Один користувач Reddit створив публікацію, в якій розповів, що рік тому розлучився з дружиною після чотирьох років шлюбу. На жаль, час не зміг згладити ситуацію - він досі думає про колишню.
"Я був одружений близько 4 років. Ми обопільно погодилися розлучитися. Мені на момент розлучення було 25, а їй - 23. Минуло близько року, як це сталося, і я все ще час від часу думаю про неї. Але це не те, про що я хотів поговорити. Ті, хто був на моєму місці, розкажіть, яким було ваше життя після розлучення? Коли ви відчували, що настав час рухатися далі чи укладати новий шлюб?" - запитав він.
Інші користувачі охоче поділилися своїми історіями:
Відео дня
- "Розлучився в 32 роки після 3 років шлюбу (і двох спільних дітей). Колишня знову вийшла заміж приблизно через рік. Це стало індикатором для мене. Після цього я знову подумав про стосунки та шлюб"
- "Я розлучений близько 3 років і нікого не шукав, оскільки отримав свою частку травм і не відчував бажання переживати це знову. Але нещодавно я випадково зустрів людину, яка стала для мене ковтком свіжого повітря. Попередній досвід допоміг мені зрозуміти мої потреби, тому зараз я відчуваю себе набагато впевненіше. Досвід у всіх різний, але я скажу, що якщо у вас є невирішена травма від ваших попередніх стосунків, завжди краще працювати над собою і вирішувати будь-які проблеми, які потенційно можуть негативно вплинути на ваш наступний шлюб"
- "Я розлучилася в 32 роки, після 1,5 років шлюбу. Після того, як я розірвала свій шлюб, я багато думала про те, а "що могло б бути, якби цього не сталося..." Я пройшла курс терапії і швидко пішла далі по життю. Приблизно через 9-10 місяців я була готова до нових стосунків і нової сім'ї"
- "Почати нові стосунки можна тільки тоді, коли ти повністю закінчив старі. І закінчив їх не тільки в спілкуванні з екс-партнером, а й у своїх думках. Ви не зможете повністю забути людину, з якою ви були одружені, але це не повинно впливати на вас психічно. Найкраща ідея після розлучення - піти до психолога"
- "Я була в шлюбі 4 роки. За цей час наші стосунки були і радісними, і сумними. Ми кілька разів розлучалися і сходилися знову. Розрив був дуже болючим, але саморозвиток і повне занурення в роботу допомогли мені пройти цей етап простіше. А ще вечірки, зустрічі з друзями, безтурботність - це те, чого не було, коли у мене була сім'я. Через два роки я досі згадую про нього, але не сумую, а просто вдячна за все, що у нас було".
Раніше УНІАН розповів про історії з першого побачення, які навіть читати соромно.
