У ботаніці та харчовій науці поширена думка, що насправді синіх фруктів не існує. Однак американський еволюційний біолог із Ратгерського університету Скотт Треверс у своїй колонці для Forbes розповів про такий плід.
Учений пише, що навіть ті фрукти, які прийнято вважати синіми, як-от чорниця, насправді не є синіми, а швидше фіолетовими чи кольору індиго.
"Але у глибині тропічних лісів в Австралії та Південно-Східній Азії росте дерево, яке повністю ламає це правило: Elaeocarpus angustifolius більш відоме як "блакитний квандонг", "синій інжир" або "мармурове дерево"", - йдеться у статті.
За словами Треверса, його плоди настільки неймовірно кобальтові, що більшість людей припускає, що цей колір підсилено цифровим способом або за допомогою штучних барвників.
"Однак якщо розглянути їх під природним сонячним світлом, можна переконатися: плід квандонга сяє металевим, майже дорогоцінним відблиском. Проте найцікавіше те, що він взагалі не має жодного синього пігменту. Його незвичайний відтінок - результат структурного забарвлення", - пояснив науковець і додав, що такий колір виникає внаслідок оптичної ілюзії.
Що відомо про колір блакитного квандонга
Блакитний квандонг, за словами Треверса, росте по всій території тропічної Австралії, Папуа Нової Гвінеї та частини Індонезії. За даними дослідження, що вийшло в журналі Nature, це високе розлоге дерево, плоди якого мають приблизно 1-2 см у діаметрі. Вони невеликі, відносно тверді, і їхнє забарвлення залишається насиченим навіть при слабкому світлі.
Дослідники часто описують колір цього фрукта як, можливо, найінтенсивніший синій серед усього рослинного царства. Зазначається, що в більшості рослин це забарвлення зумовлене антоціанами - пігментами, що змінюють колір залежно від pH. Але коли автори згаданого дослідження подрібнили цей фрукт, щоб видобути пігмент, нічого синього не з’явилося - речовина в розчині була тьмяно-сірою. З'ясувалося, що синій колір є фізичною властивістю шкірки плоду, а не хімічною.
За словами науковця, інше дослідження - у Proceedings of the National Academy of Sciences - виявило, що секрет синього кольору квандонга полягає в багатошаровій будові клітинних стінок, розташованих у точних наноструктурованих шарах. Ці шари відбивають і підсилюють певні довжини хвиль світла - так само, як це відбувається у райдужних крильцях метеликів або мерехтливому зелено-синьому забарвленні павичевих пір’їн.
Але, на відміну від комах і птахів, забарвлення яких залежить від іридосом, колір квандонга зумовлений чергуванням шарів целюлозних фібрил і повітряних проміжків. Під електронним мікроскопом ця структура нагадує стопку мікроскопічних скляних пластин. Коли вона повторюється багато разів, виникає явище конструктивної інтерференції. У результаті шкірка плоду відбиває лише сині хвилі, одночасно поглинаючи всі інші.
"Простіше кажучи, це означає, що плід не синій, як сині фарби чи барвники. Його мікроскопічна структура перетворює будь-яке біле світло, що на нього падає, на синє. І що найцікавіше - це один із лише шести відомих фруктів на Землі, які мають таке структурне забарвлення", - зазначив Треверс.
Квандонг став синій у процесі еволюції
Він пише, що, з біологічної точки зору, синій колір фрукта здається майже нелогічним. Більшість тропічних фруктів - червоні, помаранчеві, адже ці кольори найкраще контрастують із зеленим листям та сигналізують про стиглість. А от синій - надзвичайно рідкісний, і саме його рідкість, ймовірно, і стала його еволюційною перевагою.
Посилаючись на згадане дослідження, Треверс каже, що, найімовірніше, синє забарвлення квандонга слугує своєрідним маяком для птахів, які мають надзвичайно гострий зір і високу чутливість до синіх та ультрафіолетових відтінків.
Інші цікаві факти про рослини
Раніше УНІАН писав, як один овоч ледь не вбив цілу європейську націю. Йдеться про картоплю, на яку у свій час повністю поклалися ірландці. Коли ж цю генетично однорідну культуру захопила хвороба, і врожай не вродив, це спричинило загибель понад мільйона людей і масову еміграцію. Ця трагедія стала болючим, але показовим уроком того, чому генетична різноманітність є ключем до виживання як окремих видів, так і цілих суспільств.
