Підпишіться на нас в Google
Українські удари по дата-центрах технологічного гіганта "Яндекс" занурили в хаос ключові аспекти повсякденного життя росіян – зупинивши роботу найрізноманітніших сервісів: від електронної пошти та додатків для виклику таксі до сайтів знайомств і навіть електронних ключів від домофонів московських багатоквартирних будинків.
За минулий тиждень Україна серйозно пошкодила три з шести дата-центрів "Яндекса" – посіявши хаос у країні, чия технологічна екосистема зосереджена навколо однієї величезної компанії, пов’язаної з державою, пише Financial Times. Запущений у 1997 році як пошукова система, "Яндекс" перетворився на російську відповідь Google, Uber, Amazon та OpenAI одночасно.
Тисячі підприємств залежать від його інфраструктури – а це означає, що удари були нанесені не тільки по сервісах "Яндекса", а й по безлічі компаній, які ніяк не пов’язані з ним.
Україна завдала удару у відповідь
Ці перебої сталися після хвилі літніх ударів по російських нафтопереробних заводах, яка змусила мільйони росіян годинами стояти в чергах на заправках.
Київ заявив, що ці атаки – відповідь на удари Москви по українських дата-центрах. Але наслідки в Росії виявилися набагато серйознішими – вони оголили слабкі місця, спричинені довгостроковим прагненням Кремля централізувати й контролювати ІТ-сектор, пишуть ЗМІ.
Багато з цих зусиль було зосереджено навколо "Яндекса" – який у 2024 році було примусово продано інвесторам, пов’язаним із кремлівським диктатором Володимиром Путіним. "Росія стала жертвою власної політики. Це спричинило найгірший сценарій", – заявила наукова співробітниця Німецької ради з міжнародних відносин Альона Єпіфанова.
Росіяни ледве могли отримати доступ до своєї пошти "Яндекса", відкрити робочі файли або викликати таксі. У деяких містах з табло на автобусних зупинках зникли розклади руху. А мешканці багатьох московських багатоквартирних будинків виявили, що не можуть потрапити у спільні двори – тому що шлагбауми на в’їздах керувалися однією-єдиною компанією, яка залежала від інфраструктури "Яндекса", зазначають журналісти.
Користувачі "Яндекс Pay" – банківського та платіжного сервісу, який набрав популярності після того, як Apple Pay пішов з Росії, – прокинулися й виявили, що залишки на їхніх рахунках зникли. У "Яндексі" наполягають, що "гроші в безпеці". Тим часом сотні сайтів працюють із перебоями – зокрема головний російський додаток для знайомств Twinby та імітатор McDonald’s "Смачно і крапка".
"Я втратила сайт, який мала 10 років. Усі бази даних, фотографії, відгуки – все, ймовірно, зникло", – заявила засновниця турагентства Proadventure Олена Жиганова. Раніше вона користувалася хмарним сервісом американського провайдера, який перестав працювати після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Уся екосистема "Яндекса" трималася на шести дата-центрах
Два з них були повністю виведені з ладу в результаті атак – а в третьому було пошкоджено кілька модулів. Компанія не повідомляє, скільки часу займе ремонт.
Особа, наближена до керівництва компанії, заявила – не називаючи термінів, – що вони сподіваються "швидко" відновити "функціональність". Тобто всі сервіси працюватимуть – але "дещо повільніше, ніж зазвичай". Щоб повернутися до "повної потужності", знадобиться кілька місяців, за його словами.
Як ознака серйозності ситуації – глава російського Мінцифри заявив, що влада "захистить ці об’єкти". Путін нещодавно поклав відповідальність за захист від безпілотників на самі підприємства – закликавши їх не чекати підтримки від держави.
Проблеми поширилися й на сусідів Росії – відключення електронної пошти, "Яндекс Pay" та сайтів, що використовують інфраструктуру компанії, сталися в Казахстані, Узбекистані та Білорусі. Особливо сильно це позначилося в Казахстані – де "Яндекс" контролює понад 90% ринку у двох найбільших містах країни.
Кремль уже понад десять років працює над створенням "суверенного інтернету" – просуваючи вітчизняних гравців на шкоду західним та встановлюючи жорсткий контроль над критично важливими активами.
У 2014 році – після висловлювань Путіна про те, що інтернет – це "проект ЦРУ", в якому "все проходить через сервери в США", – держава змусила російські компанії зберігати всі персональні дані своїх клієнтів на території країни.
"Яндекс" став ключовим гравцем – а в 2024 році його остаточно придбав консорціум, тісно пов’язаний із президентом.
Інші новини про удари України
Раніше УНІАН повідомляв, що дрони атакували один із найбільших дата-центрів "Сбербанку" в РФ. За словами місцевих мешканців, вночі в місті пролунали десятки вибухів. Після цього пожежі спалахнули одразу в кількох районах Балакова.
Крім того, ми також розповідали, що удари по "Яндексу" можуть послабити військову промисловість РФ. Українські атаки формують тенденцію, значення якої виходить далеко за межі звичайних проблем із доступом до споживчих інтернет-сервісів.
