Минуло вже 26 років відтоді, як малобюджетний, майже аматорський і при цьому шалено реалістичний фільм жахів "Відьма з Блер" популяризував піджанр горору "знайдені плівки" (found footage). За вже майже три десятиліття багато інших стрічок і авторів заявили про свої права на цю горор-територію, подорож куди раз у раз тримає глядачів у напрузі. А найновішим таким проєктом є фільм "Прокляття Шелбі Оукс" (Shelby Oaks), який стартує в кінотеатрах України 30 жовтня 2025 року.
УНІАН разом із українським дистрибутором Adastra Cinema розповідає, що відомо про цей незалежний кінопроєкт, який ще на етапі створення спромігся привернув увагу справжнього майстра горору Майка Фленаґана ("Доктор Сон", "Життя Чака", серіали "Привиди будинку на пагорбі", "Падіння дому Ашерів") і студії Neon ("Паразити", "Довгоніг", "Мавпа").
Про що фільм
В центрі історії – жінка на ім'я Мія (Камілль Салліван), яка відчайдушно намагається відшукати свою молодшу сестру Райлі (Сара Дурн). Та була учасницею YouTube-команди дослідників "Паранормальні параноїки", яка зникла безвісти під час розслідування у покинутому містечку Шелбі Оукс десь у лісах штату Огайо. Згодом інших членів команди знайшли жорстоко вбитими, але Райлі серед них не було. Сюжет химерно переплітає розповідь про спроби Мії дізнатися долю сестри зі "знайденими" уривками записів із камер Райлі, які зафіксували моторошні моменти її розслідування.
YouTube-кінокритик, який став режисером
Автором сценарію та режисером "Прокляття Шелбі Оукс" є популярний англомовний YouTube-кіноблогер Кріс Стакманн (2М підписників, 785М переглядів). Він розповідає, що своїм фільмом, по-перше, хотів вшанувати культові found footage-проєкти – ту ж саму "Відьму з Блер", а, по друге, звернутися до феномену популярності документалок про нерозкриті таємниці, які останніми роками набирають купу переглядів на YouTube та інших стримінгових сервісах.
І хоча Стакманн погоджується, що геніальність маркетингової кампанії "Відьми з Блер" – коли глядачі не могли бути впевнені, чи є кадри постановочними чи справжніми, – "ніколи неможливо повторити", він все ж побачив можливість зробити щось нове у цьому жанрі. А саме – зосередився на дослідженні теми розповсюдження горор-історій в інтернеті кінця 1990-х – початку 2000-х: часів, коли замість соцмереж були анонімні тематичні форуми, а ШІ, здатного реалістично зобразити що завгодно і де завгодно, взагалі не існувало.
Режисер згадує, як у ті часи горор органічно розвивався в мережі крізь страшні історії, якими люди ділилися на форумах, а згодом – крізь скример-відео на YouTube. Пізніше фільми на кшталт "Слендермену" (2018) намагалися адаптувати популярні горор-меми у кіноформат, але "Прокляття Шелбі Оукс" робить дещо інше. А саме – зосереджується на людях, які створювали ці інтернет-"жахастики".
"Я ще не бачив, щоб ранній період YouTube досліджували у фільмах, особливо крізь призму жахів", – підкреслює Стакманн. У часи, про які йдеться, YouTube здебільшого був заповнений реальними кадрами, завантаженими з цифрових камер, і тоді людям було набагато легше сприймати все побачене за чисту монету.
"Тоді ніхто не очікував побачити на YouTube комп'ютерні візуальні ефекти чи творіння штучного інтелекту, – каже режисер. – Здавалося, що ти побачиш щось справжнє. Пам'ятаю, як я дивився такі відео і думав: "Чоловіче, а що, коли інопланетяни справді існують? Може все це дійсно відбувається?".
Збір грошей на знімання і безкоштовна локація з "Втечі з Шоушенка"
"Ми зняли цей фільм за суму, яку більшість людей у Голлівуді назвали б нічим", – зізнається режисер. Але навіть ці гроші треба було десь взяти.
