Підпишіться на нас в Google
За часи президентства Емануеля Макрона Франція зіткнулася з різким зростанням державного боргу, політичною нестабільністю та втратою довіри інвесторів, повідомляє Bloomberg.
Видання назвало Францію "найслабшою ланкою Європи". Тепер уряду Франції без парламентської більшості необхідно ухвалити бюджет, який водночас дозволить скоротити дефіцит і переконати фінансові ринки у здатності влади стабілізувати державні фінанси.
"Хаотичний фінал десятиліття економічного управління Макрона різко контрастує з його політичною амбіцією перетворити Францію на локомотив оновленої Європи, здатної самостійно відстоювати свої інтереси в той час, коли Дональд Трамп підриває НАТО зсередини", - йдеться в статті.
Зазначається, що на початку президентства Макрона ситуація виглядала значно оптимістичніше. Зокрема, його уряд послабив трудове законодавство та знизив податки для бізнесу.
В результаті, економіка країни зростала більш ніж на 2%, а рівень безробіття та бюджетний дефіцит скорочувалися.
Проте, як йдеться в статті, в 2018 році плани підвищити податки на пальне спровокували масштабні протести "жовтих жилетів". Щоб знизити соціальну напругу, французька влада спрямувала понад 10 млрд євро на податкові послаблення та додаткові виплати.
Пояснюється, що державні витрати суттєво зросли через пандемію COVID-19 та енергетичну кризу. За оцінкою Рахункової палати Франції, антикризові заходи та економічне стимулювання у 2020−2022 роках коштували близько 190 млрд євро. Окрім цього, ще приблизно 72 млрд євро становили витрати на подолання наслідків енергетичної кризи.
Видання зазначило, що влада Франції не змогла достатньо швидко відмовитися від надзвичайних видатків, а політичні суперечки ускладнили скорочення дефіциту.
Нагадується, що в 2022 році прихильники Макрона втратили парламентську більшість. Крім цього, дострокові вибори 2024 року ще більше посилили фрагментацію парламенту.
До того ж, минулого року прем'єр-міністр Себастьян Лекорню призупинив пенсійну реформу Макрона та продовжив дію податку для великих компаній, який спочатку планували запровадити як тимчасовий.
Видання пояснило, що такі поступки були необхідні уряду, щоб уникнути підтримки опозицією вотумів недовіри під час бюджетного процесу.
Через це Франція дедалі гостріше стикається з проблемою державного боргу та зростанням вартості його обслуговування. Перед урядом стоїть завдання провести бюджетну консолідацію, не допустивши нової політичної кризи.
Політична ситуація у Франції: останні новини
Раніше УНІАН повідомляв, що лідер французької ліворадикальної партії "Нескорена Франція" Жан-Люк Меланшон, який балотується на президентських виборах 2027 року, опинився під критикою після заяв про війну Росії проти України. Зокрема, під час передвиборчої пресконференції Меланшон заявив, що посилення "загрози з боку Росії" може бути пов’язане з українськими ударами вглиб російської території. При цьому політик наголосив, що не виправдовує Росію та не намагається уникати протистояння з нею. Пояснюється, що його слова викликали різку реакцію французьких політиків, зокрема представників лівого табору.
Також ми писали, що неформальна очільниця французької ультраправої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен, яка лідирує в опитуваннях, заявила, що Франція більше не може надавати Україні фінансову допомогу. Вона пояснила, що у країни немає на це коштів. При цьому, Ле Пен додала, що Франція може продовжувати навчати українських військових і військове керівництво, а також допомагати їм спорядженням. За її словами, Франція опинилася в "абсурдній фінансовій ситуації", в чому звинуватила політику президента Еммануеля Макрона.
