Гривня обвалюється, а долар б’є рекорди: як війна в Ірані впливає на валюту, і куди рухається курс

Долар в Україні стрімко дорожчає, і за офіційним курсом вже перевищив рівень у 44 гривні. УНІАН дізнавався, чому гривня стрімко падає, яку роль у цьому відіграють глобальні фактори і що буде далі.

Останні дні курс долара в Україні стрімко зростає і оновлює історичні максимуми один за одним. За офіційним курсом американська валюта вже перетнула психологічну позначку у 44 гривні, а в банках та обмінниках її продають у середньому по 44,50 грн.

Таке зростання відбувається на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та різкого стрибка цін на нафту. Втім, на думку фінансових експертів, вплив цих подій на український курс є лише частиною картини.

Військова операція США та Ізраїлю в Ірані сколихнула весь світ і економіку зокрема. Ескалація війни на Близькому Сході спричинила різке зростання цін на нафту і підштовхнула інвесторів до "тихих гаваней" – передусім долара та золота. На початку березня долар зміцнився проти більшості основних валют світу.

Через ризик вищої інфляції ринки почали очікувати, що Федеральна резервна система (ФРС) США відкладатиме зниження ставок, що додатково підтримало американську валюту. На фінансових ринках це одразу викликало класичну реакцію: інвестори почали переводити кошти в активи, які вважаються безпечними під час геополітичних криз. При цьому зростання долара відбулося на тлі падіння інших валют.

Одним із ключових факторів руху валютного ринку стало різке подорожчання нафти. Додаткову невизначеність створювали суперечливі сигнали щодо тривалості конфлікту. Президент США Дональд Трамп заявив, що війна може тривати кілька тижнів, тоді як прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху намагався заспокоїти ринки, заявивши, що це не буде "нескінченна війна".

Втім, уже за кілька днів долар частково втратив позиції. 11 березня американська валюта послабилася, оскільки трейдери почали очікувати сигналів щодо подальшого розвитку конфлікту. Суперечливі повідомлення про можливе врегулювання конфлікту почали розгойдувати настрої інвесторів, через що частина попереднього зростання долара відігралася назад.

Аналітики вважають, що ситуація залишається нестабільною. Подальша динаміка долара значною мірою залежатиме від розвитку конфлікту на Близькому Сході, рівня цін на нафту та того, як ці фактори вплинуть на інфляцію і монетарну політику США.

Що відбувається на валютному ринку України

Одночасно з подіями на Близькому Сході долар почав різко дорожчати і в Україні. Так, 2 березня офіційний курс долара складав 43,10 грн, а станом на 13 березня – 44,16 грн.

Член правління, директор департаменту казначейських операцій Unex Bank Ганна Золотько розповіла УНІАН, що перший тиждень березня встановив одразу три антирекорди вартості гривні, а у підсумку за 5 робочих днів загальне підвищення долара склало 78 копійок. 

За її словами, тиждень торгів між банками характеризувався поступовим тиском на гривню, особливо в середині тижня. Готівковий ринок повторив ту саму історію: на початку тижня купівля і продаж трималися приблизно на рівні попереднього тижня, проте вже з вівторка ціни в обмінниках піднялися вище 43 гривень за долар, а продаж перетнув умовну межу 44 гривні за долар.

"Роль регулятора була відчутною, але не надмірною: чистий продаж валюти за перший тиждень березня виявився трохи нижчими за цьогорічний середній рівень і склав близько 770 мільйонів доларів. Менші обсяги підтримки посилили реакцію курсу на зовнішні події", – сказала експертка. 

Директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності "Глобус Банку" Тарас Лєсовий зазначив, що, попри зовнішні ризики, внутрішня фінансова система демонструє достатній запас міцності.

За його словами, головним фактором фінансової стійкості залишаються міжнародні резерви Національного банку. Їх обсяг становить близько 55 млрд доларів, що створює потужний запас для стабілізації ринку.

"Важливо і те, що учасники ринку вже адаптувалися до нових курсових рівнів. Діапазон 43-44 грн за долар та 50-51 грн за євро перестав бути психологічним бар’єром. Саме тому готівковий ринок поступово стабілізується", - сказав банкір у коментарі УНІАН. 

Чинники тиску на гривню

Ганна Золотько з Unex Bank зазначає, що однією з причин помітної зміни поведінки курсу за останній тиждень є загострення конфлікту на Близькому Сході, повідомлення про напади на судна та ускладнення руху на ключових морських шляхах. 

"Ці події підняли світові ціни на нафту і додали невизначеності в логістиці енергоносіїв. Наприклад, у місцях, де проходять великі суднові коридори, ситуація ускладнилася, зокрема у районі Ормузької протоки, і це підштовхнуло частину гравців тримати кошти у доларі. Підвищення цін на нафту робить імпорт енергоносіїв дорожчим, а отже, збільшує потребу в іноземній валюті для розрахунків імпортерів", - пояснила експертка.

