – курс гривні – почав зміцнюватися у позитивний бік. За офіційним курсом гривня зміцнилася до рівня 28,39 грн/дол. станом на 3 лютого. Цьому сприяли певне заспокоєння риторики керівників РФ та потужна підтримка міжнародних партнерів, які висловлювали готовність допомагати Україні та підкріпили свої слова фінансово.

Так, Європейський Союз ухвалив рішення про виділення Україні макрофінансової допомоги у розмірі 1,2 млрд євро. За словами президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, це допоможе нашій державі задовольнити потреби у фінансуванні, викликані конфліктом, і підтримати зусилля країни зі зміцнення стійкості.

"Я розмовляла з президентом Зеленським, щоб оцінити ситуацію в Україні, викликану агресивними діями Росії. Ми обговорювали, як ЄС може продовжувати підтримувати Україну як у найближчій, так і в середньостроковій перспективі. Як завжди, ЄС підтримує Україну в цих складних обставинах. Ми тверді у своїй рішучості", - заявила фон дер Ляєн.

Дружня Канада також виділила 120 млн канадських доларів для підтримки економічної стійкості України та її реформ у сфері державного управління. Зазначається, що ця допомога допоможе зміцнити економіку України на тлі агресивних зусиль Росії з дестабілізації нашої економічної системи.

А державний секретар США Ентоні Блінкен повідомив, що Сполучені Штати розглядають питання про надання Україні економічної підтримки на тлі стягування російських військ до українського кордону. Міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що Україна обговорює зі США можливість отримання кредитних гарантій для залучення дешевших зовнішніх запозичень, як це було у 2014-2016 роках, коли наша держава отримала кілька мільярдів доларів в результаті випуску облігацій під кредитні гарантії США.

Читайте також"Ленд-ліз" для України. Яку допомогу нам надають та готові надати партнери

Потужну підтримку пообіцяла і Великобританія. Прем’єр-міністр Борис Джонсон цього тижня відвідав Україну і заявив про виділення для нашої держави майже 2 млрд фунтів на реалізацію спільних з Україною проектів в різних сферах, зокрема, інфраструктурі та енергетиці. І це окрім кредиту на розвиток Військово-морських сил України, який передбачений підписаною в листопаді 2021 року угодою щодо виділення коштів на будівництво восьми ракетних катерів, придбання у Сполученого Королівства двох тральщиків і створення в нашій країні двох військово-морських баз.

Крім цього, саме сьогодні буде підписана угода про зону вільної торгівлі з Туреччиною, для чого в Україну прибув президент Реджеп Таїп Ердоган. За словами міністра економіки Юлії Свириденко, після укладання цієї угоди всі дружні країни Чорного моря – Грузія, Молдова, Болгарія, Румунія, Туреччина та Україна – будуть поєднані угодами про вільну торгівлю зі спільними правилами походження.

Ця штучно створена президентом РФ Володимиром Путіним, який почав панічно боятися нашу країну, кризова ситуація звернула увагу світової спільноти на Україну та стала сигналом, що нашу країну сприймають на міжнародній арені як важливого партнера. Окрім прямої фінансової підтримки у вигляді виділених кредитів, це також підвищує довіру та зацікавленість іноземних інвесторів до нас та буде сприяти більшим можливостям для української економіки.

Україну сприймають на міжнародній арені як важливого партнера / фото ua.depositphotos.com

Прогнози експертів

Така підтримка з боку західних держав є дуже важливою в нинішніх умовах, але питання можливого військового вторгнення РФ все одно лишається на порядку денному. УНІАН поспілкувався з авторитетними фінансовими експертами щодо їхньої оцінки поточної економічної ситуації в Україні, стану державного бюджету та можливих напрямків використання іноземної допомоги.

Керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак

Дарина Марчак: отримання зовнішньої допомоги допоможе створити Мінфіну "подушку безпеки" / фото УНІАН, Олександр Синиця

Військова агресія вже зараз має непрямий негативний вплив на державний бюджет, оскільки значно ускладнює для Міністерства фінансів запозичення нових позик, необхідних як для фінансування видатків бюджету, так і для здійснення погашень попередніх запозичень. Адже в січні і в лютому 2022 року, за планом Мінфіну, уряд має запозичити з усіх джерел 51,7 та 56,6 млрд грн відповідно, які мають бути витрачені частково - на погашення попередніх позик, а частково - на фінансування видатків бюджету. З них більша частина - це внутрішні запозичення (36,9 та 37,4 млрд грн відповідно). Але посилення ризиків військової агресії значно погіршує бажання як зовнішніх, так і внутрішніх інвесторів позичати державі, адже ризики неповернення коштів у разі ескалації військової ситуації значно збільшуються.

Саме тому надання зовнішньої фінансової допомоги, зокрема обіцяне фінансування в обсязі 1,2 млрд євро від ЄС, є дуже потужною підтримкою в частині фінансування планового дефіциту бюджету.

Якщо мова йде про екстрену макрофінансову допомогу - то зазвичай транші такої допомоги від ЄС йдуть на покриття дефіциту державного бюджету, тобто використовуються для фінансування витрат бюджету. Разом з тим, зазвичай такі кошти спрямовуються до загального фонду держбюджету, а відповідно, використовуються урядом/Мінфіном на здійснення першочергових або найважливіших витрат.

