Стельмах безславно завершить свою трудову кар'єру?

Лише 10 днів тому керівники НБУ ображалися на агентство Fitch, яке знизило рейтинг Україні на один ступінь... а тут уже одразу і дефолт, та ще й самі собі!

Звісно, нічого дивного немає в тому, що над головою Нацбанку Володимиром Стельмахом згущуються нині чорні хмари. Адже такого швидкісного обвалу гривні, як в останні дні, не було навіть у довгопам`ятному 1998 році.

Стельмахом незадоволені і на Банковій, і на Грушевського

Володимир Стельмах

Критика дій керівництва НБУ пролунала практично одночасно з двох протилежних сторін. Як заявив у четвер перший заступник керівника фракції БЮТ Андрій Кожем`якін, їх парламентська команда проголосує за відставку Володимира Стельмаха з посади голови Національного банку України. За словами депутата, профільний комітет парламенту запрошував керівництво НБУ на своє засідання, щоб заслухати інформацію про ситуацію в банківській сфері і обмінний курс валют, але ні Стельмах, ні його заступники на засідання комітету не з`явилися. Ясно, що такі негативні вислови в бік голови Нацбанку з вуст депутата з фракції БЮТ не пролунали б, якби на те не було волі самої Юлії Тимошенко. Утім, уряд вже давно мав причини недолюблювати Стельмаха - про це скажемо трохи нижче.

Менш очікуваним був удар по головному банкірові з президентського боку, проте він теж стався і теж учора. Національному банку України поки що не вдалося стабілізувати ситуацію на валютному ринку, хоча останнє рішення Ради національної безпеки і оборони дає йому достатній інструментарій протидії курсовій лихоманці, - приблизно такі невтішні фрази вимовив перший заступник голови Секретаріату Президента України Олександр Шлапак. Мало того, Шлапак озвучив абсолютно недвозначний натяк на небезкорисливість з боку керівництва Нацбанку при витрачанні в жовтні майже 5 млрд. дол. золотовалютних резервів. «Критерії розподілу цих величезних ресурсів незрозумілі не тільки громадськості, а й самим суб`єктам ринку. Це викликає справедливі підозри в корупційній складовій у діях НБУ», - заявив, зокрема, перший заступник голови Секретаріату Президента. Треба сказати, звинувачення дуже серйозне.

Головний банкір накличе дефолт?

Проте, якщо розбиратися в корупційній діяльності Володимира Стельмаха чи його підлеглих, матиме, ймовірно, Генпрокуратура, то численні помилки керівництва НБУ як останнім часом, так і в минулому, стали нині очевидними для багатьох.

Як, наприклад, можна оцінювати гучні заяви Стельмаха, зроблені ним в останні дні? Зокрема, репліку про те, що без кредиту Міжнародного валютного фонду в Україні прискориться інфляція і країна опиниться на межі дефолту? Або до його прогнозу, що долар до кінця року коштуватиме більше 6 гривень? І такі от страхи розповідає і без того переляканому насмерть населенню голова Національного банку? Хіба ці слова не викличуть ще більшої паніки і, відповідно, не підштовхнуть до подальшого обвалу гривні?

Це – по-перше. А по-друге, просто дивовижні метаморфози в оцінці фінансового стану країни відбулися у великодосвідченого банкіра за найкоротший проміжок часу! Лише 10 днів тому керівники НБУ ображалися на агентство Fitch, яке знизило рейтинг Україні на один ступінь в зоні, ще вельми далекій від переддефолтної, а тут уже одразу і дефолт, та ще й оголосили самі собі! Крім того, а якби МВФ сказав, що у нього немає для України мільярдів, то, виходить, економічна катастрофа була б для країни неминуча? А де ж, питається, НБУ був раніше?

Нокаут для гривні

Але така, скажімо, неадекватність заяв Володимира Стельмаха спостерігається вже не вперше. Не тільки фрази, а й конкретні дії голови Нацбанку завдавали шкоди економіці країни і раніше. Згадаймо, наприклад, слова Стельмаха в квітні цього року з трибуни Верховної Ради! «При інтенсивному зростанні інфляції у нас падають темпи зростання промислового виробництва. Якщо така тенденція закріпиться, то переплетення цих двох негативних чинників може призвести до надзвичайно негативних наслідків в цілому для економічного зростання», - розповів тоді він, наголосивши на додачу, що в економіці України спостерігаються ознаки стагфляції.

Цей і подібні тодішні виступи керівника НБУ – про інфляцію-стагфляцію – були очевидним каменем в город Кабміну. Оскільки звучали вони навесні в унісон з критикою уряду за високу інфляцію з боку Президента Ющенка. Крім того, ці лякаючі людей терміни ніяк не йшли на користь боротьбі із зростанням споживчих цін – м`яко кажучи.

