Усі напевно чули, що не можна підносити магніти до техніки, мовляв, це може одразу ж "убити" пристрій. У багатьох це напевно досі сидить на підкірці мозку, проте ж таке "правило" вже більше пережиток минулого.
Страх перед магнітами сформувався не на порожньому місці, раніше побутова електроніка справді була вразливою. CRT-телевізори будувалися на принципі електронно-променевої трубки, де відхилення променя контролювалося електромагнітами, і зовнішнє магнітне поле могло втрутитися в процес і зіпсувати телевізор.
Іноді це вдавалося виправити автоматичною розмагнічувальною котушкою, але якщо поле було занадто сильним або довго трималося поруч, спотворення могли стати постійними.
Схожа історія була і з жорсткими дисками - магнітні пластини зберігали дані у вигляді окремих ділянок зі своїм напрямком поля, а головка перескакувала між ними, перезаписуючи структуру. Щоб дійсно нашкодити HDD, потрібен був потужний магніт, прикладений близько до робочої зони. Легкі магніти, якими зазвичай використовувалися в побуті, були занадто слабкими.
Сучасні пристрої влаштовані принципово інакше. Телевізори давно пішли від CRT до LCD, OLED і QLED, а це повністю інша фізика. У них немає ні електронного променя, ні відхиляючих котушок, і магніту просто нема на що впливати. Зображення формується рідкокристалічними матрицями або органічними пікселями, ніякої магнітної структури там немає.
Те саме стосується комп'ютерів і смартфонів. Більшість систем зберігання давно перейшли на SSD, де використовуються комірки флеш-пам'яті. Вони тримають заряд у транзисторі, і жодні побутові магніти на цей процес не впливають.
Внутрішні компоненти телефонів на кшталт динаміків використовують свої постійні магніти, але вони екрановані і розраховані на побутове навколишнє поле. Магнітний чохол, кільце MagSafe або тримач у машині ніяк не порушують роботу, виробники давно враховують такі сценарії.
Проте небезпека повністю не зникла. Є категорія надпотужних неодимових магнітів, які мають величезну силу тяжіння - 400-500 фунтів і вище. Таке поле вже здатне впливати на ланцюги, псувати мікросхеми і навіть порушувати роботу твердотільної пам'яті. Але це не магніт із холодильника і не тримач для телефону.
Подібні елементи використовують у МРТ, промислових електромагнітах або наукових установках, і в звичайному житті людина просто не стикається з ними. Щоб сучасний пристрій постраждав від магніту, потрібне величезне поле, якому в побуті просто нізвідки взятися.
Раніше ми розповідали, чому якщо кілька разів стукнути по пульту, батарейки знову починають працювати. Здавалося б, це просто забобон, але насправді ефект пояснюється фізикою і наукою.