Одночасно внутрішній попит теж зростав: люди і компанії, побоюючись несподіванок, частково переводили заощадження в іноземну валюту, а її надходження від експортерів у цей період були меншими, ніж зазвичай. За словами Золотько, поєднання меншої пропозиції з боку тих, хто продає валюту, і підвищеного попиту з боку покупців зробило ринок більш чутливим до будь-яких новин.

Тарас Лєсовий погоджується, що події на Близькому Сході та їхній вплив на світову економіку створюють додаткову невизначеність. Передусім це стосується цін на енергоресурси, які традиційно реагують на геополітичні конфлікти.

"Зростання вартості нафти та нафтопродуктів стимулює попит на валюту з боку імпортерів. Українські компанії, які закуповують пальне, прагнуть сформувати певні резерви. У такий спосіб вони намагаються захистити себе від можливого подальшого подорожчання", - каже банкір.

Водночас, за його словами, на валютному ринку діє і протилежний фактор – сезонне зростання пропозиції валюти з боку аграрних експортерів. Із наближенням посівної кампанії вони активніше продають валюту, що може дещо додати стабільності валютному ринку.

Водночас фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вважає, що вплив ситуації на Близькому Сході на курс долара в Україні є опосередкованим. 

"Зараз гривня була під тиском, і, на мій погляд, ми побачили контрольовану девальвацію. Я не побачив настільки різкого попиту на валюту, який міг би сам по собі спричинити таке помітне зростання курсу", - сказав він у коментарі УНІАН.

На думку аналітика, це може означати, що Національний банк має власні орієнтири або бачить певні ризики. Наприклад, це може бути пов’язано з невизначеністю щодо переговорів з Росією або з паузою у фінансовій допомозі ЄС – йдеться про пакет приблизно 90 млрд євро, який наразі блокується Угорщиною.

Також є бюджетний фактор. За оперативними даними, оприлюдненими головою бюджетного комітету Верховної Ради Роксоланою Підласою, бюджет за перші два місяці року недовиконаний майже на 2%, або приблизно на 5,9 млрд грн.

"Крім того, на тлі військових дій на Близькому Сході існує ризик, що увага та ресурси партнерів можуть частково переключитися. Якщо Європа буде глибше втягнута в це протистояння, підтримка України може тимчасово зменшитися. Не виключено, що НБУ враховує ці ризики наперед і послаблює гривню, щоб згладити можливі негативні наслідки", - сказав Шевчишин. 

Перспективи долара у світі

Поки український валютний ринок реагує на локальні фактори, ситуація зі світовими валютами також залишається напруженою. Події на Близькому Сході вже вплинули на глобальні фінансові ринки і можуть визначати подальшу динаміку долара.

Як розповів УНІАН голова департаменту корпоративного аналізу інвестгрупи ICU Олександр Мартиненко, подальша ескалація війни на Близькому Сході вже збільшує вразливість таких "безпечних гаваней", як суверенні облігації розвинутих країн. Адже тривалі високі ціни на енергоносії загрожують посиленням інфляційного тиску, і це підвищує очікування жорсткішої монетарної політики та б’є по вартості суверенних облігацій розвинутих країн. 

"Втім, висока невизначеність тривалості й подальшого перебігу бойових дій також робить вкрай крихкими й перспективи активів, пов’язаних з енергоносіями. Затягування війни призведе до ще більшого зростання цін на нафту й природний газ. Водночас деескалація й покращення безпекової ситуації в Ормузькій протоці може спричинити різке падіння цін", - каже Мартиненко.

Аналітик зазначає, що наразі в найбільш виграшній позиції залишаються долар США і золото. Він пояснює, що війна на Близькому Сході збільшує переваги економіки США над економіками Європейського й Азіатського регіонів, які є більш вразливими до збоїв у постачанні енергоносіїв, а також до макроекономічної дестабілізації в цілому. Отже, зростають переваги й американської валюти. 

"Золото ж має довгу історію зростання цін через геополітичні конфлікти і економічні кризи. У довгостроковій перспективі попит центральних банків і приватних інвесторів на золото залишатиметься значним, хоча збільшення спекулятивних операцій посилює його цінову волатильність", - сказав Олександр Мартиненко.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначив, що подальше зростання долара на світовому ринку залежатиме від розвитку ситуації на Близькому Сході і результату участі США у цьому конфлікті. 

"Зараз долар виглядає досить сильним і може ще дещо зміцнитися. Водночас у самих США вже є негативна реакція: там дорожчає пальне, зростає політичний тиск на Дональда Трампа через підвищення вартості бензину. До цього додається тиск після рішення Верховного суду США щодо мит", - сказав він.