Проте зміст наведених слів Стельмаха створював враження, що він бачить небезпеку, що нависла над економікою країни. І, отже, Нацбанк діятиме за цих умов так, щоб відвернути загрозу. Чим же міг бути наляканий навесні Стельмах, і що очікувалося як заходи від НБУ у відповідь?

Зрозуміло, що головна загроза для Нацбанку полягає у виникненні чинників для девальвації гривні, оскільки відповідальність за стабільність національної валюти покладена саме на цю установу Конституцією України (ст. 99). І Володимир Стельмах назвав такий чинник – висока інфляція. Що й зрозуміло будь-якому економістові – адже чим вища в Україні інфляція порівняно з інфляцією в США, ЄС і інших країнах, тим з часом складніше для вітчизняного експорту пробиватися на їх ринки і тим легше імпортним товарам завойовувати нові плацдарми в Україні.

Але що робить в цих умовах керівництво НБУ? Воно проводить навесні цього року ревальвацію гривні! Уявіть, боксер, бачить кулак, що наближається до обличчя, і не намагається прибрати голову, а навпаки спрямовує її назустріч рукавичці супротивника. Адже кожному зрозуміло, що зміцнення гривні ще більше стимулюватиме імпорт і погіршуватиме умови для вітчизняних експортерів.

Крім того, цей захід був проведений попри те, що негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами неухильно зростало і склало в I кварталі $5015 млн., що в 2,2 разу більше, ніж за відповідний період 2007 року. Чи мав право Стельмах не знати і не враховувати цей факт? Чи він сподівався, що ситуація буде надалі лише сприятливою, і забув як зовсім незадовго перед цим - у січні нинішнього і грудні минулого року - Нацбанк вже витрачав свої валютні резерви на підтримку гривні?

У результаті весняної ревальвації до України тільки наблизилася нинішня фінансова криза. Крім того, якби гривня тоді не зміцнювалася, то обсяг золотовалютних резервів був би зараз, природно, набагато більшим (гривня тому і зміцнювалася, що НБУ припинив викуповувати на міжбанку долари). А їх нині так не вистачає.

Проте і це ще не все. Як наприкінці минулого року, так і на початку нинішнього Володимир Стельмах неодноразово привселюдно заявляв про те, що, на його думку, гривню треба зміцнювати. Наприклад, 22 квітня під час виступу у Верховній Раді він повідомив, що гривня недооцінена на 75-49%, і що оптимальний курс на сьогодні – 3,8 гривень за долар. Природно, що після таких месиджів першої особи Нацбанку в країну нахлинув спекулятивний капітал – в розрахунку одержати курсову вигоду від майбутньої ревальвації. А потім, при першому ж натяку на припинення процесу зміцнення гривні, ці гроші почали знову конвертуватися у валюту і виводитися з України, створюючи додатковий девальваційний тиск на гривню.

Фінанси заспівали сумні романси

Нарешті, саме Національний банк зобов`язаний був ретельно відстежувати світову фінансову кризу, думати про її можливі наслідки для вітчизняної фінансової системи і вживати відповідні заходи. А що сталося в Україні? Зовнішній борг держави ще в липні 2008 року перевищив $100 млрд., з яких майже $30 млрд., – короткострокові кредити. Причому державний борг нині невеликий, а більше за всіх позик зробили саме комерційні банки. Ну а зараз, як відомо, виникли великі проблеми з ліквідністю, і вже 25 банків звернулися до НБУ по допомогу.

До речі, про всі ці явища достеменнно не могли, та й не зобов`язані були знати в уряді. Тому слова депутатів з фракції Партії регіонів про перекладання нині Кабміном своєї відповідальності за кризу на НБУ видаються не дуже переконливими. Напевно, регіонали побачили, що проти Стельмаха виступає Тимошенко, і вирішили про всяк випадок діяти за принципом: ворог мого ворога – мій друг.

Втім, думається, що як уряд, так і, тим більше, опозиція якоюсь мірою все ж таки винні. Хоч би в тому, що вони не висунули до керівництва Нацбанку і, зокрема, до Володимира Стельмаха свої претензії набагато раніші. Пам`ятається, регіонали блокували трибуну Верховної Ради, коли їм щось не сподобалося щодо НАТО, але лише мляво бурчали щодо проведеної Нацбанком ревальвації гривні. Адже найсильніше постраждали сьогодні від помилкових дій НБУ саме підприємства (металургійні і хімічні) півдня і сходу України, а отже і їх власники, рясно представлені в Партії регіонів.

Не дуже виразну позицію щодо відставки Володимира Стельмаха зайняли зараз депутати з НУ-НС. Роман Зварич повідомив у четвер, що, мовляв, знімати голову Нацбанку під час фінансової кризи - не найбільш відповідний момент.

Втім, якщо своє конкретне слово скаже Президент, а його поза сумнівом підтримає прем`єр, то чекає Стельмаха, як мінімум, безславне завершення трудової кар`єри найближчим часом...

Юрій Глухов