1 березня 2022 року на Kickstarter стартувала фандрейзингова кампанія з метою зібрати $250 тисяч на фінансування дебютного повнометражного фільму Стакманна. До кінця цього ж дня йому вдалося залучити $650 тисяч, а загалом сума збору у фіналі склала 1 мільйони 390 тисяч 845 доларів.
Це може здатися великою сумою. Але це не так, коли йдеться про знімання кіно. Обираючи локації для зйомок, Стакманн шукав моторошні місця, де можна було б знімати безкоштовно. Режисер зробив ставку на власні знання наймоторошніших куточків Огайо – штату, де він виріс, – а також на особисті зв'язки, які він роками вибудовував із різним людьми через свій YouTube-канал.
Так, наприклад, творцям "Прокляття Шелбі Оукс" вдалося зняти одну з ключових сцен фільму в Державній виправній установі Огайо у Менсфілді, яку пильні кіномани можуть упізнати як місце дії фільму "Втеча з Шоушенка". Як це стало можливим? Завдяки особистим зв'язкам Стакманна: 2017 року він знімав відео про "Шоушенк" у цій історичній в'язниці, й відтоді потоваришував із людиною, яка організовує там екскурсійні тури з привидами.
Стакманн намагався економити як тільки міг, але все одно використав увесь бюджет ще до того, як відзняв усе, що було у сценарії. Довелося викручуватися: режисер та його команда скоротили історію і змонтували з відзнятого матеріалу фільм, придатний для перегляду. У липні 2024 року це "чернове" "Прокляття Шелбі Оукс" отримало прем'єру на жанровому кінофестивалі Fantasia, і саме там фільм побачили представники студії Neon, які одразу ж купили права на дистрибуцію стрічки.
"Neon дуже зацікавив мій оригінальний сценарій, – пригадує режисер. – Та коли вони прочитали його повністю, то повернулися до мене з питанням: "Тут є кілька речей, які ти не включив у фільм, і нам просто цікаво, чому". І я відповів: "Тому що у нас закінчилися гроші". Тож Neon оплатила три додаткові знімальні дні, які Стакманн використав, щоб додати у фільм екстрадозу горору та спецефектів.
Зокрема, додатковий бюджет оплатив більше часу для зйомок демонічних собак, які переслідують головну героїню, Мію, під час пошуків її зниклої сестри. "А ще завдяки Neon у нас був цілий день роботи із зеленим екраном", – каже режисер.
Майк Фленаґан як компас в кіноіндустрії
Окрім фінансової підтримки Neon, Стакманн також отримав велику допомогу від визнаного горор-кінематографіста та шоуранера Майка Фленаґана, який теж зацікавився "Прокляттям Шелбі Оукс" після фестивалю Fantasia і зрештою став виконавчим продюсером стрічки.
Як виявилося, Стакманн і Фленаґан дружать з часів успіху одного з перших фільмів Майка, горору "Окулус", що вийшов 2013 року. Стакманн розповідає, що протягом знімань "Прокляття Шелбі Оукс" регулярно звертався до Фленаґана за порадами. А ще називає Майка своїм "компасом" в кіноіндустрії, який показує, кому можна довіряти в цьому бізнесі (а кому ні).
"Якщо я згадував когось, із ким мав зустрітися, він казав: "Я чув про них погане. Можливо, не варто йти на ту зустріч". Або навпаки: "Вони чудові! Так, іди на цю зустріч у будь-який час". Це такий специфічний тип порад, які можна отримати лише від того, хто пережив цей досвід, хто був у цьому світі, хто розуміє злети і падіння індустрії. І це мені дуже допомогло", – зізнається Стакманн.
Наразі оцінка фільму на IMDb становить 5,8 з 10 балів, тоді як на Rotten Tomatoes він має 58% схвалення від критиків та 57% від глядачів. Водночас на Metacritic кіноексперти оцінили його у 41 зі 100 балів, а широка аудиторія – в 4,6 із 10 балів, що в обох випадках відповідає характеристиці "змішані або середні відгуки".
Про інші кінопрем'єри тижня читайте в нашому окремому огляді.