На думку експерта, якщо США вийдуть із цієї ситуації з вигідним для себе політичним результатом, долар може отримати додаткову глобальну підтримку через домінування у паливному секторі. Основні світові запаси нафти зосереджені в таких країнах, як Венесуела, Саудівська Аравія та Іран, і контроль або вплив на ці регіони посилює роль долара у світових розрахунках.

У такому разі США можуть отримати значний важіль впливу на глобальні ринки і навіть на Китай. Фактично, Штати могли б значно посилити домінування долара через енергетичну політику. 

Водночас, за словами Шевчишина, занадто сильний долар має свої обмеження, адже для експортно орієнтованої економіки надмірне зміцнення валюти не завжди вигідне. 

Що чекає на гривню

На тлі цих глобальних процесів український валютний ринок також залишається вразливим до зовнішніх коливань. Світові тенденції, ціни на енергоносії та внутрішня політика НБУ разом формують подальшу траєкторію гривні.

За словами Тараса Лєсового з "Глобус Банку", наразі ризики для економічних наслідків досить швидко зросли, адже різке зростання вартості пального, якщо не миттєво, то принаймні інерційно вплине на ціноутворення. 

"На наш погляд, тиск на валютному ринку може посилитися: Нацбанку доведеться докласти зусиль, щоб ринок витримав потенційну "колотнечу" зростання споживчих цін і відповідний вплив на рівень попиту та валюту. Наразі ситуація не є остаточною, все може досить швидко змінитися. Однак очевидно: Україні буде важко оминути інфляційне зростання, навіть якщо воно буде продиктоване об'єктивними зовнішніми чинниками", - вважає банкір.

Ганна Золотько з "Юнекс Банку" прогнозує, що у найближчі дні можна очікувати підвищених коливань: якщо світові ціни на енергоносії і далі зростатимуть через ескалацію або проблеми з поставками, попит на долар може знову посилитися, а якщо з’являться значні зовнішні надходження або регулятор продасть великий обсяг валюти, тиск на гривню може тимчасово послабитися. 

"Загалом поточний тиждень можна охарактеризувати як період з підвищеною чутливістю ринку, при якій курс реагує швидко, інколи навіть різко", - додала банкірка. 

Аналітики інвестгрупи ICU зазначили, що минулого тижня НБУ різко ослабив курс гривні попри некритичні обсяги дефіциту валюти на ринку, і це рішення складно пояснити ринковими факторами, адже і дефіцит на ринку, і обсяги інтервенцій помітно не змінилися, порівняно з попереднім тижнем. 

"Тож девальвацію гривні варто інтерпретувати як свідоме рішення НБУ зробити черговий крок у напрямку керованої девальвації. Щоб не допуcтити посилення девальваційних очікувань, НБУ, ймовірно, прагнутиме дещо посилити гривню в наступні тижні. Однак до кінця року кроки з девальвації гривні будуть повторюватися і загалом курс буде рухатися до рівня 45 грн/дол. до кінця року", – вважають у компанії.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зауважив, що ринок може швидко повернутися до звичної сезонної динаміки, хоча вже на нових рівнях курсу.

"Загальний девальваційний тренд ніхто не відміняв, але зараз ми маємо стабілізуватися", – зазначив він.

У базовому сценарії аналітик очікує, що найближчим часом долар на міжбанку перебуватиме в межах 43,3–43,9 грн, а готівковий долар – 43,5–44,3 грн. Водночас альтернативний сценарій передбачає подальше ослаблення євро на світовому ринку. У такому випадку курс долара може піднятися до 43,5–44,25 грн на міжбанку і 43,9–44,6 грн на готівковому ринку.

Експерт підкреслює, що ключову роль на валютному ринку продовжує відігравати Національний банк. 

"Нагадую, що НБУ залишається диригентом валютного ринку. І може як допустити девальвацію, бо буде вважати це доцільним відповідно поточній ситуації, або навпаки стримати її", – сказав Шевчишин.

… Ситуація на валютному ринку залишається чутливою до зовнішніх подій. Подальший розвиток конфлікту на Близькому Сході, коливання цін на енергоносії та обсяги міжнародної фінансової підтримки можуть і надалі впливати на баланс попиту і пропозиції валюти в Україні. Тож найближчі тижні можуть пройти під знаком підвищеної волатильності, хоча різких і неконтрольованих змін курсу аналітики наразі не прогнозують.

Ключову роль у подальшій динаміці курсу продовжує відігравати Національний банк, який за потреби може як стримувати девальвацію за рахунок валютних інтервенцій, так і поступово коригувати курс відповідно до економічних умов.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News