В останні тижні інтернет просто сходить з розуму зв новим фільмом Тодда Філліпса про найпопулярнішого лиходія коміксів – Джокера і виконавцем головної ролі у ньому – Хоакіном Феніксом. Ще б пак, у свій час покійному нині Хіту Леджеру вдалося зробити образ цього суперзлодія культовим і навіть отримати за цю роль «Оскар». До нього цього не вдавалося жодному акторові, який зіграв у фільмі про супергероїв.
УНІАН відправився на прем'єру стрічки у кінотеатр «Оскар», щоб дізнатися, чи вдасться Хоакіну Феніксу стати новим канонічним Джокером і не померкнути у променях все ще сяючоюї слави Хіта Леджера. Спойлер: так. Але про все по порядку.
Отже, фільм Тодда Філліпса став першим, який більш-менш детально показує процес "мутації" нешкідливого коміка Артура Флека у Джокера і розкриває передумови до виникнення цього безжального вбивці.
Читайте також"Прокляття Мері": яким вийшов новий фільм жахів з оскароносним Гері ОлдманомЯкщо згадати персонаж Джека Ніколсона з «Бетмена», то він був злочинцем із самого спочатку, ще до свого перетворення на Джокера. Джаред Лєто в «Загоні самогубців» зробив зі свого героя натурального психа, вчинки якого не мали ані найменшого логічного пояснення. А Джокер Хіта Леджера так і взагалі не розкриває про себе правду: чи то він став лиходієм через знущання батька, чи тому, що пішла дружина, чи ще чомусь.
У випадку ж зі стрічкою Тодда Філліпса підводять глядача до «народження» Джокера дуже плавно і поступово, буквально, розжовуючи кожен життєвий етап, що спричинив собою його перетворення. Адже спочатку Артур був цілком собі невинною людиною з деякими психічними відхиленнями. Він ходив на звичайну роботу, жив в звичайному будинку. Але кожне зіткнення з людською жорстокістю, фізичним насильством «ламає» його. «Люди навколо стають жорстокими чи це просто я такий?", - запитує він. І раз по раз починає відповідати жорстокістю на жорстокість.
У фільмі Філліпса не так багато екшену, як у «Темному лицарі». Нолан зробив зі свого Джокера ідеального злочинця. У нього завжди є план, він постійно влаштовує видовищні напади і перестрілки і завжди виходить сухим з води. Він здається практично невразливим – і тому нереальним. Хоакін Фенікс ж виходить за рамки традиційного сприйняття Джокера. Його історія більше про психічний стан людини. Про те, що здатні зробити із зовсім непримітною людиною жорстокість і байдужість інших людей. Його Джокер здається таким справжнім, таким живим. І саме тому таким страшним. Таким жахливим його робить страхітливий реалізм.
Тут особливо потрібно відзначити гру Хоакіна Фенікса. Адже багато в чому успіх фільму – це його заслуга. Він так тонко передав психо-емоційний стан героя, що протягом усього фільму здається, що перед тобою на екрані – реальна людина. Сидячи в кріслі кінотеатру, до нього переймаєшся неймовірним співчуттям. Його дуже-дуже шкода. Аж до перших вчинених ним убивств. І, мабуть, навіть після.
До речі, для ролі Фенікс схуд на 23 кілограми, і його безупинне «погравання» ребрами в кадрі змушувало жаліти його ще більше. Актор також переглянув безліч записів з психіатричних лікарень, відпрацьовуючи фірмовий сміх, і вивчився десятку незмінно страшних видів реготу. Його гра в цьому фільмі філігранна і дійсно заслуговує тих 8-ми хвилин оплесків, якими «Джокера» нагородили глядачі «Венеціанського кінофестивалю, де він взяв головний приз.
Звичайно, деколи фільму не вистачає зміни фарб і якогїсь світлої плями, яка допомогла б хоча б на час відволіктися від похмурих думок. Але він у будь-якому випадку викликає найсильніші емоції: жалість, осуд, відразу, сором. І, здається, роль «Джокера» принесе заповітну статуетку «Оскар» ще одному її виконавцю.