Щоправда, традиційно на початку року навіть суттєве недовиконання плану по запозиченнях не є критичним, адже у цей період розпорядники коштів лише починають планування своїх видатків на рік, затверджують необхідні бюджетні документи, тому рівні використання коштів органами влади традиційно дуже низькі, і потреби в додатковому фінансуванні немає. Але отримання зовнішньої допомоги допоможе створити Мінфіну певну "подушку безпеки" на наступні місяці.

І найголовніше: у випадку ескалації військової ситуації уряд потребуватиме екстрених додаткових коштів на фінансування військових та оборонних потреб, і вільний фінансовий ресурс бюджету, зокрема і той, що сформується за рахунок зовнішніх позик чи грантів, можна буде спрямувати на такі екстрені додаткові видатки.

Старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович

Тарас Котович: макрофінансова допомоги від ЄС є дуже важливою підтримкою для держави / фото facebook.com/kotovych

Новини про можливе вторгнення Росії погіршили оцінку кредитного ризику України локальними та міжнародними інвесторами. Усе це відбувалося на тлі очікування прискореного згортання Федеральною резервною системою програми підтримки ліквідності. Разом це призвело до розпродажу українських єврооблігацій.

Так, дохідність суверенних єврооблігацій зі строком погашення у вересні 2022 року підвищувалася до 26 відсотків і знизилася лише до 19 відсотків. Дохідність облігацій з більш тривалим терміном погашення все ще перевищує 10 відсотків. Погроза з боку Росії вплинула й на локальний ринок облігацій. Іноземці виходили зі своїх інвестицій в ОВДП, але об’єм вилучених коштів не є критичним – біля 10 млрд грн з початку року. Також геополітична ситуація впливає й на курс гривні.

За оперативними даними Держказначейства, ситуація з наповненням бюджету у січні досить непогана. Так, план навряд чи буде виконаний повністю, але надходження податків вже значно краще, ніж у січні минулого року. Тому Міністерство фінансів має всі можливості не поспішати із підвищенням відсоткових ставок за ОВДП та збільшенням обсягів запозичень.

Щодо макрофінансової допомоги від ЄС, на сьогодні така допомога є дуже важливою підтримкою для держави, в першу чергу, покращуючи валютну ліквідність уряду. В умовах, коли зовнішні боргові ринки для України закриті, поповнення валютних рахунків і покращення можливостей держави розраховуватися за своїми боргами сприятиме більшій довірі інвесторів та зниженню вартості запозичень. Тож навіть не використовуючи ці кошти для безпосередніх розрахунків з кредиторами, держава отримає поповнення валютних рахунків та міжнародних резервів.

Заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко

Марія Репко: по факту ринки для українських позичальників зараз закрито / фото facebook.com/maria.repko1

Українська економіка зараз у помірно стійкому стані. Є, звичайно, вразливості, але фіскальна політика була досить зваженою, бюджетний дефіцит залишався помірним, державний борг знизився до менше, ніж 50% ВВП, і великих погашень зовнішніх боргів цього року не очікується до вересня. Монетарна політика підпорядкована цілі боротьби із інфляцією: зростання цін по всьому світу в повній мірі транслюється на Україну, а політика уряду із збільшення пільгових кредитних програм та взагалі видатків бюджету додатково підштовхує зростання цін. Найбільшу загрозу становить зростання енергетичних цін: величезний стрибок світових цін на газ та інші енергоносії позначиться рано чи пізно на вартості усіх товарів.

Загроза з боку РФ наявна із 2014 року, і стримує приплив інвестицій з-за кордону, а також інвестиційні апетити локальних компаній. Особливо болюче це позначається на Донецькій та Луганській областях, де капітальні вкладення підприємств залишаються низькими, а безробіття суттєво вище, ніж по країні в середньому. Загроза ескалації посилює ці тенденції, а також зменшує схильність до інвестування – а отже й перспективи економічного росту - в інших областях. Крім того, ані держава, ані корпорації чи банки, не зможуть позичати кошти на ринку поки ситуація настільки нестійка: по факту ринки для українських позичальників зараз закрито.

Бюджет 2021 року виконано краще, ніж очікувалося. Через вищі ціни виявився більшим номінальний ВВП та імпорт, це дозволило зібрати більше податків. Парламент кілька разів переглядав доходи у бік збільшення. У результаті скоротився дефіцит бюджету із запланованих 247 млрд грн до 198 млрд грн. У відносному вимірі це становитиме приблизно 3,6% ВВП (у порівнянні із 5,2% ВВП дефіциту-2020). Великих погашень зовнішніх боргів до вересня не буде, а коштів міжнародної допомоги має вистачити, щоби профінансувати частину дефіциту, яка припадатиме на перші місяці року – коли ринок зовнішніх запозичень для України, скоріше за все, буде закритим.

Читайте такожЗміна курсу: висока інфляція тисне на гривню та підвищує банківські ставки по кредитам і депозитам

Експерти сходяться в думці, що Україна якийсь час не зможе запозичувати на зовнішніх ринках через військову загрозу з боку агресивного північного сусіда. Це може позначитися на державному бюджеті, але якраз в таких умовах стане в нагоді макрофінансова допомога від західних партнерів.

Звісно, українців завжди турбує девальвація національної валюти, але валютні коливання наразі знаходяться в межах закладеного у бюджеті на 2022 рік курсу у 28,6 грн/дол. Приблизно такий самий прогноз курсу давали більшість експертів та фінансових інституцій.

Залишається сподіватися на найскоріше завершення геополітичної кризи та посилення солідарного міжнародного стримування апетитів агресивного сусіда, поруч з яким нам не пощастило жити. Набираємося досвіду та стаємо сильнішими, іншого шляху у нас немає.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News